Завдання модульної контрольної роботи №2

1. Визначити та охарактеризувати види активності людини, для позначення яких не використовується поняття «діяльність».

2. Співвідношення понять «активність», «поведінка» та «діяльність».

3. Види імпульсивної активності у людини.

4. Види цілеспрямованої активності у тварин.

5. Одиниці аналізу поведінки.

6.Одиниці аналізу діяльності.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

«Пізнання. Самопізнання»

 

ТЕМА 5. ПСИХОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ПІЗНАННЯ(24 год.)

Лекція 10. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ПІЗНАННЯ

Лекція 11. ПІЗНАННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ

Семінар 12. Мотивація пізнавальної діяльності людини - 2 год.

 

1. Джерела мотивації пізнавальної діяльності.

2. Рівні розвитку пізнавальної потреби.

3. Мотивація та пізнавальні процеси.

4. Мотивація мисленнєвої діяльності.

5. Закон „оптимуму мотивації ” та пізнавальна активність.

 

 

Завдання для самостійної роботи (18 год.)

1. Проілюструйте відповідними прикладами єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.

2. Що є критерієм правильності теоретичної думки?

3. Які приклади демонструють існування суттєвих суперечностей між чуттєвим та раціональним?

4. Як розрізняються психологічний та гносеологічний аспекти пізнання? Що складає гносеологічний зміст чуттєвого відображення?

5. Довести, що сприймання є чуттєвим пізнанням вищого, чим відчуття, рівня. Які особливості сприймання є головними в цьому плані?

6. Довести, що відчуття та сприймання різних модальностей відображають властивості речей. Чи можна ототожнювати об‘єкт, що пізнається, з його відчуттям?

7. Продемонструйте прикладами зв‘язок сприймання з дією.

8. Довести, що відчуття є активним процесом. В чому полягає специфіка аналізу у відчуттях?

9. В гносеологічній літературі широко розповсюдженою є точка зору, згідно якої чуттєвому пізнанню доступні лише явища, а не сутність, лише випадкове, а не необхідне, лише одиничне, а не загальне, лише суб‘єктивне, а не об‘єктивне. Проаналізуйте дану позицію та наведіть аргументи „за” або „проти” неї.

10. Більшість вчених визначають мислення як пізнавальну діяльність суб‘єкта. Чи можна, виходячи з цього, розглядати мислення передусім як суб‘єктивну діяльність, а лише після цього співвідносити його з буттям?

 

Контрольні запитання та завдання

 

1. В чому полягає сигнальне значення відчуттів?

2. Що таке чуттєве враження? Чим воно відрізняється від власне відчуття?

3. Що таке образ як гносеологічна категорія?

4. Яке значення у сприйманні мають інтелектуальні чинники?

5. Що складає підґрунтя сприйняття речей?

6. Яка роль слова у сприйманні? Яким чином усвідомлюється зміст слова?

7. Яке значення має сприймання у практичній діяльності людини? Чи можна розглядати сприймання як особливий вид діяльності?

8. В чому полягає головна функція мислення в пізнанні?

9. Перерахуйте специфічні характеристики мислення як вищої форми пізнавальної діяльності суб‘єкта.

10. Як співвідносяться абстрактне та конкретне в мисленні?

11. Розкрийте сутність „подвійної” роботи аналізу та синтезу в мисленні.

12. Яке значення в процесі пізнання має практика? Навести приклади, які демонструють роль практики у пізнанні.

13. Проаналізуйте наукове мислення та визначить його функції у пізнанні.

14. Що являє собою об‘ективність у мисленні?

15. Що таке теоретичне пізнання? Які мисленневі операції є необхідними його передумовами?

16. Чи можливо існування мислення без мови? Як співвідносяться між собою ці феномени?

17. Чи правильним є судження: „ Говорити – це мислити”?

18. Чи співпадають поняття „мова” та „мовлення”?

19. Якими є функції мовлення в мисленні? в пізнанні?

20. В чому полягає сигнальне значення відчуттів?

21. Що таке чуттєве враження? Чим воно відрізняється від власне відчуття?

22. Що таке образ як гносеологічна категорія?

23. Яке значення у сприйманні мають інтелектуальні чинники?

24. Що складає підґрунтя сприйняття речей?

25. Яка роль слова у сприйманні? Яким чином усвідомлюється зміст слова?

26. Яке значення має сприймання у практичній діяльності людини? Чи можна розглядати сприймання як особливий вид діяльності?

27. В чому полягає головна функція мислення в пізнанні?

28. Перерахуйте специфічні характеристики мислення як вищої форми пізнавальної діяльності суб‘єкта.

29. Як співвідносяться абстрактне та конкретне в мисленні?

30. Розкрийте сутність „подвійної” роботи аналізу та синтезу в мисленні.

31. Яке значення в процесі пізнання має практика? Навести приклади, які демонструють роль практики у пізнанні.

32. Проаналізуйте наукове мислення та визначить його функції у пізнанні.

33. Що являє собою об‘ективність у мисленні?

34. Що таке теоретичне пізнання? Які мисленневі операції є необхідними його передумовами?

35. Чи можливо існування мислення без мови? Як співвідносяться між собою ці феномени?

36. Чи правильним є судження: „ Говорити – це мислити”?

37. Чи співпадають поняття „мова” та „мовлення”?

38. Якими є функції мовлення в мисленні? в пізнанні?

 

Рекомендована література [2, 4, 5, 8, 9, 14, 15, 29, 35, 38, 40, 47, 62]

ТЕМА 6. САМОПІЗНАННЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН(20 год.)

Лекція 12. ПСИХОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА САМОПІЗНАННЯ

 

Семінар 13. Психологічні механізми самопізнання - 4 год.

1. Психологічна характеристика самопізнавальної активності людини.

2. Структура самопізнання як складової самосвідомості.

3. Форми та рівні самопізнання.

4. Методи та прийоми самопізнання.

5. Самопізнання як передумова саморозвитку людини.

 

Завдання для самостійної роботи (10 год.)

1. Чому самопізнання є сутнісною онтологічною ознакою буття людини?

2. Назвіть основні механізми самопізнавальної діяльності особистості.

3. Розкрийте повсякденний зміст самопізнання особистості.

4. Як відбувається розвиток здатності людини до здійснення самопізнавальних діяльностей чим далі складнішого рівня від одного етапу онтогенезу до іншого?

 

Контрольні запитання та завдання

 

1. Які рівні аналізу самопізнання можна виділити?

2. В чому полягає сутність самопізнання як складової самосвідомості? як процесу?

3. В яких формах та на яких рівнях виявляється самопізнання?

4. Яке місце в процесі самопізнання посідає самооцінка?

5. Якою є психологічна структура самопізнання?

6. Які методи та прийоми пізнання вам відомі?

 

Рекомендована література [4, 38, 47, 48, 53, 60]

ПИТАННЯ КОЛОКВІУМУ

 

1. Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.

2. Поняття про теоретичну думку. Критерії її правильності.

3. Психологічні та гносеологічні аспекти пізнання.

4. Порівняльний аналіз чуттєвих вражень та відчуттів.

5. Образ як гносеологічна категорія.

6. Роль інтелектуальних чинників у сприйманні?

7. Роль слова у сприйманні.

8. Значення сприймання у практичній діяльності людини.

9. Сприймання та дія.

10. Відчуття як активний процес.

11. Мислення та буття.

12. Функції мислення в пізнанні.

13. Особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності суб‘єкта.

14. Абстрактне та конкретне в мисленні.

15. Роль практики у пізнанні.

16. Сутність та структура наукового мислення, його функції у пізнанні.

17. Психологічна сутність та механізми теоретичного пізнання.

18. Мислення та мова.

19. Співвідношення зовнішнього та внутрішнього в пізнанні.

20. Психологічна структура інтелекту людини.

21. Мотивація пізнавальної активності людини.

22. Рівні та форми самопізнання.

23. Сутність самопізнання як складової самосвідомості

24. Сутність самопізнання як процесу.

25. Місце самооцінки в самопізнанні.

26. Психологічна структура самопізнання.

27. Структура самопізнання.

28. Самопізнання та спілкування.

29. Методи та прийоми самопізнання.

30. Роль рефлексії у самопізнанні.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Основна:

 

1. Выготский Л.С. Вопросы теории и истории психологии. – Собр. соч. – М.: Педагогика, 1982. – Т.1. – С.78-98; 132-148; 210-237.

2. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М., 1988.

3. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975.

4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2-х т. М., 1989.

5. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. 2-е изд. / Отв. ред. Е.В.Шорохова. М.: Педагогика, 1976.

 

Додаткова:

 

6. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980.

7. Алахвердов В.М. Сознание как парадокс // Экспериментальная психология. СПб., 2000. – Т.1.

8. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2-х т. М.: Педагогика, 1980. – Т.1; Т.2. – С. 19-26; 103-127.

9. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960.

10. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности.- М.: Мысль, 1976.

11. Бассин Ф.В. О «силе Я» и «психологической защите» // Вопр. Философии. – 1969 - №2.

12. Бассин Ф.В. Проблема бессознательного (о неосознаваемых формах высшей нервной деятельности). – М,, 1968.

13. Бобров Е.О. О самосознании. – Казань, 1898.

14. Брунер Дж. Психология познания: За пределами непосредственной информации. – М.: Прогресс, 1977.

15. Будилова Е.А. Философские проблемы в советской психологии. – М: Наука, 1972.

16. Выготский Л.С. История развития высших психических функций. - Собр. соч. – М.: Педагогика, 1983. – Т.3. – С.6-328.

17. Гордеева Н.Д., Зинченко В.П.Функциональная структура действия. – М., 1982.

18. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М., 1986.

19. Добрынин Н.Ф. Об активности сознания / Проблемы сознания. – М., 1966.

20. Зинченко В.П., Мамардашвили М.К. Исследование высших психических функций и эволюция категории бессознательного: Сб.тезисов конференции «Эргономика в системе дизайна. – Боржоми, 1979.

21. Зинченко В.П. Миры и структура сознания // Вопр. психологии. – 1991. - №2.

22. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000.

23. Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Психол.журн. – 1981. – Т.2, №3.

24. Кон И.С. Открытие «Я». – М., 1978.

25. Кудріна Т.С. Психологія мотивації: підручник – К.: ВПЦ «Київський університет, 2008.

26. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психіки. – М., 1972.

27. Липпс Т. Самосознание. – СПб.,1903.

28. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи. – М.: Наука, 1984. – С.162-241; 310-324.

29. Лурия А.Р. Об историческом развитии познавательных процессов. – М.: Наука, 1974.

30. Лурия А.Р. Эволюционное введение в психологию. Материалы к курсу лекций по общей психологии. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1975.

31. Лэнг Р. Расколотое «Я». – М., 1995.

32. Максименко С.Д. Генезис существования личности. – К: Изд-во ООО «КММ», 2006.

33. Мейли Р. Различные аспекты Я // Психология личности: Тексты. – М., 1982.

34. Мерлин В.С. Лекции по психологии мотивов человека. – Пермь, 1971.

35. Методологические и теоретические проблемы психологии / Под ред.Е.В.Шороховой. – М: Наука, 1969.

36. Миллер Д..Галантер Ю., Прибрам К. Планы и структура поведения. – М., 1964.

37. Немов Р.С. Психология: В 2т. – М., 1994. – Т.1.

38. Основи психології/ Під заг. ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Киів: Либідь, 1999. – С.149-151; 299-305; 370-373; 234-238.

39. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. – М., 1988.

40. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Основы теоретической психологии. – М: Инфра – М, 1998.

41. Платонов К.К. О системе психологии. – М: Мысль, 1972.

42. Пономарев Я.А. Психология творчества. – М., 1976.

43. Проблеми свідомості. – М., 1966.

44. Психология личности: Слов.-справ. / Под ред. П.П.Горностая, Т.М. Титаренко. – К., 2001.

45. Психологія. Підручник / Під ред. Ю.Л.Трофімова. – Киів: Либідь, 1999.

46. Психология самосознания. Хрестоматія - Самара: Изд.Дом «Бахрах-М», 2000.

47. Роменець В.А. Історія психології. – К., 1978.

48. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. Человек и мир. – СПб., 2003. – С.94-170; 243-255; 326-356.

49. Самосознание и защитные механизмы личности / Под ред. Д.Я.Райгородского. – Самара, 2000.

50. Соколова Е.Т. Самосознание и самооценка при аномалиях личности. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989.

51. Спиркин А.Г. Происхождение сознания. – М., 1960.

52. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

53. Столин В.В.Самосознание личности. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1983.

54. Суходольский Г.В. Системный подход и принцип деятельности. – М., 1978.

55. Ткаченко О.М. Принципи та категорії психології. – Киів: Вища школа, 1979.

56. Фрейд З. Психология бессознательного. – М.: Просвещение, 1989.

57. Чамата П.Р. Самосвідомість та її розвиток у дітей. - К., 1965.

58. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. – М., 1977.

59. Шорохова Е.В. Проблема сознания в философии и естествознании. – М., 1961.

60. Шорохова Е.В. Проблема Я и самосознание // Проблемы сознания. – М., 1966.

61. Ярошевский М.Г. История психологии. М., 1985.

62. Ярошевский М.Г., Анциферова Л.И. Развитие и современное состояние зарубежной психологии. – М., 1974.

ПИТАННЯ НА ІСПИТ

1.Джерела та передумови розвитку вищих психічних функцій.

2.Проблема фізіологічних механізмів вищих психічних функцій.

3.Свідомість як форма відображення дійсності.

4.Основні ознаки свідомості.

5.Свідомість як предмет психологічного дослідження.

6.Загальна характеристика психологічної структури свідомості.

7.Значення та смисл як складові свідомості людини.

8.Культурно-історична теорія свідомості.

9.Біодинамічна тканина свідомості.

10.Чуттєва тканина свідомості.

11.Загальні властивості структури свідомості.

12.Роль мовлення в функціонування людської свідомості.

13.Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості.

14.Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах.

15.Форми та рівні свідомості.

16.Функції свідомості.

17.Свідомість та несвідоме.

18.Роль несвідомого в регуляції поведінки людини.

19.Види несвідомих психічних явищ.

20.Поняття про самосвідомість. Проблема виникнення самосвідомості.

21.Психологічна структура самосвідомості.

22.Проблема самосвідомості в зарубіжній психології.

23.Проблема самосвідомості у вітчизняній психології.

24.Форми та рівні самосвідомості.

25.Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.

26.Поняття про «Я-образ» та «Я-концепцію», їх психологічна структура.

27.Самоставлення як складова самосвідомості.

28.Психологічні механізми саморегуляції як феномену самосвідомості.

29.Аналіз основних феноменів самосвідомості.

30.Співвідношення понять «активність», «поведінка» та «діяльність».

31.Психологічна структура діяльності.

32.Категорія діяльності в працях Л.С.Виготського та С.Л.Рубінштейна.

33.Теорія діяльності О.М.Леонтьєва.

34.Дія як основний елемент діяльності. Класифікація дій.

35.Операційний склад предметної дії.

36.Діяльнісний підхід в психології та його сутність.

37.Проблема діяльності в системному підході.

38.Види діяльності.

39.Психологічний аналіз трудової діяльності.

40.Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.

41.Психологічний аналіз ігрової діяльності.

42.Діяльність та розвиток людини.

43.Діяльність та психічні процеси.

44.Діяльність та мовлення.

45.Способи опанування діяльності.

46.Поняття про звичку та її роль в діяльності людини.

47.Потреби як джерела активності людини.

48.Потреби та мотиви.

49.Мотиви у структурі діяльності.

50.Проблема класифікації потреб.

51.Мотиви та цілі діяльності.

52.Функції мотивів.

53.Проблема усвідомлення мотиву.

54.Психологічна структура мотиву.

55.Структура мотиваційної сфери людини.

56.Класифікація індикаторів мотивації.

57.Пізнання як одна з головних форм діяльності людини.

58.Співвідношення зовнішнього та внутрішнього в пізнанні.

59.Психологічна структура пізнання.

60.Психологічна структура інтелекту людини.

61.Мотивація пізнавальної активності людини.

62.Самопізнання як форма пізнавальної активності суб’єкта.

63.Структура самопізнання.

64.Форми та рівні самопізнання.

65. Самопізнання та спілкування.

66. Методи та прийоми самопізнання.

67. Роль рефлексії у самопізнанні.

68. Спілкування та діяльність.

69. Мотивація та ефективність діяльності.

70. Свідомість як процес, стан та механізм.

71. Місце самооцінки в самопізнанні.

72. Сутність та структура наукового мислення, його функції в пізнанні.

73. Психологічна сутність та механізми теоретичного пізнання.

74. Сутність самопізнання як процесу та складової самосвідомості.