Види перевірок у світлі податкового кодексу

Розділом II ПКУ [1] систематизовано види та способи проведення перевірок (ст. 75). Перевiрки розподiлено за часом здійснення – на плановi та позапланові, місцем проведення – на виїзні та невиїзні, способом проведення – на камеральнi, документальні та фактичні. У Кодексі визначено пiдстави для здійснення податкових перевірок, умови допуску їх проведення (ст. 76-81) та передбачено чiткий порядок дій (ст. 85) платника податків та, податкових органів при наданні (ненаданнi) документів до перевірки, передбачено право платника на поновлення втрачених документів, визначено термін їх поновлення. Водночас запроваджено право платника на звернення та надання керівництву податкового органу, що здійснює перевірку, певних документів, які не враховано перевіряючим при проведенні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами ДПС у межах їх повноважень виключно у випадках та в порядку, установлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Така перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Документальною вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також отриманих у встановленому законодавством порядку органом ДПС документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, а документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу Державної податкової служби.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

Кожна із зазначених типів перевірок (крім камеральної) призначається наказом керівника органу податкової служби, на обліку в якому перебуває платник податків, що буде перевірятися. Копія наказу перед початком перевірки повинна бути вручена платнику податків або його законним представникам.

1. Податковий кодекс України від 01.01.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступ: http://zakon.rada.gov.ua

УДК 657

Рубінська Ю.І., ст. гр. ОА-31

Науковий керівник: Чудовець В.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет