Точність виготовлення деталей характеризується відхиленнями від заданої форми та відхиленнями у взаємному розміщенні окремих поверхонь. Такі відхилення обмежуються відповідними допусками, що призначаються за конкретних умов роботи спряжених деталей.
Згідно з ГОСТом 24642-81 до відхилень форми спряжених деталей з плоскими поверхнями належать непрямолінійність і неплощинність (рис.1.7). Непрямолінійність – це відхилення від прямої лінії профілю перерізу поверхні площиною, нормальною до неї в заданому напрямку. Неплощинність – відхилення від прямолінійності в довільному напрямку по поверхні, наприклад випуклість, вгнутість.
Циліндричні поверхні можуть мати відхилення форми в поперечному і поздовженому перерізах. Так, в поперечному перерізу можливе відхилення контура поверхні від правильного кола – некруглість, частковими видами якої є огранка та овальність (рис 1.8, а), що характеризуються різницею dmax-dmin. У поздовжньому перерізі циліндричних поверхонь можливі такі відхилення: бочкоподібність, вигнутість, сідлоподібність та конусність (рис.1.8, б). Граничні відхилення форми циліндричних поверхонь обмежуються полями допусків на діаметр цих поверхонь.
Рис. 1.7 – Відхилення форми деталей з плоскою поверхнею
Рис. 1.8 – Відхилення форми деталей з циліндричними поверхнями
Щодо відхилень розміщення поверхонь слід відмітити наступне. Стандартом передбачені такі відхилення розміщення поверхонь деталей:
a) для площин – непаралельність і неперпендикулярність;
b) для циліндричних поверхонь – неспіввісність, радіальне та торцеве биття;
c) для осей – перекіс осей, відхилення від правильного розміщення осей, що перетинаються, та мимобіжних осей.
Граничні відхилення та розміщення поверхонь позначаються на кресленнях згідно з ГОСТом 2.308-79. Знаки умовного позначення допусків форми та розміщення поверхонь наведені в табл. 1.1.
На кресленнях знак та числове значення відхилення вписують в прямокутну рамку, розділену на дві або три частини (рис.1.9).
Таблиця 1.1 – Знаки видів допусків форми та розміщення поверхонь
| Група допуску | Вид допуску | Знак |
| Допуск форми | Допуск прямолінійності | 
|
| Допуск площинності | 
| |
| Допуск круглості | 
| |
| Допуск циліндричності | 
| |
| Допуск профілю поздовжнього перерізу | 
| |
| Допуск розміщення | Допуск паралельності | 
|
| Допуск перпендикулярності | 
| |
| Допуск нахилу | 
| |
| Допуск співвісності | 
| |
| Допуск симетричності | 
| |
| Позиційний допуск | 
| |
| Допуск перетинання осей |  
| |
| Сумарні допуски форми та розміщення | Допуск радіального биття |
|
| Допуск торцевого биття | ||
| Допуск биття в заданому напрямку | ||
| Допуск повного радіального биття |  
| |
| Допуск повного торцевого биття | ||
| Допуск форми заданого профілю | 
| |
| Допуск форми заданої поверхні |
 |
Рис. 1.9 – Позначення граничних відхилень форми деталей на кресленнях
У першій частині (ліворуч) зазначають знак допуску, в другій – числове значення граничного відхилення (в мм), а в третій – літерне позначення бази або іншої поверхні. Бази позначають затіненим рівнобічним трикутником або великою літерою. Напрям відрізку лінії зі стрілкою повинен відповідати напряму вимірювання відхилення.
