Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕ≥дходи до формуванн€ соц≥ального пакета на п≥дприЇмств≥




ѕ≥д час проектуванн€ соц≥ального пакета варто враховувати пр≥оритетн≥ потреби та ≥нтереси прац≥вник≥в. ‘ормувати наб≥р соц≥альних виплат ≥ благ сл≥д за результатами анкетуванн€ чи опитуванн€ прац≥вник≥в. ¬ключати до соц≥ального пакета треба т≥ виплати та блага, в одержанн≥ €ких за≥нтересована б≥льш≥сть прац≥вник≥в. Ћише в такому раз≥ роботодавець може оч≥кувати на посиленн€ ло€льност≥, а отже, ≥ мотивац≥њ прац≥вник≥в.

–озробл€ти соц≥альний пакет потр≥бно також з урахуванн€м соц≥альноњ складовоњ компенсац≥йного пакета, €ку пропонують ≥нш≥ роботодавц≥ прац≥вникам в≥дпов≥дних профес≥йних груп. ≤нформац≥ю про поширен≥ соц≥альн≥ виплати та блага, що њх пропонують роботодавц≥ найманим прац≥вникам у р≥зних сферах б≥знесу, можна здобути з огл€д≥в зароб≥тних плат, публ≥кац≥й у профес≥йних виданн€х та ≤нтернет≥, рекламних оголошень про ваканс≥њ, що розм≥щуютьс€ в р≥зних «ћ≤ та на сайтах ≥з працевлаштуванн€, тощо.

≤снують так≥ основн≥ п≥дходи до формуванн€ соц≥ального пакета на п≥дприЇмств≥

I п≥дх≥д. ”становленн€ однакового набору соц≥альних, виплат ≥ заохочень ус≥м прац≥вникам п≥дприЇмства. ÷ей п≥дх≥д прийн€тний дл€ малих п≥дприЇмств
сфери послуг. Ќа таких п≥дприЇмствах ус≥ функц≥њ з управл≥нн€ персоналом виконують перш≥
кер≥вники. ќсновн≥ зусилл€ зосереджено на виживанн≥ в умовах високоњ конкурентноњ боротьби, одержанн≥ максимального результату в короткостроковому пер≥од≥ ¬ управл≥нн≥ персоналом акцентуЇтьс€ увага на робот≥ в команд≥, створенн≥ атмосфери дов≥ри та взаЇмодопомоги. Ќа таких п≥дприЇмствах варто п≥дкреслювати р≥вноправн≥сть ус≥х член≥в команди, тому недоц≥льно вид≥л€ти статус окремих посадових ос≥б. ” зв'€зку з цим ус≥м прац≥вникам п≥дриЇмства потр≥бно надавати однаков≥ соц≥альн≥ заохоченн€ (наприклад, оплата транспортних витрат, медичне страхуванн€ тощо).

ѕод≥бна практика, однак, неефективна дл€ середн≥х ≥ особливо великих п≥дприЇмств. Ѕ≥льше того, зр≥вн€л≥вка в соц≥альних виплатах може загрожувати конкурентоспроможност≥ п≥дприЇмства. « одного боку, зб≥льшенн€ набору соц≥альних виплат дл€ вс≥х прац≥вник≥в вимагатиме значних ф≥нансових ресурс≥в, що негативно позначатиметьс€ на ф≥нансов≥й ст≥йкост≥ п≥дприЇмства. « другого боку, економ≥€ на соц≥альному пакет≥ негативно впливатиме на ≥м≥дж роботодавц€ на ринку, не спри€тиме залученню та утриманню компетентних прац≥вник≥в ≥ насамперед кер≥вник≥в вищого р≥вн€ управл≥нн€, знижуватиме ло€льн≥сть ≥ мотивац≥ю окремих категор≥й прац≥вник≥в.

II п≥дх≥д. ”становленн€ соц≥альних виплат ≥ заохочень в≥дпов≥дно до ≥Їрарх≥чноњ структури п≥дприЇмства. ÷ей п≥дх≥д варто використовувати на великих
п≥дприЇмствах. “ака диференц≥ац≥€ соц≥альних виплат п≥дкреслюватиме статус,
заслуги та дос€гненн€ вищих посадових ос≥б, спри€тиме п≥двищенню њхньоњ мотивац≥њ та ло€льност≥, а
значить, закр≥пленню на п≥дприЇмств≥. ÷е також спри€тиме посиленню мотивац≥њ кер≥вник≥в
середнього ≥ нижчого р≥вн≥в управл≥нн€, профес≥онал≥в ≥ фах≥вц≥в. ƒл€ цього на п≥дприЇмств≥ маЇ бути
розроблена ефективна система посадового просуванн€, забезпечен≥ р≥вн≥ можливост≥ дл€ п≥двищенн€ у
посад≥ вс≥х прац≥вник≥в залежно в≥д њхн≥х компетенц≥й, результат≥в прац≥ та стажу роботи на
п≥дприЇмств≥.

IIIп≥дх≥д. ”становленн€ соц≥альних виплат ≥ заохочень в≥дпов≥дно до грейд≥в
(квал≥ф≥кац≥йних груп з оплати прац≥). «а такого п≥дходу що вищий грейд, до €кого належить
посада чи робоче м≥сце, то б≥льший наб≥р виплат ≥ заохочень пропонуЇтьс€ прац≥вникам, €к≥
об≥ймають цю посаду чи виконують роботу. ÷ей п≥дх≥д актуальний дл€ середн≥х п≥дприЇмств,
особливо €кщо на п≥дприЇмств≥ обмежен≥ можливост≥ дл€ кар'Їрного зростанн€. ƒаний п≥дх≥д даЇ
змогу надавати прац≥вникам, €к≥ дос€гли високих результат≥в, наб≥р виплат ≥ заохочень,
установлений дл€ вищих грейд≥в. Ќаприклад, прац≥вникам 1Ч4-го грейд≥в пропонують пакет є 3;
5Ч8-го грейд≥в Ч пакет є 2 ≥ 9Ч12-го Ч пакет є 1.


IV п≥дх≥д. ‘ормуванн€ соц≥альних виплат ≥ заохочень за принципом Ђкафетер≥юї. «а цим
п≥дходом складаютьс€ 2-3 пакети (набори) соц≥альних виплат на однакову суму, але з р≥зним
наповненн€м. ѕрац≥вникам надаЇтьс€ можлив≥сть вибрати той соц≥альний пакет, €кий
максимально задовольн€в би њхн≥ потреби та ≥нтереси ≥ в≥дпов≥дно мотивував њх. “акий п≥дх≥д до
формуванн€ соц≥ального пакета може використовуватись у поЇднанн≥ з другим або трет≥м
п≥дходами. ƒл€ в≥дпов≥дних категор≥й чи грейд≥в може бути запропоновано к≥лька соц≥альних
пакет≥в.

V п≥дх≥д. ‘ормуванн€ соц≥альних виплат ≥ заохочень ш принципом Ђшведського столуї. «а
цим п≥дходом прац≥вникам надаЇтьс€ право на певну суму грошей або бал≥в вибрати виплати та
заохоченн€ ≥з запропонованого перел≥ку.  ожне заохоченн€ маЇ грошовий екв≥валент або оц≥нене
в балах. ƒл€ прац≥вник≥в р≥зних категор≥й чи грейд≥в може встановлюватис€ р≥зна сума.

Ќа кожного прац≥вника п≥дприЇмство може в≥дкривати спец≥альний рахунок ≥ резервувати в≥дпов≥дну суму грошей дл€ оплати соц≥альних благ. ћожуть також використовуватис€ компенсац≥йн≥ рахунки, на €к≥ прац≥вники перераховують кошти з≥ своЇњ зароб≥тноњ плати до утриманн€ податку з доход≥в ф≥зичних ос≥б (прибуткового податку) та внеск≥в до соц≥альних фонд≥в. ” такому раз≥ сума на рахунку прац≥вник≥в зб≥льшуЇтьс€ ≥ вони мають змогу розширити перел≥к соц≥альних благ, одержати додатков≥ види соц≥альноњ допомоги та заохочень, ком≠пенсувати в такий спос≥б роботодавцев≥ додатков≥ витрати.

Ќа окремих п≥дприЇмствах використовуютьс€ програми Ђбанк в≥дпусткових дн≥вї. ” такому Ђбанкуї нагромаджуютьс€ вс≥ оплачуван≥ дн≥ в≥дпустки та в≥дгули. ѕрац≥вник може вз€ти один чи к≥лька дн≥в ≥з Ђзапасу в≥льних дн≥вї у зв'€зку з родинними обставинами, дл€ особистих потреб. ” раз≥ коли в Ђбанкуї не залишилос€ в≥льних дн≥в, прац≥вник може використати дн≥ за рахунок майбутньоњ в≥дпустки або ж в обм≥н на ≥нш≥ соц≥альн≥ блага. якщо прац≥вник не використовуЇ належн≥ йому соц≥альн≥ блага, в≥н може розраховувати на грошову компенсац≥ю. –азом з тим не допускаЇтьс€ грошова компенсац≥€ вс≥х вид≥в соц≥альноњ допомоги та благ.

