Список використаних джерел. Виконання практичної (індивідуальної) роботи з дисципліни «оцінка залишкової вартості будівельних конструкцій і споруд»передбачено навчальним планом

ВСТУП

Виконання практичної (індивідуальної) роботи з дисципліни «Оцінка залишкової вартості будівельних конструкцій і споруд » передбачено навчальним планом будівельно-технологічного факультету та відповідної робочої програми дисципліни. Цей вид навчальної роботи представляє послідовні щаблі наукової підготовки студентів і дозволяє їм проявити загальнотеоретичну і спеціальну підготовку, вміння самостійно мислити, навички в систематизації матеріалу та оформленні результатів дослідження.

Мета практичної (індивідуальної) роботи - підготувати студентів до наукової роботи, допомогти їм у визначенні проблеми, яка згодом могла б стати темою дипломної роботи або кандидатської дисертації.

Практична (індивідуальна) робота з дисципліни виконують студенти IV та V курсів денної та заочної форм навчання.

Справжні методичні вказівки написані відповідно до вимог діючих державних стандартів ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техники. Структура і правила оформлення», національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" від 10 вересня 2003 р. N 1440, ГОСТ 2.105-95 «Общие требования к текстовым документам» та інших нормативних документів. Крім того, врахована специфіка навчального процесу за спеціальністю товарознавчого напрямки.

 

1 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Практична (індивідуальна) робота (далі - робота) виконується на ПК. Текст розміщується на одній стороні аркуша формату А-4 (210 х 297), допускається використання аркушів формату А-3 (297 х 420), коли це необхідно.

Друк тексту здійснюється через 1.5 інтервалу з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці. Слід зазначити, що висота букв і цифр повинна бути не менше 1.8 мм (для текстового редактора MS Word - шрифти Times New Roman, розмір шрифту - 12, без нахилу і підкреслення, полуторний інтерліньяж).

Текст друкується чорним кольором, однаковим по всій роботі. Всі схеми, малюнки та графіки в тексті також виконуються чорним кольором, крім випадків, коли є необхідність у використанні декількох кольорів (наприклад, при зображенні декількох графіків на одному малюнку або заливці пай-діаграми).

Вирівнювання по ширині тексту.

Слід дотримуватися розміри полів: верхнє, ліве, нижнє не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.

2 НУМЕРАЦІЯ СТОРІНОК

Усі сторінки роботи повинні бути пронумеровані. Номер сторінки ставиться у правому верхньому куті без крапки, нумерація сторінок наскрізна, першою сторінкою є титульний аркуш індивідуальної роботи, другий - завдання на роботу, третя - титульний аркуш звіту про оцінку об'єкта, четвертої - висновки про вартість об'єкта оцінки, п'ятої - паспорт-сертифікат об'єкта оцінки, шостий - зміст і т.д. На титульному аркуші номер сторінки не ставиться, хоча і мається на увазі. Решта сторінки нумеруються, в тому числі і зайняті малюнками, таблицями та іншим графічним матеріалом.

Весь зібраний інформаційний матеріал, необхідний для проведення аналізу, формується в кінці звіту у додатку.

Вгорі і внизу кожної сторінки (крім титульних аркушів) повинні бути колонтитули. У верхньому колонтитулі зазначається найменування фірми оцінювача, в нижньому - найменування та адресу об'єкта оцінки.

 

ПОРЯДОК БРОШЮРОВКИ РОБОТИ

Роботу брошурують в такій послідовності: титульний аркуш індивідуальної роботи, завдання на роботу (якщо воно видавалося), титульний лист про оцінку об'єкта, висновки про вартість об'єкта оцінки, паспорт-сертифікат об'єкта оцінки, зміст (зміст), перелік дефеніцій, скорочень і умовних позначень, вступ, основна частина, висновок, список використаних джерел, додатки і представляють в окремій папці.

 

ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ

Титульний аркуш індивідуальної роботи - початковий лист роботи студента, на якому пишеться назва вузу, кафедри, тема роботи, прізвище та ініціали наукового керівника, консультанта і студента, дати закінчення виконання роботи, диференційована оцінка, рік написання роботи.

Титульний аркуш про оцінку об'єкта - початковий аркуш звіту про оцінку об'єкта, на якому пишеться назва фірми оцінювача, його юридична адреса, назва звіту про вартість об'єкта оцінки, адреса об'єкта оцінки, дані замовника і експерта, місто і рік написання звіту.

Титульні листи повинні оформлятися за формою, наведеною в додатках А і Б.

 

 

5 ЗАВДАННЯ НА ПРАКТИЧНЕ (ІНДИВІДУАЛЬНУ) РОБОТУ

Якщо виконання роботи здійснюється за завданням, виданим керівником, то завдання на спеціальному бланку за підписом керівника поміщається після титульного аркуша роботи. Лист із завданням включається в загальну нумерацію сторінок.

