Результати суспільного виробництва. Сукупний суспільний продукт та його форми

 

Результат суспільного виробництва - це суспільний продукт, тобто сума матеріальних и духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу. Як правило за рік. Їх обсяг і якість найважливіша характеристика економічного прогресу суспільства та рівня життя населення.

Кожен продукт характеризується двома властивостями:

1) здатністю задовольняти ту чи іншу потребу (споживча вартість);

2) у продукті втілені витрати суспільної праці (вартість).

Будь-який продукт можна представити у натурально-речовій і вартісній (грошовій) формах.

В економічній сфері суспільства створюються різноманітні споживчі вартості, але всі їх можна поділити на 2 види в залежності від того, які потреби вони задовольняють. Засоби виробництва задовольняють виробничі потреби, а предмети споживання — особисті потреби суспільства. Відповідно суспільне виробництво поділяється на виробництво засобів виробництва (I підрозділ) і виробництво предметів споживання (II підрозділ).

Структура суспільного продукту

Сукупний суспільний продукт можна представити і у вартісній формі, тобто як вартість (суму всіх вартостей створених у суспільному виробництві). Як вартість суспільний продукт поділяється на 3 частини: фонд відшкодування, фонд споживання і фонд нагромадження.

Фонд відшкодування - це перенесена вартість з засобів виробництва на готовий продукт. Фонд відшкодування використовується для заміни витрачених (зношених) засобів виробництва.

Фонд споживання - це частина новоствореної вартості суспільного продукту, яка використовується для особистого споживання робочої сили.

Фонд нагромадження - це частина суспільного продукту, яка йде на розширення та вдосконалення виробництва (реконструкція та модернізація) виробництва, розвиток соціальної інфраструктури (будівництво житла, культурних і соціальних об'єктів).

Розраховують сукупний суспільний продукт по-різному. Залежно від того, які елементи відносять до його складу, слід розрізняти валовий суспільний продукт (ВСП), кінцевий суспільний продукт (КСП), Чистий продукт – національний доход (ЧП) і валовий національний продукт (ВНП).

Інформація, яку несуть ці показники, їх динаміка є основою для формування і проведення в життя економічної політики держави, спрямованої на покращення функціонування економіки іншими словами, вони дозволяють нам скласти таблиці економічного здоров’я суспільства і розумно визначати політику, яка б сприяла покращенню цього здоров’я.

При визначенні валового суспільного продукту виникає повторний рахунок, бо частина продукції одних ланок господарства (сировина, матеріали, паливо) є основою виготовлення продукції на інших підприємствах і в галузях. Причому один і той же проміжний продукт враховується декілька разів.

Зерно наприклад, зараховується до валової продукції сільського господарства, а потім воно ж включається у вартість виготовленого борошна, яке в свою чергу, входить в вартість продукції хлібопекарської та інших галузей харчової промисловості.

В підсумку, валова продукція всіх галузей вітчизняної економіки включає повторний рахунок різних елементів проміжного продукту, причому частка його в сукупному продукту досить значна (до 50 %). Ось чому все більшого значення набуває такий показник, як кінцевий суспільний продукт, що є різницею між сукупним продуктом і всім оборотом предметів праці, тобто без обліку повторних витрат на них.

Отже, кінцевий продукт – це частина валового продукту, або готова продукція, яка використовується для споживання народом, відновлення зношених упродовж року засобів праці та нагромадження. Розраховується він як сума валової продукції лише тих галузей виробництва, де формується готовий продукт. Цей показник використовується для статистичного обліку

реально виготовлених у суспільстві матеріальних благ, а також для розрахунку загальногосподарської економічної ефективності.

Валовий і кінцевий продукти — це показник матеріального виробництва. Проте в суспільстві існує і нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства.

Результати економічної діяльності в усіх матеріального і нематеріального виробництва найбільш повно виражається через валовий національний продукт (ВНП). Його розраховують за методикою ООН, виходячи не з виробничого принципу, а із суми кінцевих доходів або витрат. Його складовими частинами є предмети споживання та послуги, державні закупівлі, капітальні вкладення, сальдо платіжного балансу.

Якщо повністю звільнити сукупний суспільний продукт від уречевленої праці минулих років,то одержимо чистий продукт. Це частина валового національного продукту. Якщо з останнього вирахувати ті засоби праці, які йдуть на відшкодування їх зношеної частини, то одержимо чистий доход. Це реальний доход, який суспільство може використати для особистого споживання. А також для розширення виробництва.

Грошову форму чистого продукту називають національним доходом.

Національний доход є важливим результативним показником, джерелом добробуту суспільства і його громадян, особливо в розрахунку на душу населення. Чистий продукт поділяється на дві частини: необхідний продукт і додатковий продукт.

Частина чистого продукту, яка необхідна для нормального відтворення робочої сили працівників виробничої сфери, тобто підтримання їх працездатності та підготовки нових працівників, становіть необхідний продукт. За рахунок нього здійснюються витрати на харчування, одяг, житло, освіту тощо. Функцією від необхідного продукту є додатковий продукт, який призначений для задоволення особистих потреб працівників невиробничої сфери, розширення і будівництва нових об’єктів виробничої і соціальної сфер. Потреби робочої сили ростуть постійно, однак ще швидше зростає продуктивність праці, а значить, все і більшій мірі росте додатковий продукт. Динамічність суспільного виробництва проявляється в зростанні і оновленні національного багатства, що відбувається за рахунок суспільного продукту.

Національне багатство – це вся сума матеріальних і духовних благ, які є в розпорядженні суспільства. Основну його частину становить матеріальне багатство, тобто нагромадженні засоби виробництва і предмети споживання. Крім того, сюди включають нематеріальні, духовні цінності, зокрема, виробничий досвід, освітній потенціал, досягнення науково-технічної думки. Інформаційні ресурси, культурні цінності.

У структурі національного багатства виділяють, насамперед, виробничі фонди (основні і оборотні), основні фонди соціальної сфери (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об’єкти, житлові будинки), а також особисте майно населення та природні багатства (корисні копалини, ліси, земля, вода). Названі матеріальні компоненти національного багатства разом з духовними цінностями визначають сукупні можливості суспільства в розвитку виробництва і задоволенні особистих потреб населення. Тому їх раціональне, ефективне використання – це важливий фактор економічного розвитку.

Питання для перевірки знань

1. Що таке виробництво та яка його роль у житті людей?

2. Дайте визначення й покажіть відмінності між матеріальним і нематеріальним виробництвом.

3. Назвіть основні фактори виробництва і розкрийте їхній взаємозв’язок.

4. Суспільний продукт і його основні форми.

5. Що таке необхідний і додатковий продукт?

6. Дайте визначення національного багатства.