Виробнича зона сільських поселень

4.22 Виробничі зони сільських поселень є частиною їхньої території. Проектування виробничих зон повинне здійснюватися відповідно до вимог РСН 320-86/Держбуд УРСР "Планування, забудова і благоустрій виробничих зон сільських населених пунктів України".

4.23 У виробничих зонах слід розміщувати різні типи агропромислових підприємств і цехів галузевих господарських центрів колгоспів, держгоспів, виробничих об'єктів, які належать акціонерним товариствам, кооперативам, селянським (фермерським) господарствам та ін., а також підприємства несільськогосподарських галузей (філіали підприємств, цехи).

4.24 При організації виробничих зон, у тому числі фермерських господарств, перевагу слід віддавати розвитку виробничих центрів, що склалися, які мають капітальні будинки, зручно розташовані стосовно до населених пунктів, транспортних комунікацій, кормових угідь і відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Розміщення сільськогосподарських комплексів і підприємств повинне забезпечувати збереження природного середовища, виключати можливість розвитку ерозійних процесів, забруднення ґрунтів і водних джерел відходами виробництва.

4.25 При взаєморозміщенні сельбищної і виробничої зон слід створювати між ними відповідні санітарно-захисні і зооветеринарні розриви.

Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських виробничих об'єктів і комплексів до меж житлової забудови установлюються згідно з нормативами (таблиця 4.2).

4.26 Малі тваринницькі ферми (фермерські господарства) у селищах міського типу, селах з утриманням великої рогатої худоби або свиней від 10 до 250 голів, овець - до 500 голів, птиці - до 1000 голів слід розміщувати на відокремлених ділянках з дотриманням розмірів санітарно-захисних зон, наведених у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

--------------------------------------------------------------------

|Направленість | Розміри санітарно-захисних зон, м |

| господарства |---------------------------------------------------|

| | 25 | 50 | 75 | 100 |150 | 200 |300 |400 |500 |

| |---------------------------------------------------|

| | Допустима величина стада, поголів'я |

|--------------+---------------------------------------------------|

|Свиноферма | 15 | 30 | 50 | 75 |100 | 125 |150 |200 |Більше|

| | | | | | | | | |200 |

|--------------+-----+-----+-----+-----+----+-----+----------------|

|Ферма ВРХ | 20 | 40 | 60 | 100 |150 | 200 | Більше 200 |

|--------------+-----+-----+-----+-----+----+-----+----------------|

|Птахоферма | 100 | 200 | 250 | 300 |500 | 750 | Більше 750 |

|--------------+-----+-----+-----+-----+----+-----+----------------|

|Вівцеферма | 50 | 75 | 100 | 150 |200 | 400 | Більше 400 |

|--------------+-----+-----+-----+---------------------------------|

|Кролеферма | 150 | 300 | 400 | Більше 400 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка. Шириною санітарно-захисної зони слід вважати|

|відстань між місцями виділення в атмосферу або ґрунт виробничих|

|шкідливостей і житловою забудовою населеного пункту. |

--------------------------------------------------------------------

4.27* У санітарно-захисній зоні допускається розміщення бань, пралень і гаражів за умови, що щільність забудови не буде перевищувати 10%.

Розміщення спортивних споруд, парків, дитячих установ, лікувально-профілактичних і оздоровчих установ, а також насадження плодоягідних дерев та чагарників на території санітарно-захисної зони не допускається.

4.28 Тваринницькі, птахівницькі, звірівницькі ферми, ветеринарні установи, склади мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин слід розміщувати з підвітряного боку стосовно до інших сільськогосподарських об'єктів у сельбищній зоні. Території виробничих зон не повинні розділятися на відокремлені ділянки залізничними або автомобільними дорогами загальної мережі.

Розриви між будинками і спорудами сільськогосподарських виробничих об'єктів слід приймати відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Ландшафтно-рекреаційна територія

Озеленені території міста

5.1 У міських і сільських поселеннях слід передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими повинні формувати комплексну зелену зону.

Зовнішні межі комплексної зеленої зони треба проводити по межах землекористувань, природних рубежах, транспортних магістралях.