 

6 ВИСНОВКИ ПРО ВАРТІСТЬ ОБ'ЄКТА ОЦІНКИ

Вказуються назви замовника і фірми оцінювача, їх юридичні адреси, правові підстави проведення оцінки (номер договору, укладеного між ними), назва об'єкта оцінки та його адреса, форма власності, використання земельної ділянки, мета оцінки, дата оцінки, вид вартості, база оцінки та використані методичні підходи, що оцінюється маркетингове час (при необхідності), вартість об'єкта оцінки на дату оцінки в гривнях і в умовних одиницях (за офіційним курсом НБУ), вартість об'єкта оцінки на одиницю будівельного об'єму або площі.

Висновки про вартість об'єкта оцінки оформлятися за формою, наведеною в додатку В.

 

 

7 ПАСПОРТ-СЕРТИФІКАТ ОБ'ЄКТА ОЦІНКИ

Вказуються всі дані об'єкта оцінки: назва, адреса, зона розташування об'єкта, відстань до основних магістралей, центру міста, вокзалів, аеропорту, рік забудови, поверховість, внутреняя інфраструктура, функціональне призначення, технічні характеристики об'єкта (висота, площі, об'єм), капітальність, ринкові коефіцієнти подорожчання, фізичний знос, площа та вартість права користування земельною ділянкою, метологіческіе підходи оцінки, показники вартості (загальна, одиниці площ і будівельного об'єму), назва та адреса експертної фірми, прізвище та сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, вартість послуг з оцінки з ПДВ.

Паспорт-сертифікат оформляється у вигляді формалізованої розгорнутої таблици, форма якої представлена ​​в додатку Г.

8 ЗМІСТ

Зміст роботи наводиться на наступній сторінці після паспорта-сертифіката. У змісті послідовно перераховуються: перелік дефініцій, скорочень і умовних позначень, вступ, найменування всіх розділів (глав), підрозділів (параграфів), пунктів і підпунктів роботи, висновок, список використаних джерел, назви додатків і вказуються номери сторінок, на яких вміщено початок відповідного матеріалу.

Розділ роботи не може складатися менше ніж з двох підрозділів.

Всі заголовки і підзаголовки повинні бути написані в тій же послідовності і в тій же словесної формулюванні, в якій вони наводяться в роботі. При цьому вони нумеруються арабськими цифрами без крапки. Перелік скорочень і умовних позначень, вступ, висновок, список використаних джерел та додатки цифрами не нумеруються.

Приклад оформлення змісту (змісту) роботи наводиться в додатку Д.

 

 

9 ПЕРЕЛІК ДЕФІНІЦІЇ, СКОРОЧЕНЬ І УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Всі прийняті в роботі дефініції, малопоширені умовні позначення, символи, одиниці і терміни пояснюються в переліку, який розташовується безпосередньо після змісту (змісту) на новій сторінці. Незалежно від цього, при першій появі цих елементів у тексті роботи, приводять їх розшифровку. Перелік скорочень дається в алфавітному порядку.

Приклад оформлення переліку:Дата оцінки – дата, на яку судження експерта є дійсним.

Оцінна вартість – вартість (незалежно від прийнятої концепсії вартості), що визначена в результаті оцінки з урахуванням місце знаходження об”єкта.

Об”єкт оцінки – будь–яке майно, майнові і немайнові права, комплекс прав, визначення вартості яких було метою оцінки.

Ринкова вартість – розрахукова величина, яка дорівнює грошовій сумі, за яку передбачається перехід майна з рук в руки на дату оцінки в результаті комерційної угоди між добровільним покупцем та добровільним продавцем після адекватного маркетингу; при цьому вважається, що сторони діяли компетентно, розсудливо та без примусу.

 

 

10 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ОЦІНКУ ОБЪЕКТА

 

Звіт про оцінку объекта може складатися у повній чи у стислій формі.

Звіт про оцінку объекта, що складається у повній формі, повинен містити:

- опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати;

- дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість объекта відповідно до вимог законодавства;

- мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки;

- перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка;

- перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;

- виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;

- опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки;

- висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки;

- виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість объекта;

- письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки объекта та інших нормативно-правових актів з оцінки объекта під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки объекта і висновку про його вартість;

- висновок про вартість объекта;

- додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Звіт про оцінку объекта підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки объекта, разом із звітом про оцінку объекта зберігаються в архіві суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання не менше ніж п'ять років, якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки объекта.

Алгоритм процесу (процедура) оцінки нерухомості

1 Підготовчий етап
- ознайомлення з об»ектом оцінки, умовами угоди - визначення бази оцінки - подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору
2 Проведення оцінки об»екту
- укладання договору на проведення оцінки - ознайомлення з об»ектом оцінки - аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання ії результатів
2.1 Збір і аналіз даних (збирання та оброблення необхідної інформації для проведення оцінки)
Загальні дані	Спеціальні дані
Економічні	Місце розташування	- документи, що засвідчують право власності (або інші майнові права) - функціональне використання - фізичні характеристики
- аналіз ринку - фінансування - тенденції
2.2 Идентіфікація об'єкта оцінки та пов»язаних з ним прав
2.3 Вибір методичних підходів, методів, оціночних процедур
2.4 Узгодження результатів оцінки
2.5 Складання звіту про оцінку та висновку про вартість об'єкта оцінки
2.6 Доопрацювання звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (при необхідності)

 

 

11 ВИСНОВОК ПРО ВАРТІСТЬ ОБЪЕКТУ

Висновок про вартість объекту повинен містити відомості про:

- замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку объекта;

- назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику;

- мету і дату оцінки;

- вид вартості, що визначався;

- використані методичні підходи;

- величину вартості, отриману в результаті оцінки.

У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки.

Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку объекта, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.

 

ЗАГОЛОВКИ

 

При написанні роботи текст поділяють на окремі частини: розділи (розділи) і входять до них параграфи (підрозділи), а при необхідності у складі параграфів виділяють більш дрібні структурні складові - пункти і підпункти. Основний рубрикою роботи є глава (розділ). Зміст підрозділів деталізує зміст розділів, утримання пунктів деталізує зміст підрозділів, зміст підпунктів деталізує зміст пунктів, до яких вони належать.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, пункти та підпункти можуть мати заголовки. При цьому заголовки формулюються таким чином, щоб вони коротко розкривали зміст глави, параграфа і т.д. Протягом всієї рукописи оформлення заголовків має бути однаковим. Заголовки не підкреслюють, не виділяються курсивом або кольором.

Такі структурні елементи роботи, як зміст (зміст), перелік скорочень і умовних позначень, вступ, висновок, список використаних джерел та додатки не нумеруються. Відповідні заголовки розташовуються в середині рядка і друкуються прописними літерами без крапки в кінці.

Аналогічний порядок існує і для оформлення заголовків розділів, проте розділи нумеруються наскрізь по всій роботі арабськими цифрами. Після номера глави крапка не ставиться, далі слід виражене словами заголовок також без крапки в кінці.

Підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожної розділу. Номер підрозділу повинен складатися з номера глави і номера власне підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.2 - другий підрозділ першого розділу. Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу та порядкового номера пункту в даному параграфі (1.2.2 - другий пункт другий підрозділу першого розділу), номер підпункту доповнюється його порядковим номером у даному пункті (1.2.2.5 - п'ятий підпункт другого пункту другого параграфа першого розділу). Заголовки даних структурних елементів роботи починаються з абзацного відступу і друкуються малими літерами (крім першої великої) без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту і бути рівним 15-17 мм.

Слід зазначити два моменти:

- Виділення більш дрібних структурних елементів (параграфів, пунктів і підпунктів) здійснюється у разі, якщо їх більше одного (наприклад, не може бути один параграф в розділі, їх повинно бути або як мінімум два, або жодного);

- Утримання глави (параграфа, пункту) повністю розкривається змістом входять до неї дрібніших структурних елементів - параграфів (пунктів, підпунктів). Наприклад, якщо в розділі виділяються параграфи, то в ній не може приводитися матеріал, який не входить ні в один з параграфів.

Заголовки глав друкуються прописними буквами, а заголовки параграфів - малими (крім першої літери - великої). В кінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовках не допускається. Не допускається розміщувати найменування розділів в нижній частині сторінки, якщо після них тексту немає або розташовується тільки один рядок тексту.

Відстань між заголовком і подальшим (попереднім) текстом має бути не менше двох рядків.

Відстань між рядками заголовка приймати таким як в тексті. Тобто між назвою розділу (глави) і підрозділу (параграфа) звичайний міжрядковий інтервал.

 

 

13 ЦИТАТИ, БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ І СНОСКИ

Цитати із законодавчих актів держави, інструкцій, рекомендацій та інших документів, монографій і т.д. слід виписувати з першоджерел, а не з книг, підручників, журналів, де вони наведені в працях інших авторів. Цитата повинна повністю відповідати оригіналу. Наприкінці цитати або після прізвища автора має бути посилання на першоджерело.

У науковій роботі вживання посилань є необхідним при цитуванні і запозиченні положень, формул, таблиць, ілюстрацій з робіт інших авторів. В іншому випадку робота набуває компілятивний характер.

Посилання також застосовуються для того, щоб читач міг знайти додаткову літературу з даного питання. При згадці в тексті точки зору певного автора на аналізовану в роботі проблему можливі два варіанти: пряме цитування (цитата береться в лапки) або опис основної ідеї своїми словами, а й у тому, і в іншому випадку обов'язково наявність посилання на автора.