VI п≥дх≥д. ћонетаризац≥€ {грошова компенсац≥€). «а цим п≥дходом окрем≥ витрати соц≥ального характеру компенсуютьс€ прац≥вникам грошима, прим≥ром, витрати на харчуванн€ чи моб≥льний зв'€зок. «а такого п≥дходу прац≥вники можуть њх використовувати на власний розсуд. Ѕагато прац≥вник≥в можуть в≥ддати перевагу такому п≥дходу. ѕроте фах≥вц≥ з управл≥нн€ персоналом не рекомендують поширювати монетаризац≥ю на вс≥ соц≥альн≥ блага й заохоченн€. ÷е пов'€зано з тим, що грошов≥ виплати не мотивуватимуть так, €к соц≥альн≥ блага й заохоченн€. ѕрац≥вники не в≥дчуватимуть, що роботодавець насправд≥ п≥клуЇтьс€ про њхнЇ здоров'€, г≥дн≥ умови прац≥ та житт€.  р≥м того, витрати на корпоративн≥ програми, наприклад на медичне страхуванн€, страхуванн€ в≥д нещасних випадк≥в, набагато менш≥, н≥ж витрати за ≥ндив≥дуальними програмами.

3. програми соц≥ального страхуванн€ персоналу

¬ажливе м≥сце в соц≥альному пакет≥ пос≥дають програми соц≥ального страхуванн€ персоналу. ƒоц≥льн≥сть застосуванн€ програм соц≥ального страхуванн€ обумовлена не т≥льки необх≥дн≥стю формуванн€ ло€льност≥ та п≥двищенн€ мотивованост≥ прац≥вник≥в, а й стилем ≥ режимом прац≥ кер≥вник≥в, особливо кер≥вник≥в вищого р≥вн€ управл≥нн€, профес≥онал≥в ≥ фах≥вц≥в. Ќенормований режим прац≥, надм≥рн≥ розумов≥, псих≥чн≥ навантаженн€, стреси, високий р≥вень в≥дпов≥дальност≥ п≥д час прийн€тт€ р≥шень, пост≥йн≥ в≥др€дженн€ пог≥ршують стан здоров'€. ” зв'€зку з цим прац≥вники дедал≥ част≥ше в≥ддають перевагу програмам соц≥ального страхуванн€ в структур≥ компенсац≥йного пакета.

Ќа практиц≥ набули поширенн€ так≥ програми страхуванн€:

Ч медичне страхуванн€;

Ч страхуванн€ житт€, в≥д нещасних випадк≥в;

Ч страхуванн€ майна;

Ч недержавне пенс≥йне страхуванн€.

ѕравовою основою програм соц≥ального страхуванн€ Ї догов≥р страхуванн€. “акий догов≥р Ї угодою, за €кою одна сторона {страховик Ч страхова компан≥€) зобов'€зуЇтьс€ за визначену договором винагороду (страхову прем≥ю), що сплачуЇтьс€ ≥ншою стороною {страхувальником -роботодавцем), виплатити одноразово чи виплачувати пер≥одично визначену договором суму (страхову суму) у раз≥ запод≥€нн€ шкоди життю чи здоров'ю назван≥й в договор≥ особ≥ (.Хпрац≥вников≥) до дос€гненн€ нею певного в≥ку чи настанн€ в њњ житт≥ ≥ншоњ передбаченоњ договором под≥њ (страхового випадку). ƒоговором страхуванн€ житт€ та здоров'€ може бути


передбачено, що €кщо страховий випадок не настав, то п≥сл€ зак≥нченн€ строку чинност≥ договору страхова компан≥€ виплачуЇ застрахованим особам суму страхових внеск≥в з в≥дсотками.

ƒобров≥льне медичне страхуванн€ Ї привабливим дл€ б≥льшост≥ прац≥вник≥в. ѕрограми добров≥льного медичного страхуванн€ також економ≥чно виг≥дн≥ дл€ роботодавц€, оск≥льки дають змогу зменшити втрати, пов'€зан≥ ≥з загальними ≥ профес≥йними захворюванн€ми прац≥вник≥в,

ѕрограми медичного страхуванн€ можуть поширюватис€ не т≥льки на прац≥вник≥в, а й на њхн≥х д≥тей та ≥нших член≥в родини.

«а договором медичного страхуванн€ страхова компан≥€ зобов'€зуЇтьс€ ф≥нансувати та надавати застрахован≥й особ≥ медичн≥ чи ≥нш≥ послуги певного обс€гу та €кост≥.

ѕрограмами страхуванн€ можуть бути передбачен≥ так≥ основн≥ види послуг:

- наданн€ швидкоњ медичноњ допомоги;

Ч госп≥тал≥зац≥€ в л≥кувальну установу дл€ х≥рург≥чного, консервативного чи
симптоматичного л≥куванн€;

Ч амбулаторно-пол≥кл≥н≥чна й консультац≥йно-д≥агностична допомога;

Ч наданн€ стоматолог≥чних послуг тощо.

ѕрограми медичного страхуванн€ можуть передбачати наданн€ медичноњ допомоги в закладах р≥зного класу (Ђлюксї, Ђкомфортї, Ђстандартї) та р≥зний р≥вень компенсац≥њ витрат на л≥куванн€. «астрахован≥ прац≥вники одночасно можуть прикр≥плюватис€ до к≥лькох л≥кувальних установ. Ћ≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ страховоњ компан≥њ може бути необмеженим.

–озм≥р страхових платеж≥в залежить в≥д перел≥ку медичних послуг, передбачених програмою страхуванн€, класу л≥кувальноњ установи, в €к≥й обслуговуватимутьс€ прац≥вники, та к≥лькост≥ застрахованих ос≥б. ” зв'€зку з цим витрати на корпоративне медичне страхуванн€ менш≥, н≥ж витрати на ≥ндив≥дуальне: за умов охопленн€ програмами страхуванн€ б≥льшоњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в страхов≥ компан≥њ надають знижки.

ќсновн≥ критер≥њ вибору роботодавцем страховоњ компан≥њ:

Ч перел≥к послуг, €к≥ надаютьс€ в межах корпоративних програм;

Ч €к≥сть страхових послуг;

- варт≥сть страхових внеск≥в.

Ч в≥дгуки прац≥вник≥в п≥дприЇмств, котр≥ мали досв≥д сп≥впрац≥ з в≥дпов≥дними страховими
компан≥€ми.

«'€сувати репутац≥ю страховоњ компан≥њ можна за допомогою ознайомленн€ з матер≥алами, розм≥щеними в «ћ≤, ≤нтернет≥, зверненн€ до партнер≥в, кер≥вник≥в п≥дприЇмств, €к≥ мали досв≥д сп≥впрац≥ з≥ страховими компан≥€ми. ѕерел≥к п≥дприЇмствЧкл≥Їнт≥в страховоњ компан≥њ можна знайти на њњ корпоративному сайт≥.

ѕривабливою пропозиц≥Їю дл€ прац≥вник≥в Ї включенн€ до компенсац≥йного пакета страхуванн€ житт€ чи страхуванн€ в≥д нещасного випадку. «а цими програмами прац≥вники або члени њхн≥х родин одержують гарантован≥ грошов≥

компенсац≥њ в раз≥:

Ч смерт≥ прац≥вника;

Ч настанн€ ≥нвал≥дност≥;

Ч зазнанн€ прац≥вником травм або т≥лесних ушкоджень;

Ч тимчасовоњ або повноњ втрати працездатност≥;

 

- критичних захворювань (онколог≥€, ≥нфаркт, ≥нсульт, ниркова недостатн≥сть, потреба у
трансплантац≥њ орган≥в тощо);

- необх≥дност≥ госп≥тал≥зац≥њ та х≥рург≥чних втручань.

ѕомилкова позиц≥€ роботодавц≥в, €к≥ вважають страхуванн€ в≥д нещасних випадк≥в завеликою статтею витрат ≥ в≥ддають перевагу разовому наданню матер≥альноњ допомоги постраждалим. јдже варт≥сть пол≥с≥в невисока, тому дл€ уникненн€ значних витрат в екстрених ситуац≥€х роботодавц€м виг≥дн≥ше заручитис€ гарантованою компенсац≥Їю страховоњ компан≥њ.

