Переваги і недоліки факторингових операцій

Основні переваги факторингу для Постачальників:

· можливість збільшення кількості потенційних Покупців за рахунок надання їм відстрочки платежу (товарного кредиту);

· Отримання додаткового прибутку за рахунок можливості збільшити обсяг продажу, одержавши від фактора необхідні для цього оборотні кошти;

· Захист від упущеної вигоди від втрати Клієнтів за рахунок неможливості за дефіциту оборотних коштів надавати покупцям конкурентні відстрочки платежу і підтримувати достатній асортимент товарів на складі;

· можливість трансформації дебіторської заборгованості в грошові кошти та досягнення таким чином балансу грошових потоків, збільшення за рахунок цього ліквідності та рентабельності поставок;

· можливість здійснення гуртових закупівель значних партій товарів та відповідно підтримання розширеного асортименту, за рахунок наявності обігових коштів для миттєвого задоволення вимог Покупців;

· покращення ділового іміджу та платоспроможності через можливість проведення своєчасних розрахунків зі своїми кредиторами;

· укріплення ринкової позиції;

· знижує витрати на оплаті робочих місць і робочого часу співробітників, відповідальних за: Контроль дебіторської заборгованості, Залучення фінансових ресурсів. При цьому вивільнені ресурси можна направити на розвиток своєї дилерської мережі;

· Зниження собівартості продукції за рахунок можливості закупляти товар у своїх постачальників за нижчими цінами. Крім того, він одержує гарантію захисту від штрафних санкцій з боку кредиторів при невчасних розрахунках з ними, викликаних касовим розривом;

· Важливо пам'ятати, що повернути потенційного Клієнта, що пішов сьогодні до конкурента, завтра може бути неможливо.

Основні переваги факторингу для Покупців:

· можливість проведення розрахунків з постачальниками з відстрочкою платежу після реалізації товару (робіт, послуг) кінцевому споживачу;

· можливість користування товарним кредитом, а у зв'язку з цим відсутність необхідності користування банківськими кредитами;

· можливість збільшення обсягів закупок з відстрочкою платежу.

Основні переваги факторингу для Банку (фактора):

· посилення ділових стосунків з клієнтами в результаті запропонування їм додаткової конкурентоспроможної послуги;

· додаткова можливість збільшення клієнтської бази, в результаті залучення на обслуговування платоспроможних Покупців (Дебіторів) Постачальника;

· збільшення ресурсної бази Банку, в результаті збільшення у Постачальників (клієнтів) обсягів грошових надходжень на поточні рахунки, за рахунок зростання у них обсягів поставок;

· диверсифікація кредитного ризику між Покупцями (Дебіторами);

· можливість отримання Банком додаткових джерел доходів.

Ризики, що притаманні факторингу:

1. Вірогідне зниження платоспроможності дебіторів;

2. Наявність підвищених кредитних ризиків при умові незначної кількості Дебіторів, значна сума заборгованості за одним із Дебіторів;

3. Відсутність грошових потоків у Клієнта по поточному рахунку в Банку, що унеможливлює у разі регресу списання коштів з поточного рахунку Клієнта в погашення простроченої заборгованості за факторинговими операціями.

Ризики, що притаманні банку:

ь Кредитні ризики (ризики несплати покупцями ваших поставок!);

ь Ліквідні ризики (ризики невчасної оплати поставок покупцями);

ь Процентні ризики (ризик різкої зміни ринкової вартості ресурсів);

ь Валютні ризики (ризики зміни валютного курсу в період відстрочення платежу по поставці);

На відміну від банківського кредитування при факторинговому обслуговуванні, одержуючи фінансування своїх продажів, постачальник не несе такі витрати:

1) Відсотки за користування кредитом;

2) Витрати по оформленню кредиту, включаючи реєстрацію і страхування застави, оплату робочого часу співробітників на оформлення і підготовку документів для кредитного відділу і т. ін., комісії за надання кредиту;

3) Витрати на екстрену мобілізацію грошових коштів при настанні терміну погашення кредиту або виплати відсотків, включаючи упущену вигоду, пов'язану з висновком цих засобів з обороту;

4) У зв'язку з тим, що кредит береться на фіксований термін (як правило, перевищуючий термін товарного кредиту), а факторингове обслуговування припускає стягування плати лише за термін товарного кредиту, фактична плата за кредит буде вищою, ніж при факторинговому обслуговуванні;

Факторинг є різновидом торгово-комісійної операції, та містить елементи традиційного короткострокового кредитування і вексельного кредитування, проте відрізняється від них. Так, вексельна форма кредитування у відмінності від факторингу не дає гарантії в своєчасній оплаті, а примусове виконання вексельних обов'язків потребує додаткових видатків. У випадку із традиційним кредитуванням увесь ризик неплатежу, а відповідно й повернення кредиту лягає на постачальника.

Отже переваги факторингу є суттєвими, так як використання факторингу позитивно впливає на фінансовий стан підприємства, дозволяє підвищити ліквідність дебіторської заборгованості, ліквідувати касові розриви та збільшити оборотний капітал, застрахувати ризики пов'язані з наданням відстрочення платежу покупцям, розширити свою частку на ринку. Основним же недоліком факторингу є висока вартість цієї послуги.

 

33. Суб’єкти здійснення факторингових операцій.

Суб’єкти — банк, факторингова компанія, спеціалізовані установи, які скупають рахунки-фактури у своїх клієнтів.
Клієнти — кредитори, постачальники товару, виконавці робіт, промислові та торгові фірми, що уклали угоди з банком чи факторинговою компанією.
Позичальники — покупці товарів і послуг.

