Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихолог≥чне п≥дірунт€ дов≥ри до реклами




ќсновною психолог≥чною характерис≠тикою ефективноњ реклами Ї те, що вона завжди даЇ товару ≥ його покупцю т≥льки позитивну оц≥нку. „ому ж в≥дбуваЇтьс€ так, що ≥нформац≥€ про рекламований товар, послугу, людину, орган≥зац≥њ та ≥нше ви€вл€Їтьс€ завжди позитивною? ¬≥дбуваЇтьс€ це тому, що споживач купуЇ товари, послуги, а також ус≥л€ку ≥нформац≥ю дл€ того, щоб задовольн€ти своњ численн≥ ф≥з≥олог≥чн≥ ≥ духовн≥ потреби, отже, одержувати в≥д цього задоволенн€, насолоду. „им краще р≥ч представлена у реклам≥, тим б≥ль≠ше вона справл€Ї приЇмн≥сть. ¬ ≥деал≥ в≥д самоњ реклами людина також повинна отримувати задоволенн€ ≥ рад≥сть, тому що реклама Ї нев≥дТЇмною частиною товару, його формально-динам≥ч≠ною характеристикою, що розум≥ють ≥ продавець ≥ покупець. ÷€ ≥де€ одержала наукове обірунтуванн€ ≥ була покладена в основу того, що сьогодн≥ називають маркетингом.
ƒо певного моменту у€вленн€ про людину т≥льки €к про споживача, що прагне отримувати задоволенн€, у в≥тчизн€н≥й психолог≥чн≥й науц≥ категорично засуджувалос€. —усп≥льство ставило перед в≥тчизн€ними вченими зовс≥м ≥нш≥ завданн€. ќднак, наприклад, у —получених Ўтатах јмерики, де зародивс€ ≥ розвивс€ маркетинг, в≥льно д≥€ла соц≥альна норма Ч розгл€дати ≥ншу людину €к зас≥б одержанн€ прибутку. ћаркетинг доповнив цю норму ≥деЇю д≥ставати прибуток не т≥льки продаючи ≥ншим люд€м товари, а й забезпечуючи њм при цьому комфорт, задоволенн€ ≥ насолоду.


