Лекція № 2
План:
1. Об’ємно-планувальні параметри будівель..
2. Прив’язка конструктивних елементів до координаційних вісей.
3. Основні нормативні документи у будівництві (ДБН, ДСТУ).
Завдання для перевірки засвоєних знань і самостійної роботи:
1. Вкажіть найважливіші ознаки індустріалізації.
2. Що таке типізація, уніфікація, стандартизація?
3. Назвіть основні параметри будівлі й дайте їх визначення.
4. Коли застосовують збільшені та дробові модулі?
5. Дайте визначення номінального розміру. Наведіть приклад.
6. Чим відрізняється конструктивний розмір від номінального?
7. Чим відрізняється натурний (фактичний) розмір від конструктивного?
8. Що називається прив’язкою конструктивних елементів?
9. Накресліть основні прив’язки стін цегляного будинку до координаційних осей.
10. Накресліть основні прив’язки колон до координаційних осей.
Література:
1. Карвацька Ж.К. Будівельні конструкції. Громадські будівлі. - Чернівці: Місто,2008 - стор. 8-11
2. Котеньова З.І. Архітектура будівель і споруд: Навчальний посібник - Харків: ХНАМГ, 2007. - стор. 13-16
3. Романенко І.І. Конспект лекцій навчальної дисципліни «Будівлі і споруди»; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2011. –
стор. 21-33
4. Гетун Г.В. Основи проектування промислових будівель: Навч.посіб. - К.: Кондор, 2009. - стор. 27-29
1 Об’ємно-планувальні параметри будівель
Основними об’ємно-планувальними параметрами будівлі є: крок, проліт і висота поверху.
Кроком (рис. 2.1) при проектуванні плану будівлі називають відстань між координаційними осями, що розчленовують будівлю на планувальні елементи або визначають розташування несучих конструкцій будівлі (стін, колон, стовпів). Залежно від напрямку в плані будівлі крок може бути поперечний або поздовжній.
Координаційними осями (рис. 2.1) називають лінії, які проведені на плані будівлі у взаємно-перпендикулярних напрямках і визначають місце розташування вертикальних несучих конструкцій. Координаційні осі маркують (позначають) у довшому напрямку цифрами, а в іншому - великими буквами українського алфавіту.
Прольотом (рис. 2.1) у плані називають відстань між координаційними осями несучих стін або окремих опор у напрямі, що відповідає довжині основної несучої конструкції перекриття або покриття. У більшості випадків крок є меншою відстанню між осями, а проліт - більшою.
Рис.2. 1 Схема розташування координаційних осей в плані будівлі:
b - крок; L- - проліт
Висота поверху - це відстань по вертикалі від рівня підлоги нижчого поверху до рівня підлоги вищого поверху, а у верхніх поверхах та одноповерхових будівлях - до верху засипки горищного перекриття (рис. 2.2).
Рис.2. 2 Розріз будівлі з укладкою збірних панелей на ригелі:
Н - висота поверху; 1 - колона; 2 - ригель; 3 - плита перекриття
Об’ємно-планувальні елементи в будівлях з колонами характеризуються сіткою колон, тобто відстанню між колонами в поздовжньому і поперечному напрямках, а також висотою поверху.
