Епізод «Завивання вінків»

Обґрунтування вибору

Історія виникнення свята

І. Ідейно – тематичний аналіз.

Тема

Ідея

Конфлікт

Сюжет

Ряд подій

Дія

Контрдія

Композиція

Жанр

ІІ. Режисерський задум

Над завдання

Насрізна дія

Композиція вистави

Сценарно – режисерський хід

Образне бачення

Атмосфера

Темпоритм

Мізансценування

Режисерське трактування дійових осіб

ІІІ. Втілення задуму

Художньо – декоративне оформлення

Ескізи костюмів

Виписка на костюми і взуття

Виписка на реквізит

Музично – шумове оформлення

Світлове оформлення

Графік випуску вистави

ІV. Додатки

Літературний сценарій

Використана література

Документи

 

Обгрунтування вибору

Трійця, або як у народі кажуть Зелені свята, це одне із найбільших релігійних та народних свят весни. Здавна люди святкували і прославляли його співаючи веснянки,водили хороводи, розказували страшні історії про русалок, водила Куща по селі. Згідно з християнським уявленням Трійця – це три обличчя Бога: Бог – Отець, Бог – Син, Бог – Дух Святий. Для своєї постановки я обрала саме це свято тому, що воно відбувається навесні коли все цвіте, буяє, все ніби стверджує, що життя вічне, невмируще. Також, для того щоб показати глядачу, всю красу та велич традицій, цього свята. Деякі традиції і обряди наших пращурів були втрачені, але народна пам'ять все ж таки зберегла, бодай маленькі, але головні атрибути Зелених свят. Переглядаючи мою постановку глядач порине в ті часи, зможе представити себе на місці кожного з дійових осіб та отримає від постановки багато вражень, та дізнається багато нового про традиції, обряди та святкування Зелених свят. Святкуючи це свято українці продовжують традиції, що існували з давніх-давен на нашій землі. В цей день церква скликає молодь, старших людей і навіть дітей, цим самим укріплюючи їхню віру в триєдиного Бога, та закликає людей продовжувати славні українські традиції. Молодь і діти з цікавістю водять хороводи, співають веснянки. Здавна люди замаюють оселі гілочками липи, та продовжують підтримувати традиції, обряди, та звичаї наших предків.

 

Історія виникнення

Свята

 

Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.

Цього дня стародавні римляни святкували день предків — розалії. На думку дослідників, назва свята походить від назви квітки — троянди (рос. роза). Традиція святкування була перейнята давніми слов'янами, а пізніше, з прийняттям християнства на Русі, органічно злилася зі святом Трійці.Тиждень перед Трійцею — зелений тиждень (інші назви — клечальний, русальний). Зелені свята зазвичай мають такі складові:

— три останні дні зеленого тижня;

— три перші дні троїцького тижня.

Відповідно до народних вірувань під час Зелених свят прокидаються небіжчики. Вважається, що цими днями можна зустріти русалок, які виходять із води.

У четвер, перший день зеленого тижня, незаміжні дівчата завивають вінки з конвалій, василька, чебрецю, полину й інших квітів у полі, у лісі, співаючи відповідних святу пісень. Потім вони ходять від хати до хати з цими вінками на голові.

З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.

Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.

До останнього століття в Україні окремі дерева вирізнялись від інших особливою шаною до них. Це дуб, ясень, явір, тополя, береза, липа. В окремих місцевостях навіть не можна було ламати гілля з дуба на клечання.

Культ дерева і лісу яскраво відбивався у підготовці до Зелених свят. По клечання до лісу їхав старший родини (у давнину, звичайно, старший роду). Клечання забирали в хату, на обори, стайні, хліви, несли в комори, клуні, на пасіку. На думку наших пращурів, в деревах оселялися душі рідних – померлих дідів-прадідів. Дід-Ладо – добрий дух предків – опікунів роду – разом з гіллям-клечанням приходив до господи.

Між іншим, серби і греки у дні Зелених свят збирали квіти, плели вінки й несли їх додому, а інші народи, як і українці, оздоблювали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю».

У Зелені свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов’язані зі священними деревами. Наприклад, на Лівобережжі був обряд водити тополю. Дівчата вибирали поміж себе дівчину на тополю, прикрашали її намистом, стрічками та квітами, обличчя зав’язували хусткою, руки прив’язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання (головним чином, приплоду худобі і гарного врожаю), щедро обдаровував учасників обряду.

На Поліссі побутував близький за значенням обряд Троїцького куста, роль якого теж виконувала дівчина. А ще відома така молодіжна забава, як завивання берези.

Вранці у Зелену неділю дівчата беруть харчі, закликаюь хлопців і з піснями-веснянками та гаївками йдуть у ліс чи в гай. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Після цього шукають в лісі молоді берізки, що мають тонкі і довгі гілля-пруття – і з того тонкого гілля на самій березі завивають вінки, співаючи відповідних пісень:

 

По саду ходжу, виноград саджу

Посадивши та й поливаю,

Ой поливши та й нащіпаю,

Нащіпавши, віночка зів’ю,

Віночка звивши, на воду пущу:

Хто вінка пійме, той мене візьме…

 

Хлопці можуть допомагати – кожний своїй дівчині – завити вінок на березі.

Ой, зав’ю вінки та на всі святки,

Ой на всі святки, на всі празники…

На всі святочки, на годовії і на роковії…

Звивши вінок на живій березі, хлопці їх обережно відламують і доручають дівчатам. А дівчата забирають додому і пізнім вечором йдуть до води і пускають їх на воду, як на Купала, споглядаючи, чи швидко пливуть, чи не підуть під воду, чи з’єднається з іншим вінком, на який загадала дівчина, чи не пристане до берега, тощо.

Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували в лісі чи в полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків – ігорного дуба чи явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.

На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.

Зелені свята нерозривно пов'язані з піснями. По-перше, це маївки. Маївки — твори календарної обрядовості, назва яких, можливо, походить від «май» (травень) чи «маяти» (прикрашати зеленню) або «мавки» (духи лісу та поля). Ними супроводжувались усі обряди Зеленої (Клечальної) неділі та пов'язані з нею ігрища молоді. Найпоширенішим тут є мотив замаювання хат, подвір'їв:

Звеселіло подвір'я

Прийшло зелене іря...

...Везе Касійко бука,

Бука зелененького

Для ґазди молоденького.

Уся череда, уся,

Тільки скотаря нема.

Пішов скотар на зілля.

Нинька свята неділя.

Окрему групу становлять маївки, якими супроводжувались обряди прикрашання худоби, що зберегли зв'язок із тотемними поклоніннями, і носять серйозний характер (ці твори іноді носили назву «пастуші пісні»):

Мене мама будила

І так мене просила.

Аби я збирав цвіточки

Худобі на віночки. —

І би-сте вінки вили

Худобу намаїли.

Як буде веселонька

Та й буде здоровонька.

Далі хлопці й дівчата сходяться докупи та радяться, як краще вити віночки, і, виплітаючи їх, величають корівок за молоко, сметану, масло, сир. У деяких піснях зустрічаються звертання до окремої корови:

Вийся, віночку, гладко,

Як червоненьке яблуко.

Та й вийся, увивайся,

На корову придайся.

Пасла Красечка, пасла,

Цебер каші принесла.

Ой ми вінки ввивали,

Щоби-сьмо Красю вбирали.

В окрему групу виділяються майські пісні, якими супроводжувалися обряди водіння тополі, куста, кралечки: Стояла тополя край чистого поля. Рефрен:

Стій, тополенько, стій не розвивайсь,

Буйному вітроньку не піддавайсь...

Цей обряд, до речі, зберігає не лише зв'язок із анімістичними уявленнями, а й з Великодніми святами на основі вшанування культу покійників. В обряді «куста» також звучать мотиви проводів дівчини до зеленого гаю, її зустрічі з парубком чи козаком, розмова між ними. У цьому виявляється поєднання культу духів з ігрищами молоді під час Зелених свят.

Тема весняних молодечих ігор продовжується у маївках, якими супроводжувались ритуали «гойдалки» — гойдання дівчат та хлопців на «вербових колисках», що передували їх любовним забавам:

Ой у лісі, при горісі, при дубку,

Там повісив Іваньо гойдалку.

Та посадив Голяну — кохану.

Гойдайся, Голяно, високо,

Щоб було видненько далеко.