–ис. 2.8. —труктура маркетингу ≥ комплексу
маркетингових комун≥кац≥й
ћожна визначати маркетинг ≥ трохи ≥накше, €к, наприклад, це робить професор ≤. я. –ожков. ¬≥н пише: Ђћаркетинг Ч це любов до ближнього, за €ку одержуЇш гонорар у вигл€д≥ прибуткуї [59, с. 52]. ќднак навр€д чи в≥д цього зм≥нитьс€ сутн≥сть маркетингу. ¬≥н завжди буде концепц≥Їю не безкорисливоњ любов≥ й доброчинност≥, а зароб≥тку.
Ќайчаст≥ше сьогодн≥ маркетинг розгл€дають €к систему комун≥кац≥й. “ак, професор ≤. ¬.  рилов пише, що насамперед маЇ потребу в по€сненн≥ сам терм≥н Ђмаркетингов≥ комун≥кац≥њї ≥ правом≥рн≥сть його розгл€ду €к одного з найважлив≥ших соц≥альних ≥нститут≥в сучасного св≥ту. јвтор додаЇ, однак, що питанн€ про класиф≥кац≥ю форм маркетингових комун≥кац≥й у сучасн≥й л≥тератур≥ належить до числа дискус≥йних.
ѕостулюючи Ђспоживчу (гедон≥стичну) сутн≥сть людиниї н≥хто з маркетолог≥в особливо не переймавс€ з приводу де€кого Ђвищого призначенн€ людиниї. ћаркетологи абсолютно легко ≥ без напруги прийн€≠ли ≥дею про те, що сенс житт€ Ч споживанн€. ¬они зрозум≥ли, що середн€ працююча людина прагне до того, щоб добре жити, не мати принаймн≥ побутових проблем, отримувати в≥д житт€ вс≥ можлив≥ радощ≥. Ќауково-психолог≥чн≥, ф≥лософськ≥, пол≥тичн≥ чи рел≥г≥йн≥ питанн€ њх не хвилювали. Ѕ≥знесмени робили грош≥, задовольн€ючи потреби людей, €к≥ њм вдавалос€ ви€вити. ƒл€ цього вони наймали досв≥дчених маркетолог≥в, що проводили складн≥ емп≥ричн≥ досл≥дженн€.
як уже було сказано, психолог≥чн≥ впливи (чи соц≥альн≥ впливи) можуть бути одноб≥чними, коли одна людина впливаЇ на ≥ншу, наприклад оф≥цер в≥ддаЇ наказ солдату, г≥пнотизер уводить у транс пац≥Їнта тощо, чи взаЇмними, коли люди впливають один на одного, наприклад, у процес≥ д≥лових переговор≥в ≥з приводу складанн€ договору про комерц≥йну справу. –еклама не Ї вин€тком. Ќа практиц≥ вона також може бути орган≥зована на принципах одноб≥чного чи взаЇмного впливу. ќднак взаЇмод≥€ робить в≥дносини м≥ж продавцем ≥ покупцем набагато ефективн≥шими.
” книз≥ Ђ–еклама: теор≥€ ≥ практикаї американськ≥ автори „. —ендидж, ¬. ‘райбургер ≥  . –отцолл навод€ть слова в≥домого у —Ўј укладача рекламних текст≥в ”. ”ейра: Ђ«а своњ перш≥ пТ€ть рок≥в у реклам≥ € перейн€вс€ почутт€м переваги обраноњ профес≥њ, переваги у тому сенс≥, що вона оперуЇ прийомами ≥ засобами, здатними вплинути на людей, €ких ти н≥коли ≥ не побачиш, здатними змусити цих людей зробити д≥њ, про €к≥ вони ≥ не думали. Ќаступн≥ 15 рок≥в € пров≥в у спробах позбутис€ цього м≥нливого у€вленн€. ¬и€вилос€, що, незважаючи на всю придбану вправн≥сть у мистецтв≥ умовл€нн€, € не знайшов ≥ половини проникливост≥ ≥ мудрост≥ тих м≥льйон≥в людей, за сп≥лкуванн€ з €кими мен≥ платили грош≥. ƒовелос€ знев≥ритис€ у своњх у€вленн€х про причини зд≥йсненн€ покупок ≥ п≥знати справжн≥ причини њх зд≥йсненн€. ќтже, насправд≥ люди чинили св≥й вплив на мене. я зрозум≥в, що величезний внесок, зроблений рекламою, пр€мо протилежний тому, що њй звичайно приписують. ≤ внесок цей пол€гаЇ не в навТ€зуванн≥ люд€м того, що хоче реклама, а в навТ€зуванн≥ реклам≥ того, що хочуть людиї [69, с. 113].
« методолог≥чноњ точки зору рекламн≥ комун≥кац≥њ певним чином (≥сторично ≥ функц≥онально) повТ€зан≥ один з одним. √оловне досл≥д≠ницьке завданн€, €ке виникаЇ в цьому раз≥, Ч знайти обТЇктивн≥
п≥дстави дл€ психолог≥чного вивченн€ цих звТ€зк≥в, досл≥джувати основн≥ системоутворювальн≥ ≥ стаб≥л≥зац≥йн≥ чинники рекламних комун≥кац≥й, описати њхню структуру, форми тощо (рис. 2.9).


–ис. 2.9. —труктура рекламноњ д≥€льност≥ €к системи комун≥кац≥й
–озгл€даючи рекламну д≥€льн≥сть €к систему комун≥кац≥й, можна вид≥лити њњ основн≥ види: саморекламу (—ј), рекламу (–ј), пропаганду (комерц≥йну, пол≥тичну), а також рекламн≥ маркетингов≥ технолог≥њ, або ≥накше Ч комплекс маркетингових комун≥кац≥й ( ћ ), €кий, у свою чергу, включаЇ де€к≥ складов≥ елементи: Ђпабл≥к рилейшнзї (PR), Ђсейлз промоушнї (SP), Ђдирект-маркетингї (DM), Ђперсонал сейлингї (PS)
та ≥н.
як пише професор ≤. я. –ожков: Ђ–еклама через канали Ђзворотного звТ€зкуї п≥дживлюЇ виробник≥в товар≥в ≥ послуг ≥нформац≥Їю, без €коњ будь-€к≥ д≥њ ви€вл€ютьс€ не обірунтованими, а волюнтаристськими, умогл€дними, не сформованими в стратег≥чн≥ ц≥льов≥ програми, та й тактичн≥ д≥њ залишаютьс€ без контролю ≥ коригуванн€. ƒо чого це призводить, ми пере≠конуЇмос€ на власному негативному досв≥д≥ управл≥нн€ Ђбез керма ≥ без в≥трилї виробництвами ≥ процесами €к економ≥ч≠ними, так ≥ соц≥альнимиї.

