Та витратами, зумовленими народженням та похованням 6 страница

До них належать:

1) юридичні особи незалежно від форм власності і господа­рювання, виду діяльності та галузевої належності, їх об'єднан­ня, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не ма­ють статусу юридичної особи і розташовані на іншій території, ніж платник страхових внесків, якому вони підпорядковані;

2) розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародні), філії або представництва, які використовують найману працю;

3) фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні особи, які використовують найману працю;

4)фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих робітників, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, священики, церков­нослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах і сплачують внески на добровільних за­садах.

Платники 1-ї і 2-ї груп зобов'язані зареєструватися в робочих органах виконавчої дирекції ФСС НВВ за місцем знаходження у десятиденний строк з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, платники 3-ї групи – у десятиденний строк після укладання трудового дого­вору (контракту) з першим із найманих робітників.

Платники страхових внесків, що належать до 1-ї та 2-ї груп, подають до робочих органів виконавчої дирекції за місцем зна­ходження заяву та завірені нотаріально або відповідальною осо­бою робочого органу виконавчої дирекції копії таких документів:

—свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності (рішення про створення установи, органі­зації);

—довідки органу статистики про внесення до Єдиного дер­жавного реєстру підприємств та організацій України, при­своєння ідентифікаційного коду.

Платники страхових внесків 3-ї групи подають до робочих органів виконавчої дирекції за місцем знаходження заяву та за­вірені копії таких документів:

—свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи) або довідку про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язко­вих платежів;

—угоди про наймання на роботу фізичної особи.

Платники страхових внесків, перелічені у 4-й групі, для реє­страції на добровільних засадах подають до робочих органів ви­конавчої дирекції ФСС НВВ за місцем знаходження заяву та за­вірені копії таких документів:

— свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів.

У разі реорганізації (зміни форми власності, організа­ційно-правової форми, назви) або зміни місця знаходження платник зобов'язаний у 10-денний строк подати до робочого органу виконавчої дирекції відповідну заяву про перереєстрацію.

Юридична особа, що підлягає ліквідації, у 10-денний строк з дня прийняття рішення про ліквідацію повинна подати до робо­чого органу виконавчої дирекції заяву про зняття з обліку із за­значенням її правонаступника, документ про ліквідацію, випис­ку із поточного рахунка в банку. Отримавши ці документи, робочий орган виконавчої дирекції проводить документальну перевірку повноти сплати страхових внесків і потім закриває справу страхувальника.

4.3.3 Страхові внески та тарифи

Порядок обчислення і строки сплати страхових внесків

Порядок обчислення страхових внесків та строки їх сплати регламентуються такими законодавчими актами:

- Законом України «Про загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра­цездатності» від 23 вересня 1999 р.

№ 1105-ХІV із змінами та доповненнями;

- Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'­язкове державне соціальне страхування від нещасного ви­падку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22 лютого 2001 р. № 2272-ІП;

- Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату пра­цездатності» від 3 квітня 2003 р. № 660-ІУ та іншими законодавчими актами.

Сума страхових внесків страхувальників до ФСС НВВ повин­на забезпечувати:

- фінансування заходів, спрямованих на вирішення планових завдань;

- створення резерву коштів для забезпечення його стабільно­го функціонування;

- покриття витрат, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:

— для роботодавців – у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витра­ти на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

— для добровільно застрахованих осіб – у відсотках від мінімальної заробітної плати.

Страхові внески нараховуються у межах граничної суми за­робітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхо­вих виплат (10035 грн).

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприє­мства проводиться ФСС НВВ відповідно до Порядку визначен­ня страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного ви­падку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про вне­сення змін до порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання» № 985 від 27 червня 2003 р. страхові тарифи диференційовані за галузями економіки та ви­дами робіт за професійним ризиком виробництва (див. табл. 4.1).

Для підприємств і організацій, створених громадськими організаціями інвалідів, страхові тарифи встановлюються у розмірі 50% страхових внесків, передбачених законом.

До таких підприємств і організацій належать підприємства і організації, майно яких є власністю громадських організацій інвалідів, де чисельність інвалідів серед працівників становить не менш ніж 50%, а частка створюваного інвалідами фонду опла­ти праці перевищує 25%.

Для фізичної особи, що використовує найману працю інвалідів, фонд на оплату праці яких перевищує 25%, страхові тарифи встановлюються в розмірі 50%, передбачених законодав­ством страхових тарифів.

Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до ФСС НВВ у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, вста­новленої на день сплати страхового внеску.

Страхувальник здійснює страховий внесок у порядку і стро­ки, які визначаються страховиком.

Страхові внески сплачуються:

— юридичними особами – в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до ФСС НВВ;

— фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяль­ності, фізичними особами, які використовують найманих працівників, щомісяця не пізніше 10-го числа, наступного за місяцем, за який сплачена заробітна плата;

— добровільно застрахованими особами – у строки, передба­чені для сплати цими особами податків.

 

 

Таблиця 4.1 – Розміри страхового тарифу

Тарифи відповідно до класів професійного ризику виробництва
Клас професійного ризику виробництва	Страховий тариф (у %)	Клас професійного ризику виробництва	Страховий тариф (у %)	Клас професійного ризику виробництва	Страховий тариф (у %)
	0,56		1,10		2,04
	0,57		1,13		2,06
	0,58		1,19		2,08
	0,59		1,25		2,25
	0,60		1,31		2,27
	0,62		1,38		2,32
	0,63		1,40		2,34
	0,65		1,41		2,37
	0,66		1,45		2,46
	0,68		1,46		2,54
	0,70		1,57		2,81
	0,72		1,58		2,82
	0,73		1,66		2,90
	0,75		1,67		3,28
	0,80		1,76		3,56
	0,84		1,77		3,70
	0,86		1,79		3,99
	0,93		1,80		4,2
	0,96		1,83		6,41
	0,97		1,85		6,52
	0,98		1,90		13,50
	0,99		1,91
	1,06		1,99
Тарифи для окремих галузей економіки без зміни класів професійного ризику їх виробництва
Клас професійного ризику виробництва	Галузь економіки	Страховий тариф (у %)
	Обслуговування сільського господарства, господарське управління сільським господарством	0,5
	Сільське господарство	0,2
	Відкритий видобуток руд чорних металів, видобуток та збагачення нерудної сировини для чорної металургії	2,1

 

Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються стра­хувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відпо­відний рахунок ФСС НВВ.

У разі нестачі коштів на поточному рахунку платника на ви­плату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному об­сязі отримання платниками коштів на оплату праці й перераху­вання страхових внесків здійснюється у пропорційних сумах.

Страхові внески сплачуються у національній валюті Украї­ни.

4.3.4 Обов'язки та відповідальність платників

Платники страхових внесків зобов'язані у встановленому порядку зареєструватися, своєчасно та у повному обсязі сплачу­вати кошти до ФСС НВВ. Вони повинні вести облік сплачених страхових внесків та інших надходжень. Страхові внески відно­сять на валові витрати.

Суми надбавок до страхових тарифів і штрафів сплачуються страхувальником із суми прибутку, а за відсутності прибутку відносять на валові витрати виробництва; для бюджетних ус­танов та організацій — із коштів на утримання страхувальника.

При систематичних порушеннях нормативних актів про охо­рону праці підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції на основі подання страхового експерта може бути віднесено до іншого, більш ви­сокого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року.

ФСС НВВ з додержанням вимог законодавства розробляє інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерсько­го обліку і звітності, іншої документації, що стосується його діяльності.

Юридичні особи – платники страхових внесків – щоквартально у двох примірниках складають розрахункову відомість про нараху­вання і перерахування страхових внесків та витрачання коштів. Один примірник подається до робочого органу виконавчої дирекції за місцем реєстрації страхувальника в такі строки: 2 квітня, 2 лип­ня, 2 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним. Інший примірник зберігається на підприємстві.

Фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, розрахункову відомість подають до робочих органів виконавчої ди­рекції за місцем реєстрації один раз на рік не пізніше 25 січня.

Добровільно застраховані особи розрахункову відомість не подають, але вони зобов'язані зберігати квитанції або платіжні доручення про перерахування страхових внесків.

У випадках недотримання страхувальником порядку нараху­вання та сплати страхових внесків, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання проводиться докумен­тальна перевірка правильності розрахунків платника і складаєть­ся акт у двох примірниках. Якщо страхувальник має недоїмку по сплаті страхових внесків, йому нараховується пеня у встанов­леному порядку, і в 10-денний строк проводяться остаточні роз­рахунки на підставі акта.

Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120% річних облікової ставки На­ціонального банку України, що діяла на момент сплати, нарахова­ної на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Недоїмка за платежами, не сплачена в установлений строк фізичними особами і суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, стягується за рішенням суду.

При стягненні недоїмки за платежами до ФСС НВВ строки давності не застосовуються.

 

4.3.5 Контроль за надходженням коштів до ФСС НВВ

Робочі органи виконавчої дирекції ФСС НВВ здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повно­тою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів. Планові перевірки проводяться не частіше 1 разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації.

Контроль проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, повно­ти нарахування страхових внесків, платіжних доручень про пе­рерахування сум внесків та інших платежів на рахунок ФСС НВВ, розрахункових документів на проведені виплати, відповід­ності фінансових звітів за коштами ФСС НВВ балансовим ра­хункам «Розрахунки за страхуванням».

Перевірці підлягають документи за поточний і минулий роки, а у разі виявлення порушень або зловживань — за інші попередні періоди.

Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються страхувальниками у десятиденний термін із дня складання акта перевірки.

Щорічні та позапланові аудиторські перевірки щодо сплати та цільового використання страхових коштів, що проводяться за рішенням Наглядової ради, здійснюють незалежні аудиторські організації. До перевірки можуть бути залучені державні подат­кові адміністрації.

Юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з кош­тами соціального страхування, зобов'язані представляти органам контролю необхідні документи та відомості, що нале­жать до сфери їх діяльності.

Органи ФСС НВВ розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства.

Спори щодо сум страхових внесків, розміру шкоди, накла­дення штрафів та з інших питань вирішуються у судовому по­рядку. Зацікавлена особа може звернутися з питань вирішен­ня спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції. До скла­ду цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників. Такі самі комісії створюються при робочих органах виконавчої ди­рекції із залученням представників місцевих органів виконав­чої влади, застрахованих осіб і страхувальників.

4.4 Матеріальне забезпечення та соціальні послуги у разі настання

нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

4.4.1 Загальні положення

 

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та у повному обсязі відшкодовувати шкоду, за­подіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

— допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

— одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної пра­цездатності або смерті потерпілого;

— щомісячну грошову суму у разі часткової або повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраче­ного заробітку потерпілого;

— пенсію за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на ви­робництві або професійного захворювання;

— пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внас­лідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

— грошову суму за моральну шкоду за наявності факту запо­діяння цієї шкоди потерпілому;

— допомогу дитині;

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг;

3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі на­стання нещасного випадку, швидкої допомоги у разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворю­вання;

4) організувати ефективне лікування потерпілого з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) забезпечити потерпілому повний обсяг постійно доступної медичної допомоги;

6) вжити заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

7) забезпечити домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства;

8) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого, працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;

9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом із органами виконавчої влади та органами місцевого са­моврядування;

10) у разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову гро­шову допомогу;

11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;

12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадсь­кому житті.

Компенсація шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, здійснювалась власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Страховими виплатами є грошові суми, які виплачуються застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу проводиться у разі:

— зміни ступеня втрати професійної працездатності;

— зміни складу сім'ї потерпілого;

— підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат проводить­ся також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статис­тики. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Для призначення страхових виплат при нещасному випадку на виробництві працівнику необхідно пройти обстеження в МСЕК, яка має право встановити ступінь втрати працездат­ності.

У роботі МСЕК беруть участь представники ФСС НВВ, що дозволяє найбільш об'єктивно оцінити ситуацію при кожному нещасному випадку та уникнути розбіжностей при призна­ченні страхових виплат.

Направляють хворого на огляд МСЕК лікарсько-консуль­таційні комісії відповідної лікувально-профілактичної устано­ви за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я (ф. 88-у), після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий або безповоротний характер захворювання, а також у тому ви­падку, коли хворий був звільнений від роботи протягом чоти­рьох місяців з дня тимчасової втрати працездатності або протя­гом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні дванадцять місяців, а хворий на туберкульоз — про­тягом десяти місяців із дня втрати працездатності.

Огляд потерпілого від нещасного випадку проводиться МСЕК за наявності:

—акту про нещасний випадок на виробництві або професійного захворювання (ф. Н-1, ф. Н-5, ф. П-4);

—висновку спеціалізованого медичного закладу про професійний характер захворювання;

—направлення власника (керівника) або профспілкового органу підприємства, установи, організації, на якому потерпі­лий одержав травму;

—вироку, рішення суду, постанови або направлення прокурора, слідчого органу дізнання.