5.2 При функціональному зонуванні комплексної зеленої зони (території забудови, міста, зеленої зони) треба виділяти: озеленені території загального користування; озеленені території обмеженого користування і озеленені території спеціального призначення.

5.3 Номенклатуру елементів території комплексної зеленої зони міста треба приймати згідно з додатком 5.1.

Питома вага озеленених територій різного призначення в межах забудови міст (рівень озеленення території забудови) повинна мати не менше 40% для районів IIВ, 45% - IIIВ, Б і 50% - IVВ2, а у межах території міста за структурними елементами приймати згідно з додатком 5.2.

Примітка. У містах з теплоелектроцентралями і котельними, підприємствами хімічної, металургійної, нафтопереробної промисловості I класу санітарної шкідливості рівень озеленення території забудови слід збільшувати не менше як на 15%.

5.4 Площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1 з урахуванням нормативних показників відповідно до табл. 5.1а.

У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 кв.м/люд.

Таблиця 5.1

--------------------------------------------------------------------

| Озеленені | Групи | Площа озеленених територій, кв.м/чол. |

| території | міст за |-------------------------------------------|

| | |II В-1, | | | |

| | | II В-4 | | | |

|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|

|Загально- | 100 - | 10 | 11 | 12 | 15 |

|міські | 1000 і | | | | |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| |50-100 | 7 | 8 | 9 | 11 |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| | До 50 | 8 (10) | 9 (11) | 10 (12) | 12 (15) |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| |Сільські | 12 | 13 | 14 | 17 |

|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|

|Житлових | 100 - | 6 | 6 | 7 | 8 |

|районів | 1000 і | | | | |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| |50-100 | 6 | 6 | 7 | 8 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. У містах, де розміщуються промислові підприємства|

|I і II класу шкідливості, наведені норми загальноміських|

|озеленених територій загального користування слід збільшувати на|

|15-20%. У містах, де розміщуються залізничні вузли, наведені норми|

|загальноміських озеленених територій загального користування треба|

|збільшувати на 5-10%. У середніх, малих містах і сільських|

|поселеннях, розміщених в оточенні існуючих лісів, у прибережних|

|зонах великих річок і водойм, площу озеленених територій|

|загального користування допускається зменшувати, але не більше як|

|на 20%. |

| Примітка 2. У дужках наведені розміри для малих міст з|

|кількістю населення до 20 тис.чол. |

--------------------------------------------------------------------

Таблиця 5.1а

Структурні елементи	Рівень озеленення, % не менше
1. Озеленені території загального користування
Міські парки
Дитячі парки
Спортивні парки
Меморіальні парки
Зоологічні сади
Ботанічні сади
Сквери
Бульвари
2. Озеленені території обмеженого користування
Житлові райони
Ділянки дошкільних навчальних закладів
Ділянки навчальних закладів
Ділянки громадських будинківі споруд
Ділянки культурно-видовищних та дозвільних закладів
Ділянки спортивних майданчиків, спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд
Ділянки закладів охорони здоров’я
3. Озеленені території спеціального призначення
На міських вулицях
У санітарно-захисних та охоронних зонах

5.5 У структурі озеленених територій загального користування великі парки, парки площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше повинні становити не менше 10%.

Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів - не більше 15 хв.

Примітка. У сейсмічних районах необхідно забезпечувати вільний доступ до парків, садів та інших озеленених територій загального користування, не допускаючи улаштування огорож з боку житлових районів.

5.6 Допустима кількість одночасних відвідувачів території парків, лісопарків, лісів, зелених зон слід приймати відповідно до укрупнених показників, люд./га, не більше:

а) для міських парків 100

б) для парків зон тривалого відпочинку 70

в) для парків-курортів 50

г) для парків зон короткочасного відпочинку 20

д) для лісопарків (лугопарків, гідропарків) 10

е) для лісів 1-3.

Примітка. При кількості одночасних відвідувачів 10-50 люд./га слід передбачати дорожньо-стежинкову мережу для організації їх руху, а на узліссях полян - ґрунтозахисні посадки; при кількості одночасних відвідувачів 50 люд./га і більше - заходи щодо перетворення лісового ландшафту у парковий.

5.7 У найзначніших, значних і великих містах поряд з парками міського і районного значення слід передбачати спеціалізовані - дитячі, спортивні, виставкові, зоологічні та інші парки, ботанічні сади.

Орієнтовні розміри дитячих парків допускається приймати з розрахунку 0,5 кв.м/люд., спортивних - 1-2 кв.м/люд., включаючи майданчики і спортивні споруди.

5.8 На територіях з високим ступенем схоронності природних ландшафтів, які мають естетичну і пізнавальну цінність, треба формувати національні і природні парки. Архітектурно-просторова організація національних і природних парків повинна передбачати використання їх територій у наукових, культурно-освітніх і рекреаційних цілях з виділенням, як правило, заповідної, заповідно-рекреаційної, рекреаційної та господарської зон.

5.9 При розміщенні парків і садів слід максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями і водоймами.

Площу території парків, садів і скверів слід приймати, виходячи із конкретних містобудівних і природних умов.

5.10 Бульвари і пішохідні алеї слід передбачати у напрямі масових потоків пішохідного руху. Розміщення бульвару, його довжину і ширину, а також місце у поперечному профілі вулиці треба визначати з урахуванням архітектурно-планувального рішення вулиці та її забудови. На бульварах і пішохідних алеях слід передбачати майданчики для короткочасного відпочинку. Ширину бульварів з однією повздовжньою пішохідною алеєю треба приймати не менше 10 м при розміщенні з одного боку вулиці між проїжджою частиною і забудовою.

5.11 Дорожню мережу ландшафтно-рекреаційних територій (дороги, алеї, стежки) слід трасувати за можливості з мінімальними схилами відповідно до напрямків основних шляхів руху пішоходів і з урахуванням визначення найкоротших відстаней до пунктів зупинок, ігрових і спортивних майданчиків. Ширина доріжки повинна бути кратною 0,75 (ширина смуги руху однієї людини).

5.12 Відстань від будинків, споруд, а також об'єктів інженерного благоустрою до дерев і чагарників слід приймати за таблицею 5.2.

Таблиця 5.2

--------------------------------------------------------------------

|Будинки і споруди, об'єкти інженерного| Відстані, м, від будинку, |

| благоустрою | споруди, об'єкта до осі |

| |---------------------------|

| | стовбура | чагарника |

| | дерева | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Зовнішня стіна будинку і споруди | 5,0 | 1,5 |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край трамвайного полотна | 5,0 | 3,0 |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край тротуару і садової доріжки | 0,7 | 0,5 |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край проїзної частини вулиць (кромка | 4,0 | 1,5 |

|укріпленої смуги узбіччя дороги, | | |

|брівка канави) | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Щогла і опора освітлювальної мережі, | 4,0 | - |

|трамвая, мостова опора і естакада | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підошва схилу, тераси тощо | 1,0 | 0,5 |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підошва або внутрішня грань підпірної | 3,0 | 1,0 |

|стінки | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підземні мережі: | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|газопровід, каналізація | 1,5 | - |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|теплова мережа (стінка каналу тунелю | 2,0 | 1,0 |

|або оболонка при безканальній | | |

|прокладці) | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|водопровід, дренаж | 2,0 | - |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|силовий кабель і кабель зв'язку | 2,0 | 0,7 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. У нових житлових районах відстань від краю|

|проїжджої частини до осі стовбура дерева слід приймати не менше|

|4 м при діаметрі крони не більше 5 м. Для дерев з великою кроною|

|цю відстань можна збільшити до розміру, при якому крони будуть|

|розміщуватися не ближче 1,5 м від краю проїжджої частини. |

| Примітка 2. Висота чагарників при їх розміщенні від краю|

|проїжджої частини на відстані від 1 до 5 м не повинна перевищувати|

|50 см. |

| Примітка 3. Відстань від повітряних ліній електропередачі до|

|дерев слід приймати за правилами улаштування електроустановок. |

| Примітка 4. Дерева, що висаджують біля будинків, не повинні|

|перешкоджати інсоляції та освітленості житлових і громадських|

|приміщень, а також проїзду пожежних автомашин. |

--------------------------------------------------------------------

5.13 У зелених зонах міст слід передбачати розсадники деревних і чагарникових рослин та квітково-оранжерейних господарств з урахуванням забезпечення посадочним матеріалом груп міських і сільських поселень. Нормативний показник площі розсадників повинен прийматися з розрахунку забезпеченості рівня озеленення об'єктів системи озеленених територій у межах населеного пункту. Площа розсадників повинна бути не менше 80 га. Загальну площу квітково-оранжерейних господарств треба приймати з розрахунку 0,4 кв.м/люд.