Приклади:

а) «Ціна – це факт, що фіксує на визначену дату вартість майна у грошовій сумі, за якою відбувся продаж» [6, c.47];

б) Зокрема, Є. Панченко аргументує, що попит є потреба в товарах та послугах, що забезпечені грошовими та іншими платіжними засобами [10, с.294];

в) Український оцінювач Я.И.Марков вважає, що «всі функції складного відсотка побудовані з використанням формуми майбутньої вартості грошової одиниці» [7, с.126].

Посилання на використані джерела рекомендується оформляти зазначенням порядкового номера за списком використаних джерел у квадратних дужках. Наприклад, зазначаючи, що серед досліджень в галузі формування інвестиційної вартості великий інтерес представляють роботи Я.І.Маркова, зробимо в тексті посилання [7]. При цьому маємо на увазі, що в списку використаних джерел під номером 7 значиться монографія Я.І.Маркова «Інвестиційна вартість» (Марков Я.І. Інвестиційна вартість / Я.І.Марков. - К., 2005. - 236 с.).

Посилання на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки слід вказувати їх порядковим номером, наприклад: «в розділі 4», «в пункті 3.1.1», «у підпункті 2.3.4.1», «за формулою (3.2)»,«в рівнянні (2.1)»,«на малюнку 1.4»,«в додатку А».

Якщо в роботі одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, слід при посиланнях писати: «на малюнку», «у таблиці», «за формулою», «в рівнянні».

Виноски позначають наголосами у вигляді арабських цифр (порядкова нумерація) з дужкою. Нумерація виносок окрема для кожної сторінки. Знак виноски ставиться безпосередньо після того слова, числа, символу і т.д. до якого дається пояснення і перед текстом пояснення.

ФОРМУЛИ

 

Формули і рівняння слід виділяти в окремий рядок. Вони Розташовуються після тексту, в якому вони згадуються посередині рядка. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, в якій вони дані у формулі.

Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацного відступу словом «де» без двокрапки. Після пояснень в квадратних дужках дається посилання на джерело, з якого запозичена формула.

Формули і рівняння слід нумерувати арабськими цифрами в круглих дужках порядковою нумерацією в межах розділу.

Наприклад, у тексті згадується формула:

«Величина фізичного зносу будівлі визначається за формулою:

Ф_б= å Ф_еі L_і/100, (7.3)

 

Ф_б - величина фізичного зносу будівлі, %;

Ф_еі - величина фізичного зносу окремої конструкції будівлі, %;

L_і - питама вага елементів у вартості будівлі, %;

п - число окремих елементів будівлі [12, с.9].

При цьому передбачається, що дана формула - третя по порядку в розділі 7, а в списку літератури під номером 12 значиться Правила визначення фізічного знос житлових будинків СОУ ЖКГ 75.11 - 35077234. 0015: 2009.

 

ПЕРЕРАХУВАННЯ

Перерахування при необхідності можуть бути приведені всередині пунктів і підпунктів. Перед перерахуванням ставиться двокрапка. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи - дефіс, також допускається використання арабських цифр при оформленні перерахувань.

Приклад оформлення перерахування в тексті роботи:

«В даний час у практиці оцінки вартості об”єктів ринкова вартість визначається такими загальновизначеними підходами:

- доходний підхід;

- ринковий підхід;

- майновий підхід» [15, с.40].

«Використання об”екта оцінки повинно відповідати чотирьом критеріям, щоб відповідати його найбільш ефективному використанню:

а) бути фізично можливим;

б) бути законодавчо дозволеним;

в) бути економічно виправданим;

г) корисним» [15, с.64].

«Робота виконувалась за наступними напрямками:

1) вивчення документів, наданих Заказчиком;

2) аналіз проектних документів;

3) проведення натурного обстеження об”єкта оцінки;

4) фотографування об”єкта оцінки;

5) аналіз принципів і бази проведення оцінки майна;

6) визначення вартості об”єкта оцінки;

7) оформлення проведеної роботи у формі звіту»

 

 

16 ТАБЛИЦІ

Цифровий матеріал для наочності і порівнянності оформляють у вигляді таблиць.

Таблиці нумерують арабськими цифрами в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Над лівим верхнім кутом таблиці поміщають напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Наприклад: «Таблиця 3.2» - друга таблиця у розділі 3, потім нижче назва таблиці без крапки.

Кожна таблиця може мати назву, яку друкується малими літерами крім першої великої і поміщається над таблицею.

На всі таблиці дають посилання в тексті. При цьому слово «таблиця» пишеться повністю, наприклад: «результати розрахунків представлені в таблиці 3.2».

Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку.

При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. Допускається голівку і боковик заміняти номерами граф чи рядків, при цьому необхідно пронумерувати арабськими цифрами графи і / або рядки першої частини таблиці. Над іншими частинами пишуть «Продовження таблиці» із зазначенням номера таблиці. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не приводять.

Графу «№ по порядку» в таблицю не включають. Якщо показники, параметри або інші дані необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують в лівій частині таблиці перед нумерованими показниками.