Щоб твої биндочки маяли,

Щоб твої перстені сяяли.

Часто така гойдалка називається колискою. Можливо, подібний ритуал очищення повітрям здійснювали і з покійниками, що дійшло до нас в окремих елементах казок, де мертву царівну підвішують у лісі у скляній чи кришталевій колисці (труні). Подекуди подібні ритуали відбувались на Великдень у зв'язку із культом померлих предків.

У маївках часто зустрічаються любовно-еротичні мотиви та мотив ворожіння по куванню зозулі, що споріднює їх із гаївками:

Іграла зіронька, іграла,

З ким ти, дівочка, гуляла? І гуляла?

— З тобою, хлопчичок, з тобою, і з тобою,

Під зеленою вербою, і вербою.

Над холодною водою, і водою,

Під колючою грушею, і грушею,

З тобою, хлопчик, з душею, і з душею.

Маївки, як і більшість жанрів календарної обрядовості, є творами усної народної пісенності, де дійство поєднується зі словом, вони нерідко виконуються у формі діалогу.

 

 

Ідейно-тематичний

аналіз

 

 

Тема. Ой зав’ю вінки та на всі святки. Ой на всі святки на всі празники.

 

Ідея: прославлення і величання традицій та обрядів великого свята Трійця.

 

Конфлікт: між молоддю, яка виконує традиційні ритуали, щоб захистити себе від злих духів і незрозумілими силами природи русалками, які прокрадаються, шкодять дівчатам за воз’єднання з живою енергією природи.

 

Дія: дівчата і хлопці прагнуть відсвяткувати свято, щоб їх не зачепила нечиста сила.

 

Контрдія: нечиста сила, яка прагне заволодіти силами природи і конкретно людьми.

 

Події:

1. Завивання вінків.

2. Водіння Куща.

3. Кумування.

4. Русалії.

5. Закінчення.

Жанр: обрядове масове театралізоване дійство.

Композиція:

 

Зав’язка: завивання вінків.

 

Розвиток дії: закопування каші, водіння Куща, сперечання.

 

Перед кульмінація: кумування.

 

Кульмінація: викуп.

 

Спад дії: страшні історії,русалії

 

Роз’вязка: закінчення.

 

Сюжет

Ось і прийшло величне свято Трійця. Дівчата плетуть вінки, щоб потім по них дізнатись свою долю. Дівчата з хлопцями за давніми традиціями святкують свято Трійцю, дотримуючись всіх звичаїв: дівчата завивають вінки на долю. Закопують кашу, щоб приворожити хлопців. Обирають між собою дівчину – Куща, та водять Куща по селу. Дівчата сперечаються між собою, а хлопці не витримують і просять їх покумуватися. Дівчата проводять обряд кумування. В цей час хлопці викрадають Куща, і вимагають від дівчат викупу. Коли вечоріє, дівчата та хлопці розказують страшні історії, в цей час до них підкрадаються русалки, які хочуть зіпсувати свято, та залоскотати хлопців. Дівчата з часником та полином проганяють русалок, та бажають людям щасливої долі та довгих років життя.

 

 

Режисерський задум

 

 

Над завдання: зберегти пам'ять про традиції та обряди наших пращурів, які були втрачені і призабуті, та вшанувати природу, її красу та неповторність, як енергію нашого життя.

 

Наскрізна дія: боротьба за воз’єднання людини з живою природою.

 

 

Композиція вистави

Епізод 1. Завивання вінків.

Короткий зміст: дівчата під музику виходять і плетуть вінки, потім вдягають їх на голову та водять хороводи.

Сценічна задача:

Дівчат: завити вінки на добру долю.

Хлопців: знайти свою долю.

Атмосфера: загадкова.

Темпоритм: спокійний, пунктирний.

Епізод 2. Закопування каші.

Короткий зміст: дівчата закопуючи кашу, хочуть приворожити хлопців, щоб вони не ходили до чужих дівчат.

Сценічна задача:

Дівчат: приворожити хлопців.

Хлопців: заставити дівчат приревнувати.

Атмосфера: весела.

Темпоритм: ритмічний.

 

Епізод 3. Водіння Куща.

Короткий зміст: дівчата та хлопці вибирають дівчину – Куща та вдягають її в зелені віття.

