Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика продуктивних сил економ≥чних район≥в

 

√осподарськ≥ комплекси економ≥чних район≥в ”крањни ха≠рактеризуютьс€ значними в≥дм≥нност€ми. «а потужн≥стю вироб≠ничого потенц≥алу вони розм≥щуютьс€ у так≥й посл≥довност≥: ƒонецький, ѕридн≥провський, ѕ≥вн≥чно-—х≥дний, ÷ентральний, ѕ≥вден≠ний, ѕод≥льський, ѕол≥ський ≥  арпатський економ≥чн≥ райони.

ƒонецький економ≥чний район маЇ потужну вуг≥льно-ме≠талург≥йну базу з розвинутим супутн≥м виробництвом. ÷ьому спри€в комплекс природних та економ≥чних передумов. ” район≥, €кий складаЇ 8,8% територ≥њ ≥ 15,0 % населенн€ ”к≠рањни, обс€г реал≥зованоњ продукц≥њ промисловост≥ с€гаЇ 33,4% в ”крањн≥, валовоњ продукц≥њ с≥льського господарства Ч 8,3% в≥д виробленоњ в ”крањн≥, ≥нвестиц≥й в основний кап≥тал Ч 13,4% в≥д загальноукрањнських, а обс€г створеноњ валовоњ дода≠ноњ вартост≥ Ч в≥дпов≥дно 16,5% в≥д загальнодержавного ви≠робництва ¬ƒ¬.

“ут зосереджений значний природно-ресурсний по≠тенц≥ал Ч 21% потенц≥алу держави, зокрема: м≥нерально-сиро≠винних ресурс≥в Ч 54,5%, водних Ч 9,1, земельних Ч 7,4 ≥ рек≠реац≥йних Ч 10,5% (у грошовому вим≥р≥). ≤ндекс ≥нтегрально≠го показника природно-ресурсного потенц≥алу району найви≠щий в крањн≥ ≥ становить 2,39 (в ”крањн≥ Ч 1,00). “рудоресурсний потенц≥ал складаЇ 15,3, а виробничий Ч 16,7% у крањн≥.

ƒонецький економ≥чний район Ч це типовий старопромисловий район, де сп≥вв≥дношенн€ промисловост≥ й с≥льського господарства за випуском товар≥в ≥ послуг складаЇ 10:1. ¬ загальнодержавному под≥л≥ прац≥ основн≥ галуз≥ економ≥ки району характеризувалис€ такими ко≠еф≥ц≥Їнтами локал≥зац≥њ: промислов≥сть Ч 1,37, с≥льське госпо≠дарство Ч 0,45, транспорт ≥ зв'€зок Ч 0,71.  оеф≥ц≥Їнт зосередженн€ випуску товар≥в ≥ послуг, €кий в≥дображаЇ глибину тери≠тор≥альноњ спец≥ал≥зац≥њ економ≥ки за основними господарсько-формуючими галуз€ми, становив 0,47 (в ”крањн≥ Ч 0,37).

«а пер≥од 1990-2008pp. в≥дбулись ≥стотн≥ зрушенн€ в галу≠зев≥й ≥ територ≥альн≥й структур≥ господарського комплексу еко≠ном≥чного району в зв'€зку ≥з структурною перебудовою еко≠ном≥ки, особливо за рахунок зм≥н в комплексоформуючих галу≠з€х важкоњ промисловост≥, а також суттЇв≥ зм≥ни в ефективност≥ функц≥онуванн€ господарського комплексу в 1995-2008 pp.

” промисловост≥ за 1990-2008pp. зросла частка видобув≠них галузей ≥ зменшилась Ч обробних, що св≥дчить про по€ву екстенсивного процесу. ѕри скороченн≥ в галузев≥й структур≥ питомоњ ваги паливноњ промисловост≥, х≥м≥чного комплексу, комплексу галузей машинобудуванн€ ≥ металообробки, дере≠вообробноњ ≥ целюлозно-паперовоњ промисловост≥, промисло≠вост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в, а також легкоњ ≥ харчовоњ промис≠ловост≥, зросла частка електроенергетики ≥ металург≥йного комплексу. ¬≥дбулись зрушенн€ ≥ в територ≥альн≥й структур≥ промислового виробництва: по виробництву продукц≥њ пере≠важноњ б≥льшост≥ галузей промисловост≥ в ”крањн≥ п≥двищи≠лась частка ƒонецькоњ област≥ ≥ скоротилась Ч Ћуганськоњ.

 

ѕридн≥провський економ≥чний район складаЇтьс€ з ƒн≥пропетровськоњ (3461 тис. чол.) та «апор≥зькоњ областей (1870 тис. чол.). ÷е другий район п≥сл€ ƒонецького за обс€гом виробництва промисловоњ продукц≥њ “еритор≥альна ор≠ган≥зац≥€ продуктивних сил ѕридн≥пров'€ обумовлена ком≠плексом спри€тливих природно-економ≥чних передумов.

“ут зосереджено 13,9% те≠ритор≥њ ≥ населенн€ держави, 17,9% природно-ресурсного по≠тенц≥алу крањни (в грошовому екв≥валент≥), в тому числ≥: м≥не≠рально-сировинних ресурс≥в Ч 30,6%, водних Ч 12,7, земель≠них Ч 14,4 ≥ рекреац≥йних Ч 9,8%. —труктура ресурс≥в характе≠ризуЇтьс€ значною перевагою м≥нерально-сировинних ≥ зе≠мельних ресурс≥в. ≤ндекс загального природно-ресурсного по≠тенц≥алу становить 1,29 (в ”крањн≥ Ч 1,00).

 

 

¬иробничий по≠тенц≥ал району складаЇ 17,9, трудов≥ ресурси Ч 13,9% загаль≠нодержавного р≥вн€. ќбс€г реал≥зованоњ продукц≥њ промисло≠вост≥ с€гаЇ 25,6% в ”крањн≥, валовоњ продукц≥њ с≥льського гос≠подарства Ч 13,8% в≥д виробленоњ в ”крањн≥, ≥нвестиц≥й в ос≠новний кап≥тал Ч 13,2% в≥д загальноукрањнських, а обс€г ство≠реноњ валовоњ доданоњ вартост≥ Ч в≥дпов≥дно 14,5% в≥д загаль≠нодержавного виробництва ¬ƒ¬.

«а 1990-2008 pp. при зб≥льшенн≥ частки галузей електроенергетики, палив≠ноњ промисловост≥ ≥ металург≥њ в галузев≥й структур≥ промис≠лового комплексу скоротилась питома вага х≥м≥чноњ та наф≠тох≥м≥чноњ промисловост≥, машинобудуванн€ й металооброб≠ки, деревообробноњ ≥ целюлозно-паперовоњ, промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в, харчовоњ ≥ легкоњ промисловост≥. ≤стот≠них зм≥н зазнала територ≥ально-галузева структура с≥льського господарства: зменшилась питома вага традиц≥йних галузей при значному абсолютному скороченн≥ обс€г≥в виробництва основних вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

ѕров≥дними галуз€ми Ї наступн≥:

Ј зал≥зорудна;

Ј марганцеворудна;

Ј чорна металург≥€;

Ј машинобуд≥вна;

Ј х≥м≥чна.

¬ажливе значенн€ маЇ харчова, легка промислов≥сть, електроенергетика, промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в.

ѕ≥вн≥чно-—х≥дний економ≥чний район включаЇ ѕолтавську (1546 тис. чол.), —умську (1236 тис. чол.) та ’арк≥вську (2836 тис. чол.) област≥ з площею 83,9 тис. км2. ѕ≥вн≥чно-—х≥дний район займаЇ 13,9% територ≥њ ”крањни, тут зосе≠реджено 10,5% природно-ресурсного потенц≥алу (в грошовому екв≥валент≥) крањни, в тому числ≥: на м≥неральн≥ ресурси при≠падаЇ 3,9%, водн≥ Ч 10,0, земельн≥ Ч 14,6, л≥сов≥ Ч 11,3 ≥ рекре≠ац≥йн≥ Ч 10,7%. Ќа€вн≥сть земельних ресурс≥в обумовлюЇ спец≥ал≥зац≥ю област≥ на с≥льськогосподарському виробництв≥ (1,09 при 1,00 в ”крањн≥).

¬иробничий потенц≥ал територ≥њ за повною варт≥стю основних фонд≥в становить 12,0% загального обс€гу ”крањни, а трудоресурсний потенц≥ал Ч 12,3%. ќбс€г реал≥зованоњ продукц≥њ промисловост≥ с€гаЇ 12,2% в ”крањн≥, валовоњ продукц≥њ с≥льського господарства Ч 14,0% в≥д вироб≠леноњ в ”крањн≥, ≥нвестиц≥й в основний кап≥тал Ч 11,9% в≥д за≠гальноукрањнських, а обс€г створеноњ валовоњ доданоњ вартост≥ Ч в≥дпов≥дно 11,5% в≥д загальнодержавного виробництва ¬ƒ¬.

