Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥нансова в≥дпов≥дальн≥сть €к вид юридичноњ в≥дпов≥дальност≥




. ‘≥нансова в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ ф≥нансового законодавства.

Ќа тепер≥шн≥й час €к практикуючи юристи, так ≥ науковц≥ дедал≥ все част≥ше п≥дн≥мають питанн€ щодо необх≥дност≥ законодавчого введенн€ так званоњ Ђф≥нансовоњ в≥дпов≥дальност≥ї. ƒ≥юче законодавство м≥стить неодноразов≥ приклади, коли на юридичних ос≥б покладаютьс€ грошов≥ санкц≥њ за порушенн€ тих чи ≥нших норм, а саме: податкових, бюджетних, митних, в сфер≥ касовоњ дисципл≥на ≥ т.п. “рансформац≥€ системи ф≥нансово-правового регулюванн€ та ≥нтенсивний розвиток ф≥нансового законодавства в ”крањн≥ зумовили формуванн€ значного законодавчого масиву, в €кому закр≥плено п≥дстави в≥дпов≥дальност≥, санкц≥њ за порушенн€ ф≥нансово-правових норм ≥ визначено процесуальний пор€док застосуванн€ цих санкц≥й. ‘ормуванн€ зазначеного нормативного масиву в≥дбувалос€ за р≥зними напр€мами. ѕо-перше, €к на р≥вн≥ закон≥в, так ≥ п≥дзаконних нормативних акт≥в. ѕо-друге, ц≥ норми отримували р≥зне галузеве закр≥пленн€: було встановлено крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за ухиленн€ в≥д сплати податк≥в, нец≥льове використанн€ бюджетних кошт≥в; до  одексу про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€ було включено окрем≥ статт≥, €к≥ передбачають адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ ф≥нансового законодавства; в ƒекрет≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро систему валютного регулюванн€ ≥ валютного контролюї закр≥плено ф≥нансов≥ санкц≥њ за порушенн€ валютного законодавства.

ќднак ≥ дотепер науковц≥ ≥ практики мають протилежн≥ погл€ди з цього питанн€: в≥д визнанн€ ф≥нансово-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ окремим видом юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ до повного запереченн€ на€вност≥ цього виду юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. Ќа думку  учер€венка ћ.ѕ., в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ ф≥нансового законодавства сл≥д розгл€дати €к комплексну категор≥ю, €ка включаЇ в≥дносно в≥докремлен≥ блоки, залежно в≥д ≥нституц≥йноњ належност≥ ф≥нансово-правових норм, що порушуютьс€ п≥д час вчиненн€ протиправного д≥€нн€ в сфер≥ ф≥нансовоњ д≥€льност≥ держави. “акими блоками, зокрема, Ї: в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ бюджетного законодавства, передбачена главою 18 Ѕюджетного кодексу ”крањни; в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ податкового законодавства (до прийн€тт€ ѕодаткового кодексу механ≥зм реал≥зац≥њ в≥дпов≥дальност≥ за податков≥ правопорушенн€ закр≥плено в «акон≥ ”крањни Ђѕро пор€док погашенн€ зобов' €зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондамиї, «акон≥ ”крањни Ђѕро державну податкову службу в ”крањн≥ї,  одекс≥ ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€ та ≥нших нормативних актах. як окрем≥ елементи можна розгл€дати в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ правил зд≥йсненн€ розрахункових операц≥й ≥з застосуванн€м реЇстратор≥в розрахункових операц≥й, передбачену «аконом Ђѕро застосуванн€ реЇстратор≥в розрахункових операц≥й у сфер≥ торг≥вл≥, громадського харчуванн€ та послугї, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ встановленого пор€дку об≥гу гот≥вки в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни Ђѕро застосуванн€ штрафних санкц≥й за порушенн€ норм з регулюванн€ об≥гу гот≥вкиї, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ валютного законодавства, встановлену ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро систему валютного регулюванн€ ≥ валютного контролюї, а також ≥ншими актами валютного законодавства.

 ожен ≥з зазначених елемент≥в маЇ специф≥ку, зумовлену характером в≥дносин у окремих сегментах ф≥нансовоњ д≥€льност≥. јле разом з тим њм ус≥м притаманн≥ обов' €зков≥ ознаки, властив≥ юридичн≥й в≥дпов≥дальност≥ в ц≥лому:

а) п≥дставою в≥дпов≥дальност≥ Ї вчиненн€ правопорушенн€;

б) в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ ф≥нансового законодавства виступаЇ €к форма реал≥зац≥њ державного примусу за порушенн€ припис≥в ф≥нансово-правових норм;

в) пол€гаЇ у застосуванн≥ до правопорушника негативних насл≥дк≥в, передбачен≥ санкц≥€ми ф≥нансово-правових норм, €к≥ мають майновий характер ≥ виражен≥ переважно в грошов≥й форм≥.

–озгл€даючи проблему правовоњ природи в≥дпов≥дальност≥ за порушенн€ ф≥нансового законодавства, сл≥д визначити њњ сп≥вв≥дношенн€ з ≥ншими видами юридичноњ в≥дпов≥дальност≥.

 онституц≥йною нормою (п. 22 ч. 1 ст. 92  онституц≥њ ”крањни) встановлено, що виключно законами ”крањни визначають засади цив≥льно≠правовоњ в≥дпов≥дальност≥; д≥€нн€, €к≥ Ї злочинами, адм≥н≥стративними або дисципл≥нарними правопорушенн€ми, та в≥дпов≥дальн≥сть за них.

 онституц≥йний —уд ”крањни в –≥шенн≥ в≥д 30 травн€ 2001 року є7-рп /2001 у справ≥ є1-22/2001 (справа про в≥дпов≥дальн≥сть юридичних ос≥б) в≥дзначив, що вказаною нормою  онституц≥њ безпосередньо не встановлено види юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. “аким чином, лог≥чним Ї припущенн€, що перел≥к вид≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ включаЇ також ≥ ≥нш≥ види, €к≥ безпосередньо не вказано в  онституц≥њ. ƒодатковим аргументом на користь цього погл€ду може бути наступне положенн€. ѕунктом 17.1.9. ст. 17 «акону ”крањни Ђѕро пор€док погашенн€ зобов' €зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондамиї передбачено сплату штрафу в раз≥, коли платник податк≥в зд≥йснюЇ продаж (в≥дчуженн€) товар≥в (продукц≥њ) або зд≥йснюЇ грошов≥ виплати без попереднього нарахуванн€ та сплати податку, збору (обов' €зкового платежу) €кщо в≥дпов≥дно до законодавства таке нарахуванн€ та сплата Ї обов' €зковою передумовою такого продажу (в≥дчуженн€) або виплати. ƒо того ж законодавець зауважуЇ, що сплата зазначеного штрафу не зв≥льн€Ї платника податк≥в в≥д адм≥н≥стративноњ або крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ та / або конф≥скац≥њ таких товар≥в (продукц≥њ), або кошт≥в в≥дпов≥дно до закону.

ќстаннЇ положенн€ маЇ особливе значенн€ з урахуванн€м ч. 1 ст. 61  онституц≥њ ”крањни: Ђн≥хто не може бути дв≥ч≥ прит€гнутий до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ одного виду за одне й те саме правопорушенн€ї. “аким чином, у п. 17.1.9. ст. 17 «акону ”крањни Ђѕро пор€док погашенн€ зобов'€зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондамиї законодавець безпосередньо в≥докремлюЇ штрафн≥ санкц≥њ (штраф) за порушенн€ податкового законодавства в≥д адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥, а в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ податкового законодавства в такому випадку треба визнати елементом окремого виду юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, а саме в≥дпов≥дальност≥ за порушенн€ ф≥нансового законодавства.

« огл€ду на викладене сл≥д зазначити, що в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ ф≥нансового законодавства виступаЇ €к форма реал≥зац≥њ державного примусу, що виникаЇ в раз≥ вчиненн€ порушенн€ припис≥в ф≥нансово-правових норм ≥ пол€гаЇ в застосуванн≥ спец≥ально вповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкц≥й. ѕроанал≥зувавши крим≥нальну, адм≥н≥стративну та ≥нш≥ галуз≥ законодавства, €кими передбачена в≥дпов≥дальн≥сть суб' Їкт≥в, €к≥ ведуть господарську д≥€льн≥сть, можна вид≥лити основн≥ п≥дстави в≥дпов≥дальност≥ за порушенн€ ф≥нансового законодавства.

¬ юридичн≥й науц≥ загальноприйн€тим Ї п≥дх≥д до визнанн€ правопорушенн€ €к п≥дстави дл€ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. Ќаприклад, в≥дпов≥дно до ч. 1 ст. 2  рим≥нального кодексу ”крањни, п≥дставою крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї вчиненн€ особою сусп≥льно небезпечного д≥€нн€, €ке м≥стить склад злочину, передбаченого цим  одексом. ѕ≥дставою адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї адм≥н≥стративне правопорушенн€ (проступок), пон€тт€ €кого сформульовано в ч. 1 ст. 9  одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€. “аким чином, дл€ кожного виду юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ головним, системоутворюючим елементом виступаЇ саме пон€тт€ в≥дпов≥дного правопорушенн€.

ƒо де€ких нормативних акт≥в ”крањни були введен≥ пон€тт€ ф≥нансового правопорушенн€. ¬ п. 1.5.3 ≤нструкц≥њ про пор€док проведенн€ рев≥з≥й ≥ перев≥рок державною контрольно-рев≥з≥йною службою в ”крањн≥, затвердженоњ наказом √оловного контрольно-рев≥з≥йного управл≥нн€ ”крањни в≥д 3 жовтн€ 1997 року є12 було вказано, що Ђф≥нансове правопорушенн€ - д≥€ або безд≥€льн≥сть орган≥в держаноњ влади, м≥сцевого самовр€дуванн€, суб' Їкт≥в господарюванн€ вс≥х форм власност≥, об'Їднань громад€н, посадових ос≥б, громад€н ”крањни та ≥ноземних громад€н, насл≥дком €ких стало невиконанн€ ф≥нансово-правових нормї. якщо використовувати такий п≥дх≥д, то констатувати на€вн≥сть ф≥нансового правопорушенн€ сл≥д у випадку порушенн€ ф≥нансово-правових норм.

¬ окремих статт€х Ѕюджетного та ѕодаткового кодекс≥в ”крањни законодавц≥ р≥зних крањн формулюють пон€тт€ бюджетних чи податкових правопорушень. ¬≥дпов≥дно до ст. 116 Ѕюджетного кодексу ”крањни бюджетним правопорушенн€м визнають недотриманн€ учасником бюджетного процесу встановленого цим  одексом та ≥ншими нормативно-правовими актами пор€дку складанн€, розгл€ду, затвердженн€, внесенн€ зм≥н, виконанн€ бюджету чи зв≥ту про його виконанн€. ¬ ѕодатковому кодекс≥ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ (ст. 106) податковим правопорушенн€м визнають винно вчинене протиправне (тобто те, що порушуЇ законодавство про податки й збори) д≥€нн€ (д≥ю або безд≥€льн≥сть) платника податк≥в, податкового агента та ≥нших ос≥б, за €к≥ цим  одексом установлено в≥дпов≥дальн≥сть.

яким же чином законодавець формулюЇ склади правопорушень щодо факт≥в недотриманн€ вимог ф≥нансового законодавства ≥ €к≥ специф≥чн≥ ознаки вони мають при забезпеченн≥ стаб≥льноњ д≥€льност≥ економ≥чноњ системи держави в ц≥лому? ўоб надати в≥дпов≥дь на це питанн€ сл≥д докладн≥ше розкрити де€к≥ теоретичн≥ аспекти складу правопорушенн€. —клад правопорушенн€ включаЇ наступн≥ елементи: 1) об' Їкт правопорушенн€; 2) об'Їктивна сторона правопорушенн€; 3) суб'Їкт правопорушенн€; 4) суб'Їктивна сторона правопорушенн€. “еоретично обірунтованим п≥дходом п≥д час визначенн€ об' Їкта правопорушенн€ Ї його диференц≥ац≥€ на загальний, родовий ≥ безпосередн≥й. «агальним об' Їктом ф≥нансових правопорушень Ї врегульован≥ нормами ф≥нансового права сусп≥льн≥ в≥дносини в сфер≥ ф≥нансовоњ д≥€льност≥ держави, тобто в процес≥ формуванн€, розпод≥лу й використанн€ грошових кошт≥в бюджет≥в ≥ державних ц≥льових фонд≥в. —л≥д в≥дзначити, що ц≥ в≥дносини Ї публ≥чно-правовими, врегульованими ≥мперативними ф≥нансово-правовими нормами.

ƒл€ того, щоб правильно визначити родовий об' Їкт ф≥нансових правопорушень сл≥д виходити ≥з системи ф≥нансового права €к об' Їктивно ≥снуючоњ сукупност≥ ф≥нансово-правових ≥нститут≥в, €к≥ об' Їднують норми, що регулюють в≥дносно в≥докремлен≥ групи специф≥чних ф≥нансових в≥дносин. ÷ей принцип покладено в основу законодавчого в≥докремленн€ певних вид≥в ф≥нансових порушень (порушенн€ бюджетного, податкового, валютного законодавства тощо).

Ѕезпосередн≥м об'Їктом ф≥нансових правопорушень виступають конкретн≥ в≥дносини, на €к≥ пос€гаЇ правопорушник. ѕрикладами таких об'Їкт≥в сл≥д вважати механ≥зм бюджетного плануванн€, пор€док ц≥льового використанн€ бюджетних кошт≥в, вимоги щодо веденн€ бухгалтерського обл≥ку й складанн€ зв≥тност≥ про виконанн€ бюджет≥в; стосовно порушень податкового законодавства - встановлено пор€док веденн€ податкового обл≥ку, правильн≥сть нарахуванн€ та своЇчасн≥сть внесенн€ до бюджет≥в сум податк≥в ≥ збор≥в або пор€док зд≥йсненн€ операц≥й з активами, €к≥ перебувають у податков≥й застав≥.

ќб'Їктивна сторона ф≥нансового правопорушенн€ характеризуЇ його зовн≥шн≥й про€в. ќбов'€зковою ознакою об'Їктивноњ сторони Ї д≥€нн€ в форм≥ д≥њ (активноњ повед≥нки) або безд≥€льност≥ (пасивноњ повед≥нки). «акр≥пленн€ об' Їктивноњ сторони правопорушенн€ Ї практичною стороною реал≥зац≥њ його протиправност≥. ƒ≥€нн€ завжди описуЇтьс€ законодавцем у диспозиц≥њ ф≥нансово-правовоњ норми або безпосередньо випливаЇ з њњ зм≥сту. «окрема, об' Їктивна сторона бюджетного правопорушенн€, передбаченого ст. 119 Ѕюджетного кодексу ”крањни, пол€гаЇ в нец≥льовому використанн≥ бюджетних кошт≥в, тобто витрачанн≥ њх на ц≥л≥, що не в≥дпов≥дають бюджетним призначенн€м, встановленим законом про ƒержавний бюджет ”крањни чи р≥шенн€м про м≥сцевий бюджет, вид≥леним бюджетним асигнуванн€м чи кошторису. ¬ окремих випадках законодавець детал≥зуЇ об'Їктивну сторону правопорушень шл€хом закр≥пленн€ њњ факультативних ознак, пов' €зуючи з цим м≥ру в≥дпов≥дальност≥: в≥дпов≥дно до п. 17.1.7 ст. 17 «акону ”крањни Ђѕро пор€док погашенн€ зобов' €зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондамиї розм≥р штрафу за порушенн€ строку сплати узгодженоњ суми податкового зобов' €занн€ залежить в≥д тривалост≥ затримки такоњ сплати платником податк≥в.

ќсновною ознакою об' Їктивноњ сторони значноњ к≥лькост≥ порушень ф≥нансового законодавства Ї протиправна безд≥€льн≥сть. ÷е зумовлено тим, що зобов' €зан≥ суб' Їкти ф≥нансових правов≥дносин не виконують власн≥ обов' €зки. Ќаприклад, зм≥стом податкового обов' €зку в широкому сенс≥ Ї обов' €зок платника податк≥в вести податковий обл≥к, своЇчасно й у повному обс€з≥ сплачувати податки та збори (обов' €зков≥ платеж≥), а також подавати до податкового органу податкову зв≥тн≥сть. “ому в раз≥ неподанн€ податковоњ декларац≥њ у строки, визначен≥ законодавством, платник податк≥в сплачуЇ штраф (п. 17.1.7 ст. 17 «акону ”крањни Ђѕро пор€док погашенн€ зобов'€зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондамиї). Ѕезд≥€льн≥сть, що пол€гаЇ в невиконанн≥ резидентами вимог щодо пор€дку й строк≥в декларуванн€ валютних ц≥нностей та ≥ншого майна, €ке перебуваЇ за межами ”крањни, передбачених ч. 1 ст. 9 ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро систему валютного регулюванн€ ≥ валютного контролюї т€гне за собою накладенн€ штрафу зг≥дно з ѕоложенн€м про валютний контроль, затвердженим постановою ѕравл≥нн€ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 8 лютого 2000 року є 49.

ќкремо сл≥д вид≥лити в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ бюджетного законодавства. Ѕюджетн≥ правов≥дносини нерозривно пов' €зан≥ с грошовою та ф≥нансовою системою держави та виступають одним ≤њ основних њњ компонент≥в.

ѕ≥дставою в≥дпов≥дальност≥ за порушенн€ бюджетного законодавства Ї бюджетне правопорушенн€, пон€тт€ €кого сформульовано в ст. 116 Ѕюджетного кодексу ”крањни: Ђбюджетним правопорушенн€ визначаЇтьс€ недотриманн€ учасником бюджетного процесу встановленого цим  одексом та ≥ншими нормативно-правовими актами пор€дку складанн€, розгл€ду, затвердженн€, внесенн€ зм≥н, виконанн€ бюджету чи зв≥ту про виконанн€ бюджетуї.

—уб' Їктом бюджетного правопорушенн€ може виступати лише учасник бюджетного процесу. ¬≥дпов≥дно до ст. 20 Ѕюджетного кодексу учасниками бюджетного процесу Ї органи та посадов≥ особи, €ких над≥лено бюджетними повноваженн€ми. Ѕюджетними повноваженн€ми визнають права й обов' €зки учасник≥в бюджетних правов≥дносин. ¬раховуючи положенн€ ц≥Їњ статт≥, суб' Їктом бюджетного правопорушенн€ може бути учасник бюджетних правов≥дносин, €кий не Ї органом державноњ влади, органом влади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органом м≥сцевого самовр€дуванн€ або бюджетною установою. ¬ окремих випадках, ≥ це безпосередньо передбачено в ч. 2 ст. 21 Ѕюджетного кодексу, учасниками бюджетних правов≥дносин Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи, що не мають статусу бюджетноњ установи (одержувач≥ бюджетних кошт≥в). “аким чином, одержувач≥в бюджетних кошт≥в сл≥д також вважати потенц≥йними учасниками бюджетного процесу та, в≥дпов≥дно, суб' Їктами бюджетних правопорушень.

“акий висновок в≥дпов≥даЇ ст. 118 Ѕюджетного кодексу, в €к≥й законодавець закр≥пив перел≥к заход≥в, що застосовують до розпор€дник≥в ≥ одержувач≥в бюджетних кошт≥в за вчинен≥ ними бюджетн≥ правопорушенн€:

1) застосуванн€ адм≥н≥стративних ст€гнень до ос≥б, винних у бюджетних правопорушенн€х в≥дпов≥дно до закону;

2) зупиненн€ операц≥й з бюджетними коштами.

«упиненн€ операц≥й з бюджетними коштами пол€гаЇ в зупиненн≥ будь-€ких операц≥й з≥ зд≥йсненн€ платеж≥в з рахунку порушника бюджетного законодавства. ћехан≥зм зупиненн€ операц≥й з бюджетними коштами визначаЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. Ѕюджетний кодекс (ч. 1 ст. 121) передбачаЇ, що особи, винн≥ в порушенн≥ бюджетного законодавства, несуть цив≥льну, дисципл≥нарну, адм≥н≥стративну або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з законами ”крањни. Ѕюджетне правопорушенн€, вчинене розпор€дником або одержувачем бюджетних кошт≥в, може бути п≥дставою дл€ прит€гненн€ до в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно з законом його кер≥вника чи ≥нших в≥дпов≥дальних посадових ос≥б, залежно в≥д характеру вчинених ними д≥€нь.

ќдним ≥з основних принцип≥в бюджетноњ системи Ї принцип ц≥льового використанн€ бюджетних кошт≥в, €кий пол€гаЇ в використанн≥ бюджетних кошт≥в лише на ц≥л≥, визначен≥ бюджетними призначенн€ми. ѕорушенн€ цього принципу маЇ насл≥дком зменшенн€ асигнувань розпор€дникам бюджетних кошт≥в на суму кошт≥в, €к≥ витрачено не за ц≥льовим призначенн€м, ≥ прит€гненн€ в≥дпов≥дальних ос≥б до дисципл≥нарноњ, адм≥н≥стративноњ чи крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ в пор€дку, визначеному законами ”крањни.

јдм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за нец≥льове використанн€ бюджетних кошт≥в передбачено в ст. 164  одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€.

 рим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за нец≥льове використанн€ бюджетних кошт≥в передбачено ст. 210  рим≥нального кодексу ”крањни. ’арактеристика склад≥в зазначених правопорушень була надана ран≥ше.

ƒе€к≥ науковц≥ вид≥л€ть ф≥нансову в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ податкового законодавства. «аконодавче закр≥пленн€ застосуванн€ штрафних санкц≥й до юридичних ос≥б за порушенн€ податкового законодавства зумовлюЇ потребу розгл€ду питанн€ щодо правовоњ природи цих санкц≥й. ё.ѕ.Ѕит€к в≥дзначаЇ, що дл€ п≥двищенн€ ефективност≥ законодавства про адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть юридичних ос≥б сл≥д ч≥тко визначити загальн≥ засади такоњ в≥дпов≥дальност≥ та встановити механ≥зм прит€гненн€ юридичних ос≥б до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. ќск≥льки на сьогодн≥  одекс про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€ ”крањни не визнаЇ юридичних ос≥б суб' Їктами адм≥н≥стративних правопорушень, то потр≥бно з' €сувати важливе теоретичне й практичне питанн€ щодо належност≥ штрафних санкц≥й, €к≥ застосовують до платник≥в податк≥в, - юридичних ос≥б до певного виду юридичноњ в≥дпов≥дальност≥.

¬изнаючи ф≥нансову в≥дпов≥дальн≥сть самост≥йним видом юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, фах≥вц≥ вказують на головну њњ особлив≥сть, €ка пол€гаЇ в тому, що кр≥м штрафних санкц≥й, вона передбачаЇ й право в≥дновлювальн≥ санкц≥њ, €к≥ стимулюють виконанн€ ф≥зичними та юридичними особами обов' €зк≥в, передбаченим ф≥нансовим (податковим) законодавством, а також забезпечують компенсац≥ю шкоди, завданоњ держав≥ в результат≥ њхньоњ протиправноњ повед≥нки.

«аходами ф≥нансовоњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн€ податкового законодавства сл≥д вважати передбачен≥ санкц≥њ податково-правовоњ норми, штрафн≥ (ф≥нансов≥) санкц≥њ та пеню. ѓхн≥ особливост≥:

- застосовують у раз≥ вчиненн€ порушенн€ норм податкового законодавства, й пол€гають у додаткових майнових ст€гненн€х;

- виступають €к м≥ра державного примусу, €ку застосовують до правопорушник≥в;

- мають за мету покаранн€ правопорушник≥в, а також компенсац≥ю майнових втрат бюджет≥в ≥ державних ц≥льових фонд≥в внасл≥док ненадходженн€ або несвоЇчасного надходженн€ податк≥в ≥ збор≥в;

- мають майновий (грошовий) характер.

¬≥дпов≥дно до п. 1.5 ст. 1 «акону ”крањни Ђѕро пор€док погашенн€ зобов' €зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондамиї штрафною санкц≥Їю (штрафом) Ї плата в ф≥ксован≥й сум≥ або у вигл€д≥ в≥дсотк≥в в≥д суми податкового зобов' €занн€ (без урахуванн€ пен≥ та штрафних санкц≥й), €ку ст€гують ≥з платник а податк≥в у зв' €зку з порушенн€м ним правил оподаткуванн€, визначеними в≥дпов≥дними законами. Ўтрафн≥ санкц≥њ накладають контролююч≥ органи, в окремих випадках самост≥йно нараховуЇ й сплачуЇ платник податк≥в.

ћехан≥зм застосуванн€ штрафних санкц≥й до платник≥в податк≥в за порушенн€ правил оподаткуванн€ детал≥зовано в ≤нструкц≥њ про пор€док застосуванн€ та ст€гненн€ сум штрафних (ф≥нансових) санкц≥й органами державноњ податковоњ служби, €ку затверджено наказом ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни в≥д 17 березн€ 2001 року є 110.

ѕор€д з≥ штрафом, сплату пен≥ також сл≥д розгл€дати €к м≥ру ф≥нансовоњ в≥дпов≥дальност≥, а саме €к плату у вигл€д≥ в≥дсотк≥в, нарахованих на суму податкового боргу (без урахуванн€ пен≥), що ст€гують ≥з платника податк≥в у зв' €зку з несвоЇчасним погашенн€м податкового зобов' €занн€. ¬ цьому законодавчому визначенн≥ пен≥, закр≥пленому в п. 1.4. ст. 1 «акону ”крањни Ђѕро пор€док погашенн€ зобов' €зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондамиї, сл≥д особливо в≥дзначити, що п≥дставою њњ нарахуванн€ Ї саме порушенн€ терм≥ну погашенн€ податкового зобов' €занн€.

” податковому прав≥ пен€ маЇ подв≥йну природу. ѕо-перше, вона Ї способом забезпеченн€ виконанн€ обов' €зку з≥ сплати податк≥в ≥ збор≥в. ƒо того ж вона виконуЇ стимулюючу функц≥ю. ѕо-друге, пен€ Ї санкц≥Їю з порушенн€ встановленого законодавством терм≥ну сплати суми податкового зобов' €занн€, а тому виступаЇ м≥рою в≥дпов≥дальност≥. ¬≥дпов≥дальн≥сть передбачаЇ застосуванн€ санкц≥й, спр€мованих на в≥дновленн€ порушеного права, примусове виконанн€ обов' €зк≥в, усуненн€ протиправного стану. ќтже, зазначена санкц≥€, на нашу думку, окр≥м виховноњ функц≥њ маЇ виконувати роль компенсац≥йноњ виплати на користь держави, що ставить за мету скоригувати негативн≥ насл≥дки, €к≥ були спричинен≥ державному бюджету внасл≥док скоЇного правопорушенн€.

ѕор€док веденн€ органами державноњ податковоњ служби обл≥ку нарахуванн€ й погашенн€ пен≥, що ст€гують з платника податк≥в у зв' €зку з несвоЇчасним погашенн€м узгодженого податкового зобов' €занн€, регулюЇ ст. 16 «акону ”крањни Ђѕро пор€док погашенн€ зобов'€зань платник≥в податк≥в перед бюджетами та державними ц≥льовими фондамиї, а також в≥дпов≥дними п≥дзаконними актами, ухваленими ф≥скальними органами ”крањни.

¬раховуючи викладене можна зробити висновок, що законодавець в ц≥лому забезпечив безпеку ф≥нансовоњ системи держави шл€хом введенн€ в д≥ю €к класичних склад≥в правопорушень, передбачених адм≥н≥стративним та крим≥нальним законодавством, так шл€хом застосуванн€ Ђф≥нансовоњ в≥дпов≥дальност≥ї. ќднак останнЇ €вище потребуЇ б≥льш детального обірунтуванн€ €к в конституц≥йних нормах, так ≥ в галузевих нормативних актах.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 757 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2080 - | 1821 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.