Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців

Характер праці керівників, спеціалістів і службовців (обслуговуючого персоналу) передбачає, як правило, почасову форму її оплати і проводиться відповідно до досягнутих рівнів кількісних і якісних показників, що характеризують діяльність виробничих одиниць, якими вони керують. Їх оплата здійснюється за допомогою посадових окладів. При цьому підприємствам рекомендується визначати не абсолютні розміри тарифних ставок і посадових окладів, а коефіцієнти співвідношення між ними. Це зумовлено тим, що в період становлення ринкових відносин тарифні ставки часто змінюються внаслідок зміни державою розміру мінімальної заробітної плати.

На сучасному етапі функціонування аграрного сектора економіки оплата праці керівників та спеціалістів і обслуговуючого персоналу проводиться залежно від кінцевих результатів або згідно з умовами контракту. При цьому протягом року названі категорії працівників отримують аванс, конкретний розмір якого встановлюється керівником господарства за погодженням з профспілковим комітетом у межах діючих посадових окладів керівників і спеціалістів. Не рекомендується встановлювати розмір авансу нижче мінімального посадового окладу, передбаченого схемою цих окладів. За підсумками року проводиться кінцевий розрахунок у прямій залежності від результатів діяльності господарства, його підрозділів і окремих працівників. Сума передбаченого єдиного фонду оплати за кінцевими результатами роботи для працівників розподіляється між ними пропорційно виплаченого авансу і з урахуванням реального внеску кожного в підсумки роботи господарства.

Порядок оплати праці спеціалістів, які працюють у підрозділах, установлюється колективом цих підрозділів самостійно за рахунок їх госпрозрахункового доходу. Оплата праці спеціалістів, які відповідають за роботу конкретної галузі, проводиться за результатами роботи цієї сфери.

Доплати і премії за підсумками року керівним працівникам понад установлені посадові оклади не можуть перевищувати середнього розміру доплат і премій у відсотках до тарифного фонду оплати праці, нарахованого працівникам, зайнятим в усіх галузях виробництва, без надбавки за класність і стаж роботи.

Оплата праці керівників, спеціалістів і службовців може застосовуватися від валового доходу (чистої продукції) або ж за реалізовану (вироблену) продукцію. При цьому встановлюються безпосередньо в господарстві розцінки за 1000 грн. реалізованої (виробленої) продукції або валового доходу, виходячи із середньорічного обсягу за попередні 5 років і різної суми заробітної плати цих працівників на даний рік за посадовими окладами.

Одним з напрямків підвищення ефективності виробництва є впровадження контрактної форми кадрового забезпечення. Це в основному стосується керівників та спеціалістів державних підприємств. У контракті з керівником, крім загальних вимог, передбачаються показники ефективності роботи господарства, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці та інші умови.

Що стосується посадових окладів, то для керівника підприємства, заснованого на державній і комунальній власності вони поставлені в залежність від середньооблікової чисельності працюючих в еквіваленті повної зайнятості у кратності до мінімального розміру тарифної ставки першого розряду робітника основного виробництва. За середньооблікової чисельності працюючих до 200 осіб кратність мінімальних тарифних ставок І розряду робітника основного виробництва становить до 3, при 201 – 500 осіб до 4, при 501 – 800 осіб – до 5, при 801 – 6000 осіб – до 6, від 6001 до 9000 осіб – до 7, понад 9000 осіб – до 8.

У недержавних аграрних підприємствах виправдовує себе практика встановлення розмірів посадових окладів керівників господарств від обсягів реалізації (виробництва) продукції в середньому за 3-5 років з урахуванням зональних особливостей, спеціалізації та інших факторів. Наприклад, для умов Миколаївської області за обсягів реалізації продукції на суму понад 4, 2 млн. е к господарство прийнято відносити по оплаті праці до І групи, понад 3,0 до 4,2 млн. е к – ІІ група, понад 1,9 до 3,0 млн. е к – ІІІ група, понад 1,3 до 1,9 млн. е к – ІV група, понад 1,0 до 1,3 млн. е к – V група, 1,0 млн. і нижче - VІ група господарств.

Посадові оклади керівників і спеціалістів середньої ланки найбільш раціонально визначати на основі фактичного обсягу виробництва продукції в середньому за 3-5 років. Для умов Миколаївської області вони такі: понад 1100 тис. е к. – І група підрозділів по оплаті праці, понад 950 до 1100 тис. е к – ІІ група; понад 650 до 950 тис. е к – ІІІ група; понад 350 до 650 – ІV група; понад 80 до 350 тис. е к – V група.

Оплата праці помічника бригадира становлять 60-80 % від заробітку бригадира, а тим, хто має освіту не нижче середньої спеціальної, – до 70 % його заробітку. Бригадирам, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадою здійснюється доплата залежно від кількості і працівників: до 10 чол. – до 15 %, 11-25 чол. – 90 25 %, понад 25 чол. – до 40 % тарифної ставки. Ланковим встановлюється доплата в розмірі 50 % відповідної доплати бригадира.

 

Контрольні питання

1. Основні законодавчі акти з питань оплати, що діють в Україні.

2. Між якими суб’єктами укладається Генеральна угода і на кого її норми поширюються?

3. Суб’єкти, що укладають Галузеву угоду, мета і норми угоди.

4. Суть колективного договору по оплаті праці.

5. Сутність державного регулювання заробітної плати.

6. Основні елементи (частини) заробітної плати.

7. Основні принципи організації оплати праці.

8. У яких договорах визначається механізм формування фонду оплати праці і які умови його регулювання?

9. Способи формування суми коштів в фонд оплати праці в підприємстві.

10. Особливості натуральної оплати праці на сільськогосподарських підприємствах.

11. Суть і значення тарифної системи оплати праці.

13. Сутність тарифікації робіт, робочих професій, спеціальностей, керівних посад.

14. Тарифна сітка і її роль у регулюванні оплати праці.

15. Що таке тарифна ставка і який порядок визначення її розміру для І розряду тарифної сітки.

16. Основні форми оплати праці.

17. Основні системи оплати праці.

18. Види і сутність відрядних систем оплати праці.

19. Види і сутність систем погодинної оплати праці.

20. Сутність акордно-преміальної системи оплати праці.

21. Методика розрахунку тарифного фонду і акордних розцінок оплати праці за продукцію.

22. Сутність системи оплати праці від валового доходу (доданої вартості).

23. Авансування при акордно-преміальні системи і при оплаті праці від валового доходу.

24. Визначення кінцевих результатів оплати праці роботи колективу і кожного працівника за акордно-преміальною системою і від валового доходу (доданої вартості).

25. Сутність оплати праці за залишковим принципом.

26. Особливості трудових відносин, організації і оплати праці в фермерських господарствах.

27. Особливості оплати праці в кооперативах, господарських товариствах і приватних підприємствах.

28. На яких умовах розробляється норма виробництва продукції при розрахунку розцінок за її одиницю (окремо по рослинництву і тваринництву).

29. Особливості розрахунку фонду оплати праці в рослинництві й тваринництві.

30. Як стимулюються підвищення кваліфікації в сільському господарстві?

31. Особливості стимулювання своєчасного та якісного збирання врожаю і заготівлі кормів.

32. Яка система надбавок і премій використовується для стимулювання трактористів–машиністів?

33. За які показники проводиться додаткове стимулювання в молочному тваринництві?

34. Форми стимулювання тваринників за підвищення кваліфікації і стаж роботи.

35. Системи оплати в ремонтно–механічних майстернях і особливості їх застосування.

36. Як стимулюється підвищення професійної майстерності працівників на ремонті техніки?

37. Особливості застосування почасово–преміальної системи оплати праці в майстернях.

38. Порядок визначення вартості одиниці послуг майстерень і окремих їх працівників.

39. Методика визначення вартості години ремонто-місця в майстерні.

40. Особливості оплати праці водіїв на вантажних автомашинах.

41. Як заохочується підвищення кваліфікації водіїв автотранспорту?

42. Особливості оплати праці водіїв за орендно-договірних відносин автопарку.

43. Методика розрахунку ціни послуг автопарку.

44. Особливості оплати праці керівників, спеціалістів і службовців.

45. Суть контрактної форми трудового договору з керівниками підприємств.

46. Особливості визначення груп господарств по оплаті праці керівників, спеціалістів і службовців.

47. Методика визначення посадових окладів керівників і спеціалістів підприємств та виробничих підрозділів.

48. Як проводиться оплата праці помічників бригадирів і ланкових?