МСЕК оглядає хворого і робить висновок:

—про ступінь обмеження життєдіяльності людини, стан пра­цездатності, групу інвалідності, причину і час настання інва­лідності внаслідок загального захворювання, трудового ка­ліцтва або професійного захворювання;

—про ступінь втрати працездатності (у відсотках);

—про необхідність додаткових видів відшкодування потерпі­лому (догляд, харчування, протезування, санаторно-курор­тне лікування);

—про медичні показання на право одержання інвалідами ав­томобілів з ручним керуванням і протипоказання до керу­вання ними;

— про причинний зв'язок смерті інвалідів з наслідками рані­ше одержаного каліцтва або професійним захворюванням.

—МСЕК встановлює дату, з якої ФСС НВВ повинен почати страхові виплати. По закінченні обстеження МСЕК робить вис­новок.

ФСС НВВ зобов'язаний прийняти рішення про призначен­ня страхових виплат у десятиденний строк із дня подання доку­ментів, не враховуючи дня, коли ці документи надійшли.

ФСС НВВ може відмовити у страховій виплаті застрахованому, якщо мали місце:

— навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;

— подання роботодавцем або потерпілим свідомо неправди­вих відомостей про страховий випадок;

— вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

Страхова виплата може бути припинена:

—на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, у разі не­подання ним щороку в грудні документів, якими засвід­чується факт перебування в живих;

—на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на дер­жавному утриманні, за умови, що частка виплати, яка пере­вищує вартість такого утримання, надається особам, які пе­ребувають на утриманні потерпілого;

—якщо з'ясувалося, що виплати призначено на основі неправ­дивих відомостей;

—якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

—якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установлен­ням чи переглядом обставин страхового випадку тощо.

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:

1) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;

3) щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

4) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту запо­діяння цієї шкоди потерпілому;

5) виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного за­робітку при тимчасовому переведенні його на більш легку роботу;

6) виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;

7) одноразову допомогу в разі смерті потерпілого;

8) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

9) витрати на поховання потерпілого.

ФСС НВВ також фінансуються пенсії за інвалідністю внас­лідок нещасного випадку на виробництві або професійного за­хворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який по­мер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профе­сійного захворювання, які призначаються та виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ.

4.4.2 Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю

 

У разі настання страхового випадку застрахованій особі ви­плачується допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Підставою для виплати допомоги є виданий в установлено­му порядку листок непрацездатності, в якому повинна бути по­значка зв'язку хвороби із страховим випадком, та наявність акта про нещасний випадок або акта розслідування професійного за­хворювання за встановленою формою.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаних з нещасним випадком на вироб­ництві або професійним захворюванням, призначається і виплачується за місцем роботи застрахованої особи, на якому став­ся страховий випадок, у розмірі 100% втраченої середньої заро­бітної плати за робочі дні (години) згідно із графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем ро­боти, де стався страховий випадок.

Допомога добровільно застрахованій особі призначається відділенням, у якому вона зареєстрована, з шостого дня тимча­сової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на ви­робництві або професійним захворюванням.

Допомога призначається, якщо застрахована особа зверну­лася за нею не пізніше 6 місяців з дня відновлення працездат­ності або встановлення інвалідності.

При зверненні за допомо­гою після шести місяців вона може бути надана лише у виняткових випадках з поважних причин за рішенням постійної комісії правління ФСС НВВ з питань страхових виплат, соціальних по­слуг потерпілим та їх реабілітації.

 

4.4.3 Одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого

Одноразова допомога потерпілому призначається при вста­новленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездат­ності.

Для розгляду справи про призначення одноразової допо­моги до відділення ФСС НВВ подаються: заява потерпілого, акт про нещасний випадок за формою Н-1 (Н-5, П-4), рішення суду про встановлення факту нещасного випадку (якщо було засідан­ня суду), висновок МСЕК про ступінь втрати працездатності, довідка про середню заробітну плату потерпілого, копія трудо­вої книжки, завірена страхувальником.

ФСС НВВ проводить одноразову страхову виплату потерпі­лому, сума якої визначається із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) потерпілого за кожний відсоток втрати потерпі­лим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески на дату настання права потерпілого на призначення од­норазової допомоги:

П = З К,

де П - сума допомоги;

З - середньоденна заробітна плата особи;