Зона відпочинку

5.14 Розміщення зон відпочинку слід передбачати на ландшафтно-рекреаційних територіях міст (внутрішньоміські), приміських зон (заміські), у системах розселення (міжселищні).

Зони короткочасного відпочинку треба розміщувати з урахуванням доступності їх на громадському транспорті, як правило, не більше 1,5 год.

Зони тривалого відпочинку треба розміщувати за межами населених пунктів у найбільш сприятливих умовах.

Примітка 1. За відсутності сприятливих природних ресурсів у зоні впливу населеного пункту допускається збільшувати транспортну доступність зон короткочасного відпочинку до 2 год.

Примітка 2. Зони тривалого відпочинку (заміські і міжсельбищні) слід проектувати за нормами, встановленими для курортних зон з такою самою розрахунковою кількістю відпочиваючих.

5.15 Розміри територій зон короткочасного відпочинку слід приймати з розрахунку 500-1000 кв.м на 1 відвідувача, у тому числі та частина, яка інтенсивно використовується для активних видів відпочинку, повинна становити не менше 100 кв.м на 1 відвідувача.

Відстані між зонами короткочасного відпочинку і ділянками курортно-рекреаційних установ, садівницьких товариств, автомобільних доріг загальної мережі і залізниць слід приймати не менше 500 м.

5.16 При розміщенні установ і підприємств обслуговування у зонах короткочасного відпочинку слід формувати громадські центри.

Розміри територій різного функціонального призначення центру слід приймати, % загальної площі:

------------------------------------------------------------------

|а) культурно-видовищних установ | 1-2 |

|-------------------------------------+--------------------------|

|б) фізкультурно-оздоровчих і | 2-4 |

|спортивних споруд | |

|-------------------------------------+--------------------------|

|в) пляжу і пристроїв для відпочинку | 4-8 |

|на воді | |

|-------------------------------------+--------------------------|

|г) майданчиків відпочинку дорослих | 75-85 |

|-------------------------------------+--------------------------|

|д) майданчиків відпочинку дітей | 3-6 |

|-------------------------------------+--------------------------|

|е) адміністративно-господарських | 4-5. |

|споруд | |

------------------------------------------------------------------

Примітка. Для зон короткочасного відпочинку, розміщених поблизу міської забудови, територія відпочинку дітей може бути збільшена, але не більше як на 20%.

5.17 Розміри території річкових і озерних пляжів, які розміщуються у зонах короткочасного відпочинку, слід приймати не менше 8 кв.м на одного відвідувача.

Розміри річкових і озерних пляжів, які розміщуються на землях, придатних для сільськогосподарського використання, треба приймати з розрахунку 5 кв.м на одного відвідувача.

Довжину берегової смуги річкових і озерних пляжів слід приймати не менше 0,25 м на одного відвідувача.

На прилеглих до пляжів територіях слід створювати припляжну і акваторіальну зони. Для орієнтовних розрахунків площу території вказаних зон на одного відвідувача слід приймати: припляжної - 15 кв.м, акваторіальної - 5 кв.м (для купання).

Площу території різного функціонального використання у припляжній, пляжній і акваторіальній зонах слід визначати з урахуванням показників, наведених у таблиці 5.3.

5.18 Рекреаційне навантаження на ландшафт зон короткочасного відпочинку слід приймати відповідно до диференційованих показників за таблицею 5.4.

