Вимоги щодо входження до Болонського процесу 1 страница

1. Уведення двоциклового навчання.

2. Запровадження кредитної системи.

3. Контроль якості освіти.

4. Розширення мобільності.

5. Забезпечення працевлаштування випускників.

6. Забезпечення привабливості європейської

системи освіти.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВУ СИСТЕМУ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЗНАНЬ

www.nauu.kiev.ua адміністративний портал - нормативні документи - проректор з навчальної та виховної роботи

1. Облік навчального навантаження студента

Загальне навчальне навантаження студентів обліковується у годинах і кредитах Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS) 1 кредит ЕСТS відповідає 30 год.

Загальне навчальне навантаження студентів складає не менше, кредити ЕСТS:

60 - навчальний рік;

30 – семестр;

20 – триместр;

240 - 4 роки підготовки фахівців ОКР «Бакалавр»;

60 - 1 рік підготовки фахівців ОКР «Спеціаліст»;

60-90 - 1-1,5 роки підготовки фахівців ОКР «Магістр»;

2. Рейтинг з дисципліни

Контроль засвоєння матеріалу змістового модуля

Форми контролю:

o письмова контрольна робота,

o колоквіум,

o тести,

o розрахункова робота,

o розрахунково-графічна робота тощо.

Достовірність оцінювання знань студентів контролюється шляхом перевірки залишкових знань студентів, що здійснює навчальна частина

Рейтинг з додаткової роботи та рейтинг штрафний

Рейтинг з додаткової роботи додається до рейтингу з навчальної роботи і може складати до 10% від рейтингу з дисципліни.

Рейтинг штрафний віднімається від рейтингу з навчальної роботи і може складати до 5% від рейтингу з навчальної роботи.

Рейтинг з атестації. Рейтинг з атестації включає:

рейтинг з іспиту або рейтинг із заліку (в одному семестрі з дисципліни передбачається один вид атестації)

Переведення рейтингу з дисципліни у національну та ЕСТS оцінки

Оцінка національна Оцінка ECTS Статистич- ний розподіл Визначення ECTS Рейтинг з дисципліни, бали

Відмінно А ВІДМІННО - відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок (0,90 -1,00) • R _Дис

Добре В ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками (0,82 - 0,89) • R дис;

с ДОБРЕ - в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок (0,75 - 0,81) • R дис

Задовільно D ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі значною кількістю недоліків (0,66 - 0,74) •R дис

E ДОСТАТНЬО - виконання задовольняє мінімальні критерії (0,60 - 0,65) • R дис

Незадовільно FX - НЕЗАДОВІЛЬНО - потрібно працювати перед тим, як отримати за залік (позитивну оцінку) (0,35 - 0,59) •R дис

f - НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідна серйозна подальша робота (0,01 - 0,34) • R дис

* процент студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки в Європейських університетах

Отримання екзаменаційної оцінки (заліку) «Автоматично».

Студенти, які протягом семестру набрали не менше 60% від рейтингу з дисципліни, мають можливість:

§ не складати іспит (залік), а отримати екзаменаційну оцінку (залік) «Автоматично», відповідно до набраної кількості балів;

§ складати іспит (залік) з метою підвищення рейтингу з дисципліни (екзаменаційної оцінки);

§ у разі отримання на іспиті оцінки меншої, ніж «Автоматично» з рейтингу, за студентом зберігається оцінка, отримана «Автоматично».

Рейтинг з курсової роботи (проекту)

З обсягу самостійної роботи передбачається на виконання:

· курсової роботи 15 год. (0,5 кредиту ЕСТS)

· курсового проекту - 30 год. (1 кредит ЕСТS)

Відповідно:

· рейтинг з курсової роботи - 15 балів,

· рейтинг з курсового проекту - 30 балів.

Рейтинг з державного іспиту та дипломного проектування

Вид роботи Години Кредити ECTS Спрямування

Державний іспит Всі спрямування

Випускна бакалаврська робота Агробіологічне та економічне

Інженерно-технічне та специфічні категорії

Дипломна робота (проект) Агробіологічне та економічне

Інженерно-технічне та специфічні категорії

Магістерська робота Агробіологічне та економічне

Інженерно-технічне та специфічні категорії

Рейтинги з державного іспиту та з дипломного проектування у балахвизначаються відповідно до кількості годин, наведених у таблиці

Журнал рейтингової оцінки знань студента

Семестр	Дисципліна, курсова робота (проект)	Загальне навантаження, год.	Кредити ECTS	Оцінка ECTS	Рейтинг студента, бали
		3	4	5
	1) Історія України			А
	2) Соціологія			В
	3) Курсова робота з...		0,5	С
	...	...	...	...	...
Разом за І семестр	...		-	R⁽¹⁾_CEM
	1)...	...	...	...	...
	2)...	...	...	...	...
	...	...	...	...	...
Навчальна практика	...	...	...	Янп
Разом за 2 семестр	...	зо	-	R⁽²⁾ сем
Разом за 1 курс	..*		-	R⁽¹⁾ к
..*	...	...	...	...	...
	1)...	...	...	...	...
	2)...	...	...	...	...
	...	...	...	...	...
Виробнича практика	...	...	...	r_b_п
Разом за 6 семестр	...	зо	—	R⁽⁶⁾ сем
Разом за 3 курс	...		-	R⁽³⁾ _К
...	...	...	...	...
Державний іспит	1,0	...	Rді
Переддипломна практика	...	...	Rпп
Дипломне проектування	...	...	Rдпр
Загальний рейтинг студента за весь період навчання (4,5 курси)	240,300	-	R

Примітка: обсяг загального навантаження у кредитах ECTS має бути цілим числом або кратним 0,5.

РЕСУРСИ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Включає:

Навчально-методичні комплекси;

Тексти лекцій;

Завдання для лабораторних робіт;

Довідкові матеріали фірм-виробників продукції;

Статті з періодичних електронних та паперових видань.

САЙТ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

(лабораторія якості та безпеки с.г. продукції)

http://disttrain.nauu.kiev.ua/disttrain/

Використовується для:

· навчання студентів ф-ту якості і безпеки продукції АПК;

· перепідготовки санітарних лікарів м'ясопереробних та молокозаводів;

· авторські електронні підручники, посібники та матеріали для ДН.

ЕЛЕКТРОННІ НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ ТА ДИСТАНЦІЙНІ НАВЧАЛЬНІ КУРСИ З ДИСЦИПЛІН (на оптичних носіях)

Включають у себе:

текстові матеріали;

відеодемонстрацію та відеосюжети;

завдання для виконання лабораторних робіт;

тести з кожного заняття.

Відеофільми з окремих тем навчальних дисциплін (http://itz.nauu.kiev.ua/) Матеріали розміщені на сайті університету

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ БАЗИ ДАНИХ

(сайт www.agroua.net)

Включають розділи:

хімічного захисту с.г. культур (характеристика культур, шкідників, бур'янів, хвороб та препаратів);
машин та технічного обладнання в АПК;
лікарських рослин;
препаратів ветеринарної фармакології.

Рекомендації

науково-практичного семінару

«Кредитно-модульна система організації

навчального процесу»

(Тернопільський державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка, 02.07.2004 р.)

З метою забезпечення проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та на виконання Програми заходів щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 pp. (накази Міністерства освіти і науки України від 23 січня 2004 року №48, 49) учасники семінару ухвалюють:

1. Рекомендувати вищим навчальним закладам ІІІ-ІV рівнів акредитації розпочати впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу з 2004/05 навчального року.

2. Вважати, що:

- ціна кредиту ECTS для напрямів підготовки (спеціальностей), з яких проводиться педагогічний експеримент, складає 36 академічних годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік - 60 кредитів ECTS;

- кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з 0,3 округленням до 0,5 кредиту). Загальний обсяг годин з навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарський та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів;

- у навчальних та робочих навчальних планах експериментальних напрямів підготовки (спеціальностей) вводиться додаткова графа «Кредити ECTS»;

- в академічній довідці в графі «Години» через дріб зазначається кількість кредитів ECTS, а в графі «Оцінка» через дріб - оцінка за шкалою ECTS;

3. Рекомендувати таку структуру інформаційного пакету з напрямів (спеціальностей), за якими проводиться педагогічний експеримент (див. стор. 32).

4. Просити Міністерство освіти і науки України:

- до кінця 2004/05 навчального року упорядкувати термінологію кредитно-модульної системи організації навчального процесу та укласти тлумачний словник;

- розробити і затвердити форму договору про навчання студентів відповідно до вимог ECTS;

- адаптувати Договір про підготовку фахівців з вищою освітою на умовах повного відшкодування витрат на навчання (фізичними, юридичними особами) до вимог ECTS.

РОЗДІЛ ІІІ

ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА УКРАЇНИ

ТА ЇЇ ІНТЕГРАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

«23 «06 2004 р. № 522

Про проведення Всеукраїнської наради ректорів класичних і педагогічних вищих навчальних закладів України

з питань розвитку педагогічної освіти

З метою напрацювання стратегічних напрямків подальшого розвитку педагогічної освіти та її інтеграції в європейський освітній простір

НАКАЗУЮ:

1. Провести 29-30 вересня 2004 року на базі Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Всеукраїнську нараду ректорів класичних і педагогічних вищих навчальних закладів України з питань розвитку педагогічної освіти.

2. Затвердити склад робочої групи з підготовки та проведення наради, що додається.

3. Робочій групі:

3.1. до 15.08.2004 р. розробити програму та порядок проведення наради;

3.2. до 10.09.2004 р. розробити зміни та доповнення до Концепції педагогічної освіти в Україні

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Степка М.Ф.

Міністр В.Г.Кремень

Матеріали Всеукраїнської наради ректорів педагогічних і класичних університетів з питань розвитку педагогічної освіти України

та її інтеграції в європейський освітній простір

ПОРЯДОК РОБОТИ

Всеукраїнської наради ректорів педагогічних і класичних університетів

з питань розвитку педагогічної освіти України

та її інтеграції в європейський освітній простір

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

м. Харків 29-30 вересня 2004 року

Вересня 2004 року

8.00 – 10.00 Реєстрація учасників наради

10.00 – 10.10 Відкриття наради

Міністр освіти і науки України –

Кремень В.Г.

10.10– 10.30 Виступ голови Харківської обласної

державної адміністрації Кушнарьова Є.П.

10.30 – 11.20 Доповідь Міністра освіти і науки України

Кременя В.Г.

11.20 – 13.00 Обговорення доповіді та виступи учасників наради

13.00 – 14.00 Перерва на обід

14.00 – 15.30 Продовження обговорення доповіді та виступи

учасників наради

15.30 – 15.40 Прийняття рекомендацій та звернення учасників наради

15.40 – 16.00 Заключне слово Міністра освіти і науки України

Кременя В.Г.

16.00 Культурна програма.

Вересня 2004 року

Участь у заходах з нагоди відзначення 200-річчя Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (за окремою програмою)

Від’їзд учасників наради

ПОРЯДОК ТА РЕГЛАМЕНТ

роботи Всеукраїнської наради

ректорів педагогічних і класичних університетів

з питань розвитку педагогічної освіти України

та її інтеграції в європейський освітній простір

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

м. Харків 29 вересня 2004 року

Вступне слово

Міністра освіти і науки України Кременя В.Г.

Шановні колеги, шановні запрошені!

Ми зібралися з вами, щоб проаналізувати стан і перспективи розвитку вищої педагогічної освіти в Україні.

Такі наради міністерством проведено з ректорами економічних, технічних вищих навчальних закладів. Впродовж 2003/2004 навчального року проблеми реформування вищої освіти обговорювалися на підсумковій колегії у лютому місяці, на Парламентських слуханнях у травні, проведено близько десяти семінарів, нарад з проблем Болонського процесу. До цього спонукає динамізм сучасних соціально-економічних, політичних та духовно-культурних процесів, який і орієнтує нас на постановку і розв’язання довгострокових освітніх стратегій, пов’язаних зі становленням інформаційно-технологічного суспільства, з необхідністю інтегрування України в європейський освітній простір.

Саме так в стратегічному плані ми розуміємо завдання, поставлені в Указі Президента України «Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти».

Ми не випадково вибрали Харків і, зокрема, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди як місце для проведення наради. В освітянських колах широко відомі наукові та педагогічні традиції і школи цього університету.

Знаменно, що наша зустріч відбувається в час відзначення двох важливих історичних подій: святкування 200-ліття з часу заснування навчального закладу та надання університету статусу національного. Дозвольте від імені всіх учасників наради щиро привітати професорсько-викладацький колектив, студентів, співробітників університету, всю педагогічну громадськість Харківщини з цими визначними подіями.

Шановні колеги!

На нараду запрошені:

– ректори педагогічних і класичних університетів та інших вищих навчальних закладів, які готують педагогічних працівників;

– директори закладів післядипломної педагогічної освіти;

– директори регіональних базових педагогічних коледжів і училищ;

– представники центральних органів законодавчої та виконавчої влади (Адміністрація Президента України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції; Міністерство праці та соціальної політики);

– представники Академії педагогічних наук.

У роботі наради беруть участь:

Ніколаєнко Станіслав Миколайович – голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти;

Кушнарьов Євген Петрович – голова Харківської обласної державної адміністрації

Народні депутати України Комітету з питань науки і освіти.

Усього учасників ______ осіб.

Пропонується такий регламент роботи наради:

- для основної доповіді до 50 хвилин;

- для виступів в обговоренні доповіді до 10 хвилин;

- повторні виступи, довідки – до 3 хвилин;

- роботу наради завершити до 16 години з перервою на обід на 1 годину.

Прохання до учасників наради заявки на виступи та запитання до доповідача і членів президії подавати у письмовій формі.

Якщо немає заперечень до такого регламенту, продовжуємо роботу.

Слово надається:

Кушнарьову Євгену Петровичу	– голові Харківської обласної державної адміністрації
Далі нараду веде заступник Міністра освіти і науки України Степко М.Ф. Слово для доповіді «Розвиток педагогічної освіти в контексті інтеграції України в європейський освітній простір» надається Міністру освіти і науки України Кременю Василю Григоровичу. (доповідь подається на стор.141 *) Доповідь завершено. Переходимо до обговорення. Слово надається:
Прокопенку Івану Федоровичу	– ректору Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди
Полякову Миколі Вікторовичу	– ректору Дніпропетровського національного університету
Кавалерову Володимиру Анатолійовичу	– директору Одеського інституту післядипломної педагогічної освіти
Савченко Олександрі Яківні	– віце-президенту Академії педагогічних наук України
Бєляєву Юрію Івановичу	– ректору Херсонського державного університету
Ніколаєнку Станіславу Миколайовичу	– голові Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти
Бакірову Вілю Савбановичу	– ректору Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна
Оголошується перерва	на 1 годину
Кравцю Володимиру Петровичу	– ректору Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка
Зязюну Івану Андрійовичу	– директору Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України
Коцуру Віктору Петровичу	– ректору Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди
Олійнику Віктору Васильовичу	– директору Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти
Чебикіну Олексію Яковичу	– ректору Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського
Бєловій Людмилі Олександрівні	– начальнику Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації
Кузьмінському Анатолію Івановичу	– ректору Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Надходять пропозиції припинити обговорення. Немає заперечень? Ніхто не наполягає на виступі?

Кремень В.Г.

Шановні колеги!

Нам необхідно прийняти рекомендації учасників наради, які роздані всім учасникам наради.

Пропонується прийняти їх за основу і доручити робочій групі у тижневий термін доопрацювати текст відповідно до зауважень та пропозицій, висловлених у ході обговорення.

Чи є інші думки?

Немає.

Приймається.

Рішення прийнято.

Шановні учасники наради!

Пропонується прийняти Звернення учасників Всеукраїнської наради ректорів педагогічних і класичних університетів з питань розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір до університетського співтовариства, законодавців, урядовців України і уповноважити підписати його від імені учасників наради Міністра освіти і науки і ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди – І.Ф. Прокопенка

Далі нараду веде заступник Міністра освіти і науки України Степко М.Ф.

До заключного слова запрошується Міністр освіти і науки України Василь Григорович Кремень.

Шановні колеги,дозвольте від усіх вас щиро подякувати голові Харківської обласної державної адміністрації Євгену Петровичу Кушнарьову, ректору Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Івану Федоровичу Прокопенку за теплий прийом і створені сприятливі умови для роботи наради.

Дякую всім вам за активну участь у роботі наради.

Слово для оголошення надається ректору Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Івану Федоровичу Прокопенку.

Оголошення.

Доповідь

Міністра освіти і НАУКИ України

В.Г.Кременя

на Всеукраїнській нараді ректорів

педагогічних і класичних університетів

з питань розвитку педагогічної освіти України

та її інтеграції в європейський освітній простір

м. Харків 29.09.2004р.

Розвиток педагогічної освіти України та її інтеграція в європейський освітній простір

Визначаючи значущість педагогічної освіти, достатньо навести слова про те, що якщо рідні батько і матір є біологічними батьками людини, то вчитель, вчителька є духовними батьками як окремої людини, так і людства в цілому. Це висловлювання було справедливим завжди, але особливо актуальним воно стає в ХХІ столітті, коли об’єктивно виникли нові вимоги до людини, а значить і до її навчання та виховання, тобто до її вчителя.

Які це вимоги?

Перша. Прогрес людства постійно набирає все більшої динаміки, що змушує людину постійно не тільки адаптуватись до нових умов життя, а й брати безпосередньо участь у творінні прогресивних змін. Тому постає завдання формувати у системі освіти і поза нею людину, здатну успішно функціонувати в умовах постійних змін, приймати змінність не як неприємну тимчасову особливість життя, а як сутнісну характеристику власної життєдіяльності. Йдеться, по суті, про людину з інноваційним типом мислення, культури і поведінки.

Звідси необхідність відповідної перебудови навчального процесу, що орієнтував би не тільки на творче засвоєння базових знань, а й на вироблення умінь, навичок і бажання самостійно навчатися, оволодівати новою інформацією, уміти використовувати отримані знання в практичній діяльності. Звідси необхідність також організаційної добудови освіти - створення всіх ланок безперервної системи освіти впродовж життя, створення в суспільстві розгалуженого і наповненого ринку різноманітних освітніх послуг.

Тільки таким чином ми зможемо забезпечити суб’єктивний чинник об’єктивно обумовленого входження країни в новий етап людської цивілізації - суспільство знань. Суспільство, яке не тільки буде характеризуватись науково-інформаційними технологіями у виробництві, а й де всі сфери життєдіяльності як на загальносуспільному, так і на індивідуальному рівні будуть базуватися на ефективному використанні знань.

Наблизитись до такого рівня розвитку суспільства і ефективно функціонувати в ньому можна лише за умови, що отримання знань впродовж життя і функціонування людини на знаннєвій основі в усіх сферах стане визначальною рисою способу життя людини.

Досягти цих цілей в загальносуспільному масштабі ми не зможемо, якщо не досягнемо їх при підготовці вчителя.

Друге. Глобалізаційні процеси суттєво розширюють сферу взаємодії взаємозв’язків не тільки держав і народів, суб’єктів господарювання, але й окремих людей. Завдання кожної держави, що піклується за своє майбутнє - сприяти, з одного боку, можливій взаємодії своїх громадян із навколишнім світом, бо врешті-решт - це суттєво позначиться на прогресі країні і окремої людини, а з іншого - сприяти формуванню моральної і громадянської стійкості та патріотизму своїх громадян, їх здатності залишитися самостійними і свідомо діючими індивідуумами в багатоманітному переплетінні зв’язків та впливів інформаційних потоків.