Одиниці величин вказують або в заголовках, або короткий зміст, окрему графу для одиниць не виділяють. Якщо всі показники, розміщені в таблиці, мають тільки одну одиницю, наприклад: тис. Грн., То її скорочене позначення показують над таблицею праворуч, а при поділі таблиці на частини - над кожною її частиною. Якщо в таблиці застосовуються різні одиниці величин, то їх заносять в таблицю.

Заголовки і підзаголовки граф вказуються в однині малими літерами крім першої великої.

Розташовують таблицю після першого згадування про неї в тексті.

Приклад оформлення таблиці наведено нижче:

 

Таблиця 1.5

Конструктивні елементі будівлі

 

Назва конструктивних елементів	Характеристика
Фундаменти	Стрічкові залізобетонні
Стіни зовнішні, перегородки	Цегляні
Покриття	Ребристі збірні залізобетонні плити
Покрівля	Похила по дерев”яним кроквам з азбоцементних листів
Підлога	Бетонна
Просвіти	Дерев”яні віконні блоки, дерев”яні двері
Внутрішні оздоблювальні роботи	Штукатурка по стінам. Фарбування водними сумішами і облицювання керамічними плитками в приміщеннях
Зовнішні оздоблювальні роботи	Фарбування водними сумішами фасадів
Інженерне обладнання	Відсутнє

 

17 ІЛЛЮСТРАЦІЇ

До ілюстративного оформлення відносяться графіки, діаграми, схеми.

Кількість ілюстрацій, вміщених у роботі, визначається її змістом, воно має бути достатнім для того, щоб надати излагаемому тексту ясність і конкретність.

Ілюстрації слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.

На всі ілюстрації мають бути посилання по тексту. Ілюстрація може мати назву, яку поміщається під нею. Позначається ілюстрація словом «Рисунок», яке разом з номером і назвою поміщається після пояснювальних даних.

Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: малюнок 2..3 - третій рисунок у розділі 2. Після номера ілюстрації крапка не ставиться. Назва ілюстрації пишеться малими літерами з першої великої і без крапки в кінці.

Посилання на ілюстрації дають по тексту таким чином: «(Малюнок 1.3)», «як представлено на малюнку 2.5» або «на схемі (малюнок 3.4) зображено...».

Посилання на раніше згадані ілюстрації дають зі скороченим словом «дивись»: (див. малюнок 3.1).

Приклад оформлення ілюстративного матеріалу наведено нижче.

 

Рис.3.2 Об'єкти маркетингових досліджень

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бібліографічний апарат роботи повинен відповідати положенням системи стандартів в галузі інформаційно-бібліографічної та видавничої діяльності, які:

- регламентують основні положення і правила бібліографічного опису окремих видів видань, електронних ресурсів, неопублікованих документів і їх частин, що застосовуються в посиланнях і списках використаних джерел;

- встановлюють структуру бібліографічного опису, повний набір і тверду послідовність приведення елементів, їх значущість для ідентифікації документів;

– рекомендують систему посилань на джерела та правила, за якими вони розміщуються в основному тексті і поза основного тексту.

Список використаних джерел містить відомості про всіх джерелах, використаних при написанні наукової роботи.

Угруповання матеріалу, що застосовується у списку використаних джерел, може бути:

- алфавітної;

- хронологічної;

- у порядку згадування або цитування джерел в основному тексті.

При алфавітній угрупованню матеріалу в списку опис книг і статей розташовується в алфавітному порядку авторів та назв. Це найпростіший спосіб розташування використаної літератури. Роботи авторів-однофамільців вказують за алфавітом ініціалів. Роботи одного і того ж автора розташовують за алфавітом назв. При використанні публікацій на іноземних мовах список будується двома або трьома рядами (для документів на мовах, що використовують кирилицю, латиницю, і документи на мовах з особливою графікою), але нумерація його позицій має бути наскрізною.

Хронологічна угруповання в списку використаних джерел застосовується, коли треба показати історію розвитку та вивчення досліджуваного питання: в хронологічному порядку видання книг і статей або в хронології подій.

Спосіб бібліографічною угруповання документів у порядку згадування або цитування їх в основному тексті застосовують у вигляді приміток. При цьому слід зазначити труднощі наведення довідок про включення до списку окремих джерел, а чергування вітчизняних і зарубіжних публікацій порушує принцип побудови списку двома-трьома алфавітними рядами.

Відомості про джерела рекомендується розташувати в алфавітному порядку і нумерувати арабськими цифрами з крапкою. При цьому на перше місце за ступенем значущості рекомендується виносити законодавчі та нормативні документи:

- закони і постанови Верховної Ради України (у порядку алфавіту);

- укази Президента України (у порядку алфавіту);

- постанови Кабінету Міністрів України (у порядку алфавіту);

- нормативні акти інших міністерств і відомств (у порядку алфавіту).

Книги та статті з періодичних видань також рекомендується приводити в алфавітному порядку прізвищ авторів і назв творів друку. При цьому джерела російською та українською мовою наводяться в одному списку з дотриманням встановленої послідовності.

