Тема 4. Зміна та припинення трудового договору

 

1. Поняття переведення на іншу роботу.

2. Види переведення

3. Зміна істотних умов праці.

4. Порядок переведення на іншу роботу.

5. Загальна характеристика підстав для припинення трудового договору. Їх класифікація.

6. Випадки розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

7. Звільнення працівника за його ініціативою.

 

Задача 1

Робітниці експедиції Коваленко і Толкунова звернулися до начальника цеху з проханням перевести їх на більш легку роботу у зв’язку з тим, що обидві мають дітей двох і чотиримісячного віку відповідно. У зв’язку з тим, що Коваленко годує дитину материнським молоком, її перевели на роботу діловодом, а Толкуновій в її проханні відмовили, мотивуючи відмову тим, що її дитина вигодовується штучно. Толкунова звернулася із скаргою до КТС.

Чи законне рішення адміністрації підприємства? Які пільги в галузі праці та заробітної плати надаються жінками, які мають дітей віком до трьох років?

Задача 2

Радченко, яка потребує за медичним висновком переведення на більш легку роботу, подала про це заяву начальнику цеху. Останній відмовив у переведенні, посилаючись на відсутність такої роботи, і запропонував Радченко піти у відпустку без збереження заробітної плати.

Як слід поступити Радченко?

Задача №3

Начальник дільниці залізниці для прискорення запровадження в експлуатацію нової станції перевів групу службовців на виробничі роботи будови станції (на 3 місяці). Свій наказ начальник дільниці залізниці обгрунтував виробничої необхідністю – ст.33 КЗпП України. Службовці, не погодившись з наказом, подали скаргу до прокурора?

1. Яке рішення повинен винести прокурор.

2. Визначте підвідомчість даного спору?

3. Який порядок тимчасового переводу на іншу роботу?

4. Чи законний наказ адміністрації?

Задача №4

За телефонним розпорядженням начальника обласного аптечного управління завідуюча районної аптеки видала наказ про перевід фармацевта аптеки Свініной К. у зв’язку з виробничою необхідністю в одну з аптек обласного центру строком на один місяць. Свініна такий перевід вважає незаконним.

Ваша думка, чи є тут порушення закону?

Задача №5

Машиністка Криворізької взуттєвої фабрики Іванова, у зв’язку із хворобою іншого працівника, тимчасово була переведена в прибиральниці, Іванова не вийшла на роботу, посилаючись на те, що праця прибиральниці відноситься до некваліфікованої роботи і адмінстрація не має права робити таке переведення без її згоди.

Які порушення допущені адміністрацією при переведенні Іванової? Куди може звернутися Іванова з оскарженням і як буде вирішен спір?

 

Задача №6

Пономаренко працював помічником машиніста тепловоза в локомотивному депо станції Роздільна. Наказом начальника депо його було звільнено з роботи за прогул без поважних причин.

Вважаючи звільнення неправильним, Пономаренко звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу.

Районний суд у позові відмовив і постановив стягти з Пономаренка судові витрати. Пономаренко оскаржив рішення в частині стягнення судових витрат.

Якою повинна бути ухвала обласного суду?

Задача№7

Головний інженер швейної фабрики був звільнений за появу на роботі в нетверезому стані за п. 7 ст. 40 КЗпП України. Головний інженер звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, посилаючись на те, що в нетверезому стані він був після закінчення робочого дня.

Яке рішення повинен винести суд?

Який порядок звільнення за п. 7 ст. 40 КЗпП України?

Задача №8

Карягіна А., товарознавець торгівельної бази комбінату суспільного харчування, вироком суду від 23 листопада засуджена за ч.2 ст.92 КК України до двох років виправних робіт за місцем роботи з позбавленням права займати матеріально відповідальні посади строком на п’ять років. Адміністрація підприємства 30 листопада звільнила її з роботи за п.8 ст.40 КЗпП. Карягіна А. не згодна з таким формуванням звільнення. Вона вважає, що її повинні були звільнити за особистим бажанням, так як 10 вересня, тобто задовго до винесеного вироку, вона подала заяву про таке звільнення.

Ваша думка? Проаналізуйте ситуацію у правовому плані.

 

Список рекомендованої літератури

1. Кодекс Законів про працю України // Кодекс Законів про працю України з постатейними матеріалами / Відп. ред. В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 1040 с.

Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. (із наступними змінами та доповненнями) // ВВР. – 1991. – № 24. – Ст. 272; 1992. – № 17. – Ст. 209; 1992. – № 36. – Ст. 562.

3. Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. // ВВР України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.

4. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. // ВВР України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

5. Постанова Кабінету Міністрів України “Про переселення сімей в сільську місцевість і організований набір працівників” від 3 квітня 1993 р. № 245 // ЗП Уряду України. – 1993. – № 9. – Ст. 184.

