Позитивний та негативний вплив ТНК на економіку приймаючих країн

В сучасних умовах господарювання ТНК стали сполучною ланкою між світовим господарством і національними економіками окремих країн. При виборі країни ТНК оцінюють, як правило, такі умови інвестування як: оцінка місцевого ринку з точки зору місткості, наявності ресурсів, місцезнаходження; політична стабільність в країні; правові умови іноземних інвестицій; система оподаткування; характер торгової політики; ступінь розвитку інфраструктури; захист інтелектуальної власності; дешевизна робочої сили та рівень її кваліфікації; стабільність національної валюти тощо.

За допомогою таблиці 1 розглянемо найтиповіші плюси і мінуси діяльності ТНК для приймаючої країни і для країни, що вивозить капітал.

Розглянувши вплив ТНК на країни базування та приймаючі країни, можна стверджувати про те, що по-перше, вигода від ТНК полягає в тому, що вони заповнюють дефіцит вітчизняних ресурсів для соціально-економічного розвитку, особливо в тому випадку, якщо країна проводить модернізацію економіки. Проблема в даному випадку полягає в тому, що надаючи капітал, ТНК перешкоджають розвитку місцевих фірм, які б своїм виробництвом заміщували імпорт напівфабрикатів із зарубіжних філій ТНК.

Таблиця 1

Вплив ТНК на країни базування та приймаючі країни

По-друге, інвестиції ТНК здатні частково чи повністю покривати дефіцит платіжного балансу приймаючої країни. На практиці діяльність ТНК призводить до дефіциту платіжного балансу, тому що вони імпортують у великих кількостях устаткування і напівфабрикати за підвищеними цінами, переводять іноземну валюту у вигляді прибутків, оплати за посередницькі послуги, відсотка по приватних кредитах за рубіж.

По-третє, податки з прибутку ТНК підвищують здатність приймаючої держави виділяти фінансові ресурси для реалізації проектів розвитку, у тому числі соціальних. Проблема полягає в тому, що хоча ТНК збільшують державні доходи, однак розмір податкових надходжень від ТНК значно менший потенційно можливого, що пов’язано з надто пільговим оподаткуванням, пільговим режимом інвестицій.

Четвертий аргумент на користь ТНК – вони заповнюють дефіцит управлінського і підприємницького досвіду, технології і кваліфікованих кадрів, досвіду налагодження зв’язків із зарубіжними банками, розвитку мережі реалізації товарів і т.д. проте, передача знань, досвіду, технологій може гальмувати процес росту національної економіки шляхом стримування національного підприємництва[1].

Багато країн світу знаходяться в пошуках способів входження в транснаціоналізовані відтворювальні ланцюги, що може здійснюватися двома шляхами: залученням іноземного капіталу і формуванням власних транснаціональних фірм з їхньою експансією за кордоном.

До шляхів протидії негативним сторонам іноземного інвестування можна віднести: прийняття міжнародного кодексу поводження транснаціональних корпорацій, зміцнення і удосконалення національного законодавства щодо інвестицій, розробка взаємних договорів між країнами, що регулюють порядок інвестування, захист іноземних інвестицій тощо [3].

1. Нікітіна М.Г. Світове господарство і міжнародні економічні відносини: просторові аспекти розвитку: навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 192с.

2. Рогач О.І. Міжнародні інвестиції. Теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій. – Київ: Либідь, 2005. – 720с.

3. Якубовський С.О., Козак Ю.Г., Савчук О.В. та ін. Транснаціональні корпорації: особливості інвестиційної діяльності: Навч. посібник / за ред. С.О. Якубовського, Ю.Г. Козака, О.В. Савчука – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 488с.

УДК 657

Грабчук О.В., ст. гр. ОАСз-23

Науковий керівник: Ткачук І.М., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет