Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иди банк≥вських операц≥й




ƒл€ забезпеченн€ виконанн€ своњх функц≥й та дос€гненн€ стратег≥чних та тактичних ц≥лей банки зд≥йснюють в≥дпов≥дн≥ операц≥њ, пост≥йно намагаючись зб≥льшувати њх к≥льк≥сть та п≥двищувати €к≥сть.

”с≥ банки незалежно в≥д форми власност≥, величини кап≥талу та спец≥ал≥зац≥њ виконують:

Ч операц≥њ з≥ залученн€ тимчасово в≥льних грошових кошт≥в у депозити (депозитн≥ операц≥њ);

Ч операц≥њ, пов'€зан≥ з розрахунково-касовим обслуговуванн€м кл≥Їнт≥в (розрахунков≥ та касов≥ операц≥њ);

Ч операц≥њ з кредитного обслуговуванн€ кл≥Їнт≥в (кредитн≥ операц≥њ).

«азвичай, коло операц≥й, що њх виконують банки, значно ширше, але саме ц≥ операц≥њ Ї обов'€зковими ≥ належать до суто банк≥вських операц≥й. «г≥дно з≥ ст. 47 «акону ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥€льн≥сть", зд≥йснювати њх у сукупност≥ мають право т≥льки юридичн≥ особи, €к≥ мають банк≥вську л≥ценз≥ю. —аме тому њх називають базовими операц≥€ми банк≥в.

Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ в≥дображаютьс€ окремими статт€ми в баланс≥ банку. «алежно в≥д того, в €к≥й частин≥ балансу вони обл≥ковуютьс€, њх под≥л€ють на пасивн≥ й активн≥.

Ќин≥ основна маса украњнських банк≥в спроможна €к≥сно виконувати не б≥льше 40Ч50 вид≥в операц≥й та послуг. ” той же час пров≥дн≥ ≥ноземн≥ банки пропонують б≥льш €к 500 вид≥в.

«агалом банк≥вська д≥€льн≥сть зводитьс€ до зд≥йсненн€ банк≥вських операц≥й, наданн€ послуг та пропозиц≥њ продукт≥в. Ќасамперед з'€суЇмо особливост≥ та в≥дм≥нност≥ пон€ть "банк≥вськ≥ операц≥њ", "банк≥вськ≥ послуги" ≥ "банк≥вськ≥ продукти", оск≥льки м≥ж ними ≥снують суттЇв≥ розб≥жност≥, €к≥ на практиц≥ зовн≥шньо розр≥знити дуже важко. ѕередус≥м, це пов'€зано з тим, що окрем≥ банк≥вськ≥ операц≥њ та послуги взаЇмопов'€зан≥, надаютьс€ кл≥Їнтам одночасно ≥ в Їдиному пакет≥.

“радиц≥йно суть банк≥вськоњ операц≥њ зводитьс€ до комплексу взаЇмопов'€заних д≥й банку ≥ кл≥Їнта, €к≥ зд≥йснюють в≥д ≥мен≥ банку ≥ передбачають перем≥щенн€ засоб≥в дл€ вир≥шенн€ конкретного ф≥нансово-економ≥чного завданн€.

Ѕанк≥вськ≥ послуги Ч це д≥њ банку, спр€мован≥ на зростанн€ його прибутковост≥, або це надан≥ кл≥Їнтам р≥зноман≥тн≥ види банк≥вськоњ д≥€льност≥, €к≥ супроводжують ≥ оптим≥зують банк≥вськ≥ операц≥њ. Ѕанк≥вську послугу ще можна розгл€дати €к перем≥щенн€ банк≥вськоњ ≥нформац≥њ.

¬ ≈нциклопед≥њ банк≥вськоњ справи ”крањни банк≥вськ≥ операц≥њ визначаютьс€ €к сукупн≥сть р≥зних вид≥в ≥ напр€м≥в д≥€льност≥ банку у сфер≥ ф≥нансово-кредитних в≥дносин з метою одержанн€ прибутку: залученн€ грошових кошт≥в ≥ њх розм≥щенн€; зд≥йсненн€ кредитуванн€ ≥ розрахунк≥в, ем≥с≥йна д≥€льн≥сть; куп≥вл€ ≥ продаж ц≥нних папер≥в та валютних ц≥нностей; касове обслуговуванн€ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б; збер≥ганн€, куп≥вл€ та продаж банк≥вських метал≥в тощо. Ќа противагу цьому банк≥вськ≥ послуги трактуютьс€ €к певний наб≥р д≥й банк≥вськоњ установи, €к≥ зд≥йснюютьс€ на замовленн€ та в ≥нтересах кл≥Їнт≥в у сфер≥ грошово-кредитних в≥дносин без залученн€ додаткових резерв≥в. Ќаданн€ послуг, €к правило, оформл€Їтьс€ угодою м≥ж банком та кл≥Їнтом-замовником ≥ приносить банков≥ дох≥д.

¬ ≈коном≥чн≥й енциклопед≥њ (том 1) згадуЇтьс€ лише терм≥н "банк≥вськ≥ операц≥њ" Ч це операц≥њ, €к≥ зд≥йснюють банки дл€ залученн€ й розм≥щенн€ грошових кошт≥в, ц≥нних папер≥в, зд≥йсненн€ розрахунк≥в.

”чен≥-економ≥сти ј. ћороз, ћ. —авлук та ≥н. Ч автори п≥дручника "Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ" вважають, що банк≥вськ≥ операц≥њ та послуги взаЇмопов'€зан≥, надаютьс€ кл≥Їнтам одночасно, однак м≥ж ними ≥снують суттЇв≥ в≥дм≥нност≥.

Ѕанк≥вськ≥ послуги в≥др≥зн€ютьс€ в≥д операц≥й банку за своњм зм≥стом. ¬они не зб≥льшують банк≥вськ≥ вимоги чи банк≥вськ≥ зобов'€занн€, слабо посилюють њх ризики, не передбачають формуванн€ нових резерв≥в. ѕлата за послугу встановлюЇтьс€ у форм≥ ком≥с≥йноњ винагороди. ¬иди банк≥вських послуг розр≥зн€ютьс€ набором пов'€заних м≥ж собою за певним критер≥Їм процедур, що зд≥йснюЇ банк≥вська установа, €к≥ можна об'Їднати в одну групу з Їдиною назвою, наприклад, л≥цензован≥, нел≥цензован≥, чист≥, ком≥с≥йн≥ тощо.

Ѕ≥льш≥сть учених-економ≥ст≥в переконана, що банк≥вськ≥ послуги Ї р≥зновидом банк≥вських операц≥й, або що банк≥вська операц≥€ Ї р≥зновидом банк≥вськоњ послуги.

ќснову банк≥вського продукту формують р≥зного роду послуги. ƒо основних банк≥вських послуг належать: залученн€ кошт≥в ≥ подальше њх розм≥щенн€ у кредитному, ≥нвестиц≥йному та ≥нших портфел€х. ¬≥д р≥зниц≥ у процентах за цими послугами банки й одержують найб≥льший прибуток. ѕроте нав≥ть у межах цих двох послуг може бути вироблено безл≥ч найр≥зноман≥тн≥ших форм банк≥вських продукт≥в.

як приклад банк≥вських продукт≥в можна навести так≥ види банк≥вськоњ д≥€льност≥: проектне ф≥нансуванн€, ≥нвестиц≥йне кредитуванн€, кредитн≥ л≥н≥њ ≥ноземних банк≥в, в≥дкритт€ банком документарного акредитива, €к≥ охоплюють низку банк≥вських послуг ≥ операц≥й. ƒо банк≥вського продукту варто в≥днести ≥ кредитуванн€ п≥д заставу ц≥нних папер≥в, €ке поЇднуЇ банк≥вську кредитну операц≥ю та банк≥вськ≥ послуги з в≥дпов≥дального збер≥ганн€ ц≥нних папер≥в.

ѕервинною у банк≥вськ≥й д≥€льност≥ Ї банк≥вська операц≥€, €ка супроводжуЇ наданн€ банком т≥Їњ чи ≥ншоњ послуги, що, в к≥нцевому п≥дсумку, Ї продуктом банк≥вськоњ д≥€льност≥, ќтже, продуктом банку Ї р≥зного роду послуги.  оло банк≥вських продукт≥в може зб≥льшуватись також ≥ завд€ки тому, що наданн€ ц≥лком однакових послуг окремими банками зд≥йснюЇтьс€ по-р≥зному.

як зазначаЇ —. –еверчук, певною м≥рою банк Ї п≥дприЇмством, що виробл€Ї банк≥вський продукт. ќднак, на в≥дм≥ну в≥д продукту промислового п≥дприЇмства, банк≥вський продукт переважно не вигл€даЇ €к дещо матер≥альне, речове. Ќаприклад, розрахунки зд≥йснюють у безгот≥вков≥й форм≥, тобто в пор€дку запис≥в за рахунками, “е саме стосуЇтьс€ кредит≥в, факторингу, депозит≥в тощо. ќтже, на в≥дм≥ну в≥д галузей матер≥ального виробництва, де продукт набуваЇ конкретноњ товарноњ форми, банк≥вський продукт не може складуватис€, виробл€тис€ про запас. …ого можна характеризувати €к зростанн€ продуктового р€ду, що пропонуЇтьс€ банками, за рахунок упровадженн€ додаткових (≥нших) послуг.