34. Сфери господарської діяльності, в яких не застосовуються факторингові операції.

35. Класифікація факторингових операцій.

Види факторингу
Прямий — в операції бере участь лише один фактор — з експорту в країні експортера, з яким імпортер уклав факторингову угоду.
Опосередкований — в операції беруть участь два фактори: 1) з експорту в країні експортера та 2) з імпорту в країні імпортера.
Розкритий — операція, в якій покупцеві повідомляється про факторингову угоду.
Нерозкритий — операція, в якій факторингова угода є конфіденційною і зарубіжному покупцеві не повідомляється про неї.
Конвенційний — універсальна система фінансового обслуговування, яка включає бухгалтерський облік, розрахунки з постачальниками та покупцями, страхове кредитування, представництво та ін.
Конфіденційний — обмежується виконанням тільки деяких операцій: сплата боргів, передача права на отримання грошей та ін.

36. Моделі міжнародного факторингу.

застосовуються чотири моделі факторингу: двухфакторный; прямий імпортний; прямий експортний; " бэк-ту-бэк " (back-to-back).

Двухфакторная модель дає змогу розподілити функції й ризики між імпорт- чинником, розміщеним у країні імпортера, і экспорт-фактором, розміщеним у країні експортера. Головна мета цієї моделі -- забезпечити фінансування до 100% і применшити накладні витрати на адміністративної сфере.

Класична двухфакторная схема складається з таких етапів: 1. запит ліміту / забезпечення ризиків; 2. постачання / розсилання фактури; 3. фінансування; 4. оплата.

У першому етапі експортер затребувана свого экспорт-фактора суму, що підлягає забезпечення. Экспорт-фактор затребувана у импорт-фактора необхідний ліміт. Импорт-фактор перевіряє імпортерові й надає експорт- чиннику гарантії. Далі экспорт-фактор дає експортерові дозволу ліміт, після чого здійснюється продаж документов.

З другого краю етапі експортер поставляє товар чи послугу і передає копію рахунки экспорт-фактору, а той посилає її импорт-фактору. Поруч із товаром експортер спрямовує імпортеру рахунок з позначками про переуступке.

На етапі, після поставок товарів або ж послуги, экспорт-фактор фінансує експортера не більше 70--90% повної початкової фактурної цены.

На четвертому етапі імпортер здійснює 100-відсотковий платіж імпорт- чиннику, а той перераховує отриману суму экспорт-фактору. Нарешті, экспорт-фактор переводить експортерові непрофинансированную частина вимог (10%--30%) з відрахуванням вартості факторинговых услуг.

Якщо терміни платежу порушуються, импорт-фактор спрямовує імпортеру напоминания-предупреждения. Якщо після двох-трьох нагадувань вимоги не оплачуються, импорт-фактор приймає необхідні правові меры.

Импорт-фактор приймає він ризики імпортера, перевіряє його платоспроможність й гарантує экспорт-фактору оплату поставленого експортером товару. Якщо імпортер не оплачує товар, импорт-фактор платить за него.

Экспорт-фактор приймає він ризики, пов'язані з постачанням товару експортером й за необхідності кредитує експортера, без очікування отримання плати від імпортера чи импорт-фактора.

Перевага двухфакторного факторингу у тому, що з компанії, обслуговуючої імпортера, боргові вимоги є внутрішніми, а чи не зовнішніми, як факторингової компанії експортера. Разом із тим він досить громіздкий і передбачає високі витрати сторон.

Друга модель міжнародного факторингу -- прямий імпортний факторинг. Його головна мета -- забезпечення платежів. Схема прямого імпортного факторингу складається з таких етапів: 1. запит ліміту / забезпечення ризиків; 2. постачання / розсилання фактури; 3. оплата.

Прямий імпортний факторинг є лише у разі, коли експорт виробляється у одну чи країни. Якщо експортер має контрагентів у багатьох країнах, то висновок одного угоди з факторингової компанією своєї країни буде зручнішим, ніж більшого кількості прямих угод з факторинговыми компаніями інших государств.

Що стосується прямого імпортного факторингу чинник – фірма країни – імпортера укладає угоди з експортером про передачу їй боргових вимог щодо країні, здійснюючи страхування кредитного ризику, облік і стягнення вимог, є для факторингової компанії внутрішніми. Разом про те кредитування закордонного експортера в іноземної для факторингової компанії валюті досить важко, і умова попередню оплаті є у подібних угодах надзвичайно редко.

Отже прямий імпортний факторинг може бути цікавою для фірм, якою потрібно негайне фінансування під переуступленные требования.

Третя модель міжнародних факторинговых операцій -- прямий експортний факторинг. При прямому експортному факторингу непотрібен підключення факторингової фірми країни імпортера. Основні етапи прямого експортного факторингу такі: 1. запит лимита/обеспечение ризику; 2. поставка/рассылка фактури; 3. фінансування; 4. оплата.

У цьому факторинговая компанія має з значними труднощами щодо оцінки кредитоспроможності іноземних клієнтів - і инкассирования требований.

Для оцінки ризику бракує або заради перестрахування экспорт-фактор може підключити суспільство зі страхування кредитів на країні імпортера чи підстрахувати себе гарантіями відповідної державної організації. З використанням цього варіанту факторингу можна було одержати вигідні умови фінансування експортних поставок під час покриття із боку державної страхової компании.

Останній тип міжнародного факторингу -- " бэк-ту-бэк ". У перших моделях міжнародних факторинговых операцій фінансування вимог концернів не передбачається. Цю функцію виконує факторинг " бэк-ту- бэк ". Реалізація угоди нині технології справляє враження комбінацію двухфакторной схеми і звичайного внутрішнього факторинга.