Установлення шпульного ковпачка в машину

Послідовність виконання роботи:

1. Установи голку в крайнє верхнє положення.

2. Відсунь засувну пластину на платформі машини.

3. Пальцями лівої руки візьми заправлений шпульний ковпачок за заскочку і надінь його на центровий стержень корпусу човника до упору.

4. Стеж, щоб палець шпульного ковпачка увійшов у паз накладного кільця. Якщо при цьому легенько клацнуло, то ковпачок із шпулькою встановлено правильно.

5. Закрий засувну пластину.

6. Виведи нижню нитку нагору. Для цього лівою рукою притримуй кінець верхньої нитки, не натягуючи її. Повер­тай махове колесо на себе, щоб голка увійшла в голкову пла­стину і вийшла з неї. Після цього лівою рукою потягни нит­ку ікінець нижньої нитки вийде наверх.

7. Кінці обох ниток відведи за лапку.

VІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

VІІІ. ОЦІНЮВАННЯ.

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

 

Додаток 1

 

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА ШВЕЙНІЙ МАШИНЦІ №1

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ.

1.1. Правильно одягніть спецодяг. Волосся обов'язково приберіть під косинку. Не допускайте звисаючих кінців галстуків, фартухів та ін.

1.2. Перевірте надійність заземлення електричної швейної машинки.

1.3. Ретельно підготуйте своє робоче місце до безпечної роботи.

1.4. Уважно вислухайте вчителя й отримайте завдання на урок.

1.5. Підготуйте до роботи свій інструмент і пристрої, впевнившись у їх справності.

1.6. Перед роботою переконайтеся у відсутності на лінії шва голок та шпильок.

1.7. Забороняється розпочинати роботу без дозволу вчителя.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ.

2.1. Під час практичної роботи учні виконують тільки ті види робіт, які доручив учитель.

2.2. Використовуйте справний, добре налагоджений інструмент.

2.3. Використовуйте інструмент за призначенням. Інакше можна не тільки зіпсувати його, але й отримати травму.

2.4. Не нахиляйтеся близько до обертових частин.

2.5. Не тримайте пальці рук занадто близько до лапки, щоб голка їх не проколола.

2.6. Не відволікайтесь під час роботи і не відвертайте увагу інших.

2.7. Утримуйте робоче місце в чистоті.

2.8. Дбайливо ставтесь до устаткування, приладів, інструментів.

2.9. Інструменти загального користування беріть із дозволу вчителя і відразу після користування повертайте їх.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ.

3.1. Упорядкуйте робоче місце, приберіть деталі, матеріал, сміття, відходи.

3.2. Приведіть інструменти у справний стан.

3.3. Старанно приберіть робоче місце.

3.4. Покладіть інструменти в порядок, установлений учителем.

3.5. Приведіть до ладу свій одяг і залиште майстерню з дозволу вчителя.

3.6. Після виходу учнів чергові розпочинають прибирання приміщення.

Інструкційна картка № 1

Обладнання швейної машини з ручним приводом

1. Побутова швейна машина ПМЗ класу 2-М має платформу, на якій розміщений рукав 6, ліва частина якого називається голівкою 5, а права — стояком 13. У верхній частині стояка розміщене махове колесо чи маховик 8. Машина приводиться в рух за допомогою ручного привода 11.

2. Щоб приступити до роботи на швейній машині, потрібно установити її на робочий хід за допомогою фрикційного гвинта. Якщо при обертанні махового колеса рухається голка — це робочий хід, на холостому ходу — обертається махове колесо, а голка залишається нерухомою.