6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27 квітня 1993 р. № 301 // ЗП Уряду України. – 1993. – № 10. – Ст. 197.

7. Постанова Кабінету Міністрів України “Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності” від 19 березня 1993 р. № 203 // ЗП Уряду України. – 1993. – № 6. – Ст. 121.

8. Положення про порядок укладення контракту з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності, при найманні на роботу. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203 // ЗП Уряду України. – 1993. – № 6. – Ст. 121.

9. Постанова Кабінету Міністрів України “Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності” від 10 грудня 1998 р. № 1995 // ЗП Уряду України. – 1995. – № 11. – Ст. 264; Урядовий кур’єр. – 1998. – 17 грудня.

10. Про упорядкування застосування контрактної форми трудового договору: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170 // ЗП Уряду України. – 1994. – № 7. – Ст. 172.

11. Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170 // ЗП Уряду України. – 1994. – № 7. – Ст. 172

12. Положення про порядок проведення атестації державних службовців органів виконавчої влади. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. № 950 // Урядовий кур’єр. – 1996. – 19 вересня.

13. Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій. Затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. № 43 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці України. – 1993. – № 8.

14. Про практику розгляду судами трудових спорів. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р. № 4, від 26 жовтня 1995 р. № 18 та від 25 травня 1998 р. № 15) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. – К., 1995. – С. 373; Вісник Верховного Суду України. – 1998. – № 3.

15. Андреев Ю.Н. Правовое регулирование труда в производственных сельскохозяйственных кооперативах // Государство и право. – 1998. – № 10. – С. 63-70.

16. Андрушко В., Кондратьєв Р. Спірні моменти судової практики у світлі нового тлумачення поняття “примусова праця” // Право України. – 1998. – № 3. – С. 31-32.

17. Баранюк Ю. Правові проблеми укладення трудового контракту // Право України. – 1998. – № 4. – С. 77-81.

18. Баранюк Ю. Особливості змісту трудових контрактів // Право України. – 1998. – № 9. – С. 74-78.

19. Балюк М., Гончарова Г. Зміни в організації виробництва і праці та соціальне партнерство // Право України. – 1996. – № 11. – С. 33-37.

20. Греков І. Співвідношення волі й волевиявлення при розірванні трудового договору з ініціативи працівника // Право України. – 1996. – № 6. – С. 31.

21. Гришковец А.А. Право государственного служащего на продвижение по службе // Государство и право. – 1998. – № 10. – С. 27-34.

22. Іншин М. Щодо правового забезпечення права на працю в умовах масового вивільнення робочої сили // Право України. – 1998. – № 3. – С. 77-78.

23. Лазор Н. Договірне і централізоване регулювання умов трудового договору: вирішеня проблеми // Право України. – 1998. – № 1. – С. 106-107.

24. Миронов В.И. Увольнение руководителя акционерного общества // Государство и право. – 1999. – № 3. – С. 91-94.

25. Процевський В. Відсторонення від роботи: вирішення питання у проекті Кодексу про працю // Право України. – 1996. – №8. – С. 25-27.

26. Реус О. Особливості укладення трудового договору з неповнолітніми // Право України. – 1998. – № 9. – С. 69-71.

27. Свічкарьова Я. Регулювання праці в акціонерних товариствах // Право України. – 1998. – № 1. – С. 58-61.

28. Свічкарьова Я. Контракт в акціонерних товариствах // Право України. – 1998. – № 4. – С. 15-19.

29. Юшко А. Переведення чи зміна істотних умов праці? // Право України. – 1998. – № 5. – С. 68-73.

30. Парпан Т. Про місце роботи та робоче місце працівника як умови трудового договору //Підприємство, господарство і право. – 2002. – № 6. – С.

31. Сонин О. Компенсации при переводе на работу в другую местность // Підприємство, господарство і право. – 2002. – № 7. – С. 13

32. Паламарчук В. Контракт як форма реалізації громадянами права на зайнятість // Право України. – 2003. – № 8. – С. 104.

33. Романюк Л. До питання конкретизації передбачених у законодавстві умов зарахування на державну службу // Право України. – 2005. – № 5. – С. 70-74.

34. Іоннікова І. Правові гарантії при вивільненні працівників: шлях до вдосконалення // Право України. – 2007. – № 2. – С. 73

35. Д.В. Трубіцин. Відсторонення працівника від роботи з ініціативи осіб, які не є стороною трудового договору // Держава і право. – 2011. - №51. – с.386

36. Тищенко О. Проблеми правового регулювання припинення трудових відносин із державними службовцями на підставі порушення присяги// Право України. –2011. – № 1. – С. 222

37. Л.Ю. Величко. Ліквідація підприємства, скорочення чисельності або штату працівників: історико-правовий огляд // Держава і право. – 2010. - №50. – с.423-429

38. В.О. Бабенко. Особливості звільнення державних службовців // Держава і право. – 2011. - №51. – с.362

39. Процевський О. Правова природа згоди профспілкового органу на розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця// Право України. –2012. – № 6. – С. 171

 

 

Тема 5. Робочий час

 

1. Поняття і види робочого часу.

2. Ненормований робочий день.

3. Гнучкий робочий час.

4. Вахтовий метод роботи

5. Чергування.

6. Поняття надурочних робіт і порядок залучення до них

Задача №1

17-річна Нефедова працювала секретарем заводу в управлінні. Тривалість робочого тижня для неї встановлена загальна – 40 годин. Крім цього, в її обов’язки внесена відправка пошти після закінчення робочого дня. Через 5 місяців роботи Нефедова звернулася до КТС з проханням встановити робочий день не вище 6 годин та оплатити за весь перероботаний час у подвійному розмірі.

Яке повинно бути рішення КТС?

Задача №2

Підліток Денисов (15 років) був притягненний до понаднормованої роботи за необхідністю закінчити почату роботу, яка внаслідок випадкової затримки за технічними умовами виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час. У загальній сумі він відпрацював 6 годин і начальник цеху дав йому відгул – один робочий день. В день відгула Денисов зробив квартирну крадіжку. Під час карного розслідування вияснилося, що у табелі про відмітку робочого часу у нього значилося, що він в цей день був на роботі.

Яке порушення допустив начальник цеху?

 

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Відп. ред. В. М. Вакуленко, О. П. Товстенко. – К.: Юрінком Ін-тер, 1997. – 1040 с.

3. Закон України “ Про відпустки” від 15 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.

4. Порядок, тривалість і умови надання щорічних від­пусток працівникам, які навчаються у вищих учбових закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 634 // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – С. 933.

5. Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 // Офіційній вісник України. – 1997. – Число 16. – С. 73; Число 35. – С. 14.

6. Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів: Постанова Кабі­нету Міністрів України від 30 червня 1998 р. № 982 // Урядовий кур'єр. – 1998. – 9 липня.

7. Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № 45 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1998. – № 2.

8. Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці: Затверджений наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 р. № 7 (із змінами, внесеними наказом Мінпраці та соціальної політики України від 5 лютого 1998 р. № 18) // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1997. – № 12. – С. 27-28; 1998. – № 3. – С. 38.

9. Про практичне застосування частини першої статті 5 і частини четвертої статті 24 Закону України "Про відпустки": Роз'яснення Міністерства праці України від 12 лютого 1997 р. № 10/2-493 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці України. – 1997. – № 2-3.

10. Про затвердження Показників і критеріїв умов праці, по яких надаються щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих чинників: Наказ Міністерства охорони здоров'я і Міністерства праці та соціальної політики України від 31 грудня 1997 р. № 383/55 // Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1998. – № 3.

11. Про затвердження Порядків застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 р. № 16 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1998. – № 2.

12. Про нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої від­пустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки, які надаються у календарних днях, якщо працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповно­го робочого тижня чи перебував у відпустці без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням: Роз'яснення Міністерства праці України від 21 липня 1997 р. № 04-3022 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці України. – 1998. – № 1.

13. Глазырин В. В. Рабочее время и время отдыха иностранного гражданина // Право и экономика. – 1998. – № 5. – С. 64-66.

14. Лазарев В. Ежегодный отпуск рабочих и служащих // Человек и труд. – 1996. – № 7.

15. Маловичко С. Регулювання права на відпочинок деяких державних службовців, працівників правоохоронних, судових та інших органів //Право України– 2008.–.№ 1.–.С.72

16. В.О. Голобородько. Внутрішній трудовий розпорядок: поєднання централізованого та локального правового регулювання // Держава і право. – 2011. - №51. – с.368

17. Н.М. Хуторян. Проблеми застосування законодавства з питань зарахування роботи (служби, навчання) до стажу прокурора і слідчого // Держава і право. – 2010. - №50. – с.317-322

Тема 6. Оплата праці

 

1. Поняття оплати праці та методи правового регулювання оплати праці.

2. Структура і функції заробітної плати.

3. Системи оплати праці.

4. Норми виробітку і відрядні розцінки.

5. Тарифна система, її основні елементи.

6. Доплати і надбавки.

7. Поняття гарантійних виплат і доплат.

8. Поняття компенсаційних виплат і їхні види.

Задача №1

У зв’язку з необхідністю виконання термінового заказу група слюсарів-збірників була притягнена до праці у вихідний і святковий дні. Денна ставка слюсарів-збірників: за кожну годину – 3 грн. 85 коп., а відрядна – 4 грн. 25 коп.

Як компенсувати цим працівникам роботу у вихідний й святковий дні? Який заробіток кожного слюсаря-збірника за ці дні?

 

Задача №2

Шлифовальницю Олександрову, яка мала середньомісячний заробіток 160 грн., перевели за станом здоров’я на постійну нижчеоплачуєму роботу, де середньомісячний заробіток складає 110 грн. оскільки у результаті цього переводу заробіток Олександрової змінився, вона звернулася до начальника цеха з заявою про щомісячну виплату їй різницю між минулим і сьогоденним середньомісячним заробітком.

Яке рішення повинен прийняти начальник цеху відносно заяви Олександрової?

 

Задача №3

У районному управлінні сільського господарства у зв’язку з складанням річного відліку працівник бухгалтерії за розпорядженням адміністрації залучалися на протязі двох тижнів до понаднормовим роботам за 2-3 годинами кожний день. Оплатити понаднормові роботи адміністрація відмовилась, пославшись на те, що складання річного входить до обов’язків бухгалтерії і, крім цього, бухгалтерія не має дозволу профспілки на проведення понаднормових робіт.

Чи правомірна відмова адміністрації в оплаті за понаднормові роботи? Які порушення трудового законодавства допущені адміністрацією куди можуть звернутися працівники бухгалтерії за розрішенням суперечки?

 

 

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. КЗпП України (глави VII, VIII).

3. Закон України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. (із змінами, внесеними Законом України від 23 січня 1997 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121; Голос України. – 1997. – 8 лютого.

4. Положення про оплату праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим професіям: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 700 // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – С. 928.

5. Порядок обчислення середньої заробітної плати: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. (із змінами від 24 лютого 1997 р.) // ЗП України. – 1995. – № 4. – Ст. 111; Праця і зарплата. – 1995. – № 5.

6. Постанова Кабінету Міністрів України “Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість” від 2 березня 1998 р. № 255 // Урядовий кур'єр. – 1998. – 26 березня.

7. Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1998. – № 1.

8. Постанова Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” від 5 січня 1998 р. № 10 // Урядовий кур'єр. – 1998. – 10 січня.

9. Постанова Кабінету Міністрів України “Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва” від 28 червня 1997 р. № 695 // Офіційній вісник України. – 1997. – Число 28. – С. 65.

10. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів громадян” від 7 травня 1998 р. № 663 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1998. – № 6.

11. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон: Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59) // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. – 1998. – № 6; Праця і зарплата. – 1998. – № 18.

12. Гетьманцева Н. Співвідношення централізованого і локального методів правового регулювання оплати праці // Право України. – 1997. – № 12. – С.66-70.

13. 30. Кокин Ю. Теория заработной платы и современные реалии оплати труда в России // Человек и труд. – 1995. – № 7.

14. 31. Колот А. Зарубіжний досвід матеріального стимулювання персоналу // Україна: аспекти праці. – 1998. – № 1.-С. 16-21.

15. 33. Лобатюк В. Реформа оплати праці в Україні. Недоліки і помилки // Праця і зарплата. – 1994. – № 9.

16. Осовий Г. Тарифні ставки та оклади у виробничій сфері // Праця і зарплата. – 1994. – № 15.

17. Солдатенко М., Колот А. Політика заробітної плати: потреби часу // Урядовий кур'єр. – 1998. – 12 листопада.

18. Тимофеев В. Социально-экономические условия и принципы государственного реформирования организации заработной платы // Человек и труд. – 1995. – № 2. – С. 81-83.

19. Товстенко О., Ломанов І. Мінімальна заробітна пла­та: функціональна роль і методологічні основи її застосування // Праця і зарплата. – 1997. – № 23.

20. Лаптій І Оплата праці і заробітна плата: щодо питання термінології // Право України. – 2005. – № 7. – С.81-84.

21. Нуртдинова А.Ф. Оплата и нормирование труда // Трудовое право. – 2004. – № 4-5. – С.74-78.

22. Лаптій І. Оплата праці як соціально-економічна та правова категорія // Право України. – 2005. – № 1. – С.106-109.

23. Кириленко В. Мінімальна заробітна плата «підросте»? // Юридичний вісник України. – 2005. – № 22. – С.2

24. А.М. Колот, Г.Т. Куліков, О.М. Поплавська. Дослідження проблеми оплати праці: порівняльний аналіз (Україна та країни ЄС) // Україна: аспекти праці.-2009.- №1.- с.49

25. І.Д. Малицька. Функції заробітної плати та стан їх виконання в Україні // Держава і право. – 2011. - №51. – с.409