Текстильна промисловість України почала розвиватись ще до Першої світової війни, проте більшість підприємств були невеликими. Деяке пожвавлення її розвитку почалося в радянський період, коли старі підприємства було реконструйовано й збудовано нові в Киві, Полтаві, Одесі, Житомирі, а згодом великі бавовняні комбінати в Херсоні й Тернополі, камвольно-сумвольний - у Чернігові, Дарницький (Київ) шовковий комбінат, Житомирський і Рівненський льонокомбінати, бавовнопрядильні фабрики В Києві та Львові. Реконструйовано й збільшено потужності Чернігівського текстильного комбінату, Донецької (Хмельницька обл.)і Богуславської (Київська обл.) сукневих фабрик.
До текстильних товарів ставиться продукція текстильної промисловості, вироблена з текстильних волокон, пряжі й ниток. Текстильні товари одержують у процесі ткацтва шляхом взаємного переплетення пряжі або ниток.
Для одержання пряжі й ниток використовують текстильні волокна. Текстильні волокна є в природі в природному виді (натуральні) і можуть бути отримані хімічною переробкою природних речовин (штучні) або шляхом синтезу з низькомолекулярних речовин (синтетичні). Частка хімічних волокон при виробництві текстильних товарів, постійно зростає.
Текстильні волокна класифікують за такими ознаками:
- походження- на натуральні - рослинного походження - бавовна, льон, прядиво, кенаф; тваринного - вовна i натуральний шовк; мінерального - азбест) i хімічні (з природних речовин - штучні; синтетичних - капрон, амід, лавсан, ПВХ, хлорин, нітрон, вініл, поліетиленові, поліпропіленові);
- за складом- на органічні (віскозне, мідно-аміачне, ацетатне) i неорганічні (скляні, металеві);
- властивостями - задовжиною, товщиною, міцністю, подовженню і.т.д
У свою чергу натуральні волокна можуть бути рослинного, тваринного або мінерального походження.До натуральних волокон рослинного походження ставляться бавовняне, лляне, конопельне й ін., до волокон тваринного походження - натуральна вовна й шовк; мінерального походження - азбестове волокно.
Бавовняне волокно одержують відділенням від носінь бавовнику на бавовноочисних заводах. Лляне волокно одержують при переробці льна-долгунца. Конопельне волокно по своїх властивостях близько до лляного, але має більше темний колір і тому для побутових виробів використовується рідко.Натуральний шовк являє собою довгі (1200-1500 м), тонкі нитки, які одержують при розмотуванні коконів шовковичного шовкопряда.Пряжу й нитки одержують при прядінні текстильних волокон. Пряжею називають нитка, отриману з коротких волокон шляхом їхнього скручування при прядінні. Нитками називають кручені або не кручені гнучкі й міцні тіла значної довжини й з малим поперечним січенням. Пряжу одержують із всіх натуральних волокон, а також штапельних штучних і синтетичних волокон; нитки - з натурального шовку, металевих і хімічних волокон.
З натурального шовку виробляють наступні види ниток: шовк - сирець (нитки не скручені між собою), уток (нитки слабкої крутки); гренадин (висока крутка); муслін(висока крутка, після натягу не скручується);креп (дуже висока крутка, після натягу скручується, нитка тверда); мооскреп (товста шорсткувата нитка).Зі штучних волокон виробляються нитки різного ступеня крутки - слабкої, середньої і крепової, що дозволяє надавати тканинам м'якість і застилистість (слабкої крутки) або шорсткість і твердість (крепової крутки).Лляні тканини виготовляють із лляної пряжі; лляної й бавовняної пряжі; лляної й лавсанової, капронової або віскозної пряжі й ниток.Обробка костюмно -сукневих лляних тканин спрямована на поліпшення зовнішнього вигляду й додання їм стійкості до зминанню. Випускаються тканини суворі, білі, кисло ванні, пестроткані, меланжеві, рівнофарбовані й набивні, а також зі спеціальними видами обробки.Напівшерстяні костюмні тканини виробляються із пряжі, що містить лавсан або нітрон, які підвищують їхню стійкість до стирання й зминання.Драпи одержують полутораслойним і двошаровим переплетенням із пряжі прядіння.