ѕрограми страхуванн€ розробл€ють з урахуванн€м специф≥ки б≥знесу п≥дприЇмства. ќдин з вар≥ант≥в - - використанн€ класичноњ програми страхуванн€ в≥д нещасного випадку. «а такою програмою кошти виплачуютьс€ в раз≥ настанн€ смерт≥, ≥нвал≥дност≥ чи зазнанн€ травм унасл≥док д≥њ зовн≥шн≥х фактор≥в. “акими зовн≥шн≥ми факторами можуть бути: стих≥йн≥ €вища природи, оп≥ки, обмороженн€, д≥€ електричного струму, пад≥нн€ будь-€кого предмета чи застрахованоњ


особи, випадкове отруЇнн€ промисловими чи побутовими х≥м≥чними речовинами, травми, запод≥€н≥ п≥д час авар≥й транспортних засоб≥в, використанн€ машин, механ≥зм≥в, зброњ, ≥нструмент≥в тощо.

 ласичн≥ програми страхуванн€ в≥д нещасного випадку виг≥дн≥ дл€ молодих колектив≥в з невисоким ступенем ризику виникненн€ нещасних випадк≥в.

«а такими програмами страхов≥ виплати кр≥м ≥нших чинник≥в залежать в≥д страхового випадку та зазвичай становл€ть:

Ч у раз≥ смерт≥ застрахованоњ особи виплачуЇтьс€ 100 % страховоњ суми;

- у раз≥ настанн€ ≥нвал≥дност≥ 100% страховоњ суми виплачуЇтьс€, €кщо особа д≥стала ≤
групу; 80 % Ч €кщо особа д≥стала II групу ≥ 60 % Ч III групу;

Ч у раз≥ тимчасовоњ втрати працездатност≥ страхов≥ виплати можуть зд≥йснюватис€ за кожен
день непрацездатност≥ або за таблицею виплат залежно в≥д

важкост≥ травми чи ушкодженн€.

≤нший вар≥ант Ч страхуванн€ в раз≥ виникненн€ критичних захворювань (онколог≥€, ≥нфаркт, ≥нсульт, ниркова недостатн≥сть, потреба у трансплантац≥њ орган≥в тощо). ÷€ програма може доповнювати добров≥льне медичне страхуванн€, за €кою страхове покритт€ не включаЇ под≥бних захворювань. ¬≥дпов≥дно до умов страхових договор≥в роботодавець теж може одержати виплати в раз≥ втрати ц≥нного прац≥вника.

–озм≥р страхових платеж≥в залежить в≥д набору страхових ризик≥в, страховоњ суми, терм≥ну страхуванн€, характеру профес≥йноњ д≥€льност≥ застрахованих ос≥б. ƒл€ великих п≥дприЇмств може встановлюватись Їдина тарифна ставка дл€ вс≥х застрахованих сп≥вроб≥тник≥в залежно в≥д специф≥ки д≥€льност≥ п≥дприЇмства.

”часть у недержавному пенс≥йному забезпеченн≥ даЇ змогу створити додаткове до обов'€зкового державного пенс≥йного забезпеченн€ джерело пенс≥йних виплат, гарантувати прац≥вникам вищий р≥вень житт€ п≥сл€ дос€гненн€ пенс≥йного в≥ку.

Ќедержавне пенс≥йне забезпеченн€ даЇ змогу залучати кошти роботодавц≥в дл€ формуванн€ пенс≥йних нагромаджень на користь своњх прац≥вник≥в. Ќа внески до недержавних пенс≥йних фонд≥в ≥ одержаний на них ≥нвестиц≥йний дох≥д поширюютьс€ податков≥ п≥льги. –озм≥р пенс≥й залежить в≥д розм≥ру пенс≥йних внеск≥в, строку њх нагромадженн€ та одержаного ≥ розпод≥леного на них ≥нвестиц≥йного доходу.

«-пом≥ж переваг запровадженн€ на п≥дприЇмств≥ недержавного пенс≥йного забезпеченн€ треба звернути увагу на так≥:

Ч формуванн€ ≥м≥джу роботодавц€, €кий п≥клуЇтьс€ про своњх прац≥вник≥в у довгостроков≥й
перспектив≥;

- закр≥пленн€ персоналу на п≥дприЇмств≥;

Ч проведенн€ гнучкоњ мотивац≥йноњ пол≥тики завд€ки встановленню р≥зного р≥вн€
в≥драхувань на користь прац≥вник≥в, наприклад залежно в≥д розм≥ру зароб≥тноњ плати ≥ стажу
роботи на п≥дприЇмств≥;

Ч можлив≥сть одержанн€ додаткових ≥нвестиц≥йних ресурс≥в через ≥нвестуванн€ актив≥в
фонду у своњ ц≥нн≥ папери, ≥нш≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти;

 

- оптим≥зац≥€ податкових платеж≥в тощо.
ѕереваги дл€ прац≥вник≥в:

- додатков≥ гарант≥њ матер≥ального забезпеченн€ п≥сл€ виходу на пенс≥ю;

- п≥льгове оподаткуванн€ доход≥в;

- набутт€ права власност≥ на пенс≥йн≥ активи (нагромаджен≥ пенс≥йн≥ кошти та одержаний
в≥д њх ≥нвестуванн€ прибуток) ≥з правом передач≥ у спадок тощо.

ƒл€ особливо п≥нних прац≥вник≥в, €к≥ Ї Ђзолотим фондомї п≥дприЇмства, роботодавц≥ запроваджують довгостроков≥ нагромаджувальн≥ програми страхуванн€. “ак≥ програми ефективн≥ дл€ утриманн€ компетентних ≥ р≥дк≥сних на ринку прац≥ прац≥вник≥в, тому њх часто називають золотими наручниками.

«а довгостроковими нагромаджувальними програмами страхуванн€ м≥ж роботодавцем, прац≥вником ≥ страховою компан≥Їю укладаЇтьс€ тристоронн€ угода. –оботодавець ≤з визначеною пер≥одичн≥стю робить страхов≥ внески. ѕрац≥вник одержуЇ виплати, €кщо виконаЇ умови роботодавц€, наприклад, в≥дпрацюЇ на п≥дприЇмств≥ визначений пер≥од часу. якщо в≥н не виконаЇ


 

умов роботодавц€, тобто не допрацюЇ до к≥нц€ встановленого терм≥ну, то не одержить грошовоњ * винагороди. ” такому раз≥ вс≥ нагромаджен≥ кошти повертаютьс€ роботодавцев≥.

¬иплати можуть диференц≥юватис€ залежно в≥д строку роботи на п≥дприЇмств≥. —каж≥мо, €кщо прац≥вник в≥дпрацюЇ на п≥дприЇмств≥ б≥льше в≥д дес€ти рок≥в, то в≥н одержить всю нагромаджену за ц≥ роки страхову суму, ” раз≥ €кщо в≥н пропрацюЇ в≥д п'€ти до дес€ти рок≥в, то одержить виплати в розм≥р≥ 75 % нагромадженоњ страховоњ суми. 25 % залишаЇтьс€ в роботодавц€ €к компенсац≥€ витрат на пошук, навчанн€ та адаптац≥ю нового прац≥вника. якщо прац≥вник в≥дпрацюЇ п'€ть рок≥в, то нагромаджена за цей пер≥од сума розпод≥л€Їтьс€ пор≥вну м≥ж прац≥вником ≥ роботодавцем. якщо прац≥вник зв≥льн€Їтьс€, не в≥дпрацювавши на п≥дприЇмств≥ п'€ти рок≥в, то нагромаджену за цей пер≥од суму одержуЇ роботодавець.

” компенсац≥йних пакетах кер≥вник≥в вищого р≥вн€ управл≥нн€ в ≥ноземних компан≥€х попул€рн≥ програми золотих парашут≥в. “ак≥ програми запроваджують дл€ того, щоб захистити матер≥альн≥ ≥нтереси вищих посадовц≥в, коли њх зв≥льн€ть чи пониз€ть у посад≥ в результат≥ поглинанн€ п≥дприЇмств. «апровадженн€ под≥бних програм робить процедуру поглинанн€ дорогою та непривабливою.

Ђ«олот≥ парашутиї можуть установлюватис€ дл€ р≥зноњ к≥лькост≥ посадових ос≥б (в≥д двох до двадц€ти), що залежить в≥д специф≥ки та розм≥ру п≥дприЇмства. « посадовими особами укладаютьс€ спец≥альн≥ контракти. ”мови контракт≥в можуть р≥знитис€. –азом з цим можна навести типов≥ гарант≥њ, що надаютьс€ кер≥вникам:

Ч базовий оклад виплачуЇтьс€ прот€гом 1Ч5 рок≥в п≥сл€ зв≥льненн€;

- збер≥гаютьс€ вс≥ види заохоченн€, €к≥ виплачувалис€ до зв≥льненн€ чи пониженн€ в
посад≥;

- захист опц≥он≥в на акц≥њ тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 880 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2173 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.033 с.