Сценічна задача:

Дівчат: показати, що кожна з них найкраща.

Хлопців: вибрати кращу з дівчат.

Атмосфера: грайлива.

Темпоритм: пришвидшений, напружений.

 

Епізод 4. Сперечаня.

Короткий зміст: розбилося яйце, ось і сварка йде.

Сценічна задача:

Дівчат: доказати свою першість.

Атмосфера: суперечливості, неприязності.

Темпоритм: пришвидшений, напружений.

Епізод 5. Кумування.

Короткий зміст: хлопці допомагають дівчатам миритись, і дівчата проводять обряд кумуванння.

Сценічна задача:

Дівчат: помиритися одна з одною.

Хлопців: помирити дівчат.

Атмосфера: легка.

Темпоритм: спокійний.

 

Епізод 6. Викуп.

Короткий зміст: хлопці вкрали Куща, дівчата просять віддати його, хлопці просять викуп.

Сценічна задача:

Дівчат: забрати в хлопців Куща.

Хлопців: отримати викуп.

Атмосфера: грайливості, веселості.

Темпоритм: швидкий.

 

Епізод 7. Страшні історії.

Короткий зміст: дівчата та хлопці розказують страшні історії.

Сценічна задача:

Дівчат: налякати хлопців.

Хлопців: налякати дівчат.

Атмосфера: давляча, гнітюча.

Темпоритм: повільний але напружений.

 

Епізод 8. Русалії.

Короткий зміст: русалки намагаються залоскотати хлопця, та дівчата з часником та полином проганяють їх.

Сценічна задача:

Русалок: зіпсувати свято.

Дівчат: прогнати русалок.

Хлопців: показати дівчатам, що вони хоробрі.

Атмосфера: нагнітаюча.

Темпоритм: динамічний.

 

Епізод 9. Закінчення.

Короткий зміст: дівчата та хлопці роздівають Куща та бажають добра всім людям.

Сценічна задача:

Дівчат: знайти свою долю.

Хлопців: знайти собі дружину.

Атмосфера: легка, урочиста.

Темпоритм: повільний.

 

Сценарно – режисерський хід

У своєму сценарії, до свята Трійця, я використала сценарно – режисерський хід, який виразився через історію виникнення свята, адже як кажуть, за допомогою минулого, твориться наше майбутнє.

У своїй постановці, я буду акцентувати увагу глядача на важливі події, які будуть відбуватися, а саме: виникнення свята, його прославлення, закопування каші, водіння куща, кумування, а також шанування обрядів, та традицій. На мою думку сценарно – режисерський хід мого сценарію буде підсилюватись темпоритмом, атмосферою, мізансценуванням та всіма іншими виразними засобами. Це дасть змогу глядачу поринути в звичаї та обряди цього свята, і безпосередньо прийняти в них участь.

Адже одним із найголовніших нашим обов’язків – є не забувати і не зрікатись традицій нашого роду.

 

 

Образне бачення

 

Зоровим образом мого народно-обрядового свята є вінок. В Україні вінки мали сонячну символіку. Це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, миру, сонця, влади, молодості, дівоцтва.

Задник сцени прикрашений зеленими тканинами, квітами, посередині великий вінок. Низ сцени весь в квітах.

Дівчата виходять на авансцену з правого боку, з квітами та вінками в руках, дехто сідає на авансцену, розділяються на групки. До них приєднуються хлопці теж з правого боку, теж з квітами в руках і дають їх дівчатам. Русалки виходять з дверей з свічками в руках.

Світло впродовж постановки освітлює всю сцену. Кольори будуть світлі та невимушені. Я вибрала саме цю кольорову гаму, бо вона буде гармонувати з декораціями та костюмами акторів.

У своїй постановці я використала паралельне та кругове мізансценування, тому що воно є зручним для гри акторів. Це мізансценування буде зручне і глядачі зможуть розгледіти кожного актора.

Атмосфера у моїй постановці буде мінятись в залежності від подій; на початку моєї постановки вона буде загадкова, весела, грайлива, легка, з приходом русалок вона зміниться на давлючу, нагнітаючу, на кінець моєї постановки вона буде легка і урочиста.

Темпоритм у моїй постановці буде переважно ритмічний та швидкий, але деколи він буде мінятись на напружений, спокійний, повільний.

Музика у моїй постановці буде відігравати важливу роль. Вона буде створювати у глядачів певний настрій, допомагати у розвитку сюжетних ліній. Також вона буде впливати на гру акторів на сцені, їх емоційний стан, буде допомагати їм зосередитись і глибше розкрити театральні образи. У моїй постановці музика буде мати виключно народно – обрядовий характер. Вона допоможе глядачам краще зрозуміти постановку, та перенестись у ті часи.

 

Режисерське трактування дійових осіб

Хлопець: середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся, прямий ніс, і трохи смагляве обличчя. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. У нього душевна та мужня посмішка. Колір очей у нього залежить від настрою. Коли він бачить якусь несправедливість, очі стають темно – сірими, а погляд спалахує гнівом. Коли йому весело, очі стають синіми, як маленькі озерця, і наче посміхаються. Він чесний і доброзичливий хлопець. Одягнений він у вишиту сорочку, чорні штани, чорні чоботи, пояс, кожух сірий.

Зерно образу: дуб.

Сценічна задача: знайти свою долю.

 

 

Дівчина – Кущ: це молода, гарна дівчина 19-20 років. Має довге, чорне волосся, що чудово підкреслює контур обличчя і гармонійно поєднується з карими добрими очима, завжди привітними та спокійними. Погляд в неї уважний та веселий, її очі завжди випромінюють радість. Ніс – довгий, тонкий і трохи кирпатий. Рот - невеликий, стиснутий. Губи кольору стиглих вишень, такі ж пухкі і соковиті. Вона невисокого зросту, проте струнка, мов молода берізка. У неї щира та невимушена посмішка. Одягнена у вишите плаття по якому має зелені листочки)вітки), пояс, чоботи червоні, великий гарний вінок.

 

Зерно образу: весна.

Сценічна задача: зробити свято цікавішим.

 

 

 

Русалка: колір волосся у неї зелений, зовнішньо вона схожа на простих дівчат,але відрізняється надзвичайною красою. Живе вона в воді і тільки зрідка виходить на берег чесати гребенем своє прекрасне волосся. У неї бліде обличчя, зелені очі, тонкі губи, загадкова та чарівна посмішка. Середнього зросту, струнка. Одягнена у довгу білу сорочку, на ній понашивані зелені листочки, на голові зелені ленточки, боса.

 

Зерно образу: русалка.

Сценічна задача: зіпсувати свято молоді, та залоскотати хлопців.

 

 

Втілення задуму

Художньо – декоративне оформлення

Ескізи костюмів

Виписка на костюми і взуття

Дія	Дійові особи	Назва деталей костюма	Кількість	Розмір
Зав’язка	Дівчата	Вишиті сорочки	9шт.	40-46
Спідниці зелені	9шт	38-48
Чоботи червоні	9шт	36-39
Вінки	9шт
Великі гарні хустки	9шт
Хлопці	Вишиті сорочки	3шт.	46-50
Чорні штани	3шт.	46-48
Чорні чоботи	3шт.	40-42
Пояси	3шт.	3м.
Розвиток дії	Дівчата	Вишиті сорочки	8шт.	40-46
Спідниці зелені	8шт.	38-48
Чоботи червоні	8шт.	36-39
Вінки	8шт.
Великі гарні хустки	8шт.
Дівчина - Кущ	Вишите плаття	1шт.
Листочки на платті	5шт.	5м.
Пояс	1шт.	1м.
Чоботи червоні	1шт.
Великий гарний вінок	1шт.
Хлопці	Вишиті сорочки	3шт.	46-50
Чорні штани	3шт.	46-48
Чорні чоботи	3шт.	40-42
Пояси	3шт.	3м.
Передкульмі- нація	Дівчата	Вишиті сорочки	8шт.	40-46
Спідниці зелені	8шт.	38-48
Чоботи червоні	8шт.	36-39
		Вінки	8шт.
Великі гарні хустки	8шт.
Хлопці	Вишиті сорочки	3шт.	46-50
Чорні штани	3шт.	46-48
Чорні чоботи	3шт.	40-42
Пояси	3шт.	3м.
Кульмінація	Дівчата	Вишиті сорочки	7шт.	40-46
Спідниці зелені	7шт.	38-48
Чоботи червоні	7шт.	36-39
Вінки	7шт.
Великі гарні хустки	7шт.
Хлопці	Вишиті сорочки	2шт.	46-50
Чорні штани	2шт.	46-48
Чорні чоботи	2шт.	40-42
Пояси	2шт.	2м.
Коза	Вишита сорочка	1шт.
Роги	1шт.
Спідниця зелена	1шт.
Чоботи червоні	1шт.
Велика гарна хустка	1шт.
Іванко	Вишита сорочка	1шт.
Чорні штани	1шт.
Чорні чоботи	1шт.
Пояс	1шт.	1м.
Кожух сірий	1шт.
Дівчина - Кущ	Вишите плаття	1шт.
Листочки на платті	1шт.	5м.
Пояс	1шт.	1м.
Чоботи червоні	1шт.
Великий гарний вінок	1шт.

