Та витратами, зумовленими народженням та похованням 11 страница

—обміну;

—дарування (безоплатної передачі);

—успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом);

—з інших підстав, передбачених законодавством.

Органи Державної автоінспекції здійснюють реєстрацію автомобіля за наявності квитанції чи платіжного доручення (для юридичних осіб) про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування саме у покупців автомобіля.

6.6.4 Сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

з продажу тютюнових виробів

Згідно зі змінами до Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» даний вид збору відмінено.

6.6.5 Сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

з операції із купівлі-продажу нерухомого майна

Об'єктом обкладання збором до Пенсійного фонду є вартість нерухомого майна, зазначене в договорі купівлі-продажу.

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та фізичні особи, що придбають нерухоме майно.

Винятком є придбання майна державними підприємствами, установами і організаціями за рахунок бюджетних коштів, установами й організаціями іноземних держав, які користуються імунітетом і привілеями згідно із законами і міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадянами, які придбають і стоять на черзі на отримання житла або придбавають його вперше.

Зазначений збір сплачується у розмірі 1% від вартості нерухомого майна з усіх категорій платників на загальних підставах.

6.6.6 Сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування

з вартості послуг стільникового мобільного зв'язку

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового мобільного зв'язку1) є підприємства, установи, організації, фізичні особи, що користуються послугами стільникового мобільного зв'язку, а також оператори такого зв'язку, що надають свої послуги безоплатно.

При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку²⁾, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути виокремлено від таких засобів без утрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.

Об'єктом обкладання збором для цієї категорії платників є вартість послуг стільникового мобільного зв'язку, оплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних і вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату (надбавку) за роумінг³⁾, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового мобільного зв'язку. Ставка – 7,5% від об'єкту.

6.7 Видатки Пенсійного фонду та їх характеристика

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від І березня 2001 р. № 121, кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на:

—фінансування виплати державних пенсій та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, у тому числі громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон;

—погашення банківських кредитів та відсотків за їх використання;

—створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування;

—утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази;

—організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України.

Згідно з Указом Президента України «Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні» від 13 квітня 1998 р. визначені джерела фінансування пенсійного страхування:

—страхові збори (внески) в рамках загальнообов'язкового державного пенсійного страхування — для виплати трудових пенсій;

—кошти Державного бюджету України – для виплати державних пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, державним службовцям, надбавок до пенсій та їх підвищень окремим категоріям громадян — ветеранам війни, жителям гірських населених пунктів, соціальних пенсій, державних дотацій при зарахуванні до трудового стажу періодів догляду за малолітніми дітьми, періодів проходження строкової військової служби тощо;

—кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

—для виплати пенсій за інвалідністю, на випадок втрати годувальника, за віком (до досягнення загальновстановленого пенсійного віку), додаткових пенсій і надбавок до пенсій, які призначаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи;

—кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — для виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» за період до настання пенсійного віку.

Найбільша частка видатків бюджету Пенсійного фонду України спрямовується на виплату державних пенсій.

6.7.1 Поняття та види пенсій

У правовій літературі поняття «пенсія» (від лат. pensio – платіж) – це регулярна грошова виплата як матеріальна допомога за віком, з інвалідності, за вислугу років, у разі втрати годувальника.

Пенсія — це гарантована щомісячна грошова виплата для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.

Раніше згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України отримували такі види державних пенсій:

а) трудові:

• за віком;

• за інвалідністю;

• у разі втрати годувальника;

• за вислугу років;

б) соціальні пенсії.

Тепер згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 1 січня 2004 р., передбачено такі види пенсійних виплат із солідарної системи:

• пенсія за віком;

• пенсія за інвалідністю в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства;

• пенсія у зв'язку із втратою годувальника;

• соціальна виплата — допомога на поховання.

Закон про пенсійне страхування не передбачає з 1 січня 2004 р. призначення соціальних пенсій.

Це буде належати до повноважень органів Міністерства праці та соціального захисту населення України. Вже призначені до 1 січня 2004р. соціальні пенсії будуть виплачуватися органами Пенсійного фонду за кошти Державного бюджету України.

Таблиця 6.2 – Види пенсійних виплат згідно з Законами про пенсійне страхування до та після 1 січня 2004 р.

Закон "Про пенсійне забезпечення" (до 01.01.2004р.) Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (після 01.01.2004р.)

Трудові пенсії: 1 За віком (у тому числі і на пільгових умовах - список № 1, список № 2, трактористи, доярки, текстильниці, водії міського пасажирського транспорту тощо). 2 З інвалідності: - трудові каліцтва та професійні захворювання; - загальні захворювання. 3 У разі втрати годувальника. 4 За вислугу років. Соціальні пенсії 1 Пенсія за віком. 2 Пенсія з інвалідності в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства. 3 Пенсія у зв'язку із втратою годувальника. 4 Соціальна виплата - допомога на поховання

6.7.2 Пенсії за віком

Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зветься пенсійним1). Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.

Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.

Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного страхування, наприклад, від пенсії за інвалідністю та за вислугу років, її призначення не залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком неважко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоча обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця полягає у тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років не передбачає досягнення будь-якого віку.

Пенсії за віком диференціюються за окремими видами (підвидами) залежно від умов праці, тривалості трудового стажу, спеціальних (додаткових) юридичних підстав і розміру цих пенсій.

Усі ці обставини залежать від того, про забезпечення яких категорій громадян йшлося. З огляду на це законодавець поділяє призначення пенсій за віком на три види:

- на загальних підставах;

- пільгових;

- спеціальних юридичних підставах (умовах).

Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установленої тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) передбачено право на забезпечення пенсією за віком.

Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці при загальній незмінній тривалості трудового стажу, або при одночасному зниженні вимог до віку і тривалості трудового стажу2).

Що ж до спеціальних юридичних підстав, то вони мають значення для окремих категорій громадян:

- потерпілих від Чорнобильської катастрофи;

- інвалідів;

- учасників війни і сімей загиблих воїнів;

- багатодітних матерів і матерів інвалідів з дитинства;

- жінок, які працювали на текстильному виробництві, механізаторами, а також на деяких видах робіт у сільському господарстві;

- сліпих і хворих гіпофізарним нанізмом (ліліпутів);

- при неповному стажі роботи.

Право на пенсію за віком мають:

- чоловіки – після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

- жінки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи:

1) працівники, зайняті на роботах з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці, — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки — після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються: зі зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону «Про пенсійне забезпечення», — на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам та 1 рік і 4 місяці — жінкам.

2) Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, — за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

—чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

—жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону «Про пенсійне забезпечення», — на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам та за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком також:

- трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті на виробництві сільськогосподарської продукції;

- жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну;

- робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах;

- жінки, які працюють на сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, — незалежно від віку і трудового стажу;

- водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) за умови наявності відповідного трудового стажу та досягнення віку, передбаченого чинним законодавством.

Особам, які не мають достатнього для призначення пенсії стажу роботи, призначаються пенсії за віком при неповному стажі у розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії.

Згідно із Законом с ередньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерви у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2000 р. до моменту звернення за пенсією.

Заробіток за період роботи до 1 липня 2000 р. враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплату, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи, починаючи з 1 липня 2000 р. – за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

До заробітку для обчислення пенсії входять всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

З 1 січня 2004 р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з цим Законом мінімальну пенсію за віком будуть встановлювати на рівні 20% від середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік.

Право на мінімальну пенсію матимуть громадяни зі страховим стажем: у чоловіків — 25 років, а у жінок — 20 років (якщо ж менше — мінімальну пенсію встановлюватимуть у розмірі, пропорційному наявному страховому стажу).

Закон про пенсійне страхування скасовує максимальне обмеження розміру трудових пенсій за віком.

З 1 січня 2004 р. пенсії за віком обчислюють за допомогою формули

П = Зп Кс,

де П — розмір пенсії;

Зп — заробітна плата, з якої обчислюють пенсію;

Кс — коефіцієнт страхового стажу.

Зп = Зс (Ск: К),

де Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск — сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (знаходять діленням суми зарплати (доходу) застрахованої особи на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який обчислюють коефіцієнт);

К — кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти зарплати (доходу).

Кс = (См Вс):(100% 12),

де См — сума місяців страхового стажу;

Вс — величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

За період участі тільки в солідарній системі Вс дорівнюватиме 1%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування – 0,8%.

Цей коефіцієнт розраховують з округленням до 5 знаків після коми. Кс з урахуванням періодів роботи до 1 січня 2004 р. не може перевищувати 0,75%, а з урахуванням періодів підземної роботи, роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці (Список №1) - 0,85% (п.2 ст.25 Закону).

Для особи, яка братиме участь у солідарній і накопичувальній системах, визначатимуть один показник як суму двох коефіцієнтів: за участь тільки в солідарній системі та за період участі в обох системах.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) особи за кожний місць стажу, який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

Кз = Зв: Зс,

де Кз – коефіцієнт заробітної плати (доходу) особи;

Зв – сума заробітку (доходу) особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховується для обчислення пенсії, за місяць, для якого визначається коефіцієнт заробітку;

Зс – середня заробітна плата працівників, зайнятих у видах економічної діяльності, за місяць, для якого визначається коефіцієнт заробітку.

Законодавством встановлені надбавки до пенсій за віком:

а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, – на кожного непрацездатного в розмірі соціальної пенсії;

б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичної установи потребують постійного стороннього догляду, – на догляд за ними у розмірі соціальної пенсії.