÷е ≥ндустр≥ально розвинений район з виг≥дним економ≥ко - географ≥чним положенн€м. Ќа промислов≥сть припадаЇ 75% валового продукту рег≥ону. ¬≥н займаЇ третЇ м≥сце за розвитком промисловост≥ та варт≥стю основних виробничих фонд≥в, де зосереджено 20% машинобудуванн€ ”крањни. ¬ загально≠державному под≥л≥ прац≥ основн≥ галуз≥ економ≥ки району ха≠рактеризувалис€ такими коеф≥ц≥Їнтами локал≥зац≥њ: промис≠лов≥сть Ч 1,64, с≥льське господарство Ч 1,03, транспорт ≥ зв'€зок Ч 0,85.  оеф≥ц≥Їнт зосередженн€ випуску товар≥в ≥ по≠слуг основних господарськоформуючих галузей економ≥ки району склав 0,395.

ќсновними галуз€ми Ї машинобудуванн€, металообробна, харчова, х≥м≥чна, легка промислов≥сть. ћашинобудуванн€ виробл€Ї 35% валовоњ продукц≥њ рег≥ону. «осереджено машинобудуванн€ у ’арков≥ (енергетичне ≥ електротехн≥чне), ѕолтав≥ (завод електротехн≥чних вироб≥в, газорозр€дних ламп), √лухов≥ (електронн≥ та агрегатн≥ вузли),  ременчуц≥ (транспортне машинобудуванн€) та ≥нших. ѕ≥сл€ машинобудуванн€ за ступенем важливост≥ ≥дуть харчова ≥ легка промислов≥сть. –озвинен≥ буд≥вництво, газова, деревообробна, меблева промисловост≥. ¬едетьс€ ≥нтенсивне с≥льськогосподарське виробництво на 5959,9 тис. га земель. ƒовжина зал≥зниць - 3198км., автомоб≥льних дор≥г (з твердим покритт€м) - 7,0 тис. км. ” район≥ розвинута невиробнича сфера та рекреац≥йний комплекс.

—толичний район. ƒо складу —толичного економ≥чного району вход€ть ∆ито≠мирська,  ињвська, „ерн≥г≥вська област≥ та м≥сто  ињв. ќстаннЇ Ї €дром економ≥чного зростанн€ району, €ке з-пом≥ж ≥нших в ”к≠рањн≥ вид≥л€ють столичн≥, загальнонац≥ональн≥ функц≥њ. ¬ мину≠лому ≥ сьогодн≥  ињв визначаЇ р≥вень та особливост≥ господарсько≠го розвитку району. ѕлоща району складаЇ 90,9 тис. км2 (близько 15% територ≥њ ”крањни). «а цим показником район поступаЇтьс€ лише ѕричорноморському. ƒо —толичного району вход€ть 69 адм≥н≥стративних район≥в, 107 смт та 4376 с≥л. Ќаселенн€ району на 01.01.2004 складаЇ 6,9 млн. ос≥б, або 14,4% населенн€ ”крањни.

–айон розташований у зон≥ ѕол≥сс€ ≥ Ћ≥состепу. ¬раховуючи невелик≥ запаси паливноњ сировини (буре вуг≥лл€ та торф), у рег≥он ввоз€тьс€ газ, нафтопродукти та кам'€не вуг≥лл€. –азом з тим на внутр≥шн≥й та зовн≥шн≥й ринок надход€ть машини, техно≠лог≥чне обладнанн€, продукц≥€ приладобудуванн€, легкоњ та хар≠човоњ промисловост≥, буд≥вельн≥ матер≥али та ≥н.

 

 

¬иг≥дне економ≥ко-географ≥чне положенн€ району визна≠чаЇтьс€ тим, що в≥н знаходитьс€ на перехрест≥ важливих зал≥зничних та автомоб≥льних маг≥стралей: до «ах≥дноњ й ÷ент≠ральноњ ™вропи, –ос≥њ та „орноморських порт≥в. «начними транс≠портними коридорами Ї зал≥зничн≥ маг≥страл≥  ињв Ч „оп; ’ут≥р ћихайл≥вський Ч  ињв Ч ќдеса та ≥н., автомоб≥льн≥ траси загальноЇвропейського значенн€ ≈-93 (—анкт-ѕетербург Ч ќде≠са), ≈-40 (’арк≥в Ч «ах≥дний кордон ”крањни). „ерез територ≥ю району прол€гають газопроводи ”ренгой Ч ѕомари Ч ”жгород, ƒашава Ч  ињв Ч Ѕр€нськ Ч ћосква, нафтопров≥д Ђƒружбаї та ≥нш≥ загальноЇвропейського значенн€. ¬ межах району прохо≠д€ть потужн≥ л≥н≥њ електропередач. «авд€ки транспортним маг≥страл€м зд≥йснюЇтьс€ зв'€зок району з ≥ншими рег≥онами крањни та сус≥дн≥ми державами.

«агалом —толичний район недостатньо забезпечений м≥не≠рально-сировинними ресурсами. «-пом≥ж паливних м≥неральних ресурс≥в важливе значенн€ мають запаси нафти та природного газу в „ерн≥г≥вськ≥й област≥. «начними њх родовищами Ї √н≥динц≥вське, Ћел€к≥вське, ѕрилуцьке, Ѕогдан≥вське та ≥нш≥ в межах ƒн≥прово-ƒо≠нецькоњ нафтогазоносноњ област≥. ћ≥сцеве значенн€ мають запаси бурого вуг≥лл€ у ∆итомирськ≥й област≥ та торфу в пол≥ськ≥й час≠тин≥ району.

–айон б≥дний на рудн≥ м≥неральн≥ ресурси. ¬ажливе значенн€ мають ≥льмен≥ти у басейн≥ р. ≤рша на ∆итомирщин≥.

—ередн€ густота населенн€ в район≥ становить близько 80 ос≥б на 1 км3 ≥ близька до середньоњ в крањн≥. Ќайгуст≥ше заселена  ињвська область, найменше Ч „ерн≥г≥вська. ” —толичному —√– розташовано 50 м≥ст, у тому числ≥  ињв Ч м≥сто м≥льйонер(2620 тис), „ерн≥г≥в (310 тис), ∆и≠томир (298 тис), Ѕ≥ла ÷ерква (215 тис), Ѕердич≥в (90 тис). ” ц≥лому к≥льк≥сть м≥ських жител≥в становить 72%. ” межах райо≠ну сформувалась  ињвська рег≥ональна система м≥ського розселен≠н€, њњ €дро Ч найб≥льша в ”крањн≥  ињвська м≥ська агломерац≥€.

“рудов≥ ресурси —толичного району характеризуЇтьс€ висо≠ким р≥внем осв≥ченост≥ та квал≥ф≥кац≥њ. ≈коном≥чно активне насе≠ленн€ рег≥ону становить близько 3962 тис. чолов≥к. ѕри цьому майже 65% його зосереджено у  иЇв≥ та  ињвськ≥й област≥.

„астка економ≥чно активного населенн€, що маЇ повну вищу осв≥ту, складаЇ 18% (середн≥й показник в ”крањн≥ Ч 15%). Ѕазову вищу осв≥ту мають 17% економ≥чно активного населенн€ (середн≥й показник у крањн≥ Ч 15%).

–≥вень зайн€тост≥ в —толичному економ≥чному район≥ переви≠щуЇ середн≥й показник по ”крањн≥, а у  иЇв≥ в≥н Ї найвищим (по≠над 80%).

ќдним ≥з пр≥оритет≥в господарського розвитку —толичного рег≥ону Ї перетворенн€ та нарощуванн€ потужност≥ агропромислового комплексу. √осподарства району виробл€ють третю частину картопл≥, 18,96% молока ≥ молокопродукц≥њ, 14% борошна, 20,7% хл≥бобу≠лочних вироб≥в загального њх виробництва в ”крањн≥.

 

Ќа територ≥њ —толичного району сформувались ≥ розвиваютьс€ м'€со-, молоко-, льоно, зернопромислов≥, картоплепродуктовий, бур€коцукровий, плодоовочеконсервний агроп≠ромислов≥ п≥дкомплекси. ” центральн≥й ≥ п≥вденн≥й частин≥ ∆и≠томирщини розвинутими Ї хмельощюмисловий, а у п≥вн≥чно-сх≥дн≥й частин≥ „ерн≥г≥вщини Ч коноплепромисловий п≥дкомп≠лекси.

” структур≥ товарноњ продукц≥њ с≥льського господарства —то≠личного району на рослинництво припадаЇ 55%, тваринництво Ч 45%. ” структур≥ пос≥вних площ с≥льськогосподарських культур зернов≥ займають 44%, техн≥чн≥ Ч 6%, овоч≥ та картопл€ Ч 8%, кормов≥ Ч 42%. ” район≥ широкого розвитку набули так≥ його га≠луз≥, €к скотарство, свинарство, птах≥вництво.