Спад дії	Дівчата	Вишиті сорочки	8шт.	40-46
Спідниці зелені	8шт.	38-48
Чоботи червоні	8шт.	36-39
Вінки	8шт.
Великі гарні хустки	8шт.
Хлопець	Вишита сорочка	1шт.
Чорні штани	1шт.
Чорні чоботи	1шт.
Пояс	1шт.	1м.
Русалки	Біла довга сорочка(вишита)	6шт.
Зелені вітки	6шт.	1м.
Зелені стрічки	6шт.	6м.
Розв’язка	Дівчина - Кущ	Вишите плаття	1шт.
Листочки на платті	1шт.	1м.
Пояс	1шт.	1м.
Чоботи червоні	1шт.
Великий гарний вінок	1шт.
Дівчата	Вишиті сорочки	8шт.	40-46
Спідниці зелені	8шт.	38-48
Чоботи червоні	8шт.	36-39
Вінки	8шт.
Великі гарні хустки	8шт.
Хлопці	Вишиті сорочки	3шт.	46-50
Чорні штани	3шт.	46-48
Чорні чоботи	3шт.	40-42
Пояси	3шт.	3м.

 

 

Виписка на реквізит

	Епізод	Дійова особа	Перелік і опис предметів
	На сцені	За сценою	На руки
	1.	Дівчата	Розкидані квіти,зелені деревця,пеньки,тини.		Вінки, великі гарні хустки
	Хлопці
	2.	Дівчата		Горщик каші	Великі гарні хустки
	3.	Дівчата		Листочки на плаття, пояс,стрічки.	Великі гарні хустки
	Хлопці
	Дівчина - Кущ
	4.	Дівчата	Зелені деревця,пеньки,тини.		Яйце(пусте), великі гарні хустки
	5.	Дівчата			Великі гарні хустки
	Хлопці
	6.	Дівчата			Великі гарні хустки
	Коза			Роги, велика гарна хустка
	Хлопці		Глечик з добром
	Дівчина – Кущ.
	7.	Дівчата			Великі гарні хустки
	Хлопці
	8.	Русалки	Зелені деревця, розкидані зелені		Ліхтарики
		листочки.
Дівчата			Великі гарні хустки.
Хлопці
9.	Дівчата			Великі гарні хустки
Хлопці
Дівчина - Кущ			Намисто, стрічки, віночок.

 

 

Музично – шумове оформлення

 

