Приазовське газове родовище

Воно розташоване в Приазовському районі Запорізької області. Газопроявлення з сарматських відкладах при бурінні свердловин на Приазовській площі відомі з минулого століття.

На протязі 1929-1936 роках на площі пробурено 52 свердло­вини, по керновому матеріалу з яких і результатах випробування був визначений контур газоносного поля в відкладах нижнього сармату на глибинах 90-120 м і фаціальні особливості трьох газоносних пластів.

В 1936 році в центральній частині родовища було побудовано газонаповнююче сховище.

В тектонічному відношенні Приазовське родовище приурочене до південно-західного опускання Приазовського виступу Українсь­кого щита.

Через родовище в меридіональному напрямку проходить крупний Мелітопольський розлом, який фіксується у відкладах архею. Товща осадових порід крейди-палеоцену обволікує виступ в фундаменті.

По покрівлі відкладів нижнього сармату Приазовське родови­ще представляє собою монокліналь з падінням на південь. Поновлення бурових робіт на площі з 1981 року показало, що газонос­ними на площі є два піщаних з різною ступінню глинизації пласта, які добре простежуються в розрізі родовища. Кращі колекторські властивості має нижній пласт горизонту С-1. Різниця пластових тисків в покладі горизонту С-1 в центральній частині родовища і на периферійних частинах незначна, що свідчить про хороший гідродинамічний зв’язок в покладі про активність законтурної області живлення.

Поклад горизонту С-1 знаходиться на глибинах 85-135 м. Товщи­на горизонту 10-13, ефективна товщина 5-6 м, коефіцієнт порис­тості 0,23-0,25; газоносність 0,47%, пластовий тиск 0,88 МПа. Дебіти свердловин невеликі - 0,7-2,0 м³/добу. Газ сухий, вміщує 98-99% метану.

Морське газове родовище

Морське підняття приурочене до північної прирозломної частини Азовського валу. По горизонту ІІІ, приуроченому до покрівлі відкладів верхньої крейди, воно представляв собою брахіантиклінальну складку, широтного простягання розміром по ізогіпсі - 1000 м 16×3 км і амплітудою) 150×200 м. По вищезалягаючих горизонтах амплітуда складки зменшується.

В 1977 році на Морському піднятті пробурена свердловина № 2 до глибини 1260 м, яка розкрила розріз понт–меотису (196м), сармату (196-486м), тортону (486-608м), майкопу, еоцену, верх­ньої і нижньої крейди, тріас - юри.

Розкриті в відкладах нижньої і верхньої крейди і великої частини майкопу пласти - колектори обводнені. При випробовуванні покривної частини майкопські відкладів з інтервалу 675-646 м отримано приток газу з дебітом 128 тис. м³/добу. Колекторами газу служать пласти пісковиків з пористістю до 30% і проникністю 64,24·10^{-15 м2}.Поклад пластовий, склепінний, пластовий тиск 67,15 МПа.

В газі вміщується (в %) метану 98,5; етану 0,15; а також
CO₂ - 0,2-0,4 і азоту до 1,6.

Рисунок 21. Структурна карта Морського газового родовища по покрівлі відкладів нижньою майкопу і геологічний розріз по лінії І-І (по А.Л.Дергачовій). Умовні позначення ті ж, що і на рисунку для Східно-Сарматського родовища.

Рисунок 5.22 Структурна карта Південно– Сивашського газоконденсатного родовища по покрівлі продуктивного горизонту М-2 і геологічний розріз по лінії І-І (по О.А.Мазур, 1981р).

Умовні позначення ті ж, що й на рисунку для Східно-Сарматського родовища.