4. ћехан≥зми реклами

√оловна к≥нцева мета рекламного впливу вс≥м в≥дома - змусити масового покупц€ зробити покупку. ƒл€ цього треба заразити його бажанн€м зробити таку покупку, сформувавши нову потребу. ѕотреба - це опредмеченна€ нужда. Ќужда - це дискомфорт, дисбаланс чогось в орган≥зм≥. –еклама допомагаЇ опредмет≥ть нужду, перетворити њњ на потребу, п≥дсовуючи €кийсь мотив - потенц≥йний предмет задоволенн€ потреби. ћотив, €к предмет потреби, виконуЇ в людськ≥й псих≥ц≥ дв≥ основн≥ функц≥њ:

1. —понукальна функц≥€ - реальне спонуканн€ до д≥њ, спр€мованому на оволод≥нн€ предметом, що задовольн€Ї виниклу потребу.

2. «м≥стотворних функц≥€. —аме на€вн≥сть мотиву додаЇ де€кий ≥ндив≥дуальний сенс д≥€льност≥ людини по задоволенню його потреб.

ƒемонструючи той чи ≥нший мотив, реклама формуЇ потребу. —початку вона викликаЇ бажанн€ оволод≥ти цим раптово виникли предметом потреби. ѕот≥м реклама використовуЇ нав≥юванн€ ≥ зараженн€ дл€ спонуканн€ людей до оволод≥нн€ предметом потреби. ” результат≥ ж вона вс≥л€ко стимулюЇ масове насл≥дуванн€ того, про що говорить ≥ що демонструЇтьс€ в реклам≥, а також того, що вже робл€ть ≥нш≥ люди, котр≥ п≥ддалис€ впливу даноњ реклами.

«будженн€ бажань. Ћюдин≥ практично завжди властиво видавати бажане за д≥йсне. ‘ах≥вц≥ в сфер≥ реклами швидко зробили з цього простий висновок: немаЇ потреби вдаватис€ до лог≥ки ≥ доказам, коли мова йде про те, що б хот≥ла почути аудитор≥€. ≈лементарний приклад порушенн€ ф≥з≥олог≥чного бажанн€ - сучасна реклама "—прайт" з≥ слоганом: ЂЌе дай соб≥ засохнути!ї. ўе один простий приклад: Ђѕийте Ђ ока-  олуї!ї.

Ќав≥юванн€ - це штучне прищепленн€ шл€хом слова або ≥ншим €ким-небудь способом р≥зних псих≥чних €вищ або д≥њ ≥нш≥й особ≥ при в≥дверненн≥ його вольового уваги ≥ зосередженн€. Ќав≥юванн€ у реклам≥ зд≥йснюЇтьс€ р≥зними шл€хами. Ќайб≥льш широко використовуютьс€:

1. Ќав≥юванн€ за допомогою авторитетного джерела ≥нформац≥њ. ÷е залученн€ в рекламу знаменитостей, в≥домих людей;

2. Ќав≥юванн€ за допомогою ≥дентиф≥кац≥њ. ÷е зверненн€ до вашоњ референтн≥й груп≥. Ћюди, що рекламують жуйку Ђ–≥гл≥ сп≥рм≥нтї, домагаютьс€ того, що з ними легко ≥дентиф≥куЇ себе аналог≥чна молодь. јле навр€д чи хто-небудь ще. Ќа ≥дентиф≥кац≥ю з абсолютно ≥ншоњ соц≥ально -демограф≥чноњ групою розраховувала бабус€- пенс≥онерка, €ка запевн€Ї: Ђ∆иву спок≥йно € - бальзам Ђћосков≥€ї!ї

3. Ќав≥юванн€ через пр€мий слоган. ≤снуЇ три групи в≥домих слоган≥в:

ü «агальн≥ гасла ф≥рм. Ђ«роблено з розумом!ї (≈лектролюкс), Ђ“и завжди думаЇш про насї (“ефаль).

ü —логан окремих рекламних компан≥й. Ђ√олосуй або програЇш!ї (ѕрезидентська виборча компан≥€ Ѕ. ™льцина в 1996 р.).

ü ѕр€мо пов'€заних з конкретними товарами. ÷е: ЂЌе знаю хто, не знаю, €к, а € вбол≥ваю за —партакї!, Ђѕрекрасна стать - це не т≥льки ж≥нки. ÷е ще й л≥нолеумї, Ђ–айська насолодаї (шоколадка ЂЅаунт≥ї).

«араженн€. √оловний ефект реклами дос€гаЇтьс€ через зараженн€. ¬она заражаЇ: емоц≥йно - бажанн€м; самооценочна€ престижем; споживацькому - утил≥таризмом. –еклама заражаЇ не т≥льки емоц≥€ми чи ц≥нност€ми, вона заражаЇ ще й споживчими зразками повед≥нки. ¬ €кост≥ заражающих персон можуть використовуватис€ ≥ знаменитост≥ та експерти. јле найб≥льш ефективно в ц≥й рол≥ виступають сам≥ споживач≥. ¬ останн≥ дес€тил≥тт€ найб≥льш частим персонажем в реклам≥ стала Ђмаленька людинаї - типу Ђтьот≥ јс≥ї з Ђјссомї. ЂЋюдина з рекламиї повинна бути схожа на мене, споживача. “од≥ € почну його насл≥дувати.

«араженн€ завжди Ї основним засобом формуванн€ маси. ¬селити щось, переконати в чомусь - дл€ реклами все це означаЇ одне: заразити бажанн€м зробити покупку, заразити масовим зразком споживчоњ повед≥нки ≥, таким чином, залучити людину до маси споживач≥в певного рекламованого продукту або, ще ширше, до маси споживач≥в –еклама робить одну загальну справу. ¬она привчаЇ людину до реклами взагал≥ ≥ формуЇ масу споживач≥в взагал≥. ÷е означаЇ, що через засоби реклами знову спрацював головний механ≥зм массов≥зац≥≥ псих≥ки та повед≥нки.

Ќасл≥дуванн€ €к п≥дсумок. Ќасл≥дуванн€ Ї передус≥м в≥дмова в≥д зд≥йсненн€ власного вибору ≥ прийн€тт€ ≥ндив≥дуального р≥шенн€. Ќасл≥дуванн€ €к базовий механ≥зм масовоњ повед≥нки д≥йсно п≥дводить певний п≥дсумок вс≥м зусилл€м реклами. —творивши масового споживача, реклама повинна вчасно зупинитис€ ≥ перестати безперервно дражнити його все новими товарами.

ѕ≥сл€ того €к реклама виконала своњ функц≥њ збудженн€ бажанн€, нав≥юванн€ ≥ зараженн€ добившись масового насл≥дуванн€, необх≥дно зупинитис€ ≥ перейти на так звану п≥дтримуючу рекламу. “ак можна зберегти споживача - хоча ≥нод≥й ц≥ною де€кого зниженн€ зростанн€ продаж≥в.

1. —утн≥сть та значенн€ PR в пол≥тичн≥й систем≥.

ѕол≥тична система сусп≥льства - це система державноњ, парт≥йноњ влади, а також влади р≥зноман≥тних об'Їднань. ѕол≥тичн≥ PR - це процес формуванн€ пол≥тичноњ громадськоњ думки та управл≥нн€ нею в ≥нтересах пол≥тичноњ системи або певних њњ елемент≥в - держави, парт≥й, громадських об'Їднань тощо. «в'€зки з громадськ≥стю особливу роль у пол≥тиц≥ в≥д≥грають тому, що пол≥тика - це усв≥домлена д≥€льн≥сть з визначенн€ мети ≥ ц≥лей розвитку сусп≥льства, ус≥х його сфер, з орган≥зац≥њ, регулюванн€, контролю та управл≥нн€ процесами функц≥онуванн€ й розвитку вс≥х п≥дсистем соц≥альноњ системи, соц≥альних груп ≥ пол≥тичних орган≥зац≥й.