—толичний район маЇ значний науково-техн≥чний потенц≥ал. ” 2008 р. науковими розробками займались близько 55 тис. нау≠ковц≥в, 12,5 тис. з них Ч фах≥вц≥ високоњ квал≥ф≥кац≥њ. Ќими були зд≥йснен≥ науково-техн≥чн≥ роботи на суму в 1402,9 млн. грн. Ће≠вова частка науково-техн≥чного потенц≥алу припадаЇ на м.  ињв.

ѕ≥вденний (ѕричорноморський) район. ƒо складу ѕ≥вденного економ≥чного району вход€ть ћиколањвська (1225 тис. чол.), ќдеська (2408 тис. чол.), ’ерсонська (1133 тис. чол.) област≥ та јвтономна –еспубл≥ка  рим (1989 тис. чол.). ѕлоща - 113,4 тис. км2. ѕ≥вденний економ≥чний район займаЇ 18,8% територ≥њ, тут проживаЇ 15,5% населенн€ крањни.

Ќа розм≥щенн€ продук≠тивних сил району, њх територ≥альну орган≥зац≥ю значний вплив маЇ його виг≥дне географ≥чне положенн€, зокрема вих≥д до „орного мор€, на€вн≥сть комплексу корисних копалин, ро≠дючих земель. ” район≥ зосереджено 15,5% природно-ресурсного потенц≥алу крањни (в грошовому обчис≠ленн≥), зокрема м≥нерально-сировинн≥ ресурси становл€ть 2,8%, водн≥ Ч 22,2, земельн≥ Ч 20, л≥сов≥ Ч 4,7, фаун≥стичн≥ Ч 20,5 ≥ природно-рекреац≥йн≥ Ч 27,4%. ” њх компонентному склад≥ пе≠реважають земельн≥, водн≥ та природно-рекреац≥йн≥ ресурси. ≤ндекс ≥нтегрального показника природно-ресурсного по≠тенц≥алу становить в≥дносно до ”крањни Ч 1,33. Ќа  ерченському п≥востров≥ зал€гаЇ 2,8 млрд. т (14% запас≥в ”крањни) зал≥зних руд. ¬и€влено родовища нафти ≥ газу на  ерченському п≥востров≥, ј– , п≥вдн≥ ќдеськоњ област≥.

¬иробничий потенц≥ал територ≥њ становить 10,5% в≥д загального в ”крањни, а трудоресурсний потенц≥ал Ч 15,4%. ќбс€г реал≥зованоњ про≠дукц≥њ промисловост≥ с€гаЇ 6,9% в ”крањн≥, валовоњ продукц≥њ с≥льського господарства Ч 15,9% в≥д виробленоњ в ”крањн≥, ≥нве≠стиц≥й в основний кап≥тал Ч 14,7% в≥д загальноукрањнських, об≠с€г створеноњ валовоњ доданоњ вартост≥ Ч в≥дпов≥дно 12,7% в≥д загальнодержавного виробництва ¬ƒ¬.

–айон Ї традиц≥йно аграрним з розвиненою переробною промислов≥стю. ќсновними центрами морського суднобудуванн€ Ї ћиколањв (3 заводи), ’ерсон (2 заводи),  ерч (1 завод), —евастополь (морський завод). ” ќдес≥ функц≥онують завод великого кранобудуванн€, автоскладальний завод, ’ерсон≥ - комбайновий завод, ћиколаЇв≥ - завод "ƒормашина", ќдеса - завод тракторних плуг≥в, верстатобудуванн€. ” район≥ виробл€ють електроенергетичне устаткуванн€ (’ерсон, ѕервомайськ, —≥мферополь, ќдеса). Ћегка промислов≥сть виробл€Ї 20% тканин загальнодержавного виробництва (’ерсонський бавовн€ний комб≥нат, ќдеська конопле - джутова фабрика, р€д вовн€них та трикотажних фабрик). ’арчова промислов≥сть забезпечуЇтьс€ власною сировиною. –озвинута х≥м≥чна, промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в, целюлозно-паперова та деревообробна промислов≥сть.

Ќа зал≥зничний транспорт припадаЇ 13% кол≥й ”крањни.

