Акти Кабінету Міністрів України

Практичні завдання

Завдання 1

Пасажир Морєв запізнився на поїзд на 30 хвилин. Звернувшись до каси залізничного вокзалу, він став вимагати повернення вартості квитка у повному обсязі, пояснивши, що запізнився на поїзд через затримку руху приміських поїздів, і, отже, немає його провини, а є провина залізниці. Касир відмовив у задоволенні вимоги Морєва.

Чи підлягає вимога Морєва задоволенню? Розв’яжіть завдання також для повітряного і автомобільного транспорту. Чи зміниться рішення, якщо Морєв став би вимагати повернення вартості квтика через 2 дні після відходу поїзда, надавши довідку, що цей час він знаходився у лікарні через серцевий напад?

Завдання 2

Сомов купив квиток у плацкартний вагон поїзда Харків – Ужгород. Зайшовши до вагона, він виявив, що його місце зайняте іншим пасажиром, який має на руках квиток на це саме місце. Сомов попросив провідника звільнити його місце або надати інше. Через те що всі місця в вагоні були зайняті, провідник запропонував Сомову пройти до сусіднього вагона і зайняти купейне місце, сплативши різницю у вартості квитків або перейти до загального вагона. Сомов зайняв купейне місце, а від сплати різниці вартості квитків відмовився.

Хто правий у цьому спорі? Перелічте права пасажирів у випадку ненадання їм місця, зазначеного у квитку.

Завдання 3

Кукаркін відправив багаж, визначивши його цінність. При одержанні прибулого на станцію призначення багажу було виявлено нестачу речей в упаковці. Кукаркін подав до залізниці позов про стягнення фактичної вартості втраченого багажу, надавши товарний чек, згідно якого дійсна вартість втрачених речей рівно вдвічі перевищувала зазначену Кукаркіна цінність багажу.

В якому обсязі залізниця відповідає за втрату вантажу і багажу? Чи зміниться рішення, якщо багаж, зданий Кукаркіним, буде без визначення цінності? До якої залізниці (відправлення чи призначення) подається вимога про відшкодування вартості втраченого вантажу, багажу?

 

Завдання 5

Об’єднання «Плодоовоч» (м.Ужгород) відвантажило на адресу ЗАТ КР» (м. Харків) два вагони винограду та вагон яблук. Вантаж був завантажений відправником вантажу і ним же опломбований. Термін доставки вантажу встановлений у 5 днів, термін транспортабельності – 8 днів. Вантаж прибув до станції «Левада» із простроченням доставки у дві доби в справних вагонах, але на вагоні з яблуками була пломба станції Рівне-товарний. Через з прострочення доставки. був складений комерційний акт, у якому. крім прострочення доставки, було зазначено псування винограду і нестачу двох ящиків яблук.

ЗАТ «КР» подало претензію до управління Південної залізниці про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу, а також вартості зіпсованого вантажу і вартості нестачі.

Залізниця претензію відхилила, зазначивши у відповіді, що:

1) прострочення у доставці вантажу сталося за провиною ст. Рівне, що затримала відправлення вантажу на дві доби, а тому вона і повинна відповідати;

2) за псування вантажу залізниця не відповідає, бо вантаж хоча і прибув з порушеннями терміну доставки, але у межах його транспортабельності, зазначеного відправником вантажу. Крім того, Статут залізниць не містить норми, яка передбачає одночасне стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу і відшкодування збитків за його псування;

3) за втрату двох ящиків яблук залізниця також не відповідає, тому що, по-перше, вантаж був завантажений відправником, по-друге, за вагою нестача вантажу не перевищує встановленої норми його природної втрати.

ЗАТ «КР» звернувся до суду із позовом. Вирішіть спір.

Завдання 6

ЗАТ «Тредінвест» подало до арбітражного суду позов до морського пароплавства про стягнення вартості вантажу, повністю зіпсованого при морському перевезенні, і фрахту, сплаченого пароплавству за перевезення. При розгляді справи встановлено, що ЗАТ «Тредінвест» при прийманні в порту призначення контейнера, що перевозиться пароплавством на підставі договору морського перевезення вантажу за коносаментом, виявило, що гречану крупу і горох, які знаходяться у контейнері,в результаті підмочування морською водою повністю зіпсовано і навіть не можна використати на корм тваринам.

Відповідач позов не визнав і заявив, що перевізник не відповідає за втрату або пошкодження прийнятого для перевезення вантажу, якщо доведе, що втрата або ушкодження вантажу сталися внаслідок непереборної сили. У цьому випадку позивачем порушені правила завантаження контейнера, що в умовах шторму привело до підмочування вантажу морською водою. Доказом того, що перевезення вантажу відбувалося в умовах шторму, є морський протест, заявлений капітаном судна в порту призначення.

Розгляньте аргументи сторін.

Як має бути вирішена цей спір?

Законодавчі акти

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30 (23.07.1996). – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 (03.10.2003). – Ст. 356.

3. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18 (02.05.2003). – Ст. 144.

4. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47 (12.07.1995). – Ст. 394.

5. Повітряний кодекс України від 19.05.2011 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 48 / № 48-49/ (09.12.2011). – Ст. 536.

6. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 за № 959 ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29 (16.07.1991). – Ст. 377.

7. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 за № 1023-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30 (23.07.1991) – Ст. 379.

8. Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 за № 1956-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. − № 10 (10.03.1992) – Ст. 139.

9. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.1993 за № 3125-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23 (08.06.1993). – Ст. 243.

10. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994 за № 185/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40 (04.10.1994). − Ст.364.

11. Про транспорт: Закон України від 10.11.1994 за № 232/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51 (20.12.1994). – Ст. 446.

12. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8.02.1995 за № 39/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. − № 12 (21.03.1995). – 81.

13. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 06.07.1995 за № 265/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. − № 28 (11.07.1995). − Ст. 205.

14. Про страхування: Закон України від 7.03.1996 за № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. − № 18 (30.04.1996). – Ст. 78.

15. Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15.05.1996 за № 192/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 29 (15.06.1996). – Ст. 139.

16. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань страхування: Закон України від 21.10.1997 за № 590/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. − № 2 (13.02.1998). – Ст. 5.

17. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 за № 606-XIV// Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24 (18.06.1999). – Ст. 207.

18. Про транзит вантажів: Закон України від 20.10.1999 за № 1172-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51 (24.12.1999). – Ст. 446.

19. Про банки і банківську діяльність: Закон украіни від 07.12.2000 за № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. −№ 5 (09.02.2001). − Ст. 30..

20. Про автомобільний транспорт: Закон України від 05.04.2001 за № 2344-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22 (01.06.2001). – Ст. 105.

21. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 за № 2346-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29 (20.07.2001). − Ст. 137.

22. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 за № 2664-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1 (04.01.2202). – Ст. 1.

23. Про зерно та ринок зерна: Закон України від 04.07.2002 за № 37-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 35 (30.08.2002). – Ст. 258.

24. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України від 28.11.2002 за № 249-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 1 (03.01.2003). − Ст. 2.

25. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11.2003 за № 1255-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. − № 11 (12.03.2004). − Ст. 140.

26. Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003 за № 1280-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12 (19.03.2004). – Ст. 155.

27. Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від 01.07.2004 за № 1955-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 52 (24.12.2004). – Ст. 562.

28. Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів: Закон України від 01.07. 2004 за № 1961-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2005. − № 1 (07.01.2005). – Ст. 1.

29. Про сертифіковані товарні склади: Закон України від 23.12.2004 за № 2286-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6 (11.02.2005). – Ст. 136.

30. Про цінні папери та фондовий ринок. Закон України від 23.02.2006 за № 3480-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2006. − № 31 (04.08.2006). − Ст. 1126.

31. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 01.06.2010 за № 2289-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33 (20.08.2010). – Ст. 471.

32. Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 за № 4452-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. − № 50 (14.12.2012). − Ст. 564.

33. Про морські порти: Закон України від 17.05.2012 за № 4709 –VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 45 (22.06.2012). – Ст. 1729.

Акти Президента України

34. Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки: Указ президента України від 12.06.1995 за № 436/95. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:. http://zakon 4.rada. gov.ua/laws/ show/436/95/card6#Public.

Акти Кабінету Міністрів України

35. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 за № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17 (27.041993). – Ст. 184.

36. Про затвердження правил побутового обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 за N 313. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon2. rada. gov.ua /laws/show/313-94-%D0%BF/card6#Public.

37. Про затвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 за № 959 // Урядовий кур’єр (12.09.1996).

38. Про порядок провадження діяльності страховими посередниками: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 за № 1523 // Урядовий кур’єр (21.01.1997).

39. Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні: Наказ Мінтрансу України від 14.10.1997 за № 363 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 8 (12.03.1998). – Ст. 312.

40. Про затвердження Статуту залізниць України від 06.04.1998 за № 457 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 14 (23.04.1998). – Ст. 548.

41. Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 за № 1597 // Офіційний вісник України. – 1998. − № 40 (22.10.1998).

42. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2004 за № 444 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/444-95-%D0%BF/card6#Public.

43. Про затвердження Загальних умов укладення договорів підряду в капітальному будівництві: Постанова Кабінету Міністрів України від 01. 08.2005 за № 668 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 31 (19.08.2005), том 2, – Ст. 1867.

44. Про затвердження Правил надання послуг централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення: Постанова Кабінету міністрів України від 21.07.2005 за № 630 // Офіційний вісник України. – 2005. – №30 (12.08.2005). – Ст. 1811.

45. Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання): Постанова Кабінету міністрів України від 15.03.2006 за № 297 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 11 (29.03.2006). – Ст.731.

46. Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України: Наказ Мінтрансзв’язку України від 27.12.2006 за № 1196 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 26 (20.04.2007). – Ст. 1065.

47. Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості: Постанова Кабінету міністрів України від 17.02. 2010 за № 151 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 12 (01.03.2010). – Ст. 114.

48. Про затвердження правил транспортування тварин: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 за № 1402 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 8 (06.02.2012). – Ст. 294.

49. Про затвердження Переліку платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент: Постанова Кабінету міністрів України від 29.12.2010 за № 1258 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 7 (07.02.2011). – Ст. 332.

50. Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 за № 295 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 29 (23.04.2012). – Ст. 1074.