¬ажливо зазначити, що послуги, €к≥ надають банки, можуть зд≥йснювати й ≥нш≥ п≥дприЇмства та установи. ¬они не Ї монопол≥Їю банку. ÷е стосуЇтьс€ не т≥льки традиц≥йних банк≥вських послуг, але особливо нетрадиц≥йних Ч р≥зноман≥тн≥ посередницьк≥ послуги, консультац≥њ, оренда сейф≥в тощо. —воЇю чергою, банки €к велик≥ кредитн≥ установи можуть виконувати небанк≥вськ≥ операц≥њ, тобто операц≥њ, €к≥ традиц≥йно виконують ≥нш≥ господарськ≥ суб'Їкти. ÷е пов'€зано з тим, що на ринку банк≥вських послуг виникаЇ серйозна конкуренц≥€. ѕо€ва на ринку нових продавц≥в банк≥вських послуг (кредитн≥ сп≥лки, ≥нвестиц≥йн≥ фонди, дов≥рч≥ фонди тощо) часто скорочуЇ можлив≥сть розширенн€ найб≥льш прибуткових операц≥й, змушуЇ банки шукати нов≥ джерела доход≥в. —аме тому останн≥ми роками особливо швидко стали розвиватис€ не чисто банк≥вськ≥ операц≥њ та послуги, а ≥нш≥, нетрадиц≥йн≥ дл€ банку, операц≥њ ≥ послуги.

” банк≥вськ≥й практиц≥ донин≥ немаЇ Їдиного п≥дходу до класиф≥кац≥њ банк≥вських операц≥й.

Ќайб≥льш поширеним Ї п≥дх≥д, за €ким банк≥вськ≥ операц≥њ класиф≥кують за такими ознаками:

1. «алежно до специф≥ки банк≥вськоњ д≥€льност≥:

а) специф≥чн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ (традиц≥йн≥);

б) неспециф≥чн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ (нетрадиц≥йн≥).

2. «алежно до плати за надан≥ операц≥њ ≤ послуги:

а) платн≥;

б) неплатн≥.

3. «алежно в≥д пор€дку формуванн€ ≥ розм≥щенн€ ф≥нансових ресурс≥в банку:

а) активн≥;

б) пасивн≥.

4. «алежно в≥д суб'Їкт≥в, €ким надаютьс€ банк≥вськ≥ операц≥њ:

а) дл€ юридичних ос≥б;

б) дл€ ф≥зичних ос≥б.

5. «алежно в≥д руху матер≥альних продукт≥в:

а) пов'€зан≥ з рухом матер≥ального продукту;

б) чист≥ банк≥вськ≥ операц≥њ.

“радиц≥йн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ под≥л€ють на три типи виконуваних операц≥й:

1) депозитн≥;

2) кредитн≥;

3) касово-розрахунков≥.

Ќетрадиц≥йн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ Ч це операц≥њ з наданн€ в користуванн€ сейф≥в, консалтингових послуг, дов≥рчих (трастових) операц≥й тощо.

¬одночас, ус≥ банк≥вськ≥ операц≥њ, незважаючи на таке р≥зноман≥тт€, можуть бути об'Їднан≥ за функц≥ональними ознаками у в≥дпов≥дн≥ групи операц≥й, ключовими серед €ких е;

Ч кредитн≥;

Ч засновницьк≥;

Ч розрахунково-касов≥;

Ч ≥нвестиц≥йн≥;

Ч депозитн≥;

Ч м≥жбанк≥вськ≥;

Ч ем≥с≥йн≥;

Ч ком≥с≥йн≥;

Ч посередницьк≥.

–озгл€немо њх детальн≥ше.

 редитн≥ операц≥њ Ч це операц≥њ з наданн€ банком позичальнику в тимчасове користуванн€ в≥льних грошових ресурс≥в на умовах платност≥, забезпеченост≥, поворотност≥, строковост≥ та ц≥льового характеру.

«а допомогою засновницьких операц≥й банки беруть безпосередню участь у створенн≥ нових господарських суб'Їкт≥в.

–озрахунково-касов≥ операц≥њ включають наданн€ таких послуг, €к збер≥ганн€ кошт≥в кл≥Їнт≥в на в≥дпов≥дних рахунках, отриманн€ платеж≥в на користь кл≥Їнт≥в та зд≥йсненн€ грошових переказ≥в за дорученн€ми власник≥в кошт≥в, прийн€тт€ гот≥вкових кошт≥в дл€ зарахуванн€ на рахунки кл≥Їнт≥в та видача гот≥вки з цих рахунк≥в через операц≥йну касу банку.

≤нвестиц≥йн≥ операц≥њ Ч це операц≥њ з вкладанн€ ф≥нансових ресурс≥в у р≥зноман≥тн≥ корпоративн≥ та державн≥ ц≥нн≥ папери, ≥нш≥ боргов≥ зобов'€занн€ шл€хом придбанн€ цих фондових ц≥нностей на фондових б≥ржах й орган≥зованому позаб≥ржовому ринку.