ќсновн≥ напр€ми розвитку ≥ територ≥альноњ орган≥зац≥њ гос≠подарського комплексу ѕ≥вденного економ≥чного району на≠ступн≥:

- в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим нова демограф≥чна ≥ трудоресурсна ситуац≥€ повинна використовуватись дл€ поси≠ленн€ всього потенц≥алу серв≥су ≥ рекреац≥йноњ сфери;

- в ќдеськ≥й област≥ необх≥дно перепроф≥лювати екоЇмн≥ вироб≠ництва, в першу чергу х≥м≥чноњ ≥ нафтох≥м≥чноњ промисловост≥, залучати до використанн€ вс≥ рекреац≥йн≥ ресурси. ќсобливоњ уваги потребуЇ розвиток виробничоњ ≥нфраструктури ќдесько≠го транспортно-промислового вузла ≥ вс≥Їњ рекреац≥йноњ зони;

- в ћиколањвськ≥й област≥ доц≥льно обмежити нарощуванн€ по≠тужностей ѕ≥вденноукрањнськоњ ј≈—;

- в ’ерсонськ≥й област≥ необх≥дно удосконалити галузеву ≥ територ≥альну структуру промислового виробництва за рахунок поглибленн€ спец≥ал≥зац≥њ област≥ на екоф≥льних галуз€х машинобудуванн€.

ѕ≥вн≥чно-«ах≥дний(ѕол≥ський) район. ѕ≥вн≥чно-«ах≥дний економ≥чний район включаЇ ¬олинську та –≥вненську област≥: ѕлоща району складаЇ 40,3 тис. км2 (6,7% територ≥њ ”крањни). –айон поступаЇтьс€ ≥ншим в ”крањн≥, за пло≠щею, також за к≥льк≥стю населенн€ та промисловим по≠тенц≥алом. ƒо району вход€ть 32 адм≥н≥стративн≥ райони, 22 м≥ста, 38 смт та 2056 с≥л. Ќаселенн€ району складало на 01.01.2008 2,3 млн. ос≥б, або 4,7% населенн€ ”крањни.

–айон розташований у зон≥ ѕол≥сс€ та Ћ≥состепу. ѕотреба в завезенн≥ значних обс€г≥в палива обумовлена недостатн≥ми запа≠сами та низькою €к≥стю паливних ресурс≥в в район≥. –азом з тим на внутр≥шн≥й ринок з району надходить с≥льськогосподарська сировина, продукти харчуванн€, деревина та вироби з нењ.

ѕрикордонне положенн€ рег≥ону Ї одним з визначальних фактор≥в вар≥ативност≥ його економ≥чного зростан≠н€, враховуючи близьк≥сть рег≥ону до стратег≥чно важливого дл€ ”крањни Ївропейського ринку та високий р≥вень сформованост≥ транспортноњ мереж≥ (насамперед зал≥зничноњ та автомоб≥льноњ).

Ќайб≥льш значимими в район≥ Ї земельн≥, водн≥ та л≥сов≥ ре≠сурси. ѕ≥вн≥чно-«ах≥дний район незначною м≥рою забезпечений сумарним природно-ресурсним потенц≥алом Ч 3,5% нац≥ональ≠ного природно-ресурсного потенц≥алу. ƒл€ району характерна пом≥тна концентрац≥€ ≥нтегрального природно-ресурсного по≠тенц≥алу в п≥вденн≥й його частин≥.

 

Ќа 01.01.2008 у ѕ≥вн≥чно-«ах≥дному район≥ населенн€ склада≠ло 2201,7 тис. ос≥б. ” район≥ склалась найспри€тлив≥ша ситуац≥€ з в≥дтворенн€м населенн€. ѕриродне скороченн€ к≥лькост≥ насе≠ленн€ району почалось п≥зн≥ше, н≥ж в ≥нших районах крањни Ч з другоњ половини 90-х рок≥в минулого стол≥тт€. Ќайб≥льш в≥дчут≠ним воно стало з початку XXI стол≥тт€. ѕриродний прир≥ст населенн€ в район≥ менший за середн≥й р≥вень в ”крањн≥, р≥вень народжуваност≥ дещо вищий, н≥ж в ”к≠рањн≥, що зумовило п≥двищенн€ частки населенн€ у в≥ц≥, молод≠шому за працездатний.

–≥вень зайн€тост≥ в ÷ентральному район≥ становить 87,9% працездатного населенн€ та Ї вищим за середн≥й по крањн≥ показ≠ник. ” район≥ пор≥вн€но високою Ї частка зайн€тих у с≥льському господарств≥.

” структур≥ паливно-енергетичного комплексу району пров≥дне м≥сце пос≥даЇ електроенергетика, основою €коњ Ї –≥вненська ј≈—. ¬ажливе значенн€ маЇ також вуг≥льна та торф'€на промис≠лов≥сть. ƒругим за значенн€м у крањн≥ Ї Ћьв≥всько-¬олинський кам'€новуг≥льний басейн, в межах €кого розвиваЇтьс€ вуг≥льна промислов≥сть району (¬олинська область). “орфобрикетн≥ заво≠ди функц≥онують у пол≥ськ≥й частин≥ району.

