Паблік рилейшнз як комунікативна дисципліна

Паблік рилейшнз" (ПР) або у перекладі з англійської зв'язки з громадськістю - це є наука і, водночас, - особливий вид комунікативної діяльності, предметом якої є створення позитивного комунікативного середовища між певною соціальною інституцією (організацією, підприємством, органами державної влади, бізнес-струкутрами і т.д.), яка виступає суб'єктом ПP та громадськістю, що є об'єктом IIP. По-суті, мета "паблік рілейшинз" - організація комунікативного простору сучасного світу, когнітивних зв'язків між реальними і віртуальними подіями.

"Паблік рилейшнз" як вид комунікативної діяльності виникає на певному етапі розвитку суспільства. Ще у 1915 році в структурі американського уряду була створена перша інформаційна служба, яка прагнула поліпшити зв'язки з громадськістю.

Вже в 30-і роки XX століття переважна кількість статей, яка друкувалася у "Нью-Йорк Таймс" складали матеріали, підготовлені для преси спеціалістами різноманітних соціальних інституцій або на їх замовлення. Якщо реклама зорієнтована на продаж товару, то "ПР" - на просування іміджу і часто виступає як непряма реклама.

Соціальна потреба у подібній діяльності виникла в 30-х роках у США, де завершувався період індустріалізації і почало формуватися громадянське суспільство. У цей час значно зросла концентрація людей у містах, створюються умови для зародження масового суспільства. Американський економіст Дж. Гелбрейт тоді вперше висловив ідею про необхідність використання комунікативних засобів для гармонізації відносин між елітою і громадянами, владою і публікою, корпораціями та населенням. "Велика криза", економічний спад і безробіття в Америці значно активізувало розвиток ПР-діяльності в економічній і політичній сферах - створення спеціальних служб для зв'язків з громадськістю, особливо у структурі крупних корпорацій і фінансово-монополістичних об'єднаннях, а пізніше - у різних відомствах уряду США.

У суті ПР лежить зворотній зв'язок. Для тоталітарних суспільств, зокрема СРСР, не було необхідності у зв'зках з громадськістю, де діяла адміністративна система, чітка вертикаль управління народного господарства, панівна ідеологія і політична воля. І тільки на початку 90-х років минулого століття, коли у країнах СНД розпочинаються процеси лібералізації економіки, демократизації усіх форм суспільного життя, у тому числі з'являються наростки свободи слова та засобів масової комунікації, з'являється інтерес до громадської думки і потреба в ПР-діяльності. Життя вимагало фахових підходів до формування корпоративного іміджу новостворюваних в Україні фірм, корпорацій, політичних партій, культурно-освітніх і мистецьких центрів, врешті, усі гілки влади відчули потребу в добре налагоджених зв'язках із громадськістю. Особлива потреба у ПР-менеджменті виникла у політичній діяльності, під час виборів або при проведенні важливих реформ у державі. Речники президента, уряду та парламенту намагаються ясно і точно донести до населення думки і рішення політиків.

Існує сотні визначень поняття "паблік рилейшнз". Їх можна звести в основному до трьох інваріантів.

1. ПР - це комунікативна дисципліна, спрямована на організацію комунікативного простору в режимі, який є позитивний для об'єкту ПР.

2. Практика ПР - це мистецтво і соціальна наука для аналізу напрямку, передбаченню наслідків, консультуванні лідерів організацій і проведенню запланованих програмних дій, які служать як інтересам організації, так і інтересам громадськості.

3. ПР є функція менеджменту, яка встановлює і підтримує взаємовигідні стосунки між організацією і публікою, "допомагає досягти організаційних цілей, визначає філософію і сприятливі умови організаційних змін".

У першому випадку акцентовано увагу на функції створення особливого комунікативного поля, у другому - на функції реалізації комунікативних програмних дій, у третьому - на функції менеджменту.

Паблік рилейшнз - це породження позитивної інформації у процесі загального інформування громадськості, лобіювання інтересів, розміщення у пресі непрямої реклами, керування кризовими явищами. ПР-дискурс включає організацію прес-конференцій, виставок, презентацій. Спеціаліст по зв'язках із громадськістю має добре орієнтуватися у специфіці кожного з каналів засобів масової комунікації. Це також володіння практичними навичками журналіста - уміння підготувати інтерв'ю, прес-реліз, буклет, написати статтю, доповідь тощо.

Тексти, які створюються у сфері ПР повинні чітко відповідати: а) майбутньому каналу комунікації; нормам такого тексту й нормам такого каналу; типу аудиторії, на яку розрахований цей текст.

Робота спеціаліста ПР не тільки спрямована на сприятливе висвітлення подій у пресі, а насамперед на створення подій, які потім будуть сприятливо висвітленні.