Не допускається скорочувати будь-які заголовка в будь-якій області бібліографічного опису (за винятком випадків, коли скорочення є в самому джерелі інформації) та загальне позначення матеріалу.

Приклади бібліографічного опису різних джерел:

... Законів:

· Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні від 12.07.2001 № 2568-ІІІ - 21с. – (Законы Украины).

…Указів Президента України:

· Про призначення грантів Президента України докторам наук для здійснення

наукових досліджень на 2011 рік: указ Президента України від 30 верес. 2011р. № 961/2011 // Уряд. кур’єр. – 2011. – № 185. – С. 13.

… Накази, постанови, листи та ін.

· Постанова Держбуду СРСР від 11 травня 1983 р. №94. Додатки 1 і 2 – 12с.

…Стандартів:

· Національний стандарт №1. Загальні засади оцінки майна і майнових прав: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. №1440 – 15с.

· ДБН ІУ-16-98 ч.1 та 2 Порядок визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України.-Введений від 02.08.1998 р. на заміну ДБН ІУ-16-95.-К.: Держбуд України, 1998. -139с.

…Книг під заголовком:

· Харрисон Г.С. Оценка недвижимости (учебное пособие): Пер. с анг.-М.: РИО

Мособлупрполиграфиздата, 1994.-231с

…Книг під заголовком:

· Износ зданий. Диагностика и реконструкція: Учебное пособие (курс лекций). –К.: Украинское общество оценщиков. Международний центр приватизации, инвестиций и менеджмента, 1998.-188с

…Глав і розділів з книг:

· Кузьмін О. Методи управління інвестиційним портфелем / О. Кузьмін, С.Князь // Економічна енциклопедія / редкол.: Гаврилишин Б. Д. [та ін.]. – К. [та ін.], 2001. – Т. 2. – С. 349.

…Статей із збірок:

· Швец И. Б. Метод оценки недвижимости в период єкономического кризиса / И. Б. Швец, И. И. Приймачук // Вестн. СевГТУ / Киевский. гос. ун-т. – Киев, 2004. – Вып. 54: Экономика и финансы. – С. 78-84.

…Газетных статей:

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Формування собівартості»: затв. наказом М-ва фінансів України від26.08.08 г. № 1090 // Всі про бухоблік. – 2009. – № 15. – С. 80-81

…Статей з журналів:

· Гур`єва І. Розвиток ринку житла в Україні: проблеми й перспективи / І. Гур`єва, С.Хитяник // Фін.контроль. – 2011. – № 1. – С. 17-22.

… Електронних ресурсів віддаленого доступу:

· Вароводова Я.А. Сотрудничество с экспертным сообществом США [Электронный ресурс] / Я.А.Вароводова. – Электрон. дан. – [Б. м.: б. и., 1998?]. – Режим доступа: http://usinfo.state.gov/journals/itdhr/0698/ijdr/toc.htm. – Загл. с экрана

ДОДАТКИ

У додатки відносяться всі джерела цифрової інформації, яка використовується в роботі - облікові регістри, форми бухгалтерської та статистичної звітності, планові та фінансові документи, а також проміжні (розроблювальні) таблиці і розрахунки, зібрані цифрові дані, ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати змістовний заголовок. Посередині рядка над заголовком додатка малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток» і велика літера позначає додаток. Додатки слід нумерувати прописними буквами українського алфавіту.

Якщо в роботі один додаток, то воно позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо програма не поміщається на одну сторінку, то його продовження наводиться на наступній із зазначенням посередині рядка слів «Продовження додатка» і прописної букви, що позначає додаток. Тема додатки при цьому не повторюється.

Не допускається приведення інформації в додатках без згадки про них у тексті.

Наявні в тексті додатка ілюстрації, таблиці, формули і рівняння слід нумерувати в межах кожного додатку. Наприклад, рисунок А.3 - третій рисунок додатка. Якщо в додатку одна таблиця, ілюстрація, формула, рівняння - вони нумеруються відповідно (таблиця А.1 - перша таблиця додатка А).

 

ПРО СТИЛЬ ВИКЛАДУ

Виклад текстової частини повинно бути стилістично правильним, в скрутних випадках для правильного написання окремих слів рекомендується користуватися останніми виданнями правил української орфографії та пунктуації та орфографічними словниками української мови. Застосування термінів має бути однаковим. Якщо вводиться новий в даній роботі термін, то він повинен бути детально пояснений.

Слід уникати в тексті словосполучень: «я вважаю», «мною отримано», «на мою думку». Замість них краще використовувати обороти типу - «на думку автора», «доцільно», «спостерігається», «представляється необхідним», «за результатами дослідження встановлено».

Важливо дотримуватися стриманість і коректність стилю викладу в науковій роботі. Фрази повинні чітко формулювати ідеї автора. Мова наукової роботи має бути «сухим» і стислим. Небажано застосовувати публіцистичний стиль викладу, характерний для газетних і журнальних статей, де допускаються емоційні коментарі автора з приводу аналізованої проблеми і барвисті літературні обороти.

