Облік дебіторської заборгованості

 

В умовах приведення національної економічної системи у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами виникає багато проблем, які потребують обґрунтованого розгляду й розв'язання. Однією з таких проблем є удосконалення розрахунків між контрагентами. Від успішного розв'язання цієї проблеми значною мірою залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого підприємства.

В Україніпроцесствореннянормальних умов для проходженнягосподарськихрозрахунківстримуєтьсянедосконалимзаконодавством і прорахунками в його практичному застосуванні. Так, вітчизнянийвиробник, який у відповідності з договором відвантажив товар споживачам, не маєжоднихгарантій на своєчаснеодержання грошей через невизначенийправовий статус боргів. Через це з обороту виводятьсявеличезнігрошовімасиви, щопороджуєдефіцит грошей, якийпаралізуєдіяльністьпідприємства.

Дебіторська заборгованість згідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Керуючись вимогами П(С)БО 10 всі підприємства (крім бюджетних) у бухгалтерському обліку повинні відображати інформацію про дебіторську заборгованість окремо за двома видами:

- поточна дебіторська заборгованість;

- довгострокова дебіторська заборгованість.[5]

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.Дебіторська заборгованість поділяється на:

- безнадійну

- сумнівну

- дійсну. [5]

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг та оцінюється за первісною вартістю. Первісна вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію (товари) наближена до її справедливої вартості.

Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

- дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;

- векселі отримані;

- дебіторську заборгованість за розрахунками;

- іншу поточну дебіторську заборгованість.

При реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з оплатою після реалізації (у кредит) підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди виникає дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви. Сумнівний борг – це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Для обліку дебіторської заборгованості використовують рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». По дебету цього рахунку відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, що підлягають перерахуванню до бюджету і включені до вартості реалізації, а по кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах.

Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами». По дебету відображається виникнення поточної дебіторської заборгованості, по кредиту – її погашення чи списання.

Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» призначений для обліку резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої існує ризик неповернення. По дебету даного рахунку відображається списання сумнівної заборгованості, а по кредиту – створення резерву сумнівних боргів.[8]

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості здійснюється шляхом нарахування резерву сумнівних боргів

При використанні методу класифікації дебіторська заборгованість групується за строками її непогашення. Для кожної групи встановлюється прогнозний коефіцієнт сумнівності. Коефіцієнт сумнівності – це відсоток сумнівних боргів від загальної суми дебіторської заборгованості встановленої групи. Коефіцієнт сумнівності (Кс) згідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» визначається для кожної групи за формулою:

Кс = ∑ Б зн / Д зн,

В бухгалтерському обліку нарахування резерву сумнівних боргів буде відображено: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги», Кт 38 «Резерв сумнівних боргів».

Первинними документами, що підтверджують виникнення дебіторської заборгованості є накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, рахунки - фактури, акти виконаних робіт.

Первинними документами, щопідтверджуютьпогашеннядебіторськоїзаборгованості є виписки з банку, векселі, прибутковікасовіордери.

Аналітичнийоблікрозрахунків з покупцями і замовникамиведеться за кожнимпокупцем та замовником, за кожнимпред'явленим до сплатирахунком.

Отже, саме ефективна організація розрахунків повинна активно сприяти зміцненню договірної дисципліни; підвищенню відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; прискоренню обороту оборотних коштів; зменшенню видатків обігу; ефективному використанню тимчасово вільних коштів та ін.

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV зі змінами і доповненнями.

2. Інструкція «Про використання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291.

3. Положення про документальнезабезпеченнязаписів у бухгалтерськомуобліку.

4. Методичнірекомендації по застосуваннюреєстрівбухгалтерськогообліку.

5. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку № 10 «Дебіторськазаборгованість».

6. Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку № 13 «Фінансовіінструменти».

7. Бабіч В. В., Сагова С. В. Фінансовийоблік (облікактивів): Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2006. -- 282 с.

8. Бухгалтерськийфінансовийоблік: Підручник для студентівспеціальності «Облік і аудит» вищихнавчальнихзакладів. / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. - 5-е вид. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2003. - 726с.

9. Бухгалтерський фінансовий облік [текст]: підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів [Ф. Ф. Бутинець та ін.]; під заг. ред. [і з передм.] Ф. Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2009. - 912с. - 1000примю - ISBN 978-966-8162-49-7

 

УДК 657

Левкова Н.В., ст. гр. ОАмз-51

Науковий керівник: Бабіч І.І., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет