Мета і завдання підготовки курсової роботи

 

Мета підготовки курсової роботи полягає у поглибленні теоретичних знань та закріпленні практичних навичок, отриманих в процесі вивчення дисципліни „Управління трудовим потенціалом”.

Виконання курсової роботи дає можливість навчитися самостійно працювати з різними інформаційними джерелами, реферувати матеріали періодичної літератури, поглиблено вивчити окремі питання курсу і на підставі цього зробити самостійні обґрунтовані висновки щодо проблематики управління трудовим потенціалом на сучасному етапі соціально-економічного розвитку на макро- і мікрорівні.

Завданнями написання курсової роботи є:

– поглиблення і систематизація теоретичних знань з дисципліни „Управління трудовим потенціалом”;

– формування вмінь і навичок самостійного аналізу тенденцій та ситуацій, які виявляються у сфері управління трудовим потенціалом;

– розвиток умінь щодо прийняття обґрунтованих рішень з урахуванням стратегічних пріоритетів розвитку країни, регіону чи організації.

З огляду на викладене, виконана курсова робота повинна містити в собі:

– ґрунтовний аналіз теоретичного матеріалу з обраної теми (студент обов’язково має посилатися на авторів тих джерел, з яких запозичені матеріали або результати проведених наукових досліджень. Разом з цим, студент має сформулювати і власні погляди з обраної теми);

– змістовні рекомендації, які частково або повністю можуть бути використані в практичній діяльності в умовах сьогодення.

 

СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота повинна мати чітку і логічну структуру, основними складовими якої є вступ, основна частина та висновки

До початку виконання курсової роботи студент має визначитись із темою, скласти відповідну заяву на ім’я завідуючого кафедрою управління персоналом і економіки праці (додаток А) і погодити з науковим керівником план дослідження.

2.1. Формування плану курсової роботи

На основі вивчення теоретичного матеріалу, нормативних документів, спеціальної літератури, консультацій з науковим керівником студент складає деталізований план курсової роботи, який у процесі подальшої роботи може доповнюватись і уточнюватись.

План – основа будь-якої роботи. Він визначає структуру та логічний взаємозв’язок всіх частин роботи. З плану видно, наскільки глибоко студент вивчив матеріал з обраної теми, як він зрозумів проблему в цілому та її окремі частини. Структура плану має відображати загальну логіку викладення матеріалу.

 

2.2. Титульний аркуш

Титульний аркуш містить найменування вищого навчального закладу, в якому виконана курсова робота та його підпорядкованість; назву кафедри; назву предмету, з якого виконується робота; тему курсової роботи; прізвище, ім’я, по-батькові студента; прізвище, ім’я, по-батькові керівника; місто і рік виконання роботи (додаток Б).

 

2.3. Зміст

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), а також вступу, висновків, списку використаної літератури, додатків. Зразок побудови змісту курсової роботи наведено в додатку В.

 

2.4. Вступ

У вступі розкривається актуальність обраної теми, її теоретична та практична значимість. При цьому, висвітлення актуальності теми не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми в умовах сьогодення.

Необхідно також вказати мету і завдання курсової роботи, об’єкт, предмет та методи дослідження, що використовувались при виконанні роботи (по розділам).

Наводиться інформація щодо структури роботи.

Обсяг вступу до курсової роботи - 1 сторінка.

 

2.5. Основна частина

При написанні основної частини роботи необхідно у відповідності до плану глибоко і всебічно розкрити сутність проблеми.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів та пунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного ракурсу розгляду теми.

В розділах основної частини подають:

–огляд літературних джерел та нормативно-правової бази за темою, конкретизують напрями дослідження;

–загальну методику і основні методи дослідження;

– світовий (закордонний) досвід щодо напрямків розв’язання проблем за обраною темою;

– відомості про проведене теоретичне або експериментальне дослідження;

–аналіз і узагальнення отриманих результатів;

– пропозиції щодо удосконалення.

Зокрема, перший розділ курсової роботи має загальнотеоретичний характер; у ньому окреслюються основні етапи розвитку наукової думки з обраної теми. Складовим елементом даного розділу є огляд теоретичних, науково-прикладних і науково-публіцистичних літературних джерел, у тому числі періодичних видань, та законодавчих актів, що відображають ступінь ознайомлення студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично оцінювати отриману інформацію, виділяти суттєві дані та використовувати їх. Вказуються використані теоретичні і законодавчо-нормативні джерела: прізвища (ініціали) авторів, що внесли найбільш вагомий внесок у розробку проблеми, основні закони і нормативні акти, що згадуються в роботі (з посиланнями в квадратних дужках на номери джерел у списку використаних літературних джерел).

