Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти. Факультет психології

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

Факультет психології

Кафедра психодіагностики та клінічної психології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана з навчальної роботи

 

_________________________________

 

«____» _______________2013 року

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ». МОДУЛЬ «СВІДОМІСТЬ, САМОСВІДОМІСТЬ. ДІЯЛЬНІСТЬ. ПІЗНАННЯ»

 

Для студентів

галузі знань 0301 «соціально-політичні науки»

____

 

напряму підготовки «6.030102 «Психологія»

____

 

 

КИЇВ – 2013

Робоча програма з дисципліни «Загальна психологія». Модуль «Свідомість, самосвідомість. Діяльність. Пізнання» для студентів галузі знань 0301 «соціально-політичні науки» напряму підготовки «психологія».

«___»_______________ 20___року – … с.

Розробник: канд. психол. наук, доцент Кудріна Тетяна Семенівна

 

Робоча програма дисципліни «Загальна психологія». Модуль «Свідомість, самосвідомість. Діяльність. Пізнання» затверджена на засіданні кафедри психодіагностики та клінічної психології

 

Протокол №.....від “....” 20___ року

 

Завідувач кафедри психодіагностики та клінічної психології

_____________________ (Бурлачук Л.Ф.)

 

«_____» ___________________ 20___ року

 

Схвалено науково - методичною комісією факультету психології

 

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії ____________________ (Юрчинська Г.К.)

 

«_____» _________________ 20___ року

 

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік

 

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Загальна психологія». Модуль «Свідомість, самосвідомість. Діяльність. Пізнання» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань 0301 «соціально-політичні науки» з напряму підготовки «6.030102 Психологія».

Дана дисципліна є нормативною

Викладається у 3 семестрі 2 курсув обсязі – 144 год. (4 кредитів ECTS), зокрема: лекції – 34 год., семінарські заняття – 34 год., самостійна робота – 76 год. У курсі передбачено 3 змістових модулі, 2 модульні контрольні роботи та 1 колоквіум. Завершується дисципліна іспитом.

Мета дисципліни – визначення значення для психології її базових категорій (свідомість, діяльність, пізнання) та розкриття їх місця в системі психологічного знання.

Завдання:

аналіз категорій свідомості, діяльності та пізнання, наповнення їх конкретним психологічним змістом.

Структура курсу

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: зміст базових категорій психології, основні закономірності функціонування феноменів свідомості, одиниці аналізу психологічної структури діяльності, психологічну структуру пізнавальної активності людини.

вміти: грамотно використовувати знання про природу, структуру, форми, рівні прояву, закономірності та механізми свідомості, діяльності та пізнання в професійному психологічному тезаурусі.

Місце дисципліни. Нормативна навчальна дисципліна «Загальна психологія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційногорівня «бакалавр». Вона посідає провідне місце в структурно-логічній схеміпрограми підготовки фахівця, оскільки вона формує основи його професійного мислення у будь-якій галузі психологічної науки.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Дисципліна «Загальна психологія» базується на знаннях, отриманих студентами під час вивчення курсів «Вступ до загальної психології», «Загальна психологія»(Модулі: «Відчуття та сприймання», «Увага та пам'ять», «Мислення та мовлення», «Уява», «Емоції та воля»). Ця дисципліна є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як «Загальна психологія»(Модуль«Психологія особистості»), «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Соціальна психологія», «Психологія праці». Вона також дозволяє більш глибоко зрозуміти сутність та механізми феноменів, які є предметами розгляду прикладних галузей психології, таких як, наприклад, «Індивідуально-психологічне консультування».

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 3, у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – тема 4, у змістовий модуль 3 (ЗМ3) – 5-6. Обов’язковим для іспиту є наявність не менше 50 балів, отриманих за роботу протягом семестру, та не менше 10 балів - за іспит.

 

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1	ЗМ2	ЗМ3
Min. – 10 балів	Max.– 20балів	Min. – 10 балів	Max.– 20балів	Min. – 10 балів	Max.– 20балів
Усна відповідь		5	3	5	3	5
Доповнення	1	2	1	2	1	2
Участь у дискусії	2	3	2	3	2	3
Творчі та репродуктивні завдання з самостійної роботи	1	3	1	3	1	3
Модульна контрольна робота 1	3	7
Модульна контрольна робота 2			3	7
Колоквіум					3	7

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів, ніж критично-розрахунковий мінімум – 30 балів, для одержання іспиту обов’язковою є реферат на задану лектором тему та захист цієї роботи.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль 1	Змістовий модуль 2	Змістовий модуль 3	іспит	Підсумкова оцінка
Мінімум	10	10	10	30	60
Максимум

При цьому, кількість балів:

· 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

· 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

· 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

· 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

· 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

· 85 - 90 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

· 91 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	Зараховано
85 – 89
75 – 84
65 – 74
60 – 64
1 – 59	не зараховано

 

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ». МОДУЛЬ «СВІДОМІСТЬ, САМОСВІДОМІСТЬ. ДІЯЛЬНІСТЬ. ПІЗНАННЯ»

Змістовий модуль 1 «Свідомість, самосвідомість»

Тема 1. Проблема вищих психічних функцій. (6 год.)