¬иробництво с≥льськогосподарськоњ техн≥ки, автомоб≥л≥в, устат≠куванн€ дл€ х≥м≥чноњ, харчовоњ промисловост≥ та зал≥зничного транспорту, електротехн≥чних вироб≥в презентуЇ на нац≥ональному ринку машинобуд≥вну промислов≥сть ѕ≥вн≥чно-«ах≥дного району. ƒл€ машинобудуванн€, €к ≥ дл€ ≥нших вид≥в економ≥чноњ д≥€льност≥, характерним Ї досить широке його просторове поширенн€. јле насамперед боно концентруЇтьс€ в м≥стах Ч у –≥вному, Ћуцьку, Ќововолинську,  овел≥, ƒубно, ¬олодимир-¬олинському та ≥н.

ѕод≥льський економ≥чний район. ƒо ѕод≥льського економ≥чного району належать ¬≥нницька (1711 тис. чол.), “ерноп≥льська (1116 тис. чол.) та ’мельницька (1381 тис. чол.) област≥. ѕод≥льський район займаЇ 10,1% територ≥њ ”крањни, тут зосе≠реджено 8,4% природно-ресурсного потенц≥алу (в грошовому екв≥валент≥), зокрема: м≥неральн≥ ресурси Ч 0,7, водн≥ Ч 7,7, зе≠мельн≥ (ірунтов≥) Ч 14,3, л≥сов≥ Ч 7,8 ≥ рекреац≥йн≥ ресурси Ч 4,8% крањни. ќсобливо вид≥л€ютьс€ за питомою вагою земельн≥ ресурси, що обумовлюЇ високий ступ≥нь спец≥ал≥зац≥њ району на с≥льськогосподарському ви≠робництв≥ (≥ндекс 2,06 при 1,00 в ”крањн≥). —≥льськогосподарськ≥ уг≥дд€ становл€ть 71% земельноњ площ≥, €ка становить 60,9 тис. км2. Ћ≥сов≥ ресурси становл€ть 11,5% (800,5 тис. га) територ≥њ.

–азом з тим, розвиток промисловост≥, зокрема важкоњ, обмежений недостатньою м≥нерально-сировинною базою, первинною в≥дсутн≥стю паливноњ сировини. ” район≥ зал€гають значн≥ запаси природних буд≥вельних матер≥ал≥в. ” ¬≥нницьк≥й област≥ в≥дкрито родовище зал≥зних руд (0,8 млрд. т). «апаси пел≥кан≥ту становл€ть 170 млн. т, це Їдина у ™вроп≥ сировина дл€ виготовленн€ скло литого цементу, порцел€нових вироб≥в.

¬иробничий по≠тенц≥ал територ≥њ за варт≥стю основних фонд≥в становить 5,7% загального обс€гу њх в ”крањн≥, а трудоресурсний потенц≥ал Ч 8,4% при так≥й же концентрац≥њ населенн€. ќбс€г реал≥зованоњ продукц≥њ промисловост≥ с€гаЇ 3,2% в ”крањн≥, валовоњ про≠дукц≥њ с≥льського господарства Ч 12,7% в≥д виробленоњ в ”к≠рањн≥, ≥нвестиц≥й в основний кап≥тал Ч 4,7% в≥д загальноук≠рањнських, обс€г створеноњ валовоњ доданоњ вартост≥ Ч в≥дпов≥дно 5,7% в≥д загальнодержавного виробництва ¬ƒ¬.

ѕров≥дною Ї харчова промислов≥сть. ћашинобудуванн€ обслуговуЇ потреби с≥льського господарства, харчовоњ промисловост≥, включаЇ наступн≥ п≥дприЇмства: ¬≥нницький завод тракторних агрегат≥в;  алиновський завод устаткуванн€ дл€ цукрових завод≥в; “ерноп≥льський завод бур€коцукрових комбайн≥в; “ерноп≥льське виробниче обТЇднанн€ "¬атра" (електроапаратура).

–озвиток електроенергетики (’мельницька ј≈—) спри€в економ≥чному зростанню району.

ƒовжина зал≥зниць - 2536 км, автодор≥г - 17,4 тис. км. ѕроход€ть газопроводи "—оюз", ”ренгой - ѕомари - ”жгород. √оловн≥ зал≥зничн≥ вузли: “ерноп≥ль, ∆меринка, ¬≥нниц€, Ўепет≥вка. √оловн≥ автошл€хи: Ћуцьк - „ерн≥вц≥, Ћьв≥в -  ињв.