Не менш важлива логіка викладу матеріалу. У роботі повинні розглядатися тільки питання, що мають безпосереднє відношення до аналізованої проблемі і впливають на висновки автора. Послідовність їх розкриття обумовлюється взаємозв'язком і взаємної підпорядкованістю, а також внутрішньою логікою дослідження. У тексті не повинно бути різких переходів від однієї проблеми до іншої.

 

Додаток А

Зразок оформлення титульного аркуша для практичної (індивідуальної) роботи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний університет будівництва і архітектури

Факультет Будівельно-технологічний

Кафедра Товарознавства і комерційної діяльності в будівництві

 

ПРАКТИЧНА (ІНДИВИДУАЛЬНА) РОБОТА

на тему:

 

 

оцінка вартості нерухомого майна

з дисципліни

«Оцінка залишкової вартості будівельних конструкцій і споруд»

 

 

Выполнил: студент группы ТКД

Соломка У.В. __________________

«_____»_________________2015 г.

Проверила: асистент

Остапенко Т.Ю ________________

«_____»_________________2015 г.

 

Київ 2015

 

Додаток Б

Зразок оформлення титульного аркуша для звіту з оцінки об'єкта

Експертно – оціночна фірма «УКРДІПРОЕКТ»

Україна, м.Київ, Контрактова площа,2

 

З В І Т

про вартість нерухомого майна (одноповерховий цегляний житловий будинок), що розташоване за адресою:

Київська область, Поліський район,

С. Пески, вул. Жовтнева,7

 

 

Замовник:
Виконавчий комітет райради Поліського району Київської області Голова райради
ОЦІНЮВАЧ:
Експертно – оціночна фірма «УКРДІПРОЕКТ» Директор
		А.є.АНТОНЮК

Київ – 2015

Додаток В

Зразок оформлення висновку про вартість об'єкта

В И Т Я Г

про вартість об”єктУ

 

Одноповерховий цегляний житловий будинок за адресою:

Київська область, Поліський район,

С. Пески, вул. Жовтнева,7

Експерт	Експертно – оціночна фірма «УКРДІПРОЕКТ» м.Київ, Контрактова площа, 2
Замовник	Виконавчий комітет райради Поліського району Київської області п. Красятичі, вул. Поліська,5
Правові аспекти проведення розрахунку	Контракт № 18/06-0 від 10 квітня 2015 року
Об”ект оцінки	Одноповерховий цегляний житловий будинок
Форма власності	Комунальна власність
Викорастання земельної ділянки	Використання під житлову забудову
Мета оцінки	Для відчуження майна шляхом його продажу на конкурентних засадах
Дата оцінки	21 квітня 2015 року
Вид вартості	Ринкова
Використані методичні підходи	Витратний
Оцінюваємий маркетинговий час	6 місяців
Вартість об”єкту (без ПДВ)	грн
ум.од*
Вартість об”єкту (без ПДВ) на одиницю будівельного обсягу	грн
ум.од*

* По офіційному курсу НБУ

 

