Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні

Останні роки позначені посиленням уваги до проблеми міжнародної уніфікації бухгалтерського обліку. В Україні процес переходу на міжнародні стандарти супроводжується гострими дискусіями та різними підходами до вирішення цього питання. Проблема ведення обліку і звітності за МСФЗ стає дедалі актуальнішою для вітчизняних організацій.

Питання застосування міжнародних стандартів фінансової звітності було досліджено у працях Г.Г. Кірейцева, Ф.Ф. Бутинця, В.М. Жука, С.Ф. Голов, В.М Пархоменка, С.Я. Зубілевича, І.А Белоусова, В.Костюченко, Ю.Кузьмінський, М.Лучко, В.Пархоменка, О.Редька, В.Сопка, Н.Ткаченка та інших. [1 ].

В Україні реформування бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів із їх адаптацією до економіко-правового середовища і ринкових відносин розпочалось із прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 28.10.1998 року № 1706 «Програма реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності». Згідно з програмою реформування бухгалтерського обліку головне завдання – увідповіднення національної системи обліку і звітності до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності [2].

Починаючи з 1 січня 2012 року набрали чинності норми Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 12.05.2011 р. № 3332-VI (далі – Закон № 3332) [3] щодо складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками, а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, за міжнародними стандартами. Відповідно до цього ж Закону, "міжнародні стандарти фінансової звітності – це прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності". Решта суб’єктів господарювання також на власний розсуд зможуть застосовувати або національні стандарти, або ж міжнародні.

7 лютого 2013 року Міністерством фінансів України було прийнято Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» Згідно нього підприємства, які відповідно до законодавства застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності і відповідно до міжнародного стандарту фінансової звітності 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» подають першу річну фінансову звітність за міжнародними стандартами, у балансі наводять інформацію на початок і кінець звітного періоду, а також на дату переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності.

Фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності складають підприємства, які відповідно до законодавства зобов’язані їх застосовувати, а також ті, які прийняли таке рішення (закріплене в обліковій політиці) самостійно.

Міжнародний стандарт фінансової звітності для малих і середніх підприємств можуть застосовувати підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти фінансової звітності відповідно до законодавства, а також ті підприємства, які прийняли таке рішення самостійно. Застосовування міжнародного стандарту фінансової звітності для малих і середніх підприємств не допускається підприємствами, на які не поширюється сфера його застосування. Підприємства, які для складання фінансової звітності застосовують міжнародний стандарт фінансової звітності для малих і середніх підприємств, використовують форми звітів, затверджені Національним положенням (стандартом) 1 [4].

Найбільш розповсюдженими причинами, через які підприємство складає звітність за МСФЗ є наступні:

1. Застосування стандартів публічними акціонерними товариствами відповідно до вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

2. Подання звітності за міжнародними стандартами іноземним інвесторам за їх вимогою.

3. Представлення інформації про фінансовий стан відповідно до МСФЗ для

покращення інвестиційної привабливості підприємства для залучення нових

інвестицій або ведення діяльності закордоном.

4. За власною ініціативою керівництва підприємства, коли виникає потреба

для цілей управління отримувати інформацію якісно нового рівня про фінансове положення підприємства, яку не дає національна система [5].

Складаючи фінансову звітність за міжнародними стандартами вперше, керівники підприємств та бухгалтерські служби можуть стикнутися з рядом проблем основними з яких є наступні:

– відсутність кваліфікованих фахівців, які можуть розуміти і застосовувати МСФЗ. Причому мова йде не лише про підготовку звітності, а й про використання і розуміння її. Найбільш результативним методом навчання МСФЗ є навчання у процесі впровадження стандартів в конкретній компанії;

– виникнення додаткових витрат внаслідок потреби у придбанні нового програмного забезпечення, за допомогою якого складання звітності значно

полегшило роботу персоналу та зменшило можливість допущення помилок;

– необхідність у зборі додаткової інформації, яку вимагають МСФЗ, включення до посадових обов’язків працівників підрозділів додаткових функцій;

– складність окремих стандартів. Найбільш важкі для сприйняття на сьогодні

елементи МСФЗ – стандарти, присвячені відображенню у звітності фінансових

інструментів, зокрема вкладень у цінні папери, похідних інструментів, дебіторської та кредиторської заборгованості. Складність також полягає ще й у тому, що активи і зобов'язання мають бути оцінені за справедливою вартістю, що є складним завданням для вітчизняних фахівців.

Крім того, власнику або керівнику підприємства необхідно виробити правильну стратегію впровадження МСФЗ. Існує два основних підходи до вирішення питання про переведення фінансової звітності на міжнародні стандарти:

– трансформація бухгалтерської звітності, складеної відповідно до національних стандартів на звітність в стандартах МСФЗ.

– конверсія або ведення паралельно з національними стандартами управлінського обліку відповідно до МСФЗ [5].

Оскільки важливим є саме результат, підприємство має право на свій розсуд обрати найбільш зручний для себе метод. Одні підприємства обирають перший шлях, у тому випадку, коли потрібно періодично, раз на квартал або раз у рік отримувати звітність відповідно до МСФЗ. Інші, йдуть шляхом, який дозволяє оперативно отримувати звітність відразу в двох стандартах, і, таким чином, застосовувати звіти в управлінні підприємством, розробці планів та бюджетуванні тощо.

Запровадження МСФЗ в Україні можливе тоді, коли буде відбуватися фінансова підтримках з боку держави, організується відповідна підготовка спеціалістів з МСФЗ, а також буде створений механізм для контролю за дотримання МСФЗ і правильного складання звітності. В процесі гармонізації фінансової звітності українських підприємств треба врахувати досвід розвинених країн (ЄС) і перехід на МСФЗ повинен бути поступальним процесом, за наявності відповідного інституційного механізму в Україні.

Отже, перехід українських підприємств на міжнародні стандарти обліку і звітності процес незаперечний, але поступовий.

Найбільш оптимальним варіантом трансформації бухгалтерського обліку і звітності є максимально можлива гармонізація вітчизняних П(С)БО із МСФЗ, що дозволить вчасно вносити необхідні доповнення в них по мірі розвитку міжнародних стандартів.

Також, на нашу думку, Запровадження МСФЗ дасть змогу залучити іноземних інвесторів і розширити експортні можливості України, що, своєю чергою, приведе до зниження безробіття, забезпечити вихід із кризи та майбутнє процвітання економіки і вступу України до Європейського Союзу.

 

1. Голуб Н.О., к.е.н, ст. викладач, Таврійський державний агротехнологічний університет, Впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності.

2. Постанова України від 28.10.1998 року № 1706 «Програма реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності».

3. Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 12.05.2011 р. № 3332-VI.

4. Національне положення (стандарт) 1 «Загальні вимог до фінансової звітності» від 07.02.2013р. №73.

5. Діділовський О. М., «Проблеми та перспективи застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Украні».

 

УДК 657

Рудчук І.С., ст. гр. ОАз-41

Науковий керівник: Московчук А.Т., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет