Загальна схема та структура курсу

О. М. ДОВБНЯ

 

 

ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ СУЧАСНОГО СВІТУ

 

Комплекс навчально-методичних матеріалів із курсу

для студентів спеціальності «Політологія»

 

 

Харків – 2013

УДК 321 (100)(075.8)

ББК 66.0я73

Д 58

 

Рецензенти:

 

доктор політичних наук, професор кафедри політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна О.А. Фісун

кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна О. В. Крисенко

 

Затверджено до друку рішенням Науково-методичної ради Харківського

національного університету імені В. Н. Каразіна

(протокол № 4 від 29.05.2013 р.)

 

Довбня О.М.

Політичні системи сучасного світу: комплекс навчально-методичних

Д 54 матеріалів із курсу для студентів спеціальності «Політологія» – Харків:

ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – 38 с.

 

У навчально-методичному посібнику подається структура лекційного матеріалу, плани семінарських занять, завдання й література для самостійної роботи, методичні вказівки до оформлення рефератів і творчих проектів з курсу «Політичні системи сучасного світу», тестові завдання та література для самостійної роботи, принципи оцінювання успішності знань студентів за модульно-рейтинговою системою. Посібник призначено для студентів політологічних, філософських, економічних, історичних і соціологічних спеціальностей.

 

УДК 321 (100)(075.8

ББК 66.0я73

 

© Харківський національний університет

імені В. Н. Каразіна, 2013

© Довбня О. М., 2013

© Макет обкладинки Дончик І. М., 2013

 

ЗМІСТ

Розділ 1.	Цілі та завдання курсу «Політичні системи сучасного світу»
Розділ 2.	Робоча програма курсу «Політичні системи сучасного світу»
2.1.	Загальна схема та структура курсу
2.2.	Анотований зміст лекційної частини курсу
Розділ 3.	Самостійна робота студентів
3.1.	Плани семінарських занять
3.2.	Теми та питання, що виносяться на самостійне опрацювання
3.3.	Тестові завдання
3.4.	Теми, що виносяться на дискусії
3.5.	Теми доповідей і рефератів
Розділ 4.	Контрольні питання до курсу «Політичні системи сучасного світу»
Розділ 5.	Оцінювання знань студентів
5.1.	Академічний календар курсу «Політичні системи сучасного світу»
5.2.	Критерії контролю й оцінювання знань студентів
5.3.	Система оцінювання успішності знань студентів
Розділ 6.	Додаткові інформаційні ресурси

 

 

 

 

Розділ 1

Цілі та завдання курсу «ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ

СУЧАСНОГО СВІТУ»

Сучасний поствестфальський, постфіладельфійський та постялтинський світ складний й багатоликий. Хоча головним суб’єктом нинішнього світопорядку і залишається націодержава, все більш вагомими суб’єктами стають міжнародні об’єднання. Крім того, слід проаналізувати глибоку розчленованість сучасного світу. Політичне життя завжди проявлялося у багатоманітності конкретних форм моделей, способів, що виникають і видозмінюються під впливом економічних, культурно-історичних, соціально-психологічних та інших факторів.

Бурхливі й драматичні колізії ХХ ст., бурхливий початок ХХІ ст. дозволили усвідомити марність спроб прямолінійного зведення змісту і форм політичної організації суспільства до тих чи інших уявлюваних як базисні структур – економічних, ментально-психологічних, раціональних, етнічних та ін. Політика з усією переконливістю продемонструвала, що вона не є надбудовою, інобуттям чи якоюсь іншою похідною соціальною формою інших сфер і структур суспільства, а виступає багато в чому автономною, самодостатньою і динамічною керівною системою і має високий ступінь варіативності.

Серед цього розмаїття у навчальному курсі, що пропонується, обрано найважливішим критерієм тип політичного режиму, що визначає політичні системи країн сучасного світу.

Багатоманітність сучасних політичних практик актуалізує компаративістські дослідження, що мають як теоретичне, так і чимале практичне значення. Політологічна компаративістика дозволяє ученим описувати й пояснювати політичне життя, а політикам краще розуміти тенденції розвитку й обирати оптимальні рішення. Більше того, політичне життя сьогодні викликає жвавий інтерес у людей, які не займаються політикою професійно, здебільшого відсторонюються від неї, але все гостріше відчувають, що сама політика все більше займається ними, перетворюється на живу тканину їхньої повсякденності. Особливо це помітно у перехідних суспільствах, у яких наочно і стрімко змінюються звичаї, способи і стиль реалізації політики, в Україні зокрема.

Студентство мусить розуміти ці процеси, як і ту істину, що порівняння політик допомагає описувати й пояснювати, а політикам – розуміти і обирати. Центральним завданням пропонованого курсу є допомога у порівнянні та оцінці світового досвіду для знаходження найкращих шляхів становлення та подальшого розвитку Української держави у складних умовах сучасного світу.

РОЗДІЛ 2

РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ «ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ СУЧАСНОГО СВІТУ»

ЗАГАЛЬНА СХЕМА ТА СТРУКТУРА КУРСУ

Курс 126 годин (лекції – 62, семінари – 34, самостійна робота – 30)

Розподіл навчальних годин за темами:

 

Теми	Години
Лекції	Семінари	Самост. робота	Усього
Розділ І. Теоретичні перспективи аналізу політичних систем у порівняльній політології. Основні підходи
Модуль 1
Тема 1. Політична система суспільства
Тема 2. Образ сучасної світ-системи – об’єктивна передумова порівняльного аналізу основних політичних систем
Тема 3. Форми управління у контексті глобалізації
Розділ ІІ. Компаративний аналіз західних демократій
Модуль 2
Тема 4. Плюралістична демократія Сполучених Штатів Америки
Тема 5. Вестмінстерська демократія Великої Британії
Тема 6. Політична система Франції – країни трьох революцій
Тема 7. Федеративна Республіка Німеччини: демократія, компаративізм, федералізм
Тема 8. Канада: держава між короною та ліберальною демократією
Розділ ІІІ. Від тоталітаризму до демократії
Модуль 3
Тема 9. Тоталітаризм як цивілізаційно-культурний феномен
Тема 10. Посткомуністичні трансфор-мації і демократія. Суперечливість трансформаційних процесів у країнах Центральної та Східної Європи
Тема 11. Протиріччя процесу модернізації у сучасній Росії
Тема 12. Україна на шляху до демократії
Тема 13. Трансформаційні процеси у країнах, що виникли на території колишнього СРСР
Розділ IV. Незахідний політичний процес
Модуль 4
Тема 14. Неопатримоніальні політичні режими
Тема 15. Політична система Японії
Тема 16. Політична система КНР
Тема 17. Загальна характеристика політичних систем країн Азії та Близького Сходу
Усього

 

2.2. АНАТОВАНИЙ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОЇ ЧАСТИНИ КУРСУ

 

Розділ I. Теоретичні перспективи аналізу політичних систем у порівняльній політології. Основні підходи

Модуль 1

Тема 1. Політична система суспільства

 

Системний підхід у політиці. Загальні підходи та основні положення теорії систем Людвіг фон Берталанфі про основні ознаки системи. «Кібернатична система» Норберта Вінера та її застосування у теорії Д. Істона та Г. Алмонда. Політика як підсистема суспільства у концепції Т. Парсонса. Структура і функції політичної системи. Соціально-кібернетична модель політичної системи Д. Істона. Структурно-функціональна концепція політичної системи. Інформаційно-комунікативна модель політичної системи. Культурологічний підхід до дослідження політичних систем.

Типологія політичних систем. Основні критерії типологізації. Типологія політичних систем світу за Г. Екстайном. Типологія Ж. Блонделя. Типологія політичних систем Г. Алмонда. Типологія Ч. Ендрейна – політична система як засіб «виробництва політик». Типологія політичних систем А. Лейпхарта.

Політична система сучасної України і тенденції розвитку.

 

Література

– Алмонд Г. Системы: структура и функции // Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром, Р. Далтон. Сравнительная политология сегодня: мировой обзор: Учеб. пособие. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – С. 74–88.

– Берталанфи Л. фон. Общая теория систем – обзор проблем и результатов / Л. фон. Берталанфи // Системные исследования. Ежегодник. 1969. – М.: Прогресс, 1969. – 364 с.

– Исаев Б. Политология / Б. А. Исаев. – СПб.: Питер, 2005. – С. 71–81.

– Истон Д. Категории системного анализа политики / Д. Истон // Политология. Хрестоматия / Сост. Б. А. Исаев, А. С. Тургаев, А. Е. Хренов. – СПб.: Питер, 2006. – 486 с.

– Мухаев Р. Политология: учебник / Р. Т. Мухаев. – М.: Проспект, 2009. –

С. 136–164.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С. 12–48.

– Теорія політики: учебное пособие / под ред. Б. А. Исаева. – СПб.: Питер, 2008. – С. 110–126.

– Політична система України // Політологічний енциклопедичний словник. – К.: Генеза, 1997. – С. 268–269.

– Чилкот Р. Теория сравнительной политологии. В поисках парадигмы / Р. Х. Чилкот. – М. Прогресс, 2001. – Ч. 3. Гл. 5. – С. 148–153.

 

Тема 2. Образ сучасної світ-системи – об’єктивна передумова порівняльного аналізу основних політичних систем

 

Концептуальні витоки положення світ-системного аналізу. Аналіз історичних систем та процес становлення й розвитку капіталістичної світ-економіки. Дослідження альтернатив глобальних трансформацій у працях І. Валлерстайна. Основні концептуальні положення, що створюють теоретичні засади світ-системного аналізу.

Специфіка, еволюція та типологія світ-системи. Міні-системи, світ-імперії, світ-економіки. Концепція циклів гегемонії І. Валлерстайна. Концепція циклів лідерства у світовій політиці Д. Модельські та У. Томпсона. Моделі взаємозв’язку циклів «довгих століть» Дж. Аррігі. Сценарії та прогнози розвитку сучасної світ-системи у період 2000–2025/50 рр.

Динаміка циклів гегемонії та трансформації основних моделей світового порядку.

Література

 

– Аллард Э. Сомнительные достоинства концепции модернизации / Э. Аллард // Социологические исследования. – 2002. – № 9. – С. 60–66.

– Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Р. Арон – М.: Прогрес 1993. – 246 с.

– Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая деятельность / Ф. Бродель // Философия и методология истории. – М.: Мысль, 1977. – С. 115– 142.

– Валлерстайн И. Социальные изменения вечно? Ничто никогда не изменяется? / И. Валлерстайн // Социологические исследования. – 1997. – №1. – С. 8–21.

– Валлерстайн И. Время и длительность: в поисках неисключенного среднего / И. Валлерстайн // Вестник ХГУ. Философские перипетии. – 1998. – № 409. – С. 186–191.

– Валлерстайн И. Исторические системы как сложные системы / И. Валлерстайн // Вестник ХГУ. Философские перипетии. – 1998. – № 409. – С. 197–203.

– Валлерстайн І. Міждержавна структура сучасної світ-системи / І. Валлерстайн // Вісник ХДУ. Питання політології. – 1998. – № 412. – С. 3–14.

– Валлерстайн И. Конец какой современности? / И. Валлерстайн // Вісник ХНУ. Світ-системна теорія і сучасні глобальні трансформації. – 2000. – С. 7–17.

– Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / И. Валлерстайн. – СПб.: Университетская книга, 2001. – 144 с.

– Валлерстайн И. Конец знакомого мира. Социология ХХІ века / И. Валлерстайн. – М.: Логос, 2003. – 265 с.

– Валлерстайн І. Три окремих випадки гегемонії в історії капіталістичної світ-економіки / І. Валлерстайн // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. ІІ політологічні читання «Глобалізація світу та вибір моделі розвитку сучасної України». – 2003. – № 592. – С. 27–41.

– Фисун А. Демократия, неопатримониализм и глобальные трансформации / А. А. Фисун. – Харьков: Константа, 2006. – С. 208–260.

 

Тема 3. Форми правління у контексті глобалізації

 

Природа та суть глобалізації. Глобальні проблеми сучасного світу. Загальна характеристика політичної глобалістики.

Політичні шляхи вирішення глобальних проблем сучасності. Три основні групи глобальних проблем, що потребують політичного вирішення. Метаморфози влади в умовах глобалізації. Світ як політична система. Вестфальська (державно-центристська) модель світу та її еволюція. Віденська система міжнародних відносин: модель балансу сил. Протиріччя сучасної світової системи

 

Література

 

– Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию / У. Бек. – М.: Наука, 2001. – 210 с.

– Валлерстайн И. Межгосударственная структура современной мир-системы / И. Валлерстайн // Социальная экономика. – 2001. – № 1. – С. 44–52.

– Грей Д. Поминки по Просвещению: Политика и культура на закате современности / Джон Грей. – М.: Праксис, 2003. – С. 235–255.

– Ильин М. Мегатренды мирового развития / М. Ильин. – М.: Экономика, 2001. – 296 с.

– Малахов В. Вызов национальному государству / В. Малахов // Pro et Contra. – 1998. – Т. 3. – №2. – Весна. – С. 148–153.

– Мухаев Р. Политология: учебник / Р. Т. Мухаев. – М.: Проспект, 2009. – С. 562–608.

– Панарин А. Агенты глобализма / А. Панарин // Москва. – 2000. – Март. – Гл. 2.

– Политология: учебник для вузов / Под ред. М. А. Василика. – М.: Юристъ, 1999. – С. 541–570.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – С. 49–78.

– Чешков М. Глобализация: сущность, нынешняя фаза и перспективы / М. Чешков // Pro et Contra. – 1999. – Т. 3. – Осень. – С. 72–84.

 

Розділ ІІ. Компаративний аналіз західних демократій

 

Модуль 2

Тема 4. Плюралістична демократія Сполучених Штатів Америки

Революція в британських колоніальних володіннях Північної Америки та утворення Сполучених Штатів Америки. Об’єднання громадян дев’яти штатів у Нью-Йорку, виклик Королю Великої Британії Георгу III (1765 р.). Континентальні Конгреси (1774, 1775, 1776 рр.). Декларація Незалежності (1776 р.). Статті Конфедерацій Довічного Союзу (1777 р.). Слабкість Центрального уряду. Прийняття Конституції США (1787 р.). Конституційні проекти Вірджинії та Нью-Джерсі. Два великі компроміси.