Таблиця 5.3

------------------------------------------------------------------

| Зона | Сектор | Площа сектора, % |

| | | загальної площі зони |

|---------------+-----------------------+------------------------|

|Акваторіальна |Купання | 75-90 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Дитячий | 3-5 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Спортивний | 5-10 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Риболовства | 3-5 |

|---------------+-----------------------+------------------------|

|Пляжна |Солярію, аерарію | 40-60 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Обслуговування і | 8-13 |

| |пішохідних комунікацій | |

| |-----------------------+------------------------|

| |Дитячий | 5-7 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Спортивний | 8-10 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Відпочинку на | 20-40 |

| |озеленених ділянках | |

|---------------+-----------------------+------------------------|

|Припляжна |Адміністративно- | 3-5 |

| |господарський | |

| |-----------------------+------------------------|

| |Рятувально-медичний | 1-2 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Обслуговування і | 19-27 |

| |пішохідних комунікацій | |

| |-----------------------+------------------------|

| |Спортивний | 7-12 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Відпочинку на | 50-70 |

| |озеленених ділянках | |

------------------------------------------------------------------

Таблиця 5.4

--------------------------------------------------------------------

| Ландшафт | Рекреаційні навантаження, люд./га |

| |-------------------------------------------------------|

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Ліс | 0,7 | 1,0 | 1,5 | 2,3 | 3,5 | 5,0 |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Рекреаці- | 2,5 | 3,0 | 3,6 | 4,5 | 6,0 | 8,0 |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Лісопарк | 7,0 | 8,0 | 9,0 | 10,0 | 12,0 | 15,0 |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Парк зони | 13,0 | 15,0 |17,0 | 19,0 | 22,0 | 26,0 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Вказані навантаження застосовуються для кращих|

|умов виростання рослинності (ліси I бонітету). Для лісів II|

|бонітету показники навантаження знижуються на 10-15%, III - на|

|15-25%, IV - на 20-25%. Ліси V бонітету виключаються із|

|рекреаційного використання або використовуються при мінімальних|

|навантаженнях. |

| Примітка 2. Рекреаційні ліси формуються на базі лісів|

|Держлісфонду. |

| Примітка 3. Норми навантажень допускається знижувати при|

|стрімкості рельєфу, застосовуючи знижувальні коефіцієнти: при|

|схилах 10-20%0 - 0,8; 20-30%0 - 0,6; 30-50%0 - 0,4; понад 50%0 -|

|0,2. |

--------------------------------------------------------------------

5.19 Розміри стоянок автомашин, які розміщуються біля меж зон короткочасного відпочинку, треба визначати за завданням на проектування, а при відсутності даних - за таблицею 5.5.

Таблиця 5.5

--------------------------------------------------------------------

| Рекреаційні території, | Розрахункова | Кількість |

| будинки і споруди | одиниця | машино-місць на |

| | | розрахункову |

| | | одиницю |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Пляжі і парки | 100 одночасних | 15-20 |

| | відвідувачів | |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Лісопарки, заповідники і | Те саме | 7-10 |

|рекреаційні ліси | | |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Бази короткочасного | - " - | 10-15 |

|відпочинку (спортивні, | | |

|туристські, риболовецькі, | | |

|мисливські та ін.), | | |

|маломірного флоту | | |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Підприємства громадського | - " - | 7-10 |

|харчування | | |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Садівницькі товариства | 100 ділянок | 4-7 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка. Довжина пішохідних підходів від стоянок для|

|тимчасового зберігання легкових автомашин до об'єктів у зонах|

|короткочасного відпочинку не повинна перевищувати 1000 м. |

--------------------------------------------------------------------

5.20 При розміщенні автостоянок біля об'єктів масового відпочинку слід враховувати витрати часу на пішохідний підхід від автостоянок до окремих об'єктів відпочинку у межах 8-15 хв. (умовна довжина пішохідного шляху 450-1000 м), а з використанням громадського транспорту - до 25 хв.

Курортна зона

5.21 Курортні зони (курорти) слід розміщувати на територіях, які мають природні лікувальні ресурси, найбільш сприятливий мікроклімат, ландшафт і санітарно-гігієнічні умови. На території курортних зон треба передбачати будівництво курортно-рекреаційних установ (санаторіїв, установ відпочинку і туризму), установ, підприємств і центрів загальнокурортного обслуговування, організацію і благоустрій парків і пляжів, а також створення спеціальних балеотехнічних, берегозміцнювальних та інших інженерних об'єктів.

Курортні зони можуть бути відокремленими, розміщеними за межами міських і сільських поселень або бути функціональними зонами курортних міст і селищ, а також інших поселень (промислових, портових, сільськогосподарських), які мають на своїй території курортно-рекреаційні установи.

5.22 Кількість тих, що лікуються й відпочивають у курортно-рекреаційних установах, встановлюється за показниками одночасної місткості цих установ з урахуванням кількості цілорічних і сезонних місць.

Кількість неорганізовано відпочиваючих (включаючи тих, що користуються курсовками, абонементами на окремі види загальнокурортного обслуговування) визначається на підставі статистичних даних за ряд років з урахуванням наявного придатного житлового фонду у місцевого населення.

5.23 Кількість персоналу курортно-рекреаційних установ слід приймати не менше таких показників (одиниць постійного персоналу на одне місце):

------------------------------------------------------------------

|а) дитячі санаторії, санаторні позашкільні| 1,0 |

|табори | |

|------------------------------------------+---------------------|

|б) санаторії для хворих на туберкульоз | 0,9 |

|------------------------------------------+---------------------|

|в) санаторії для дорослих, для батьків з | 0,5 |

|дітьми | |

|------------------------------------------+---------------------|

|г) санаторії-профілакторії, мотелі | 0,4 |

|------------------------------------------+---------------------|

|д) будинки (пансіонати) відпочинку для | 0,3 |

|дорослих і для сімей з дітьми, курортні й | |

|туристські готелі | |

|------------------------------------------+---------------------|

|е) бази відпочинку підприємств і | 0,2 |

|організацій, молодіжні табори, дачі | |

|дошкільних установ, позашкільні табори, | |

|туристські бази для дорослих і для сімей з| |

|дітьми | |

|------------------------------------------+---------------------|

|ж) кемпінги | 0,15 |

|------------------------------------------+---------------------|

|з) оздоровчі табори для старшокласників | 0,1 |

------------------------------------------------------------------

Кількість персоналу, зайнятого в обслуговуванні загальнокурортних установ, слід приймати з розрахунку 25-30% (від загальної кількості персоналу, зайнятого в курортно-рекреаційних установах) для бальнеологічних (грязьових) курортних зон і 20-25% - для кліматичних курортних зон.

У курортних зонах із сезонним збільшенням тих, що лікуються й відпочивають, слід додатково передбачати тимчасовий обслуговуючий персонал (студентів, практикантів, пенсіонерів) для об'єктів сезонного функціонування з розрахунку 0,05 на одне сезонне місце і 0,02 на одного неорганізовано відпочиваючого. Коефіцієнт сімейності для цих категорій населення слід приймати 1,2.

Примітка 1. У загальнокурортних установах цілорічного функціонування, які додатково обслуговують тих, що лікуються й відпочивають неорганізовано (з урахуванням 80-100% їхньої середньорічної кількості), слід збільшувати кількість персоналу з розрахунку 0,1-0,15 одиниць на одного неорганізовано відпочиваючого.

Примітка 2. При відповідних обґрунтуваннях кількість персоналу курортних і туристських готелей міжнародного класу допускається приймати 0,5-0,8 з урахуванням складу об'єктів обслуговування.

5.24 При проектуванні нових і реконструкції тих курортних зон, які склалися, слід передбачати:

а) розміщення курортно-рекреаційних установ на територіях з допустимими рівнями шуму;

б) винесення за межі курортних територій промислових і комунально-складських об'єктів;

в) пристосування житлової забудови і громадських споруд, розміщених у курортній зоні, у рекреаційний фонд для обслуговування тих, що лікуються й відпочивають;

г) повне виключення в межах курортних зон транзитних транспортних потоків.

Розміщення нової житлової забудови для розселення обслуговуючого персоналу курортно-рекреаційних установ треба передбачати за курортною зоною в існуючих або створюваних сельбищних зонах у межах 30-хвилинної доступності транспортом.

5.25 Відстань від меж земельних ділянок курортно-рекреаційних установ, що проектуються заново, слід приймати не менше, м:

а) до житлової забудови, установ комунального господарства і складів	500 (100)
б) до автомобільних доріг категорій:
1) I, II, III
2) IV
в) до садівницьких товариств

Примітка. В дужках наведена відстань в умовах реконструкції.

5.26 Розміри земельних ділянок курортно-рекреаційних установ слід приймати відповідно до додатка 6.1. Розміри територій загального користування курортних зон слід встановлювати з розрахунку, кв.м на одне місце в курортно-рекреаційних установах: загальнокурортних об'єктів обслуговування - 10, озеленених - 100; на одного неорганізовано відпочиваючого: загальнокурортних об'єктів обслуговування - 2, озеленених - 25.

Примітка. В курортних зонах приморських курортів Криму, які склалися, а також гірських курортів Карпат, розміри територій загального користування допускається зменшувати, але не більше як на 50%.

5.27 Розміри території морських пляжів, які розміщуються в курортних зонах, слід приймати не менше, кв.м на одного відвідувача:

------------------------------------------------------------------

|а) для дорослих | 5 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|б) для дітей | 4 |

------------------------------------------------------------------

Розміри території спеціалізованих лікувальних пляжів для тих, що лікуються з обмеженою рухливістю, слід приймати з розрахунку 8-12 кв.м на одного відвідувача.

Довжину берегової смуги морського пляжу на одного відвідувача слід приймати не менше 0,2 м.

Розраховувати кількість одночасних відвідувачів на пляжах слід з урахуванням коефіцієнтів одноразового завантаження пляжів (питомої ваги тих, що знаходяться на пляжі, стосовно до загальної кількості різних категорій відпочиваючих):

------------------------------------------------------------------

|а) санаторіїв | 0,6-0,8 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|б) установ відпочинку й туризму | 0,7-0,9 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|в) позашкільних таборів | 0,5-1,0 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|г) загального користування | |

|-------------------------------------------+--------------------|

|для місцевого значення | 0,2 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|д) відпочиваючих без путівок | 0,5 |

------------------------------------------------------------------

5.28 У приморських курортах підлягає охороні зона суворого режиму (перша зона санохорони), включаючи прибережну смугу моря, пляжі і територію, що прилягає до пляжів, завширшки не менше 100 м, яка повинна використовуватися переважно для організації зелених насаджень загального користування, набережних, бульварів, скверів, кліматолікувальних споруд, спортивних і дитячих майданчиків.

Примітка. У вказаній зоні курортних міст і селищ, що склалися, допускається збереження існуючих капітальних споруд житлово-цивільного призначення за умови забезпечення санітарно-гігієнічних умов їх експлуатації.

5.29 Курортно-рекреаційні установи, що розміщуются у межах курортних зон, слід, як правило, об'єднувати у комплекси, забезпечуючи єдине архітектурно-просторове вирішення.

На території курортно-рекреаційних установ та їх комплексів слід передбачати розміщення майданчиків, склад і розміри земельних ділянок яких слід приймати за таблицею 5.6.

Таблиця 5.6

------------------------------------------------------------------

| Майданчики |Площа, кв.м на одне місце |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Для відпочинку, кліматолікування, | 2,0 |

|тихих ігор і читання | |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Спортивні (для бадмінтону, волейболу,| 3,5 |

|тенісу) | |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Літнього кінотеатру (кінолекторію) | 0,9 |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Танцювальний | 0,6 |

------------------------------------------------------------------

5.30 При проектуванні курортних зон слід формувати систему установ і центрів загальнокурортного обслуговування.

Для орієнтовних розрахунків кількість і місткість установ та підприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають, приймати за додатком 6.2.

5.31 У курортних зонах слід передбачати стоянки для легкових автомашин, кількість яких визначається відповідно до розрахункових показників кількості машино-місць на 100 відпочиваючих і обслуговуючого персоналу: для санаторіїв, будинків відпочинку, туристських баз і баз відпочинку підприємств - 3-5, курортних, туристських готелей та пансіонатів - 5-7.

У курортних зонах, що мають об'єкти туризму, слід передбачати стоянки для автобусів і легкових автомашин, які належать туристам, кількість яких визначається розрахунком, їх треба розміщувати з урахуванням забезпечення зручних підходів до об'єктів туристського огляду (але не далі 500 м від них), не порушуючи цілісного характеру історичного середовища.