Поняття про вищу психічну функцію. Основні джерела та передумови розвитку вищих психічних функцій. Роль знакових систем, предметів матеріальної та духовної культури в розвитку вищих психічних функцій. Мовлення та його вплив на формування пізнавальних процесів. Спілкування та діяльність як чинники розвитку вищих психічних функцій.

Тема 2. Природа та сутність людської свідомості (28 год.)

Актуальність та значущість проблеми свідомості. Онтологічний аспект проблеми свідомості. Свідомість як форма відображення дійсності людиною. Основні ознаки свідомості. Свідомість як предмет психологічного дослідження. Психологічна характеристика свідомості людини. Структура свідомості. Значення та смисл як складові свідомості людини. Біодинамічна та чуттєва тканини свідомості. Загальні властивості структури свідомості. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості. Свідомість як узагальнене, словесно визначене відображення людиною дійсності в її сутнісних та найбільш стійких інваріантних властивостях. Передумови виникнення свідомості: спільна продуктивна діяльність людей, розподілення праці, рольова диференціація та активізація спілкування, вироблення та використання мови та інших знакових систем, становлення людської матеріальної та духовної культури. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості. Виникнення та розвиток у людини здатності до рефлексії. Становлення системи понять. Зміни психології та поведінки людей під впливом історичних подій. Успіхи науки, культури, промислового виробництва, виникнення нових засобів пізнання та саморегуляції (психічної та поведінкової) – чинники, що забезпечують розвиток свідомості. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах. Майбутні соціально-економічні зміни та перспективи розвитку свідомості людини. Поняття про несвідоме. Головні диференційні ознаки несвідомих психічних явищ. Проблема несвідомого в психології. Прояви несвідомого в психіці та особистості людини. Роль несвідомого в регуляції поведінки людини.

 

Тема 3. Самосвідомість (22 год.)

Поняття про самосвідомість як усвідомлення людиною самої себе. Усвідомленість психічних процесів. Проблема виникнення самосвідомості. Психологічна структура самосвідомості. Рівні та одиниці самосвідомості. Когнітивні, емоційні та регулятивні складові самосвідомості.

 

 

Змістовий модуль 2 «Діяльність»

 

Тема 4. Психологічний аналіз діяльності (44 год.)

Значення категорії діяльності для психології. Діяльність як головна одиниця життя суб‘єкта. Відмінність діяльності від активності та поведінки. Специфіка людської діяльності. Головні атрибути діяльності. Структура діяльності. Дія як основний елемент діяльності. Класифікація дій. Операційний склад предметної дії. Поняття про засоби здійснення діяльності. Мотивація діяльності. Зовнішні та внутрішні компоненти діяльності, їх взаємозв‘язок. Види людської діяльності. Труд як діяльність. Навчання та його особливості. Спілкування як діяльність. Гра як вид діяльності. Особливості та функції ігор у людей різного віку. Специфіка дитячої гри. Ігрові форми поведінки у дорослих людей. Діяльність та розвиток людини. Загальні та специфічні закономірності формування різних видів діяльності. Структурні перетворення діяльності в процесі її розвитку. Проблема активності особистості. Природа та психологічна сутність мотивації. Значення категорії мотиву для психології. Співвідношення понять „стимул”, „мотив”, „мотивація”. Потреби й мотиви. Потреба як психологічне явище. Властивості потреб, їх класифікації. Мотиви у структурі діяльності. Мотиви й цілі діяльності. Зсув мотиву до мети. Функції мотивів поведінки. Проблема класифікації мотивів. Мотив як складне інтегральне утворення. Межі та структура мотиву. Проблема усвідомлення мотиву.

 

Змістовий модуль 3 «Пізнання. Самопізнання»

Тема 5. Психологічна сутність та структура пізнання (24 год.)

Пізнання як одна з головних форм діяльності людини. Сутність пізнання як форми людського буття. Відношення мислення до буття. Логічна структура пізнання. Співвідношення внутрішнього та зовнішнього в пізнанні. Психологічна структура пізнання. Сприймання як чуттєве пізнання світу. Взаємозв‘язок чуттєвого та раціонального в пізнавальній діяльності людини. Структура інтелекту людини. Психологічна структура, динаміка та розвиток пізнавальної активності. Джерела та види продуктивної пізнавальної активності людини.

 

Тема 6. Самопізнання як психологічний феномен (16 год.)

Самопізнання як складова самосвідомості та форма пізнавальної активності суб’єкта. Змістовні та функціональні аспекти самопізнання. Структура самопізнання. Самосприймання, самоспостереження, рефлексія, самоаналіз та самооцінка як компоненти самопізнання. Самопізнання як процес. Форми та рівні самопізнання. Самопізнання та спілкування. Методи та прийоми самопізнання.