Конституція США. Принципи основного закону США: республіканізм, федералізм, розподіл влад, взаємний контроль. Сім статей Конституції (4300 слів). «Біль про права», 25 доповнень до основного закону упродовж понад двох століть. Конституція – головна підойма особливостей політичної системи США як розподіленої демократії.

Основний зміст та особливості плюралістичної моделі Сполучених Штатів Америки. Федералізм. Концепції «двоїстого федералізму» та «кооперативного федералізму». Проблема балансу федеральної влади та влади штатів – «зброя» у руках багатьох кандидатів у президенти. Тенденція до збільшення компетенції Федеральної влади.

Відносини співробітництва і конфлікту між Конгресом і Президентом. Реальне здійснення принципу розподілу влади як принципу стримувань і противаг. Конгрес США. 18 повноважень та еластичний «параграф про необхідне і належне», бікамеральність, двопартійність, лобізм, внутрішні реформи (1946, 1970 рр.), тісний зв’язок конгресменів з електоратом виборчих округів. Президент. Обсяг повноважень: голова виконавчої влади, головнокомандувач збройними силами, призначення урядових осіб, право вето, принцип «невід’ємного права». Президент США – лідер нації. Адміністрація та Кабінет Президента.

Рівень довіри громадян урядові США. Порівняльна характеристика з розвинутими країнами Заходу (Британія, Франція, Німеччина, Італія).

Судова система Сполучених Штатів Америки. Конституція і Закон про судову систему (1789 р.) про місце і роль судової системи як такої політичної гілки влади, що має підтримувати порядок і свободи та рівновагу між свободами і рівністю. Структура судової системи.

Політичні партії Сполучених Штатів Америки. Конкретне відображення гомогенної політичної культури та ідеологічного спектру громадян.

Передпартійний період (1789-1796 рр.). Перша партійна система демократично-республіканська республіка (1800–1816 рр.). 1820–1822 рр. – «час трудових сподівань і почуттів». Друга партійна система – 1828–1860 рр. (Демократи і республіканці).

Третя партійна система (середина 60-х ХIХ ст. – сучасність). Двопартійність за наявності третіх партій.

Партійний контроль над Президентом і Конгресом. Ступінь зміни сучасної американської політичної системи порівняно зі старою.

Література

– Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром, Р. Далтон – М.: Аспект-Пресс, 2002. – С. 461– 531.

– Валлерстайн І. Америка і світ: сьогодні, вчора і завтра / І. Валлерстайн // Сучасність. – 1996. – № 10. – С. 18–36.

– Дорн Дж. Нормы права и свобода в новых демократических государствах, концепция Джеймса Мэдисона / Дж. Дорн // Вопросы экономики. – 2003. – № 6. – С. 22–57.

– Дубинский М. Джордж Вашингтон: Первый среди равных / М. Дубинский // Личности. – 2010. – № 2. – С. 5–25.

– Ильф И. Одноэтажная Америка / И. Ильф, Е. Петров. – Баку: Азернешр, 1991. – 360 с.

– Пейн Т. Избранные произведения: В 3 т. / Т. Пейн. – М.: Наука 1961. – 2 т. – С. 36–82.

– Политические институты США. – М.: Наука, 1989. – 428 с.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С. 118–173.

– Степанова О. 4 июля 1776 / О. Л. Степанова. – М.: Молодая гвардия, 1976. – 192 с.

– Токвиль А. де. Демократия в Америке / А. де Токвиль. – М.: Прогресс, 1992. – 554 с.

– Федералист. Политические эссе А. Гамильтона, Дж. Мэдисона и Дж. Джея; пер. с англ. / Под общ. ред., с предисл. Н. Н.Яковлева, коммент. О. Л. Степановой. – М.: Издат. группа «Прогресс – Литера», 1994. – 592 с.

Черныш А. Политические теории мира: история и современность / А. Черныш. – Одесса: Астропринт, 2005. – С. 197–222.

 

Тема 5. Вестмінстерська демократія Великої Британії

«Стара демократія» Великої Британії. Специфіка еволюції англійської демократії. Погляди на основні віхи виникнення та розвою сучасного правління у Британії. Виникнення центральної монархії Тюдорів (1485 р.). Боротьба між королем Генріхом VIII та римсько-католицькою церквою, заснування англіканської церкви (XVI ст.). Боротьба між королівською владою та парламентом. Реставрація (1660 р.). «Славна революція» (1688 р.). Поява нових інститутів влади у зв’язку з вимогами «промислової революції», зростання рівня освіченості населення, урбанізація, реформа виборчого права (1832 р.). Надання виборчих прав більшості чоловічого населення.

Переможна участь Великої Британії у двох світових війнах та зменшення її ролі у світовій політиці. П’ять стадій розвитку Британії після Другої світової війни. Перша – творення держави загального благоденства (твори М. Кейнса, Кабінет лейбориста Клемента Етлі (1945 р.); друга (1951–1964 рр.) – політика консерваторів; третя (з 60-х років до 1970 р.) – критика консерватизму; четверта – неоконсервативна політика (Маргарет Тетчер, Джон Мейджер); п’ята – перемога лейбористів та Т. Блера. Писана та написана конституція Великої Британії. Вступна стаття та Конституційні акти (1707, 1911, 1949, 1958, 1963, 1978 рр.). Порівняльна характеристика неписаної конституції Британії та писаної Сполучених Штатів Америки. Становище Британії під час правління уряду Д. Камерона.

Велика Британія – унітарна держава, під короною якої знаходиться чотири нації (Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія). Утворення Ірландії у 1916–1921 рр. Обсяги повноважень складових Великої Британії.

Законодавча та виконавча влада Британії. Роль та повноваження Палати Общин (громад), уряду. Специфіка взаємодії між ними. Партійний контроль над парламентом і Урядом.

Громадянське суспільство Великої Британії. Політична культура та легітимність влади. Участь громадян у політиці. Діяльність груп за інтересами. Рівна відстань зацікавлених груп від владних структур. Система політичних партій та виборча система. Підтримка з боку суспільства урядової політики як такої, що поєднує ринкові принципи з активною соціальною політикою.

 

Література

– Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром, Р. Далтон – М.: Аспект-Пресс, 2002. – С. 461–531.

– Белов В. Уинстон Черчилль: время не ждёт / В. Беляев // Личности. – 2008. – № 1. – С. 5–27.

– Конституция Великобритании (вступительная статья). Конституционные акты Великобритании// Конституции зарубежных государств. – М.: БЕК, 1996. – С. 57–87.

– Оксфордская иллюстрированная энциклопедия. Т. 3. // Всемирная история. Изд. 2-е. – М.: ИНФРА-М, 2000. – С.277–278, 307, 336.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С.174–222.

– Программа Национал-социалистической рабочей партии Германии // Личность. – 2007. – № 5. – С. 65.

 

Тема 6. Політична система Франції – країни трьох революцій

Особливості становлення французької нації. Риси французького абсолютизму. Раціоналістичне трактування політики у процесах французьких просвітників XVIII ст. Велика Французька революція та її вплив на політичний розвиток Європи та Північної Америки.

Конфлікт між традиційними та республіканськими цінностями як основа динаміки політичного розвитку Франції. Історико-конституційна динаміка політичних режимів.

Інституційні особливості політичної системи П’ятої республіки. Політичні інститути: президент, парламент, адміністративно-територіальна система. Повноваження президента. Повноваження уряду. Законодавча влада П’ятої республіки. Судова влада у Франції. Соціальна система французького суспільства та партійна система країни. Нові виклики французької демократії.

Література

– Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром, Р. Далтон. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 546 с.

– Бенетон Ф. Введение в политическую науку / Ф. Бенетон. – М.: Весь мир, 2002. – 368 с.

– Гюго В. Девяносто третий год / Виктор Гюго // Собр. соч. в 6 томах. – Т. 6. – М.: Правда, 1988. – 460 с.

– Кожокин Е. М. Государство и народ: От Фронды до Великой Французской революции / Е. М. Кожокин. – М.: Наука, 1989. – С. 176.

– Конституция Французской республики // Конституции зарубежных государств. – М., 1996.

– Лісничий В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн. Навч. посібник / В. В. Лісничий. – 2-ге вид., випр... – К.: Професіонал, 2004. – 68 с.

– Політологія. Навчально-методичний комплекс: підручник / за ред. Кирилюка Ф. М. – Київ, 2005. – С. 84–90.

– Роллан Р. Драмы революции / Ромен Роллан // Собр. соч. в 9 т. – Т. 9. – М.: Правда, 1983. – 461 с.

5. Сравнительная политика. Основные политические системы современного мира / под общ. ред. В. С. Бакирова, Н. И. Сазонова. – Х., 2005. – С. 227–273.

– Тарле Е. В. Наполеон / Е. В. Тарле. – М.: Пресса, 1992. – 640 с.

 

Тема 7. Федеративна Республіка Німеччина: демократія, компаративізм, федералізм

Витоки німецької політичної традиції. Формування упродовж віків базових німецьких цінностей (корпоратизм, горизонтальні соціально-політичні відносини, місцева самоврядність, федералізм, виборність монархії і т. ін.). Німецький Союз та роль Пруссії в ньому. Конституційна Хартія Пруссії (1850 р.). Створення Бісмарком об’єднаної Німеччини. Використання у Конституції нової держави (1871 р.) деяких положень Конституції Франції. Відмінність імперського парламенту від французького, британського, італійського парламентів. Загальне виборче право. Перша світова війна та гальмування подальшої еволюції політичного режиму.

Веймарська Республіка та її падіння внаслідок авторитарних і тоталітарних тенденцій у суспільстві і німецькому політикумі. Трансформування Веймарської Республіки у Третій Рейх. НСДАП та фюрер. Поразка німецького фашизму у Другій світовій війні. Вирішальне значення економічних реформ Л. Екхарда для демократизації Німеччини. НДР. Розпад німецького комунізму у Східній Європі. Відтворення єдиної німецької держави ФРН. «Приєднання» Сходу до Заходу чи становлення єдиної Німеччини?

Німецька модель елітистської демократії. Законодавча влада. Бундестаг та Бундесрат.

Виконавча влада ФРН. Значна роль канцлера.

Німецький федералізм. Пошуки балансу: «федерація землі», «конституційна здатність земель».

Партійна система ФРН. Політичні партії – важливіший чинник стабільності демократичної системи. Домінантна роль у політичному полі ХДС/ХСС, СДПН, СЄДПН та Союз-90 («зелені»). Політичні партії та електоральні процеси.

Витіснення політичної біполярності та антагонізму інтегральними складовими лібералізму і консерватизму. Державна регуляторна політика щодо політичних партій як умова унеможливлення повернення до нацистської диктатури. Закон про політичні партії (1967 р.).

Судова система ФРН – самостійна гілка політичної влади. Складові судові мегасистеми: а) саме право, сукупність правових приписів; б) організаційно-ресурсна і кадрова складова; правова свідомість суспільства та правова практика.

Критерії ефективності демократичного правління ФРН: стабільність суспільства та політичної системи, економічне зростання, соціальна захищеність людини.

Література

– Конституция Германии (вступительная статья). Основной Закон Федеративной Республики Германии (23 мая 1949 г.) // Конституции зарубежных государств. – М.: БЕК, 1996. – С. 143–230.

– Оксфордская иллюстрированная энциклопедия. Т. 4. Всемирная история. – М.: «Весь мир», 2002. – С.93–94, 359–360, 371–372.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг.

ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С. 12–48.

– Солис Э. Цветочки эмиграции (На немецкой земле зреет межнациональный конфликт) / Эдгар Солис // Время. – 15 февраля. – С. 6.

Тема 8. Канада: держава між короною та ліберальною демократією

 

Ліберальна демократія – модель державного устрою країн Заходу у ХІХ–ХХ ст.

Захід – світ з внутрішньою єдністю та логікою розвою, які базуються на ліберальній демократії. Лібералізм у широкому і вузькому значенні. Зародження лібералізму як явища, натомість як однієї з основних політичних ідеологій. Лібералізм – продукт розвою Європи. Основні принципи (плюралізм, свобода, еволюційний розвиток, правові закони) та цінності (індивідуалізм, егалітаризм, універсалізм, меліоризм) лібералізму.

Плюралістична демократія. Групи за інтересами та політичні партії як домінанта розвою демократичного правління. Поліархія, розширення зони свободи громадян та контролю з їхнього боку за якістю державного правління. Консоціативна демократія.

Канада як одне з найбільш цікавих сучасних ліберально-демократичних держав. Історичні умови становлення політичної системи Канади. Спільні риси та особливості державною устрою США та Канади. Характеристика федерального устрою канадської держави. Специфіка політичної культури Канади. Зміст північноамериканського акту 1867 р. між королівським двором та франко-канадським населенням як рішучий крок закріплення позицій британської корони на північноамериканських землях. Статус домініону. Утворення централізованої держави. На рубежі XIX–XX ст. 1931 р.: визнання британською короною права Канади на проведення самостійної внутрішньої та зовнішньої політики.

Етнополітична ситуація у Канаді. Мультикультурний федералізм – основа політичної системи Канади. Основні положення Конституційного акту 1982 року. Принципи політичної системи Канади. Особливості законодавчої та виконавчої влади. Судова влада країни та її трансформація.

Політичні партії та принципи виборчого законодавства у Канаді. Місце Канади у сучасному геополітичному просторі. Зовнішня політика країни на початку XXI ст.

Література

– Алмонд Г. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром, Р. Далтон – М.: Аспект-Пресс, 2002. – С. 72–84.

– Даль Р. О демократии / Р. Даль. – М.: Аспект-Пресс, 2000. – С. 64–86.

– Даль Р. Демократия и её критики / Р. Даль. – М.: Аспект-Пресс, 2003. – С. 38–55.

– Евтух В. Концепция этносоциального развития США и Канады: типология, традиция, эволюция / В. Евтух – К.: Феникс, 1991. – 386 с.

– Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах. Сравнительное исследование / А. Лейпхарт – М.: РОСПЭН, 1997. – С. 141–178.

– Основи демократії: посібник / за заг. ред. А. Колодій. – К.: Ай Бі, 2004. – С. 413–446.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: Фоліо, 2008. – С. 317–370.

– Салмин А. Современная демократия. – М.: Ad Marginem, 1997. – 378 с.

– Хантингтон С. Третья волна. Демократия в конце ХХ века / С. Хантингтон. – М.: РОСПЭН, 2003. – С. 8–13, 13-42, 179–226.

– Хейвуд Эндрю. Политология: Учебник для студ. вузов; пер. з англ. / Э. Хейвуд – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – С. 50–105.

 

 

Розділ ІІІ. Від тоталітаризму до демократії

Модуль 3

Тема 9. Тоталітаризм як цивілізаційно-культурний феномен

 

Етимологія поняття «тоталітаризм». Зародження й розвиток ідей повного підпорядкування частини цілому, індивіда – державі (Геракліт і Платон, Т. Мор і Т. Кампанелла, Маркс і Ніцше, сучасні адепти практичного тоталітаризму (Кім Чен Ір, Ф. Кастро та ін.).

Тоталітаризм як цивілізаційно-культурний феномен. Образно-емоційна характеристика тоталітарного режиму (Оруелл, Кьостлер, Солженіцин та ін.) і наукова рефлексія цього способу виробництва політики (Ч. Ендрейн, Р. Арон, Ф. Бродель, М. Бердяєв, А. Безансон, Ф. Хайєк, З. Бжезинський та ін.).

Політико-інституційні аспекти тоталітаризму. Фашизм Б. Муссоліні, Б. Франко і нацизм А. Гітлера. Радянський комунізм і «народна демократія» східноєвропейських і інших сателітів Радянського Союзу. Загальне й специфічне різноманітних тоталітарних режимів. Крах тоталітаризму в СРСР і Східній Європі.

Тоталітарні політичні режими у сучасному світі й збереження залишків тоталітаризму в країнах, які обирають шлях модернізації. Конституційні зміни в Китаї (1993 р.) і В’єтнамі (1992 р.). Реформи Ден Сяопіна і розвиток ринкової економіки в Китаї. Збереження закритих суспільств у Північній Кореї та Кубі, теоретичним обґрунтуванням яких є відповідно ідеологія чучхе (марксизм із урахуванням корейської специфіки) і комуністична ідеологія.

 

Література

– Арон Р. Демократия и тоталітаризм / Р. Арон. – М.: Прогресс, 1993. – С. 230–231.

– Бенетон Ф. Введение в политическую науку / Ф. Бенетон. – М.: Весь мир, 2002. – С. 155–166.

– Грей Д. Поминки по Просвещению: Политика и культура на закате современности / Джон Грей. – М.: Праксис, 2003. – С. 155–166.

– Игрицкий Ю. И. Тоталитаризм вчера, сегодня, завтра? / Ю. И. Игрицкий // Полис. – 1998. – № 4. – С. 181–190.

– Хайек Ф. Путь к рабству / Ф. Хайек; пер. с англ.. – М.: Мысль, 1983. – С. 135–148.

– История Кореи (новое прочтение) / под ред. А. В. Торкунова. – М.: РОССПЄН, 2003. – С. 353.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: Фоліо, 2008. – С. 371–406.

 

Література (додаткова)

– Аксёнов В. Остров Крым / Василий Аксёнов // Юность. – 1990. – № 1,2.

– Гроссман В. Жизнь и судьба / Василий Гроссман. – М.: Книжная палата, 1988. – 832 с.

– Кестлер А. Слепящая тьма / А. Кестлер // Новый мир. – 1988. – № 7-8.

– Оруэлл Дж. 1984 / Дж. Оруэлл. – М.: Мир, 1989. – 474 с.

 

Тема 10. Посткомуністичні трансформації і демократія. Суперечливість трансформаційних процесів у країнах Центральної та Східної Європи.

 

Формування демократичної форми правління (США – 1776–1787), Франція (1785–1791).

Третя хвиля демократизації: генеза, особливості, перспективи. Хвилеподібність процесів демократизації (С. Хантінгтон «Третя хвиля. Демократизація наприкінці ХХ ст.»). Перший етап (1828–1926 рр.) – довга хвиля. Другий (1943–1962 рр.), третій (з 1974 р.) етапи. Концепція Р. Даля про хвилі демократизації (від Американської та Французької революції – «Демократія та її критики»). Контрдемократичні хвилі. Пікові точки демократичних і контрдемократичних хвиль.

Посткомуністична демократизація. Відмінності демократичних переходів у посткомуністичних країнах. Порівняльний аналіз третьої хвилі демократизації на Півдні й Сході. Демократичний транзит у СРСР і країнах Східної Європи.

Транзитологічні моделі Д. Растоу, Т. Л. Карла і Ф. Шміттера, а також Х. Лінца, С. Хантінгтона. Типи посткомуністичного транзиту.

Проблеми консолідіації транзитивних демократій. С. Хантінгтон, Ф. Шміттер та Г. О’Доннелл про загрози демократії та необхідність «консолідації демократії». Потенційні моделі консолідації: гегемон (переможець отримує все), картельна (спільнота еліт), консенсусна (війна за правилами).

 

Література

– Вайнштейн Г. Посткоммунистическое развитие глазами западной политологии / Г. Вайнштейн // МЭиМО. – 1997. – № 8. – С. 16–31.

– Мухаев Р. Т. Политология: учебник / Р. Т. Мухаев. – М.: Проспект, 2009. – С. 486–539.

– Політологія. Навчально-методичний комплекс: підручник / за ред. Кирилюка Ф. М. – Київ.: Центр. навч. літератури, 2005.– С.282–299.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / За заг.

ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С.407–436.

 

Тема 11. Протиріччя процесу модернізації у сучасній Росії

 

Моделі модернізації: політична практика. Стратегії поставторитарного переходу до демократії: інституціональні та процедурні фактори. «Стартові» умови демократичних перетворень у Росії. Фактори конфліктності та консолідації демократії. Епоха М. Горбачова – кінець СРСР (1985-1991 рр.). «Ринковий штурм» (1988–1989 рр.) та гайдарівські реформи. «Реформатори» та російське суспільство. Замкнутість і відкритість російського суспільства. Капіталізація Росії за одну «п’ятирічку». Дві хвилі маргіналізації у Росії. Росія на початку ХХІ ст.: супердержава чи справжній додаток Європи? Розстріл парламенту у 1993 р. Б. Єльцин – «президент всія Русі». Кінець демократизації в Росії. Росія за президентства Путіна: посилення державності та авторитаризму. Г. Хейл про «патрональне президентство» та «керовану демократію». «Рокіровка у владі»: тандем В. Путін – Д. Медведєв. Зовнішньополітичні пріоритети Росії. Курс на відбудову керівної ролі на теренах колишнього СРСР як головне завдання. Місце Росії у системі сучасних міжнародних відносин. Чи можна вважати росіян «арабами Європи»? Росія та НАТО. Росія у пострадянському просторі. Росія та Україна? динаміка співвідносин. Спільний Митний Союз – спроба відродження впливу Росії на пострадянському просторі.

Література

– Анисимов Е. В. История России от Рюрика до Путина. Люди. События. Даты / Е. В. Анисимов. – СПб.: Питер, 2008. – С. 515–544.

– Бородачёв Т. Новый стратегический союз. Россия и Европа перед вызовами ХХ века: возможности «большой сделки» / Т.Бородачёв. – М.: Европа, 2009. – 299 с.

– Калашников М. Код Путина / М. Калашников. – К.: Майстер класс, 2005. – 239 с.

– Кравченко А. И. Социология: учебник / А. И. Кравченко. – М.: ТК Велби; Проспект, 2008. – С. 152–183.

– Комаровский В. С. Политическая идентификация России: проблемы и перспективы / В. С. Комаровский // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Политические науки. – 2006. – № 6. – С. 15–23.

– Медведев Р. Владимир Путин. Восемь лет спустя (Последние месяцы на посту президента) / Рой Медведев // «2000». – 2008. – 29 февраля. – F. 4.

– Медведев Р. Медведев и Путин. Наброски к политическому портрету России / Рой Медведев // «2000». – 2008. – 22 мая. – F. 4–F. 5.

– Медведев Р. Народ и власть в России в конце ХХ века /Рой Медведев // «2000». – 2008. – 14 августа. – F. 4–F. 5.

– Мухаев Р. Т. Политология: учебник / Р. Т. Мухаев. – М.: Проспект, 2009. – С. 362–367, 608–627.

– Лозаннский Э. Д. Россия между Америкой и Китаем / Э. Д. Лозанский. – М.: Международные отношения, 2008. – 283 с.

– Мухин А. А. Кто есть мистер Путин и кто с ним пришёл? Досье на Президента России и его спецслужб / А. А. Мухин. – М.: Гном и Д., 2002. – 256 с.

– Работяжев Н. В. Консервативная геополитическая мысль в России: преемственность и обновление / Н. В. Работяжев // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Политические науки. – 2009. – № 5. – С. 74–94.

– Расторгуев В. Н. Россия и пан-Европа / В. Н. Расторгуев // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Политические науки. – 2008. – № 6. – С. 3–15.

– Шевцова Л. В. Режим Бориса Ельцина / Л. В. Шевцова. – М.: РОССПЭН, 1999. – 535 с.

– Россия и Запад. Внешняя политика Кремля глазами либералов: исследования фонда / общ. ред., вступ. статья И.М. Клямкина. – М.: Фонд «Либеральная мысль», 2009. – 87 с.

– Хирдман Свен. Роль России в Европе / Свен Хирдман; пер. с англ. – М.: Московский центр Карнеги, 2006. – 19 с.

– Степанов В. Н. Ленинградцы в борьбе за Кремль / В. Н. Степанов. – М.: Яуза, ПРЕССКОМ, 2004. – С. 226–320.

– Brzezinsky Z. The Grand Failure. The Birth and Death of Communism in the Twentieth Century / Z. Brzezinsky. – N/Y. Charles Seribner’s Sons, 1989. – 278 p.

 

Тема 12. Україна на шляху до демократії

Багатоетапний процес формування системи державної влади в Україні. Протиріччя української нації та державності. Від декларації «Про державний суверенітет Української СРСР» (16 липня 1990 р.) до Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.). Позитивні та негативні умови становлення молодої Української держави. Становлення й основні параметри системи державної влади у незалежній Україні. Параметри суспільно-політичного розвитку України. Трансформація правлячої політичної еліти України в 1991–2011 рр. Втрачені можливості демократизації суспільства після «майдану». Динаміка політичного устрою в Україні: проблема співвідношення законодавчої, виконавчої та судової влади. Посилення системи «патримоніального президентства» після виборів 2010 р. Партійна система України та розвиток виборчого законодавства. Стратегія подолання економічних труднощів і кризи політичної системи України.

Прогнози подальшого політичного розвитку України.

Література

– Конституція України (з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду України). – Харків, 2006.

– Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії / за ред. І. О. Кресіної. – К.: Логос, 2007. – С. 129–277.

– Катаєв С. Л. Сучасне українське суспільство: навч. посібник / С. Л. Катаев. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С.75–185.

– Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах. Сравнительное исследование / А. Лейпхарт. – М.: РОСПЭН, 1997. (2006). – 439 с.

– Прикладна політологія: навч. посібник / за ред. В. П. Горбатенка. – К.: ВЦ Академія, 2008. – С. 31–64, 156–169, 230–255.

– Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів / за заг. ред. А. Колодій. – К.: Ай-Бі, 2004. – С. 129–201, 511–522.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С.12

– Україна – Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин / наук. ред. Лановенко О. П. – К.: Стилос, 2001. – 476 с.

10. Хейл Генри. Президентский режим, революция и демократия / Генри Хейл // Pro et Contra. – 2008. – № 1. – С. 6–21.

 

Тема 13. Трансформаційні процеси у країнах, що виникли на території колишнього СРСР

Особливості пострадянських трансформацій. Специфіка посткомуністичної трансформації в нових європейських та азіатських державах. Становище прав людини у країнах СНД. Результати двадцятирічного існування незалежних країн колишнього СРСР.

 

Література

– Асламова Д. Социалистический диснейленд Лукашенко / Д. Асламова // Комсомольская правда в Украине. – 2009. – 1 и 2 октября. – С. 6–7.

– Александров Г. Киргизия – рожденная в СССР / Г. Александров // Аргументы и факты в Украине. – 2011. – № 20. – С. 10–11.

– Бжезинський Зб. Великі перетворення / Зб. Бжезинський // Політична думка. – 1994. – № 3. – С. 5–14.

– Бжезинський Зб. Россия Украину сегодня уже вряд ли «переварит» / Зб. Бжезинський // Время. – 2011. – 13 января. – С. 5.

– Белянский Д. Россия 20 лет спустя / Д. Белянский // Сегодня. – 2011. – 25 ноября. – С. 10.

– Бероева Н. Куда делось белорусское экономическое чудо / Н. Бероева, Н. Кузьмина // Комсомольская правда в Украине. – 2011. – 7 июня. – С. 8–9.

– Вайнштейн Г. Посткоммунистическое развитие глазами западной политологии / Г. Вайнштейн. // МЭиМО. – 1997. – № 8. – С.139–148; № 9. – С. 144–154.

– Ворсобин В. Разорит ли Батька Батькивщину / В. Ворсобин, О. Шестакова // Комсомольская правда в Украине. – 2011. – 5 июля. – С. 8–9.

– Ворсобин В. «Оттепель» в царстве Туркменбаши / В. Ворсобин // Комсомольская правда в Украине. – 2008. – 2 декабря. – С. 12–13.

– В чем феномен победы Лукашенко? Круглый стол // Время. – 2011. – 11 января. – С. 5.

– Гельман В. Я. Постсоветские политические трансформации. Наброски к теории / В. Я. Гельман // Полис. – 2001. – № 1. – С. 15–29.

– Данилов С. Без Туркменбаши / С. Данилов, М. Гончар // Зеркало недели. – 2006. – № 49. – С. 1–2.

– Золотухина И. Белорусь: образцовый СССР / И. Золотухина // Сегодня. – 2010. – 7 декабря. – С. 10–11.

– Зотов Г. Грузия: везде рука Кремля / Г. Зотов // Аргументы и факты в Украине. – 2011. – № 24. – С. 6–7.

– Зотов Г. Туркмения: Пингвины в пустыне / Г. Зотов // Аргументы и факты в Украине. – 2011. – № 46. – С. 4–5.

– Зотов Г. Завидовать ли нам Белоруси? / Г. Зотов // Аргументы и факты в Украине. – 2012. – № 23. – С. 7.

– Лукашин Ю. Другая Белоруссия / Ю. Лукашин // 2000. – 2011. – 8 июля. – С. А3–А4.

– Мельвиль А. Ю. О траекториях посткоммунистических трансформаций / А. Ю. Мельвиль // Полис. – 2004. – № 2. – С. 64–75.

– Орлов Д. Кризис по-белорусски / Д. Орлов // Сегодня. – 2011. – 2 июля. – С. 26–27.

– Розмирина Н. Независимость на разлив. Какой вкус у молдавской самостоятельности 20-летней выдержки? / Н. Розмирина // Аргументы и факты в Украине. – 2011. – № 15. – С. 10–11.

– Тарасов И. Белорусь переживает то, что Украина в девяностых / И. Тарасов, Н. Мичковская // Комсомольская правда в Украине. – 2011. – 25 мая. – С. 7.

– Трубачёв Т. Страна, где 90 % подданных, – неконкурентоспособна / Т. Трубачёв // Время. – 2012. – 31 октября. – С. 5.

– Сидоров С. В поисках великой узбекской мечты / С. Сидоров // Аргументы и факты в Украине. – 2011. – № 16. – С. 8–9.

– ФісунО. Пострадянські політичні режими: неопатримоніальна інтеграція / О. Фісун // АГОРА. Україна – нові перспективи. – 2005. – Вип. 1. – С. 24–33.

Розділ IV. Незахідний політичний процес

Модуль 4

Тема 14. Неопатримоніальні політичні системи

Захід та демократія: генеза нових уявлень про призначення влади. Посткласичні моделі демократії. Теорії раціонального вибору та деліберативної демократії.

Теорії еволюційного та революційного розвитку суспільства. Циклічні теорії. Загальна характеристика теорії модернізації. Органічна та неорганічна модернізації. Особливості посттототалітарного синдрому. Демократичний транзит і консолідація демократії.

Патримоніалізм і неопатримоніалізм. Сутність та основні особливості неопатримоніалізму. Інверсійні траєкторії пострадянських трансформацій: четверта хвиля демократизації? Пострадянські неопатримоніальні режими; генеза, особливості, технології. «Кольорові революції»: вихід з неопатримоніалізму чи його перебудова?

Література

– Політологія: підручник для студентів вищих навч. закладів / за ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – Київ: Либідь, 2002. – С. 404–444.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – С.467–504.

– Фисун А. А. Демократия, неопатримониализм и глобальные трансформации / А. А. Фисун. – Х.: Константа, 2006. – 352 с.

 

 

Тема 15. Політична система Японії

Японія – конституційна парламентська монархія, унітарна держава. Японія – країна, де діє ліберально-демократичний політичний режим. Політичний устрій країни як суміш ліберально-демократичної традиції з системою традиційних цінностей і соціальних зобов’язань.

Вплив автаркії (ізоляції) до другої половини ХІХ ст. на характер японського суспільства. 1858 р.: падіння сегунату та входження Японії до світової спільноти. Реформи ХІХ–ХХ ст. у Японії.

Японія у середині ХХ ст. Доктрина Йошида. Особливості Конституції 1997 р. Становлення Японії як могутньої економічної держави світу. Політична та судова системи сучасної Японії.

 

Література

– Голубов А. Последний бой самураев / А. Голубов // Корреспондент. – 2013. – 15 февр. – С. 36–28.

– Овчинников В. Сакура и дуб / В. Овчинников // Роман-газета. – 1987. – № 5. – 96 с.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – С. 533–544.

– Шаброль Ж.-П. Миллионы, миллионы японцев…/ Ж.-П. Шаброль; пер. с франц. – М.: Наука, 1970. – 288 с.

 

 

Тема 16. Політична система КНР

Конфуціанський Китай. Аграрно-бюрократично-авторитарна система. Структурна криза у Китаї та особливості розвитку після Другої світової війни. Революція 1949 р. Китай за часів лідерства Мао Цзедуна. Реформи Ден Сяопіна (1978–1993 рр.). Китайська «конвергенція». Чотири модернізації у КНР – сільськогосподарська, технологічна, оборонна у КНР. Політика та партійна системи сучасного Китаю.

Література

– Воскобойников Д. Поднебесная приземляется? / Д. Воскобойников // Комсомольская правда в Украине. – 2011. – 1 декабря. – С.14.

– Генкин А. У Китая есть чему поучиться / А. Генкин // Время. – 2012. – 29 августа. – С. 3.

– Зеленина Е. Полёт «дракона» или Китайская альтернатива / Е. Зеленина // Время. – 2008. – 1 октября. – С. 2.

– Коваль А. Всё будет Китай! / А. Коваль // Зеркало недели. – 2011. – 18 июня. – С.5.

– Латынина Ю. Пока Россия пьет, Китай далеко уйдёт / Ю. Латынина // Комсомольская правда в Украине. – 2009. – 19 мая. – С. 8–9.

– По дорогам Китая. 1937–1945. Воспоминания. – М.: Наука, 1989. – 368 с.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. – С. 519–524.

– Садихманов В. Я. Маньчжурские правители Китая / В. Я. Садихманов. – М.: Наука, 1985. – 301 с.

– Самофалов В. Глобальный вызов Китая / В. Самофалов // 2000. – 2012. – 2 ноября. – С. А3–А5.

– Шергин С. Китайский фактор и Украина / С. Шергин // 2000. – 2010. – 10 сентября. – С. А3.

 

Тема 17. Загальна характеристика політичних систем країн Азії та Близького Сходу

Сучасні теорії модернізаційних процесів: модернізація як:

- розвиток внутрішньої диференціації та автономізації структур соціуму (Г. Алмонд, Дж. Б. Пауелл, Д. Аптер, Дж. Коулмен);

- створення нових механізмів примирення і погодження інтересів (С. Хантінгтон);

- «дифузія влади» і функціональні зміни засобів рекрутування та циркуляції еліт (Р. Даль, С. М. Ліпсет);

- економіко-технологічна трансформація завдяки індустріалізації (У. Ростоу);

- формування нового типу динамічної та підприємливої особи (Д. Лернер, Г. Алмонд, С. Верба).

Критерії оцінювання рівнів модернізації («осучаснення») суспільства (ідентичність, легітимність, участь, дистрибуції проникнення). Найбільш характерні риси сучасних суспільств (індивідуалізм, диференціація, раціональність, економізм, експансіонізм). Співіснування традиційності і сучасності – важлива характеристика модернізації. Проблема співвідношення цих перемінних.

Західна модель, як один із можливих варіантів розвитку.

Типологія модернізаційних процесів за С. Хантінгтоном:

1. відмова як від модернізації, так і вестернізації (приклади: Японія, Китай до середини першої половини ХIХ ст., арабські режими першої половини ХХ ст.);

2. кемалізм – Турція 20-х років ХХ ст., держави Тропічної Африки – 60–80-ті рр. ХХ ст.);

3. реформізм – Єгипет – 30-ті рр. ХIХ ст.; Японія – «революція Мейдзі» в середині ХIХ ст.

Змішані форми модернізації:

1) напівтупікова; 2) часткова; 3) конвергуюча; 4) тупікова контрмодернізація; 5) тупікова конвергуюча модернізація.

Історико-генетичний підхід до типології модернізаційних процесів (В. Красильников, А. Медушинський, І. Пантін...): виділення «ешелонів» модернізації, нерівномірний розвій яких закладає «генетичні» особливості тієї чи іншої моделі модернізації.

Політичні системи Індії: між авторитаризмом та демократією. Організація державної влади в Республіці Індія. Індійська Конституція – найбільша за обсягом конституція світу. Законодавча, виконавча та судова влади в Індії.

Особливості процесу модернізації у Сінгапурі: недемократичний шлях до економічного та соціально-культурного розвитку.

Політичні системи арабських держав. Революційні спалахи в арабському світі наприкінці першого десятиріччя ХХІ ст. Закостеніли арабські режими як заслон проти ісламістів.

Політичні системи Ізраїлю. Виникнення держави та її конфліктне існування. Законодавства, виконавча та судова влада Ізраїлю. Роль релігії у механізмі державної влада Ізраїлю.

 

Література

– Антонов В.И. Ли Куан Ю – отец «сингапурского чуда» // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Политические науки. – 2009. – № 2. – С. 62–76.

– Баранов А. Арабские режимы окостенели. Но они – заслон против исламистов / А. Баранов, Е. Чинкова // Комсомольская правда в Украине. – 2011. – 15 февраля. – С. 12.

– Бергер П. Понимание современности / П. Бергер // Соц. исследования. – 1990. – № 7.– С. 127–133.

– Близняк В. Сингапурское диво / В. Близняк // Время. – 2009. – 6 марта. – С. 3.

– Гуревич Э. М. Политическая система современного Сингапура. – М.: Наука, 1984. – 162 с.

– Зарубина Н. Н. Составляющие процесса модернизации / Н. Н. Зарубина // Восток. – 1998. – № 4. – С. 25-36.

– Каддафи Муаммар. Зелёная книга / Муаммар Каддафи. – К.: Феникс, 2006. – 160 с.

– Парсонс Т. Понятие общества: компоненты и их взаимоотношения / Т. Парсонс // THESIS. – 1993. – Весна. – Т. 1. – Вып. 2. – С. 94–122.

– Порівняльна політика. Основні політичні системи сучасного світу / за заг. ред. В. Бакірова, М. Сазонова. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С. 505–574.

– Пидлуцкий О. Давид Бен-Гурион: идеалист, воплотивший свою «сумасшедшую» мечту в жизнь // Зеркало недели. – 2009. – № 26. – С. 23.

– Приходько О. Израиль: юбилей на распутье (По материалам журнала The Economist) / О. Приходько // Зеркало недели. – 2008. – № 18. – С. 13.

– Сингапур: Справочник /АН СССР. Ин-т востоковедения. – М.: Наука, 1988. – 202 с.

– Скотт Д. Кто будет лидером ХХI века? / Д. Скотт // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Политические науки. – 2009. – № 6. – С. 3–36.

– Фісун О. А. Політичні системи неопатримоніального типу / О. А. Фісун // Політологія /за ред. М. І. Сазонова. – Харків: Фоліо, 1998. – С. 700–728.

– Хантингтон С. Столкновение цивилизаций и переустройство мирового порядка / С. Хантингтон // Pro et Contra – 1997. – № 2. – С.114–156.

– Цапф В. Теории модернизации и различие пути общественного развития / В. Цапф // Соц. исследования. – 1998. – № 8. – С. 14–26.

– Эйзенштадт Ш. Новая парадигма модерниазции. Сравнительное изучение цивилизации / Ш. Эйзенштадт // Хрестоматия / сост. Б. Ерасов. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 470–479.

 

РОЗДІЛ 3

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

3.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Під час підготовки до семінарських занять слід використовувати конспект лекцій, методичні вказівки до семінарів, а також основну і додаткову літературу, яка зазначена в планах самостійної роботи з урахуванням бібліотечного фонду університету. Готуючись до заліку, слід ознайомитись з контрольними запитаннями, використовуючи програму спецкурсу, методичні вказівки до семінарів, основну і додаткову літературу.

 

Тема 1. Політична система суспільства (2 год.)

 

1. Поняття і структура політичної системи.

2. Типологія політичних систем.

3. Політична система України.

 

Тема 2. Образ сучасної світ-системи – об’єктивна передумова порівняльного аналізу основних політичних систем (2 год.)

 

1. Концептуальні витоки та основні положення світ-системного аналізу.

2. Специфіка, еволюція та типологія світ-систем.

3. Сценарії та прогнози розвитку сучасної світ-системи.

 

Тема 3. Форми правління у контексті глобалізації (2 год.)

 

1. Загальна характеристика політичної глобалістики.

2. Політичні шляхи вирішення глобальних проблем.

 

Тема 4. Плюралістична демократія Саполучених Штатів Америки (2 год)

1. Революційне творення першої демократичної націодержави. Декларація (1776) та Конституція США (1787).

2. Конституція США – підойма успішної реалізації розподілу функцій влади, принципу стримань та противаг. Конгрес. Президент.

3. Федералізм США.

4. Своєрідність американських політичних партій.

 

Тема 5. Вестмістерська демократія Великої Британії (2 год.)

 

1. Шляхи та особливості становлення і розвою демократії Великої

Британії. Неписана Конституція.

2. Законодавча та виконавча влада: специфіка формування, взаємодія,

партійний контроль.

3. Громадянське суспільство Великої Британії. Політична культура

(групи тиску, політичні партії).

 

Тема 6. Політична система Франції – країни трьох революцій

(2 год.)

1. Специфіка політичного процесу у Французькій державі.

2. Історико-конституційна динаміка політичних режимів.

3. Політична система П’ятої Республіки.

 

Тема 7. Федеративна Республіка Німеччина: демократія,

компоративізм, федералізм (2 год.)

 

1. Основні віхи, шляхи та особливості утворення канцлер-демократії ФРН.

2. Законодавча, виконавча та судова гілки влади.

3. Партійна система ФРН.

Тема 8. Канада: держава між короною та ліберальною демократією (2 год.)

 

1. Лібералізм, демократія, соціалізм – основні суперники ХІХ та ХХ ст.

2. Ліберальна демократія: поняття, принципи і цінності.

3. Конституційні засади парламентаризму та федералізму Канади.

4. Мультикультурний федералізм як основа політичної системи.

5. Головні риси законодавчої та виконавчої влади Канади.

 

Тема 9. Тоталітаризм як цивілізаційно-культурний феномен (2 год).

 

1. Тоталітаризм як цивілізаційно-культурний феномен.

2. Політико-інституціональні аспекти тоталітаризму.

3. Тоталітаризм на зламі двох тисячоліть.

 

Тема 10. Посткомуністичні трансформації і демократія. Суперечливість трансформаційних процесів у країнах Центральної та Східної Європи (2 год)

 

1. Формування представницької демократії та хвилеподібний її розвій. Третя хвиля демократизації.

2. Зміст та особливий характер посткомуністичної демократизації.

3. Загрози відкату третьої хвилі та можливості переростання електоральної демократії у поліархію.

 

Тема 11. Протиріччя процесу модернізації у сучасній Росії (2 год)

 

1. Місце Росії у сучасному глобалізованому світі.

2. Органи державної влади у Російській Федерації.

3. Вибори та виборча система у Росії. Авторитаризація владних відносин.

 

Тема 12. Україна на шляху до демократії (2 год.)

 

1. Труднощі становлення молодої Української держави в умовах глобалізації.

2. Конституція України про форми державного правління та державного устрою.

3. Партійна система сучасної України.

4. Становлення та основні параметри системи державної влади у незалежній Україні.

 

Тема 13. Трансформаційні процеси у країнах, що вин