 арпатський економ≥чний район. ƒо складу  арпатського економ≥чного району вход€ть «акарпатська (1246 тис. чол.), ≤вано-‘ранк≥вська (1391 тис. чол.), Ћьв≥вська (2581 тис. чол.), „ерн≥вецька (910 тис. чол.) област≥. ѕлоща - 56,6 тис. км2. “еритор≥€ цього району включаЇ ѕрикарпатт€,  арпати, «акарпатт€. ÷е пограничний район, €кий знаходитьс€ на перехрест≥ зал≥зниць:  ињв - ѕрага,  ињв -  рак≥в, ¬аршава - Ѕухарест, газопровод≥в: ”ренгой - ѕомари - ”жгород, ќренбург - «ах≥дний кордон.

≤нтегральний ≥ндекс його природно-ресурсного потенц≥алу (грн/га) становить 1,04 (в ”крањн≥ Ч 1,00), особливо вид≥л€ютьс€ водн≥, л≥сов≥ й природно-рекреац≥йн≥ ресурси. –айон деф≥цитний за м≥неральними ≥ фаун≥стичними ресурсами.

” ѕрикарпатт≥ розташована пол≥компонентна зона (нафта, природний газ, кал≥йн≥ сол≥, магн≥Їв≥ сол≥, кухонна с≥ль, с≥рка, вапн€к, фосфорити). Ќадзвичайно ц≥нними Ї л≥сов≥ та водн≥ ресурси, зокрема м≥неральн≥ води “рускавц€, —х≥дниц≥, —вал€ви,  васи, ћоришка та л≥кувальн≥ гр€з≥ села „ерче ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥.

Ќа початок 2000-х рок≥в  арпатський економ≥чний район склавс€, €к аграрно-промисловий з≥ значною перевагою с≥льського господарства над промислов≥стю (њх сп≥вв≥дношен≠н€ складаЇ 3,2: 1,0). ” загальнодержавному под≥л≥ прац≥ ос≠новн≥ галуз≥ економ≥ки району характеризуютьс€ такими ко≠еф≥ц≥Їнтами локал≥зац≥њ: промислов≥сть Ч 0,13, с≥льське госпо≠дарство Ч 1,44, транспорт ≥ зв'€зок Ч 1,24.  оеф≥ц≥Їнт зосере≠дженн€ випуску товар≥в ≥ послуг, €кий визначаЇ глибину тери≠тор≥альноњ спец≥ал≥зац≥њ економ≥ки за основними господарськоформуючими галуз€ми найнижчий в ”крањн≥ Ч 0,339.

¬ ≤вано-‘ранк≥вський област≥ сформован≥ ≤вано-‘ранк≥вський,  оломийський ≥  алушсько-ƒолинський про≠мислов≥ вузли. ” внутр≥обласному под≥л≥ прац≥ ≤вано-‘ранк≥вський вузол спец≥ал≥зуЇтьс€ на виробництв≥ про≠дукц≥њ машинобудуванн€, рад≥оелектронноњ, х≥м≥чноњ, дерево≠обробноњ, харчовоњ ≥ легкоњ промисловост≥;  оломийський Ч на машинобудуванн≥, електротехн≥чн≥й ≥ легк≥й промисловост≥;  алушсько-ƒолинський Ч на г≥рничо - видобувн≥й, нафтопере≠робн≥й та х≥м≥чн≥й промисловост≥. ќсновою формуванн€ ос≠таннього Ї використанн€ родовищ нафти та кал≥йноњ сол≥.

¬елика концентрац≥€ р≥зних виробництв у м. Ћьвов≥ та в≥дносно великих п≥дприЇмств паливноњ, х≥м≥чноњ ≥ наф≠тох≥м≥чноњ промисловост≥ в ≥нших м≥стах ≥ селищах област≥ спри€ли формуванню потужного Ћьв≥вського промислового вузла, а також ƒрогобицько - Ѕориславського, —трийсько-–оздольського ≥ „ервоноградського.

‘ункц≥ональна зона урбан≥зац≥њ ≤вано-‘ранк≥вськоњ об≠ласт≥ охопить близько 1/4 територ≥њ з середн≥м р≥внем виробни≠чо-м≥стобуд≥вного освоЇнн€, с≥льського господарства разом з л≥совим Ч майже половину загальноњ земельноњ площ≥ област≥. Ќайб≥льш перспективною Ї зона природно-рекреац≥йних ланд≠шафт≥в, що охорон€ютьс€, €ка займе понад 1/4 територ≥њ.



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
–асчет заработной платы с использованием вложенных функций в табличном процессоре excel | 
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 835 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2028 - | 1879 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.039 с.