Сутність та механізм здійснення комісійних операцій

КОМІСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ. Це укладення однією стороною (місіонером), за дорученням другої сторони (комітента), угод від свого імені, але за рахунок комітента. Взаємовідносини регулюються договором. Комітент залишається до кінця власником товару. Комісіонер же не купує товару (він залишається в руках експортера). Але для третьої сторони

(покупця) стороною договору є комісіонер, а комітента він може і не знати. Комісіонер одержує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною, установленою комітентом, і ціною продажу.

А якщо покупець не може розплатитися з комісіонером? Звичайно комісіонер не відповідає за кредитоспроможність третіх осіб. Проте іноді в комісійний договір включається умова про поруку комісіонера за виконання угоди покупцем, тобто гарантії комітента від несплати. Така умова називається делькредере (del credere). У договорі вказується при цьому ціна (максимальна або мінімальна), а також термін передання грошей комісіонером комітентові.

Якщо замовлення йде від імпортера комісіонеру (тобто навпаки) на купівлю в країні експортера товарів, то він називається індентом (indent). Він може бути закритим, якщо імпортер точно вказує в замовленні, де і що купити, або відкритим, якщо індент надає комісіонеру право вибору покупця.

Різновидом комісійних угод є консигнаційні угоди. Це продаж товарів зі складу комісіонера, але товар належить консигнанту, тобто експортеру. Консигнаційна форма торгівлі використовується у разі слабкого освоєння ринку або при поставці нових товарів чи товарів масового виробництва, у стійкому збуті яких експортер не впевнений.

Це зручна форма торгівлі, що дає змогу ознайомитися з товаром і вибрати потрібний.

 

Загальна характеристика договору комісії. Поняття субкомісії.

Комісійні операції. Суть даних операцій полягає у здійсненні одною

стороною, названої комісіонером, за дорученням другої сторони, названої

комітентом, угод від свого імені, але за рахунок комітента. Комісіонер

не купляє товарів комітента, а лише укладає угоди по купівлі-продажу

товарів за рахунок комітента. Це означає, що комітент залишається

власником товару до його передачі в користування кінцевого споживача.

Взаємовідносини між комітентом і комісіонером регулюються договором

комісії. Механізм здійснення комісійної угоди полягає в наступному:

посередник, що добре знає ринок, підписує договір комісії (комісійний

договір) з комітентом про поставку товару на реалізацію, знаходить

покупця і укладає з ним договір купівлі-продажу. Одержаний платіж від

покупця за розрахунком комісійної винагороди на протязі вказаного в

договорі періоду переводиться на рахунок комітента.

Таким чином, комісіонер являється посередником тільки з погляду

комітента. Для третьої особи (покупця), з якою він за дорученням

комітента укладає угоду, комісіонер являється стороною договору

купівлі-продажу.

При укладенні договорів купівлі-продажу комісіонер повинен дотримуватися

узгоджених з комітентом умов продажу товарів, особливо відносно ціни,

умов платежу, терміну поставки.

За свої послуги комісіонери одержують винагороду, зазначену в договорі.

Субкомісія

1. Якщо інше не передбачено договором комісії, комісіонер має право з метою виконання цього договору укласти договір субкомісії з іншою особою, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонером перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонером права та обов'язки комітента.

2. До припинення договору комісії комітент не має права без згоди комісіонера вступати в безпосередні відносини з субкомісіонером, якщо інше не передбачено договором комісії.