Матеріали такого огляду доцільно систематизувати в певному логічному порядку, а його обсяг не повинен перевищувати 16-20 сторінок (40-45% загального обсягу курсової роботи).

У другому розділі, як правило, вивчається сучасний стан об’єкта дослідження з позицій аналізу окремих аспектів предмета дослідження, обґрунтовується вибір напрямку дослідження; наводяться методи розв’язання поставлених задач та їх порівняльні оцінки; розробляється та використовується загальна методика дослідження; узагальнюється та систематизується отримана аналітична інформація і, як правило, обґрунтовуються резерви росту кількісних і поліпшення якісних показників його функціонування.

Даний розділ має аналітично-рекомендаційний характер, формується на основі аналізу фактичного матеріалу конкретного підприємства (району, області, країни в цілому), який в подальшому є пріоритетним об’єктом пропозиційного підрозділу.

У цьому розділі студент повинен:

– навести організаційно-економічну характеристику підприємства (зокрема повне найменування; форма власності; призначення; підпорядкованість; місце розташування; організаційна структура, склад основних підрозділів і їхні функції та ін.) або проаналізувати соціально-економічну ситуацію регіону;

– обрати методику для проведення аналізу предмета дослідження або його окремих елементів (у т.ч. враховуючі дані форм державної статистичної звітності, інших звітних і планових форм), провести оцінку за напрямом дослідження;

– проаналізувати сучасний стан управління (динаміка з обґрунтуванням причин змін, експериментальні дослідження і прогнози), визначити його передумови та ін.

– обґрунтувати пропозиції щодо можливостей та перспектив розвитку й удосконалення у відповідності до змісту обраної теми.

Якщо робота виконується на підприємстві (установі, організації), то джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збору первинної інформації. Обов’язковими для аналізу є організаційна структура управління, форма 1 (Баланс), форма 2 (Звіт про фінансові результати), 1-ПВ (Звіт з праці), 3-ПВ (Звіт про використання робочого часу), 6-ПВ (Звіт про чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів). Динаміку основних показників відслідковують за даними за попередні три-п’ять років; для оцінки впливу різних факторів, виявлення резервів - по плановим і фактичним даним за звітний рік, або фактичним даним за попередній рік. Кваліфіковане виконання аналітичної частини курсової роботи передбачає обов’язкову побудову і аналіз таблиць і рисунків.

Якщо ж дослідження ведеться на регіональному рівні, то доцільно навести загальну характеристику регіону за основними соціально-економічними показниками його розвитку, визначити трудовий потенціал регіону, провести аналіз стану предмету дослідження за обраною темою, використати відповідну статистичну і оперативну інформацію.

За результатами проведеного дослідження (підрозділи 2.1-2.3) студент узагальнює та систематизує отриману аналітичну інформацію, що є підставою для обґрунтування пропозицій (підрозділ 2.4) автора курсової роботи щодо можливостей та перспектив подальшого розвитку й удосконалення у відповідності до змісту обраної теми. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах. Пропозиції, викладені в межах підрозділу, повинні базуватись на систематизації теоретичного матеріалу, застосуванні отриманої аналітичної інформації та спрямовуватись на розв’язання тих гострих проблем, які виявляються в сфері управління трудовим потенціалом конкретного підприємства (району, області, країни). Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну й практичну цінність.

В цілому, виклад матеріалу в курсовій роботі підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній студентом у меті дослідження. Кожен розділ і підрозділ має завершуватись логічним висновком, що підтверджує виконання поставлених завдань.

Обсяг другого розділу – до 30 сторінок.

 

2.6. Висновки

Загальні висновки по курсовій роботі відіграють роль логічного завершення виконаного дослідження. Це послідовне, логічне викладання отриманих в результаті проведених досліджень рекомендацій щодо поліпшення стану предмета дослідження або розв’язання виявлених проблем. Висновки мають узгоджуватися із загальною метою і конкретними завданнями, які були поставлені у вступі до курсової роботи, давати відповідь на те, як виконані поставлені завдання.

Обсяг висновків - 2 сторінки.

 

2.7. Список використаних джерел

Після висновків розміщується бібліографічний список використаної літератури – одна із суттєвих частин курсової роботи, яка ілюструє самостійну творчу працю студента. Такі посилання дозволяють відшукати документи, перевірити достовірність літературних джерел та наукових робіт, з’ясувати їх зміст та обсяг.