Названі надбавки можуть нараховуватися до пенсії одночасно.

Пенсії за віком призначаються довічно незалежно від стану здоров'я.

6.7.3 Особливості пільгового пенсійного забезпечення за віком окремих категорій громадян

Пенсійне забезпечення на пільгових умовах вирізняється деякими особливостями порівняно із звичайними умовами призначення пенсій за віком. Ці особливості стосуються підстав, за якими визначають право на пенсію на пільгових умовах. В одних випадках вони виступають як спеціальні юридичні підстави надання права на пенсію за віком, в інших — у вигляді додаткових вимог до спеціального стажу роботи.

6.7.3.1 Пенсійне забезпечення наукових працівників відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

При розгляді питання пенсійного забезпечення наукових працівників слід використовувати таку нормативну базу:

• Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 р. № 1977-ХІІ;

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 22 листопада 2001 р. № 1571;

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію частини другої статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 22 листопада 2001 р. № 1570;

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, на яку мають право зазначені особи» від 13 грудня 2000 р. № 1826;

• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 р. № 637.

Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних працівників), які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

До стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання на посадах, які до них прирівнюються, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти IIІ-IV рівнів акредитації, у тому числі з підготовки керівних та управлінських кадрів. До стажу наукової роботи зараховується час навчання в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі.

Заробітна плата наукових працівників складається з посадових ставок (окладів), премій, доплати за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової, науково-технічної, науково-організаційної та науково-педагогічної роботи.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку:

чоловікам — за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років;

жінкам — за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80% заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, що визначається відповідно до статей 65 і 66 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».

За кожний повний рік роботи понад встановлений стаж, визначений ч. 4 цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не більше 90% середньомісячної заробітної плати.

Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається за умови звернення за призначенням пенсії та після звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника.

Пенсіонерам, які після призначення пенсії працювали за контрактом наукових (науково-педагогічних) працівників на державних підприємствах, в установах, організаціях не менше ніж два роки і мали більш високий заробіток, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за їх заявою новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку за два роки підряд після призначення пенсії.

Для наукових (науково-педагогічних) працівників, які перейшли на роботу до органів державної влади на посади, які згідно з чинним законодавством відносять до посад державного службовця, стаж наукової роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях зараховується до стажу роботи державного службовця, а для наукових (науково-педагогічних) працівників, які перейшли з органів державної влади (з посад, які згідно з чинним законодавством відносять до посад державного службовця) на посади наукового (науково-педагогічного) працівника, стаж роботи на державній службі зараховується до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи незалежно від дати, коли такі переходи здійснювалися.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику виплачується в повному розмірі незалежно від його доходів, одержуваних після виходу на пенсію.

6.7.3.2 Пенсії громадянам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи

26 квітня 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) в м. Прип'яті трапилася аварія, внаслідок якої з 30-кілометрової зони було евакуйоване населення та проводилися роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії.

Призначення та виплати пенсій згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», регламентовані двома Законами: «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пільги зі зниження пенсійного віку особам, які мають статус потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС (згідно зі статтями 11 і 14), порядок визначення середньомісячного заробітку та стажу роботи, розміри пенсій за інвалідністю.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає порядок виплати, строки призначення пенсій, порядок їх перерахунків, вік виходу на пенсію, перелік документів, необхідних для призначення пенсій, та мінімальні й максимальні розміри пенсій.

Згідно з п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи, евакуйовані з 30-кілометрової зони відчуження, мають право на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, передбаченого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на 8 років.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку (чоловіки – 10 років і більше, жінки – 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які відпрацювали на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених у встановленому порядку (чоловіки – 12 років 6 місяців і більше, жінки – 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік.

Таблиця 6.3 – Показники зменшення пенсійного віку учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Пор. ном. Категорія осіб Зменшення пенсійного віку

які працювали у зоні відчуження з моменту аварії по 1 липня 1986 р. незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше 5 календарних днів на 10 років

які працювали у 1987 р. у зоні відчуження не менше 14 календарних днів на 8 років

які працювали з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 р. - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 р. - не менше 30 календарних днів, на 1 діючому пункті санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їхньому будівництві - не менше 14 календарних днів (у 1986 р.) на 5 років

Таблиця 6.4 – Показники зменшення пенсійного віку потерпілим від аварії на ЧАЕС

Пор. ном. Категорія осіб Зменшення віку

евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 р. на 10 років

евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 р. на 8 років

особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993р. проживали або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років 4 роки та додатково 1 рік за кожен рік проживання, роботи, але не більше 6 років

особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. проживали або працювали у цій зоні не менше 3 років 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років

особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. проживали або працювали у цій зоні не менше 4 років 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, але не більше 5 років

особи, які працювали з моменту аварії по 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що виконувалися за урядовими завданнями 2 роки