ƒепозитн≥ операц≥њ Ч це операц≥њ з≥ залученн€ тимчасово в≥льних кошт≥в юридичних та ф≥зичних ос≥б на рахунки р≥зних тип≥в: поточн≥, бюджетн≥, вкладн≥, ощадн≥, кодован≥ тощо.

ћ≥жбанк≥вськ≥ операц≥њ Ч операц≥њ з недепозитного залученн€ ресурс≥в на м≥жбанк≥вському ринку: отриманн€ кредит≥в в≥д центрального банку, позик, одержаних в≥д ≥нших комерц≥йних банк≥в; операц≥њ з наданн€ позик банкам та розм≥щенн€ депозит≥в у центральному банку.

≈м≥с≥йн≥ операц≥њ Ч операц≥њ банку, пов'€зан≥ з формуванн€м власного кап≥талу та недепозитного залученн€ ф≥нансових ресурс≥в, що зд≥йснюЇтьс€ через випуск банк≥вських акц≥й, обл≥гац≥й, вексел≥в та ≥нших боргових зобов'€зань.

 ом≥с≥йн≥ операц≥њ Ч це р≥зноман≥тн≥ консультац≥йн≥, ≥нформац≥йн≥, аудиторськ≥, обл≥ков≥, реЇстраторськ≥, кастод≥альн≥, трастов≥ послуги, в≥д зд≥йсненн€ €ких банки отримують дох≥д у вигл€д≥ ком≥с≥њ.

ѕосередницьк≥ операц≥њ Ч це послуги банк≥в ≥з розм≥щенн€ ц≥нних папер≥в ем≥тент≥в на первинному фондовому ринку, брокерськ≥ та дилерськ≥ послуги за операц≥€ми з фондовими ц≥нност€ми, ≥ноземною валютою, ≥нш≥ види операц≥й на грошовому ринку, в €ких банки виступають €к посередники, поЇднуючи ≥нтереси р≥зних стор≥н ф≥нансових угод.

«а економ≥чною сутн≥стю вс≥ операц≥њ комерц≥йних банк≥в можуть бути класиф≥кован≥ €к:

Ч активн≥;

Ч пасивн≥;

Ч ком≥с≥йно-посередницьк≥.

јктивн≥ операц≥њ Ч це операц≥њ з розм≥щенн€ банками власного кап≥талу та залучених ресурс≥в з метою отриманн€ доходу, забезпеченн€ д≥€льност≥ й п≥дтриманн€ необх≥дного р≥вн€ л≥кв≥дност≥ (кредитн≥, засновницьк≥, ≥нвестиц≥йн≥, м≥жбанк≥вськ≥). ƒо активних ще в≥днос€ть операц≥њ з придбанн€ необл≥кових актив≥в (прим≥щень, обладнанн€, техн≥чних засоб≥в тощо) та формуванн€ касових залишк≥в ≥ залишк≥в кошт≥в на кореспондентських рахунках банк≥в.

ѕасивн≥ операц≥њ пов'€зан≥ з формуванн€м власного кап≥талу та ресурсноњ бази банку, забезпечують проведенн€ активних операц≥й з метою дос€гненн€ запланованих показник≥в дох≥дност≥ та Ї запорукою л≥кв≥дност≥ й платоспроможност≥. ƒо пасивних операц≥й належать ем≥с≥йн≥, депозитн≥ та м≥жбанк≥вськ≥ операц≥њ (у частин≥ отриманих позик).

 ом≥с≥йно-посередницьк≥ послуги Ч це операц≥њ консультац≥йного характеру, що виконуютьс€ банками за рахунок њх високоњ ≥нформативност≥, глибоких профес≥йних знань персоналу, волод≥нн€ нов≥тн≥ми технолог≥€ми, а також операц≥њ, де банки д≥ють за рахунок та в ≥нтересах кл≥Їнт≥в. ƒо ц≥Їњ групи включен≥ операц≥њ, €к≥ принос€ть банкам дох≥д, але не потребують додаткового залученн€ та використанн€ на€вних ресурс≥в. ¬одночас багато операц≥й можуть виступати в рол≥ €к активних, так ≥ пасивних. Ќаприклад, залученн€ кошт≥в на депозит вважаЇтьс€ пасивною операц≥Їю, оск≥льки зб≥льшуЇ ресурсну базу банку. –азом ≥з тим отриман≥ на депозит кошти розм≥щуютьс€ у вигл€д≥ залишку на кореспондентському рахунку в центральному банку або в операц≥йн≥й кас≥ банку, що, безумовно, Ї активною операц≥Їю.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1598 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2131 - | 1882 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.