Метод і функції політекономії. Економічні категорії та економічні закони, їх система

Наука виробила і застосовує різні способи і прийоми пізнання дійсності. До них відносяться: статистичне спостереження, висування і перевірка гіпотез, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання процесів, постановка експериментів і т.д. Ці способи і прийоми використовуються як у природних, так і в суспільних науках.

Якщо в хімії особливе значення має лабораторний експеримент, то в економічній теорії - метод наукової абстракції. Абстрагування означає очищення наших уявлень про досліджуваному об'єкті від випадкового, що приходить, одиничного і виділення в ньому міцного, стійкого, постійного. Іменного завдяки методу абстракції вдається зрозуміти сутність одного рівня і переходити до сутності більш високого рівня, формулювати економічні категорії і закони.

Економічні категорії — це наукові теоретичні поняття, що відображають існуючі економічні відносини. За допомогою економічних категорій наука називає те чи інше явище або процес. Наприклад, категорія «гроші» — означає економічні відносини, пов'язані з обміном товарів.

Економічні закони виявляють об’єктивні, стійкі причинно-наслідкові зв’язки як у середині виробничих відносин економічних процесів і явищ, так і між ними самими, розкривають сутність цих зв’язків

Закони економіки різноманітні й різнобічні. Зокрема, серед них можна виділити три основних групи законів.

Першу групу утворюють загальні економічні закони. Це закони, які діють у всіх без винятку способах виробництва. Вони відображають:

а) загальну спрямованість поступального розвитку суспільного виробництва; б) об’єктивні основи зростання його ефективності; в) розвиток організаційно – економічних відносин; г) діалектику взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин.

Отже, загальні економічні закони відображають, як правило, внутрішні, сталі й суттєві зв’язки, властиві процесу взаємодії людини з природою і які є однаковими на всіх етапах розвитку людського суспільства.

Серед них слід виділити закон зростання продуктивності праці, або як його ще називають, закон економії часу, закон відповідності виробничих відносин характеру й рівню розвитку продуктивних сил, закон усуспільнення виробництва й праці, закон зростання потреб.

Другу групу утворюють специфічні економічні закони. Це закони, що діють лише в межах одного способу виробництва. Вони виражають сутність історично визначених виробничих відносин, які виникають на основі тих чи інших форм власності на засоби виробництва, характерних для якогось конкретного суспільного ладу. Так, наприклад, феодалізм має свої специфічні економічні закони, капіталізм – свої, а соціалізм – інші.

До третьої групи економічних законів належать закони, які не можна віднести ні до загальних, ні до специфічних. Вони виражають такі особливості виробничих відносин, які властиві декільком способам виробництва, і тому діють лише в їхніх межах. До них відносяться наприклад, закони товарного виробництва: закон вартості, закон попиту й пропозиції, закон грошового обігу. Ці закони отримали назву особливих законів.

Функції політичної економії: пізнавальна, методологічна, практична, ідеологічна (виховна).

Пізнавальна функція реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкриваючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, примножує інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей, сприяє науковому передбаченню економічного розвитку суспільства.

Методологічна функція полягає в тому, що економічна теорія виступає теоретико-методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, економічні закони, категорії, принципи господарювання, які реалізуються у всіх галузях і сферах людської діяльності.

Практична функція політекономії зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

Виховна функція полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного економічного мислення, аналітичних здібностей, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки на національному і загальносвітовому рівнях і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в економіці.