Міжнародна класифікація інфекційних хворих. Адаптована до Міжнародних вимог класифікація Л.В.Громашевського (Ж.І. Вазіанова)

1.кишкові -збудники в кишківнику мех.передачі фекально – оральний:

Ботулізм, шигельоз, сальмонельоз, харчові токсикоз інфекції (ХТІ), особливо небезпечна хвороба холера (ОНХ).

2.краплині -збудник розташований на слиз.оболонках краплиних шляхів диханням:

Вітряна віспа, грип,дифтерія, герметична хвороба.

3. кров’яні -збудник находиться в печінці, селезінці і передається з кров’ю переливання, з іншим органом, з інфекцією, малярія.

4. ІХшкірних покровів -знаходяться в шкірі передача з контактів раньовий статевий і слиз.оболонок:

СНД, сибірка, сказ, бешиха, правець.

5.ІХ з множинним механізмом передочі:

Чума, туляремія, сибірка, токсоплазмоз, лептоспіроз.

 

Загальна частина)Методика обстеження інфекційного хворого.Значення клінічного та епідеміологічного анамнезу в діагностиці.Визнчення провідних симптомокомплексів у перебігу хвороби.

Діагностування складається з кількох етапів і найважливіший із них — це збір анамнезу, який слід виконувати послідовно і дуже уваж­но. Загальний анамнез включає скарги хворого, анамнез хвороби, епідеміологічний анамнез, анамнез життя.

Скарги хворого:

-Загальні скарги

-Деталізація скарги

Наприклад:

Біль-локалізація(де болить),ірадіація(куда віддає),причина(з чим пов'язаний),характер болю(пече,колить,після чого проходить).

Збирання анамнезу хвороби з’ясовують:

1) Коли і як розпочалася хвороба (поступово гостро),

2) Характер і ступінь зростання температури тіла,
3)Наявності, слабості, безсоння, ознак, диспепсії (блювання, понос),
4)Локалізацію та інтенсивність болю,

5)Наявність кашлю, серцебиття задишки
6)Слід з’ясувати особливості розвитку і перебігу хвороби провідний СИНДРОМ
7)Час і послідовність появи окремих симптомів, ускладнень.

Епідеміологічний анамнез:

1) З чим хворий пов'язує своє захворювання.

2)З’ясовують чи не спілкувався хворий з інфекційними хворими, чи немає хворих серед членів сім'ї, в квартирі,будинку, на роботі, чи не перебував в осередку інфекційної хвороби, чи
не був у контакті з хворими тваринами.

3) Важливі можуть бути відомості пропоранення, операції, гемотрансфузії та інші медичні втручання зпошкодженням шкіри, при укусах домашніх і диких тварин.

4)Потрібну інформацію можна одержуючи розпитуючи хворого про умови харчування,побуту, праці, дотримання правил особистої гігієни

Анамнез життя:

1)Умови в яких ріс і розвивався хворий

2)Умови праці

3)Перенесені захворювання в дитячі роки і будучи дорослим

4)Чи були оперативні втручання,які,коли?

5)Шкідливі звички

6)Контакт з венеричними,туберкульозними і хворими на гепатит

7)Якщо жінка - акушерський анамнез

8)Спадковий анамнез

9)Алеогічний анамнез

 

 

Загальна частина). Значення чинника патогенності мікроорганізмів. Значення імунітету та вікової реактивності організму в інфекційному процесі. Значення чинників навколишнього середовища, попередніх і супутніх захворювань, професійних чинників, провідних симптомокомплексів у виникненні та клінічному перебігу інфекційних хвороби.

Значення чинника патогенності мікроорганізмів- -адгезини, ферменти патогенності, які фагоцитоз речовини, мікробні токсини, за певних умов- капсула, рухливість мікробів.Вирулентность пов'язані з >токсигенностью (здатністю освіти токсинів) і >инвазивностью (здатністю проникати у тканини хазяїна, розмножуватися і поширюватися).Токсигенность і інвазивність мають самостійний генетичний контроль, часто перебувають у зворотної залежності (збудник із високимтоксигенностью може мати низькоюинвазивностью і навпаки). Патогенность - тобто. здатність мікроорганізму викликати захворювання- ширше поняття, ніж паразитизм. Патогенними властивостями може бути як паразитичні види мікробів, а й вільно живуть, зокрема.