У.Черчілль, прем’єр-міністр Великобританії. 1943 р

10 травня 1940 р. німецька армія вторглася в Бельгiю, Голландiю i Люксембург. Англо-французькі війська прийшли їм на допомогу. У цей момент головні сили німецьких військ завдали головного удару в Арденах, які союзники вважали непридатними для дій танків. Прорвавши на цій ділянці слабку оборону, німецький танковий клин генерала Гудерiана, обійшовши «Лінію Мажино» повернув на північ i 20-го травня вийшов до Ла-Маншу. У районі Кале — Дюнкерка, наче «серпом», було відрізано й притиснуто до моря 40 англійських, бельгійських i французьких дивiзiй (близько 400 тис. чол.). Ще 15 травня капітулювала Голландія, 28 травня склала зброю бельгiйська армiя. Спроби англо-французького командування організувати контрудари успіху не мали. Але несподівано Гудеріан одержав особистий наказ Гітлера зупинити свої війська.

Співвідношення сил сторін на травень 1940 р.

Це дало змогу забезпечити евакуацію солдатів та офiцерiв союзників на Британські острови (операція «Динамо»). Всього в Англiю було переправлено 338 тис. чоловік, переважно англiйцiв, 40 тис. французьких солдат було залишено на поталу ворогу. На узбережжi також залишилося 82 тис. автомашин та iнших транспортних засобiв, 2,4 тис. гармат, 90 тис. гвинтiвок, 8 тис. кулеметiв, чимало iншого вiйськового спорядження.

Ти часом, 5 червня нiмецькi вiйська розпочали наступ на пiвдень. Спроби генерала де Голля органiзувати лiнiю оборони на пiдступах до Парижа успiху не мали. 10 червня уряд Франції переїздить до міста Бордо, а 14 червня нiмцi увiйшли в Париж. Уряд Франції подав у вiдставку. Новий голова уряду маршал Петен, герой першої світової війни, звернувся до нiмецького командування з проханням про перемир‘я. 22 червня його було пiдписано в Комп’єнському лiсi у доставленому з музею штабному вагоні маршала Фоша (У цьому вагоні 1918 р. Німеччина підписала перемир’я, яке означало поразку Німеччини у першій світовій війні).

Шарль де Голь

Пiд впливом успiху нiмецьких вiйськ вiйну союзникам оголосила Iталiя, яка прагнула взяти участь у поділі Франції. Напередодні перемир`я перейшли кордон Францiї iталiйськi збройні сили. Проте, зустрiвши органiзований опiр кiлькох французьких дивiзiй, війська Муссолiнi не змогли просунутись хоч трохи вперед.

У боях за Францiю нiмецькi вiйська зазнали порівняно незначних втрат — 27 тис. убитих, 111 тис. поранених, 18,4 тис. пропало безвiсти.

За умовами перемир’я Францiя втрачала понад двi третини своєї територiї, що переходила пiд контроль окупацiйних властей. Ельзас і Лотарингія увійшли безпосередньо до складу рейху. Марiонетковий уряд Петена контролював так звану “вiльну зону”, що не мала виходу до Атлантики, а лише до Середземного моря. Мiсцем його розташування було обрано мiстечко Вiшi, вiд якого вiн успадкував свою назву — “режим Вiшi”. Гітлер свідомо не пійшов на повну ліквідацію французької держави. Зберігаючи її, він забезпечував собі контроль над величезною французькою колоніальною імперією та французьким флотом.

Не всі французи погодились на капітуляцію. Центром їх об`єднання став Французький національний комітет утворений генералом де Голлем у Лондоні. 7 серпня 1940 р. між Черчіллем і де Голлем було укладено угоду, яке давало право формувати в Англії французькі збройні сили.

Відчайдушним кроком Англії, що залишилась без союзників, стала операція по захопленню або знищенню французького флоту, щоб він не дістався ворогу. Під час проведення операції “Катапульта” (3 липня 1940 р.) в портах Оран, Алжир, Александрія, Касабланка, Дакар було зниченно або захоплено значну частину французького флоту. Хоча ця операція і забезпечила перевагу Англії на морі, проте вона на тривалий час зіпсувало і ускладнила відносини з Францією.