Сутність облікової політики як елемента системи управління підприємством

У вітчизняній економічній літературі наводять різні визначення поняття «облікова політика», при цьому серед науковців немає єдиного погляду щодо трактування поняття «облікова політика».

Ряд науковців тлумачить облікову політику, як сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, які були обрані підприємством. До способів ведення бухгалтерського обліку належить способи групування і оцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів, організації документообороту, інвентаризації, способи застосування рахунків обліку, системи регістрів, обробки інформації.

Тобто, облікова політика підприємства – це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей). Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а у вузькому – як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку).

Найбільш численна група науковців розглядають облікову політику як сукупність принципів, методів і процедур, що використовує підприємство для складання та подання фінансової звітності.

Інші розуміють під обліковою політикою, правову категорію, яка передбачає права і обов’язки системи обліку з приводу формування інформаційних ресурсів для менеджерів і захист стосовно вимог податкових органів, аудиторських та інших контролюючих служб.

Розглянемо на рис. 1 основні підходи у визначенні сутності облікова політика.

Тобто, облікова політика підприємства – це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку.

Облікова політика кожного підприємства включає правила, способи, методи, якими керуються працівники бухгалтерської служби і інші виконавці в процесі ведення обліку поточної господарсько-фінансової діяльності підприємства і складання звітності.

Рис. 1.1 Основні підходи у визначені сутності облікова політика

Отже, під обліковою політикою суб’єкта господарювання розуміють сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються суб’єктами господарювання для ведення поточного обліку, складання та подання фінансової звітності виходячи з загальноприйнятих принципів та із специфіки діяльності підприємства для отримання повної, об’єктивної, достовірної і неупередженої інформації з метою прийняття зацікавленими особами обґрунтованих управлінських рішень.

УДК 657

Гацюк О.В., ст. гр. ОАСз-22

Науковий керівник: Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет