Порядок подання та захисту ІНДЗ

Обсяг ІНДЗ повинен становити у друкованому варіанті 10 – 20 сто­рінок. Перелік використаних джерел необхідно скласти у певному по­рядку: спочатку наводяться законодавчі та нормативні акти, статистичні довідники, потім загальна та спеціальна література за алфавітом.

Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань, терміни їх виконання

1. Поняття трудові ресурси, їх склад.

2. Економічно активне й економічно неактивне населення, його склад.

3. Вплив міжнародних організацій на соціально-трудові відносини.

4. Персонал підприємства, його склад. Види персоналу.

5. Показники вимірювання кількісного складу персоналу підпри­ємства.

6. Трудовий потенціал. Методики визначення. Трудовий потенціал України.

7. Поняття „праця", її елементи, форми прояву. Класифікація праці.

8. Звітність з питань праці.

9. Роль праці в розвитку людини й суспільства.

10. Сутність соціально-трудових відносин, їх об'єкти та суб'єкти.

11. Вплив НТП та НТР на працю.

12. Державна політика у сфері соціально-трудових відносин.

13. Аналіз демографічної та трудоресурсної ситуації в Україні.

14. Участь профспілок у регулюванні соціально-трудових відно­син.

15. Поняття „соціальне партнерство", умови його виникнення.

16. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.

17. Система колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин.

18. Поняття „ринок праці", його елементи та функції.

19. Типи, форми й сегменти ринку праці.

20. Поняття зайнятість населення, її види та форми.

21. Структура зайнятості населення.

22. Державна політика зайнятості населення: активна й пасивна.

23. Демографічно-трудоресурсний стан України.

24. Поняття безробіття, його види, причини виникнення.

25. Приховане безробіття як соціальний феномен в Україні.

26. Соціально-економічні наслідки безробіття.

27. Регулювання ринку праці.

28. Міжнародний ринок праці.

29. Сутність і значення організації праці в сучасних умовах.

30. Основні елементи організації праці, їх характеристика.

31. Сутність нормування праці, його значення в сучасних умовах.

32. Система соціального захисту економічно активного населення в Україні та інших країнах.

33. Класифікація витрат робочого часу.

34. Методи вивчення витрат робочого часу.

35. Поняття продуктивність праці: показники, методи вимірю­вання.

36. Фактори й резерви зростання продуктивності праці.

37. Мотивація праці на підприємстві.

38. Аналіз забезпечення підприємства робочою силою.

39. Аналіз використання робочого часу.

40. Аналіз продуктивності праці.

41. Аналіз використання фонду оплати праці.

42. Аудит праці. Види аудиту. Вимоги до проведення аудиту.

43. Планування чисельності та складу кадрів.

44. Планування зростання продуктивності праці.

45. Планування фонду оплати праці.

46. Сутність заробітної плати, її види, принципи організації.

47. Тарифна система оплати праці робочих.

48. Тарифна система оплати праці службовців.

49. Системи оплати праці альтернативні тарифній.

50. Форми й системи оплати праці.

51. Умови застосування відрядної форми оплати праці. Характе­ристика систем оплати праці.

52. Умови застосування погодинної форми оплати праці. Характеристика систем оплати праці.

53. Організація колективної оплати праці, її особливості.

54. Державне й договірне регулювання заробітної праці.

55. Вимоги до мотивації персоналу в сучасних умовах.

56. Нематеріальна мотивація персоналу.

57. Рівень життя населення: показники та тенденції.

58. Оплата праці керівників.

59. Матеріальне стимулювання робітників.

60. Законодавчі та нормативні документи, на основі яких здійснюється державне регулювання заробітної плати.

Практичне завдання

 

Змінна бригада цеху складається з 8 чол. За звітний місяць відрядний заробіток бригади склав 4 800 грн. (базовий варіант). Нарахована сума премій 800 грн. (базовий варіант). Дані про фактично відроблений час, розряд робочого й КТУ членів бригади приведені в табл. 4.

Розрахувати заробіток кожного члена бригади за тарифом за відроблений час.

Розподілити суму відрядного приробітку й премії між членами бригади.

Визначити заробітну плату кожного робочого за місяць.

 

Розрахунок заробітної плати членів бригади

№ п\п	Розряд	Погодинна тарифна ставка	Відроблений час, год.	Тарифний заробіток за відроблений час	КТУ	Тарифний заробіток урахуванням КТУ, грн.	Сума приробітку й премії, грн.	Заробітна плата робочого, грн.
				5=3x4		7=5x6		9=5+8
1,					1,1
2.					1,0
3.					0,9
4.					1,1
5.					1,2
6.					0,95
7.					1,1
8.					1,0
							ІЗ	14=
								11+13

Методи роботи

Для виконання ІНДЗ з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини» використовуються наступні методи:

– пояснювально – ілюстративний;

– репродуктивний;

– частково-пошуковий;

– дослідницький.

Для виконання ІНДЗ студент користується проблемним методом, коли висувається гіпотеза дослідження, визначаються його шляхи, добираються необхідні матеріали і прилади самими учнями. Труднощі спонукають до самостійної роботи, ставлять його в позицію активного дослідника; він збирає й оцінює основні та допоміжні дані, альтернативні гіпотези, обґрунтовує вибір способів накопичення інформації тощо. Вирішення проблеми активізує продуктивне мислення, збільшує кількість пізнаних предметів та явищ і, найголовніше, формує творчий підхід до навчання.

Індукція — метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від часткового, окремого до загального.

Під час виконання ІНДЗ використовуються методи дедукції та індукції. Індукція виявляє подібні ознаки, властивості багатьох об'єктів певного класу, дослідник робить висновок про наявність цих ознак, властивостей у всіх об'єктів даного класу. Наприклад, у процесі експериментального вивчення електричних явищ використовувалися провідники струму, виготовлені з різних металів. На підставі численних одиничних дослідів було сформульовано загальний висновок про електропровідність усіх металів. Поряд з іншими методами пізнання індуктивний метод відіграв важливу роль у відкритті деяких законів природи (всесвітнього тяжіння, атмосферного тиску, теплового розширення тіл та ін.).

Індукція, що використовується в науковому пізнанні (наукова індукція), реалізується у вигляді таких методів:

1) метод єдиної подібності (у всіх випадках при спостереженні якогось явища виявляється лише один спільний фактор, всі інші — різні; отже, цей єдиний подібний фактор і є причиною даного явища);

2) метод єдиної відмінності (якщо обставини виникнення якогось явища та обставини, за яких воно не виникає, майже в усьому подібні й розрізняються лише одним фактором, що присутній тільки в першому випадку, то можна зробити висновок, що цей фактор і є причиною даного явища);

3) з'єднаний метод подібності й відмінності (являє собою комбінацію двох вищевказаних методів);

4) метод супровідних змін (якщо певні зміни одного явища кожного разу спричинюють певні зміни іншого явища, то звідси випливає висновок про причинний зв'язок між цими явищами);

5) метод залишків (якщо складне явище зумовлене багатофакторною причиною, причому деякі з цих факторів відомі як причина якоїсь частини даного явища, то звідси випливає висновок: причина іншої частини явища — інші фактори, що складають разом загальну причину цього явища).

Вищевказані методи наукової індукції використовуються головним чином для встановлення емпіричних залежностей між властивостями об'єктів і явищ, які виявляються в процесі експерименту. У цих методах систематизовано найпростіші формально-логічні прийоми, які вчені-натуралісти стихійно використовували в ході будь-якого емпіричного дослідження. Дедукція— метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень. Інакше кажучи, це є рух нашого мислення від загального до часткового, окремого. Наприклад, із загального положення, що всі метали мають електропровідність, можна зробити дедуктивний умовивід про електропровідність конкретного мідного дроту (знаючи, що мідь — метал). Якщо вихідні загальні положення є встановленою науковою істиною, то завдяки методу дедукції завжди можна дістати вірний висновок. Загальні принципи й закони не дають ученим у процесі дедуктивного дослідження збитися зі шляху: вони допомагають правильно зрозуміти конкретні явища дійсності.

 

Порядок подання та захисту ІНДЗ

 

Завдання ІНДЗ видається на першому семінарському або практичному занятті. ІНДЗ складається потягом навчального року. Робота подається на перевірку за три тижні до закінчення семестру. Захист відбувається на передостанньому семінарському занятті. Під час захисту студент презентує свою роботу перед аудиторією. Оцінка за ІНДЗ виставляється тільки після захисту. Підсумкова оцінка складається з оцінки за захист та безпосередньо саму роботу. Студент повинен захистити роботу перед складанням іспиту.