Поняття оперативно-розшукової ді-сті. Органи які здійснюють оперативно-розш. Ді-сть

Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.
Розслідування злочинів неможливе без пошуку певних об’єктів, які можуть мати значення у справі: фізичних осіб (особи, яка вчинила злочин, свідків, потерпілих), майна, слідів злочину та ін. Такий пошук здійснюється шляхом вчинення слідчих дій, пошукових дій або оперативно­розшукових заходів.

Слідчі дії регламентовані Кримінально­процесуальним кодексом і здійснюються слідчими або органами дізнання.

Пошукові дії полягають у направленні до різних установ відповідних запитів, витребуванні довідок, використанні різноманітних повідомлень та ін. Такі дії виконуються як слідчими, так і органами дізнання, а також спеціальними органами, що здійснюють оперативно­розшукову діяльність.

Закон України «Про оперативно­розшукову діяльність» дає поняття такої діяльності як системи гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно­технічних засобів.

Ця діяльність проводиться з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах громадян, суспільства і держави шляхом пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально­підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій.

Оперативно­розшукова діяльність може здійснюватися як до порушення кримінальної справи, так і під час її досудового розслідування.

Оперативно­розшукова діяльність здійснюється виключно спеціальними підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Прикордонних військ Укра­їни, Управління державної охорони, органів Державної по­даткової служби, органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань, розвідувального органу Міністерства оборони України.

Так, наприклад, у Міністерстві внутрішніх справ оперативно­розшукову діяльність покладено на кримінальну, транспортну та спеціальну міліцію, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, забезпеченню безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства; в органах Державної податкової служби — на оперативні підрозділи податкової міліції.

Проведення оперативно­розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Для виконання завдань оперативно­розшукової діяльності зазначеним вище оперативним підрозділам надається право:

— проводити контрольну та оперативну закупівлю та поста­чання товарів, предметів та речовин, у тому числі й заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь;

— проводити операції по захопленню злочинців, припиненню злочинів, розвідувально­підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

— негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника у при­мі­щення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

— здійснювати проникнення до злочинної групи неглас­ного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співпрацює з останнім;

— знімати інформацію з каналів зв’язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;

— здійснювати візуальне спостереження у громадських місцях із застосуванням фото­, кіно­ і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;

— мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;

— створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;

— застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законом, та здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Надаючи такі широкі повноваження органам, що займаються оперативно­розшуковою діяльністю, законодавець в той же час встановлює гарантії законності під час здійснення такої діяльності.

Так, негласне проникнення до житла чи іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв’язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації проводяться лише за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурора протягом доби.

Вищезазначені заходи застосовуються виключно з метою запобігти злочину чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інфор­мацію неможливо.

Результати оперативно­розшукової діяльності, які станов­лять державну таємницю, а також відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, не підлягають передаванню і розголошенню.