Список використаних джерел рекомендується формувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, іноземні джерела розміщують за алфавітом після переліку всіх джерел, які відповідають мові курсової роботи. Не варто включати до бібліографічного списку праці, на які немає посилання у тексті курсової роботи. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліографічної та видавничої справи.

Рекомендується використати не менше 35 найменувань літератури, обов’язковим є використання наукових статей періодичних видань.

2.8. Додатки

Додатки формують допоміжні матеріали, які переобтяжують текст основної частини курсової роботи, але необхідні для повноти її сприйняття.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті (сторінки додатків нумеруються).

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, „ДОДАТОК А” (розміщення - по центру сторінки, як назва розділу роботи). Якщо в роботі є лише один додаток, то він позначається як додаток А.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої заголовної. Якщо в одному додатку міститься декілька таблиць чи рисунків, вони позначаються відповідно „Таблиця А.1”, „Таблиця А.2” і т.д., або „Рис. Б.І.”, „Рис. Б.2.” і т.д. Вирівнювання „Таблиці” - по правому краю паралельно правій границі таблиці, „Рисунка” – симетрично по центру.

У Додатки також виносять схему організаційної структури управління, Форму 1 (Баланс), Форму 2 (Звіт про фінансові результати), 1–ПВ (Звіт з праці), 3–ПВ (Звіт про використання робочого часу), 6-ПВ (Звіт про чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів) та інші звітні форми, дані яких використовувались при розрахунках аналітичної частини дипломної роботи. Нумерація додатків – згідно назви кожної з форм (наприклад, баланс – додатки Б1, Б2, БЗ).

 

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

3.1. Загальні положення

При використанні комп’ютерної техніки набір тексту курсової роботи має здійснюватись через 1,5 міжрядковий інтервал за допомогою шрифту Times New Roman, розмір 14 пт (текстовий редактор Microsoft Word). Відступ першого рядка (абзац) – 10 мм, виключка – по ширині. Розмір шрифту в рисунках і таблицях – 10 пунктів, а міжрядковий інтервал –1,0. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю, контрастністю і чіткістю тексту, стрічка – чорного кольору середньої жирності.

Дозволяється виконання курсової роботи рукописним способом з одного боку аркуша білого паперу формату А 4 (210x297 мм).

Текст курсової роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Рекомендований обсяг курсової роботи 45-55 сторінок (вступ 1 сторінка, основна частина – 37–45 сторінок, висновки і рекомендації - 2-3 сторінки, список використаних джерел – 3-4 сторінки).

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання курсової роботи, можна усувати підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням виправлень на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Заголовки структурних частин курсової роботи „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів та пунктів - маленькими літерами (крім першої заголовної) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.

 

3.2 Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи як „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином.

Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту між якими ставлять крапку, наприклад: „1.3.2” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

3.3. Ілюстрації і таблиці

Ілюстрації (рисунки, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включаються до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: „Рис. 1.2.” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Тобто, підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

– найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом „Рис. ”;

– порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

– тематичний заголовок ілюстрації;

– експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих, у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: „Продовження табл. 1.З.”.

Заголовки граф таблиці пишуть починаючі із прописної букви, а підзаголовки – із сторокових, якщо вони складають одну пропозицію з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійну назву, пишуть із прописної букви. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць, граф і рядків крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Таблицю розташовують по всій ширині листа з дотриманням лівих і правих полів (границі таблиці мають бути симетричні тексту).Наприклад:

Таблиця 2.2

Показники фінансових результатів діяльності за 2009-2011 рр.

Показники	Одиниці виміру	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011р. до 2009 р.
Чистий дохід (виручка) від реалізованої продукції	тис. грн..	9009,2	12485,8	14624,4	162,3
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн..	…….	……	…….	……
Адміністративні витрати	тис. грн..	343,6	359,9	483,9	140,8
Витрати на збут	тис. грн..	…….	……	…….	……

 

Не допускається поділ заголовків чи підзаголовків граф таблиці діагональними лініями. Заголовки стовпців друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

3.4. Формули

Формули у дипломній роботі розташовуються безпосередньо після тексту, у якому вони згадувалися. Якщо їх більше однієї, вони нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (1.2) (друга формула першого розділу).

Шрифти всіх формул мають бути однаковими як за розміром, так і за типом, і відповідати параметрам шрифту тексту дипломної роботи.

Розміщення формули - виключка по центру. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції спочатку наступного рядка повторюють, при переносі формули або рівняння як знак множення застосовують знак „х”.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, наводять безпосередньо під нею в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом „де” без двокрапки.

3.5. Примітки

Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкову і пояснювальну інформацію, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова „Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. …

2. …

3.6. Правила цитування та посилання

на використані джерела

Для підтвердження власних аргументів з посиланням на авторитетне джерело або для аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі:

– текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

– цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками, які ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці);

– кожна цитата обов \язково супроводжується посипанням на джерело;

– при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точними у викладанні думок автора, і давати відповідні посилання на джерело.

3.7. Посилання у тексті

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці, формули і додатки вказують їхні номери. При посиланнях пишеться: у розділі 1”, дивитись 2.1...”, „... на рисунку 1.2...”, „... у таблиці 2.2...”, „...по формулі (3.1)”, „... у додатку А”.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела, роблять у відповідності до нумерації у списку використаної літератури, наприклад, „... у працях [1-5]...”. При наведенні цитати у точній редакції крім джерела вказується і сторінка, наприклад: [5, с. 36].

Порядок оформлення бібліографічного опису окремих джерел у списку літератури викладено нижче:

Законодавчі документи

Конституція України:: офіц. текст: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.: станом на 1 січня 2006 р.]. – К.: Мін-во Юстиції України, 2006. – 124 с. – 18 966-7630-14-5.

Господарський кодекс України: офіц. текст: за станом на 20 січня 2007 р. – X.: Одіссей, 2007. – 240 с. – 18ВЫ 966-633-516-6.

Про вищу освіту: [закон України: офіц. текст: за станом на 19 жовтня 2006 року]. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 64 с. – І8ВИ 966- 611-506-9.

Книги

Один автор

Дворкін, С. В. Конспект лекцій з дисципліни „Вступ до спеціальності” (для студентів 1 курсу спеціальності 6.050100 „Економіка підприємства”) / С. В. Дворкін; Харківська нац. академія міського господарства. – X.: ХНАМГ, 2007.– 43 с.

Два автори

Бубенко, П. Т. Конспект лекцій з дисципліни „Інноваційний менеджмент” (для студентів 5-6 курсів денної та заочної форм навчання спеціальності 7.050107 „Економіка підприємства”) / П. Т. Бубенко, С. В. Дворкін; Харківська нац. академія міського господарства. – X.: ХНАМГ, 2007. – 74 с.

Три автори

Касимов, А. М. Промышленные отходы. Проблемы и решения. Технологии и оборудование: учеб.-метод. пособие для студентов экологических специальностей / А. М. Касимов, В. Т. Семенов, А. А. Романовский; Харьковская нац. академия городского хозяйства. – X.: ХНАҐХ, 2007. – 410 с. – (рос. мовою).

Чотири автори потрібно описувати під назвою

Текст лекцій з дисципліни „Теоретичні основи електротехніки” (для студентів усіх форм навчання напрямків 0906 – „Електротехніка” і 0922 – „Електромеханіка”) / Я. Б. Форкун, В. П. Самошкін, Г. В. Капустін, С. М. Юрченко; ред. М. 3. Аляб’єв; Харківська нац. академія міського господарства. – X.: ХНАМГ, 2007. – 70 с.

П’ять і більше авторів потрібно описувати під назвою

Энергетические установки и окружающая среда: учеб. пособие для студентов технических вузов / В. А. Маляренко, Г. Б. Варламов, Г. Н. Любчик и др.; под общ. ред. В. А. Маляренко; Харьковская гос. академия городского хозяйства, Нац. технический ун-т Украины „Киевский политехнический ин-т”. – X.: ХГАГХ, 2002. - 398 с. – (рос. мовою).

 

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Після оформлення курсової роботи починається процес підготовки її до захисту і безпосередньо захист, який полягає у наступному:

– подання курсової роботи на рецензування;

– вивчення зауважень наукового керівника до курсової роботи;

– підготовка до виступу перед комісією (студент готує доповідь, яка відображає результати дослідження, основні висновки, узагальнення та пропозиції, що містяться в курсовій роботі, відповіді на зауваження);

– захист курсової роботи.

Виступ студента на захисті повинен бути коротким і змістовним, охоплювати наступні питання: постановка проблеми та обґрунтування її актуальності, розкриття наукових та практичних аспектів теми; визначення цілей і завдань дослідження, засобів їх реалізації; обґрунтування загальних висновків і пропозицій. Тривалість доповіді 3-5 хвилин. Роз’яснення окремих положень та висновків по роботі здійснюється у формі додаткових питань і відповідей. Кількість питань не регламентується.

Висновки щодо захисту студентом курсової роботи оголошуються в день захисту, після обговорення результатів членами комісії.

Курсова робота, яка оцінена незадовільно, має бути перероблена протягом терміну, встановленого кафедрою. Студент, що отримав незадовільну оцінку, не допускається до екзамену з даного курсу. Роботи, які не відповідають встановленим вимогам щодо оформлення, повертаються на доопрацювання.

Студент, який не захистив курсову роботу, допускається до повторного захисту роботи на наступному засіданні комісії за умови її доопрацювання.

Студент має право захищати курсову роботу не більше трьох разів. При одержанні третьої незадовільної оцінки студент відраховується з університету.

 

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

 

При обранні теми з нижчевикладеного переліку основними критеріями мають бути актуальність, новизна і перспективність для конкретного підприємства (міста, регіону тощо). Студент може запропонувати і свою тему курсової роботи, яку необхідно в обов’язковому порядку погодити з науковим керівником.

Теми курсових робіт з дисципліни «Управління трудовим потенціалом»

1. Населення як природна основа формування трудового потенціалу (країни, регіону, міста).

2. Демографічна політика та її вплив на стан трудового потенціалу (країни, регіону, міста).

3. Міграційна політика та її вплив на стан трудового потенціалу (країни, регіону, міста).

4. Формування трудового потенціалу (людини, підприємства, міста, регіону).

5. Розподіл трудового потенціалу (підприємства, міста, регіону).

6. Використання трудового потенціалу (людини, підприємства, міста, регіону).

7. Фактори впливу на трудовий потенціал (людини, підприємства, міста, регіону).

8. Трудова мобільність та її вплив на трудовий потенціал.

9. Соціально-економічна роль окремих демографічних груп у трудовому потенціалі (міста, регіону, країни).

10. Система управління трудовим потенціалом (підприємства, міста, регіону, суспільства).

11. Економічні методи управління трудовим потенціалом (людини, підприємства, міста, регіону, суспільства).

12. Адміністративно-організаційні методи управління трудовим потенціалом ^людини, підприємства, міста, регіону, суспільства).

13. Правові методи управління трудовим потенціалом (людини, підприємства, міста, регіону, суспільства).

14.Інформаційне та науково-методичне забезпечення системи управління трудовим потенціалом (людини, підприємства, міста, регіону, суспільства).

15. Роль інфраструктури ринку праці в управлінні трудовим потенціалом (людини, підприємства, міста, регіону, суспільства).

16. Профспілки у формуванні та використанні трудового потенціалу (підприємства, регіону, суспільства).

17. Спілки підприємців у формуванні та використанні трудового потенціалу (підприємства, регіону, суспільства).

18. Моніторинг трудового потенціалу (підприємства, регіону, суспільства).

19. Підготовка робочої сили в системі управління трудовим потенціалом (підприємства, регіону, суспільства).

20. Формування якості трудового потенціалу (людини, підприємства, регіону, суспільства).

21. Сутність і значення професійної орієнтації в формуванні трудового потенціалу.

22. Прогнозування професійно-кваліфікаційного попиту на робочу силу в системі управління трудовим потенціалом.

23. Концепція неперервного навчання в управлінні трудовим потенціалом.

24. Людський капітал на особистісному рівні.

25. Особливості інвестицій в людський капітал.

26. Концепція людського капіталу та її соціально-економічне значення в управління трудовим потенціалом.

27. Формування загальноосвітнього та кваліфікаційного рівня трудового потенціалу.

28.Освіта як важливий фактор соціально-економічного розвитку держави.

29. Аналіз вигод і витрат при інвестиціях в освіту в управлінні трудовим потенціалом.

30. Концепція людського розвитку в контексті управління трудовим потенціалом.

31. Гендерні особливості розвитку і використання людського потенціалу.

32. Взаємозв’язок економічного зростання, зайнятості і людського розвитку.

33. Фактори мотивації економічної активності.

34. Методи мотивації економічної активності.

35. Мотивація економічної активності безробітного населення на сучасному етапі.

36. Рівень життя та його вплив на трудовий потенціал.

37. Диференціація доходів та її вплив на трудовий потенціал.

38. Соціальна політика в системі управління трудовим потенціалом.

39. Соціальний захист в системі управління трудовим потенціалом.

40. Суспільна організація праці та її вплив на використання трудового потенціалу.

41. Ефективність використання трудового потенціалу.

42. Резерви підвищення ефективності використання трудового потенціалу.

43. Чинники підвищення ефективності використання трудового потенціалу.

44. В плив глобалізації на трудовий потенціал.

45. Правова та ресурсна база функціонування системи управління трудовим потенціалом України.

47. Зарубіжний досвід управління трудовим потенціалом та його використання в контексті економічних реформ в Україні.

48. Лізинг робочої сили у використанні трудового потенціалу.

49. Альтеративні форми навчання в системі управління трудовим потенціалом.

50. Роль розвитку малого підприємництва в системі управління трудовим потенціалом.

 

 

Додаток А

Зразок заяви на закріплення теми курсової роботи

 

 

Завідувачу кафедри

управління персоналом і

економіки праці

к.е.н., доц. Обіход С.В.

 

студента (ки) __ курсу

групи УП-___

Іванова Івана Івановича

 

 

ЗАЯВА

Прошу затвердити тему курсової роботи
„_________________________________________________” з навчальної дисципліни „Управління трудовим потенціалом”. План курсової роботи додається.

 

 

„____” ______________200_ р. _________________

(підпис студента)

 

 

Погоджено

Науковий керівник _________________ Прізвище, ініціали

(підпис)

 

 

 

ДОДАТОК Б

Зразок титульного аркуша курсової роботи

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра управління персоналом і економіки праці

 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Управління трудовим потенціалом»

на тему:

«_________________________________________________»

 

 

Виконав: студент (ка) IV курсу

Групи УП - _____

Іванов Іван Іванович

 

 

Науковий керівник: ___________________

 

Допускається до захисту з

З оцінкою _____________________

 

Курсова робота захищена з оцінкою

______________________________

 

Житомир 20__

ДОДАТОК В

Зразок змісту курсової роботи

 

Курсова робота на тему «Формування якості трудового потенціалу підприємства (на матеріалах ЗАТ «Житомирські ласощі»)»

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ……………...
1.1. Економічний зміст категорії «трудовий потенціал підприємства»…………………………………………
1.2.Поняття якості трудового потенціалу ………….
1.3. Система управління формуванням якості трудового потенціалу підприємства…………………
1.4. Вивчення закордонного досвіду з проблематики дослідження……………………………………………
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ЗАТ «ЖИТОМИРСЬКІ ЛАСОЩІ» ТА НАПРЯМИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ……………………………………
2.1. Організаційно-економічна характеристика ЗАТ «Житомирські ласощі»……………………………….…
2.2. Оцінка трудового потенціалу ЗАТ «Житомирські ласощі» …………………………………………………
2.3. Характеристика системи формування якості трудового потенціалу ЗАТ «Житомирські ласощі»…………………………………………………
2.4. Удосконалення системи формування якості трудового потенціалу в умовах ЗАТ «Житомирські ласощі»…………………………………………………
ВИСНОВКИ……………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………
ДОДАТКИ………………………………………………

Продовження додатку В

Курсова робота на тему «Формування якості трудового потенціалу Житомирської області»

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ…………………………………………
1.1. Трудовий потенціал як соціально-економічна категорія та його рівні…………………………………
1.2. Якість трудового потенціалу регіону ………….
1.3. Система формуванням якості трудового потенціалу регіону……………………………………..
1.4. Вивчення закордонного досвіду з проблематики дослідження……………………………………………
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ЗРОСТАННЯ……………………………..
2.1. Соціально-економічний розвиток Житомирської області………………………………………………….
2.2. Оцінка трудового потенціалу Житомирської області……..……………………………………………
2.3. Система формування якості трудового потенціалу Житомирської області……………………
2.4. Напрями удосконалення системи формування якості трудового потенціалу Житомирської області……………………………………………………
ВИСНОВКИ…………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………
ДОДАТКИ………………………………………………

 

 

Обіход С.В., Богоявленська Ю.В., Методичні вказівки до написання та захисту курсової роботи з навчальної дисципліни „Управління трудовим потенціалом”.– Житомир: ЖДТУ, 2012. – 21 с.

 

Навчальне видання

 

 

Обіход Світлана Вікторівна

Богоявленська Юлія Вячеславівна

 

Методичні вказівки