Світлове оформлення

Графік випуску вистави

№ п/п	Дата	Зміст роботи
	27.09.2013	Стереографія.
	8.10.2013	Написання сценарію.
	4.11.2013	Читка сценарію. Ознайомлення колективу зі сценарієм.
	5.11.2013	Розподіл ролей.
	5.11.2013	Роздача завдань художнику, балетмейстеру, композитору.
	5.11.2013	Завдання декораторам,освітлювачам.
	13.11.2013	Застільна репетиція. Логічний розбір.
	15.11.2013	Ознайомлення з ідейно – тематичним аналізом.
	15.11.2013	Читання сценарію. Читка по ролях.
	19.11.2013	Робота над композицією.
	19.11.2013	Робота над подійним рядом: головні та другорядні події.
	22.11.2013	Ознайомлення акторів з режисерським задумом: надзавдання та наскрізна дія вистави.
	25.11.2013	Дійовий аналіз.
	26.11.2013	Робота актора над роллю. Досьє образу.
	4.12.2013	Робота у ви городках. Робота над хореографічними моментами епізодів.
	5.12.2013	Пошук опорних точок мізансцен по епізодах.
	10.12.2013	Робота над пластично – образним вирішенням вистави.
	11.12.2013	Робота у ви городках. Пошук темпо – ритмічного малюнку.
	13.12.2013	Робота у ви городках. Уточнення мізансцен.
	13.12.2013	Робота у ви городках. Мізансценічний малюнок.
	18.12.2013	Робота у ви городках. Спілкування з партнером.
	20.12.2013	Введення музично – шумового оформлення.
	27.12.2013	Зведення епізодів.
	31.12.2013	Монтувальна репетиція.
	7.01.2014	Монтувальна репетиція з виконавцями.
	12.01.2014	Зведення епізодів.
	14.01.2014	Монтування оформлення і світла.
	18.01.2014	Робота з елементами бутафорії і реквізитами.
	20.01.2014	Монтажна репетиція без виконавців.
	21.01.2014	Пошук атмосфери видовища.
	24.01.2014	Прогонна репетиція.
	26.01.2014	Прогонна репетиція.
	28.01.2014	Прогонна репетиція.
	5.02.2014	Репетиція в костюмах.
	11.02.2014	Технічна репетиція.
	13.02.2014	Коректувально – контрольна репетиція.
	18.02.2014	Генеральна репетиція.
	20.02.2014	Прем’єра, обговорення прем’єри.

Додатки

Літературний сценарій

епізод «Завивання вінків».

Дівчата у віночках виходять на середину поля,звучить музика,дівчата сідають і плетуть вінки,вдягають їх на голову і танцюють хоровод.

Дівчина: Ой зав’ю вінки та на всі святки,

Ой на всі святки,усі празники,

Бо в саду весна розвивається,

Дочка батька дожидається:

Дівчина: «Ой ти мій батечку,мій голубчику,

Ти прийди сюди хоч на хвилечку,

В мене в тинові під ворітоньки

Синє море розливається

Пати-гетьмани ізїзджаються».

Дівчина: Добрим звичаєм прийшло до нас від діда-прадіда прикрашання української хати квітами та травами,бо саме в травах – сила людська,а квіти несуть людям щастя й красу.

Дівчина: У Зелені свята – празник Трійці Святої

Татар-зілля,чебрець і любисток в хатах

У церквах молитви,хори псалми співають

Ладан,свічок вогні,радість й щастя в очах.

Дівчина: Славим Духа Святого,свято зелені,квітів

Нероздільної Трійці,Спаса Бога-Христа

Гілка липи пахуча нам кімнату вкрашає

Образи у квітках,мило й тихо в хатах.

У зелені свята люди Духа вітають

Що спустивсь із небес від самого Христа.

До гурту дівчат приєднуються хлопці.

Хлопець: Еге ж,було тут чого дивуватися! Тут не тільки пани та гетьмани позбігаються,коли довідаються,що наші дівки такі пісні знають, та ще й можливо,вінки завють.

Дівчина: А чого не завємо! То не велика наука. Потрібно тільки знати – яке зілля добирати!

Хлопець: В тім то і справа…

Дівчина: Віночок плетуть з васильку,

Конвалії,рути та м’яти.

Дівчина: кануперу та чебрецю,

І все це потрібно зібрати.

Дівчина: З любистку – щоб любою буть,

На спогад – плетуть з незабудок.

Дівчина: Татарське зілля – на путь,

Шанують полин навіть люди.

Хлопець: А для чого у вінку потрібне оте гірке зілля?

Дівчина: Для того і потрібне оте гірке зілля,щоб доля не була гіркою. То єдиний порятунок від русалок…

Хлопець: Не хвилюйтесь,дівчата! Русалки хороших дівчат не займають! А ви у нас он які розумні- і співати вмієте,і вінки завивати не забули…

Хлопець: От якби не сварились між собою,то і хлопцям веселіше було б…

Дівчина: Не журіться. Для того ми і вємо вінки,щоб іще більше подружитись між собою.