Додаток Г

Зразок оформлення паспорта-сертифіката об'єкта

ПАСПОРТ-СЕРТИФІКАТ

Код поз	Параметри	Фактичні дані	Код поз	Параметри	Фактичні дані
	Вихідні дані про об”єкт:			Будівельно-технічні характерст.:	х	х
Наз-ва	Комплекс будівель і споруд промислового призначення		10.1	висота основної частини будівлі (м)	3,0	х
10.2	висота прибудови будівлі (м)	х	х
1.2	Група (будів., приміщ.,споруд.)		10.3	висота підвалу будівлі (м)	х	х
1.3	Контракт №	18/06-0	10.4	висота тамбурів будівлі (м)	х	х
1.4	Дата контракту	10.04.2015	10.5	загальна площа будівлі (м2)		х
1.5	Дата оцінки	21.04.2015	10.6	площа основної частини будівлі (м2)	х	х
2222 2	Мета оцінки:	х	10.7	площа підсобних приміщень (м2)	х	х
	викуп, оренда, конкурс, аукціон,	х	10.8	площа забудови будівлі (м2)		х
	застава, інші		10.9	будівельний обсяг основн. част. (м3)		х
	Місцерозташування:	х	10.10	будівельний обсяг будівлі (м3)	х	х
обл.	Київська	х		Група капітальності	ІІ	х
р-н	Поліський	х		Ринковий коефіцієнт на БМР:		х
м.		х	12.1	Ку-коеф. подор. (1969-1984 рр.)		х
с.	Пески	х	12.2	Котр-галуз. коеф. (1984-1997 рр.)		х
р-н		х	12.3	Кі-серед. ін. зміни варт.(1997-д/о)		х
ул.	Жовтнева	х	12.4	Кінд-ін. індексації на дату оцінки		х
буд.		х		Середньозважений фізич. знос, (%)		пит.в.
кв.		х		Сумарна норма катіталізації (%):		х
	Зона	х	14.1	У тому числі: базова ставка		х
4.1	централ./середин./периферійна		14.2	сумарні поправки на ризик		х
4.2	селітебна/промис./рекреаційна			Вартість права користування	х	х
	Відстань (км) до:	х		земельною ділянкою:	х	х
5.1	центру міста	0,5	15.1	площа зелельної ділянки (м2)		х
5.2	автовокзалу	1,0	15.2	податкова вартість (грн)		х
5.3	основних магістралей	0,25	15.3	риночна вартість (грн)		х
	Об”єкт нерухомості:	х		Методи оцінки:	х	х
6.1	вбудоване приміщ., прибудов.		16.1	Витрат		х
6.2	вбудоване-прибудоване, підвал		16.2	Прибутковості		х
6.3	напівпідвал, цокольний поверх		16.3	Порівняння продажів		х
6.4	мансардний поверх/горище			Показники вартості:	гривні	ум.е.
6.5	окремо розташовані будівлі		17.1	загальна вартість будівлі (без ПДВ)
6.6	павільон/ларьок, навіс, споруд.		17.2	у т. числі: вартість поліпшення
6.7	майданчик, тимчас. споруда		17.3	за 1 м2 загальної площі будівлі
	Характеристики об”єкта:	х	17.4	за 1 м2 площа забудови будівлі
7.1	рік забудови		17.5	за 1 м3 обсягу будівлі
7.2	кількість поверхів		17.6	Орендна плата		х
7.3	розміщення об”єкта в будівлі	х	17.7	Орендна ставка за 1 м2 площі		х
	Внутрішня інфраструктура:	х		Експертна фірма:	х	х
8.1	електропостачання		скор.	Експертно – оціночна фірма «УКРДІПРОЕКТ»	х	х
8.2	газопостачання		в/ю.о.	Україна, м.Київ	х	х
8.3	водопостачання		м/р	Контрактова площа,2	х	х
8.4	каналізація			Експерт:	х	х
8.5	теплозабезпечення		Приз.		Серт.№
8.7	телефонізація		і.-б.		від
8.8	радіофікація			Свид.про реєстр.в Державному	№
8.9	телебачення			реєстрі оцінювачів	від
	Функціональне призначення:	х	Фам.	Сертифікат суб”єкта оціночної	№
9.1	галузь	х	і.-б.	діяльності	від
9.2	адмініс./побутова/вироб./склад.			Вартість послуги (з ПДВ)		х
Підписи
Оцінювач	О.В.Остапенко		Директор	А.Є.Антонюк

 

 

Додаток Д

Зразок оформлення змісту звіту про оцінку в роботі

З М І С Т

Задание на практическую (индивидуальную) работу
Выводы о стоимости объекта оценки
Паспорт-сертификат объекта
Перечень дефиницей, сокращений и условных обозначений
Вступ
1 Викладення важливих факторів
1.1 Загальні положення, допущення та обмежувальні умови
1.2 Фахівці-учасники оцінки
1.3 Правові аспекти проведення оцінки
2 Завдання на оцінку майна
2.1 Визначення завдання на оцінку
2.2 Процедура оцінки
3 Опис (основні характеристики) об»єкта оцінки
3.1 Місце розташування об»єкта оцінки
3.2 Загальна характеристика об»єкта оцінки
3.3 Архітектурно-планувальні рішення об»єкта оцінки
3.4 Характеристика конструктивних рішень об»єкта оцінки
4 Методичні підходи до оцінки майна та їх основні засади
4.1 Обгрунтування методичних підходів оцінки об»єкта
4.2 Витратний підхід
4.3 Дохідний підхід
4.4 Порівняльний підхід
5 Основні припущення та передумови проведення оцінки
5.1 Аналіз найбільш ефективного використання земельної ділянки
5.2 Застосування методичних підходів до оцінки нерухомого майна
6 Огляд ринку нерухомості міста
6.1 Загальна характеристика міста
6.2 Загальга характеристика ринку житла
7 Визначення вартості об»екту нерухомого майна за витратним методичним підходом
7.1 Алгоритм визначення вартості об»єкта оцінки
7.2 Визначення вартості заміщення об»єкта оцінки
7.3 Визначення зносу об»єкта оцінки
7.4 Визначення фізичного зносу об»єкта оцінки
7.5 Розрахунок вартості права користування земельною ділянкою
7.6 Зведена таблиця розрахунку вартості об»єкта оцінки
8 Узгодження та обґрунтування результатів оцінки об»єкта
8.1 Висновки оцінювача
8.2 Виписка із висновка про вартість об»єкта оцінки
Сертифікация (письмова заява оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації)
Література
Додаток А Генплан земельної ділянки
Додаток Б Поверховий план будинку
Додаток В Фотографії порушень будинку