3. Усередині рукава швейної машини розміщений головний вал, який приводить у рух усі механізми, крім лапки. Лапка опускається і підіймається за допомогою важеля підйому лапки 15

4. На фронтальній дошці 16 є важіль ниткопритягача 17, регулятор натягування верхньої нитки 18. Під фронтальною дошкою проходить голководій із голкотримачем. Котушку з нитками № 50 чи № 40 ставлять на котушковий стержень 7

5. Стержень 12 знаходиться на платформі машини. Біля махового колеса розміщена моталка 9 для намотування ниток на шпульку (нижня нитка). Човник розміщений під платформою, його видно, якщо відсунути голкову пластинку 4

6. Під голковою пластинкою 4 розміщений двигун тканини (рейка). Потрібну довжину стібка встановлюють за допомогою регулятора довжини стібка 14

7. Щоб приступити до роботи на швейній машині, потрібно встановити її на робочий хід, привести у робоче положення ручний привод, заправити нижню і верхню нитки, встановити довжину стібка

Увага! Під час роботи не можна тягнути чи підштовхувати тканину, інакше може зламатися голка.

Після виконання роботи: підтягнути голку; підняти ниткопритягач; підняти лапку; відтягнути тканину і обрізати нитки.

 

Додаток 2

Коротка історія швейних машин

Ручні швейні машинки з'явилися близько двохсот п'ятдесяти років тому і не були механізмом зовні схожим на сучасний. Перший патент на винахід швейної машини був виданий англійцеві Чарльзу Вейзенталю в 1755 році, який отримав патент на голку, яку можна використовувати для швейного механізму. Машина ж так і не була створена. Пройшло ще 34 роки до винаходу англійця Томаса Саїнта, який і вважається першою справжньою швейною машиною. У 1790 винахідник запатентував машину, в якій шило робило отвір у шкірі і дозволяло голці проходити через неї. Критики вказували на те, що цілком можливо, що Саїнт лише запатентував ідею і найймовірніше, що сама машина так ніколи і не була побудована. У 1880-их була зроблена спроба відтворити машину по малюнках Саїнта і виявилось, що вона не працюватиме без значної модифікації.

Історія переноситься до Німеччини, де близько 1810 року, винахідник Бальтазар Кремс винайшов машину для пошиття кашкетів. Жодної точної дати не можна вказати, оскільки Кремс свої винаходи не запатентував. На початку 19-ого століття Австрійський кравець Джозеф Мадерспергер винайшов ряд механізмів і отримав патент в 1814 році. Він працював над винаходом до 1839 року на допомогу надану австрійським урядом, але так і не зумів зібрати воєдино всі елементи в одній машині і, кінець кінцем, помер убогим. Ще два винаходи були запатентовані в 1804 році: перший у Франції Томасом Стоуном і Джеймсом Хендерсоном – машина, яка намагалася копіювати ручне шиття, другий - Скоттом Джоном Дунканом - машина для вишивки, що використовувала безліч голок. На жаль, нічого не відомо про долі цих винаходів.

У 1830 році французьким урядом був виданий патент та замовлення на виготовлення партії машин для пошиття військової форми Бартоломі Тімонье. До 1940-го року була побудована невелика фабрика, що налічувала 80 машин. Але розгнівані кравці, які шили вручну, розгромили фабрику, знищивши всі машини. Тімонье з новою моделлю машини виїхав до Англії, де заснував першу фабрику з виробництва одягу. На жаль, він прогорів і помер убогим в 1957 році.

У 1833 американський квакер Уолтер Хунт винайшов першу машину, яка не пробувала копіювати ручне шиття, а мала майже той же вигляд, що і всі наступні швейні машини, тобто голку з отвором на кінці і дві шпульки. Недоліком її було те, що вона шила лише прямо і невеликий відрізок тканини. Через дев'ять років його співвітчизник, Джон Гріноуг, винайшов робочу машину, в якій голка повністю проходила через тканину. Хоча модель була зроблена і показана, в надії на продаж її швейним магнатам, але нею ніхто не зацікавився. У 1845 році американець Еліас Хоу отримує патент на першу машинку з човниковим механізмом. Якщо вам буде цікаво, як виглядала і як працювала ця машинка, то цей тип машин можна і зараз зустріти у деяких бабусь, їх в народі називають по імені виробника "Поповкой".

Виготовлялися вони в майстерні купця Попова під маркою "Singer", "Подружжя Попови","Singer і Попов". Човник рухався уздовж машини, голководій - квадратного перетину, регулювання натягнення нитки було найпримітивнішим. Як правило, в човнику нитка проходила через дірочки і чим більше, тим сильніше було натягувавання. Треба сказати, що при всіх своїх недоліках ці машини служать людям і понині. Дуже часто їх використовують при пошитті товстих шкір (ременів) і брезенту. До недоліків можна віднести низьку швидкість зшивання та погане регулювання натягу нитки.

Корінна зміна в конструкції машин відбулася у 1850 році, коли відразу три винахідники Вільсон, Гіббс і Зінгер запатентували нові конструкції. Найбільш вдалою машиною виявилася машина Зінгера з так званим «човником, що коливається». Суть винаходу - човник став ходити не уздовж машини, як раніше, а здійснював дугоподібний рух упоперек станини машини. Одночасно з цим змінився вид човника, він став зручнішим для проходження через нього нитки, а також більш досконалим стало регулювання натягу нитки. Нитка човника регулювалася пружиною, а верхня нитка регулювалася чашечками нитконатягувача. У 1854 році в Нью-Йорку Ісааком Зінгером спільно з Едуардом Кларком було створено товариство "І. М. Зінгер і К^о", а в штаті Нью-Джерсі заснований завод з виробництва швейних машин. Підприємство росло і розвивалося. Секрет успіху полягав не тільки в популярності самої продукції, але і в запровадженні новаторських ринкових стратегій. Унікальна на ті часи система продажів у розстрочку дозволила компанії до 1863 року завоювати світову популярність і лідерство.

Наприкінці 19-го століття був справжній бум з виробництва і продажу швейних машин. Багато відомих фірм з'явилися саме в цей час.

Найбільший парк продукції відноситься до не дуже якісних, але дешевих, за західними мірками, моделей машин типу "мильниця". Ці машини прості, але позбавлені деяких потрібних функцій, наприклад, регулятора тиску лапки на тканину. Так само у багатьох моделей багато слабких місць в їх конструкції, що веде до частих поломок. Надійніші, хоч і не набагато дорожчі, машинки фірми "Janome". Вони чудово зарекомендували себе на російському ринку і мають постійний і невщухаючий попит. Заснована у 1921 році фірма на даний момент випускає більше 280 моделей швейних машин і є провідним виробником машин з комп'ютерним управлінням. Машини цієї фірми, а особливо серію My Style, їх відрізняє висока надійність, безшумність у роботі і простота в обслуговуванні.

На заводах фірми "Janome" випускаються і машини інших відомих фірм таких як німецькою "Pfaff", машинки класу "Hobby", швейцарської фірми "Elna" і інших. Розповідь про японські компанії не можна завершити не розповівши ще про двох відомих виробників швейних машин "Toyota" і "Jaguar". На даний момент обидві фірми розгубили завойовані раніше позиції, їх машинний парк невеликий, але є цікаві моделі і у цих фірм. Так, машинки фірми "Toyota" часто перевершують всіх своїх конкурентів за якістю виготовлення, а фірма "Jaguar" заявила про створення першої Онлайнової машинки, що підключається до Інтернету. Що ж стосується ще недавно знаменитих європейських фірм, таких як "Huscvarna", "Eina" або ще з десяток інших, то видно їм доведеться поступитися агресивній і умілій політиці японських фірм. "Husqvarna" робить машини витончені, красивого, вишуканого дизайну, але вони зовсім не підлягають ремонту, з малим терміном експлуатації, складні і дорогі в обслуговуванні. Машини інших європейських фірм, при їх відносно гарній якості, відрізняє непомірно висока ціна, що часто веде до падіння попиту на них.