‘ункц≥њ пол≥тичноњ системи сусп≥льства

¬иконанн€ кожноњ з цих функц≥й потребуЇ ч≥тко налагодженоњ пол≥тичноњ комун≥кац≥њ та ефективноњ, достов≥рноњ ≥ безперервноњ ≥нформац≥њ, тобто досконалих зв'€зк≥в з громадськ≥стю. ўоб зв'€зки з громадськ≥стю забезпечували ефективне функц≥онуванн€, розвиток та вдосконаленн€ пол≥тичноњ системи, потр≥бно виконувати так≥ вимоги: ≥нформац≥€ маЇ безперервно циркулювати ≥ пронизувати всю пол≥тичну систему, кожен њњ структурний елемент; ус≥ г≥лки ≥ заклади влади завжди повинн≥ бути по≥нформованими, щоб влада мала можлив≥сть ≥нформувати громадськ≥сть; комун≥кац≥йн≥ мереж≥, ≥нформац≥йн≥ ланцюги, рух ≥нформац≥њ в≥д влади до громад€н ≥ навпаки мають бути р≥зноман≥тними, досконалими та ефективними. ѕол≥тична система використовуЇ три основних способи комун≥кац≥њ: комун≥кац≥€ через засоби масовоњ ≥нформац≥њ; комун≥кац≥€ через громадськ≥ орган≥зац≥њ; комун≥кац≥€ через неформальн≥ контакти, тобто через особист≥ безпосередн≥ зв'€зки. ≈фективн≥сть функц≥онуванн€ пол≥тичноњ системи сусп≥льства зумовлена передус≥м тим, €к≥ пол≥тичн≥ сили беруть участь у пол≥тичному процес≥ та €к≥ з них в≥д≥грають найважлив≥шу, вир≥шальну роль у формуванн≥ й функц≥онуванн≥ влади.

¬иборч≥ PR - технолог≥њ.

ѕол≥тичн≥ сили - це пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, рухи, об'Їднанн€, блоки, союзи, що беруть участь у пол≥тичному процес≥, мають власну програму, в €к≥й повинн≥ бути ч≥тко визначен≥ ≥нтереси соц≥альноњ групи, €ку представл€Ї та чи ≥нша пол≥тична сила, мета й основн≥ завданн€, засоби ≥ методи пол≥тичноњ д≥€льност≥. ” пол≥тичних зв'€зках з громадськ≥стю б≥льш≥сть - це виборч≥ технолог≥њ, €к≥ включають: виборче законодавство; прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень про проведенн€ вибор≥в; створенн€ механ≥зму проведенн€ вибор≥в; проведенн€ передвиборчоњ кампан≥њ, €ка складаЇтьс€ з висуванн€ кандидат≥в та власне аг≥тац≥йно-передвиборчоњ кампан≥њ на њхню користь з використанн€м ус≥х елемент≥в системи комун≥кац≥й ≥ зв'€зк≥в з громадськ≥стю; матер≥альне забезпеченн€ виборчоњ кампан≥њ; безпосередню орган≥зац≥ю ≥ проведенн€ вибор≥в з голосуванн€м ≥ п≥драхунком голос≥в; вт≥ленн€ результат≥в вибор≥в у реальну пол≥тичну орган≥зац≥ю (певний ≥нститут: парламент, рада, президент); анал≥з виборчоњ кампан≥њ та њњ результат≥в ≥ насл≥дк≥в.

¬иборча технолог≥€ - це сукупн≥сть лог≥чно взаЇмопов'€заних моделей, метод≥в ≥ конкретних способ≥в п≥дготовки, орган≥зац≥њ ≥ проведенн€ виборчих кампан≥й, спр€мованих на дос€гненн€ певного результату на виборах. ” виборчих технолог≥€х важливу роль в≥д≥граЇ пол≥тичний маркетинг, €кий забезпечуЇ компетентн≥, ц≥леспр€мован≥ й коректн≥ за формою ви€вленн€ ≥ демонстрац≥њ р≥зним соц≥альним ≥ нац≥ональним групам виборц≥в тих реальних €костей ≥ переваг кандидата в депутати або президенти, на€вн≥сть €ких вони оч≥кують в≥д нього на майбутн≥й посад≥, тобто маркетинг, покликаний забезпечити пол≥тичну повед≥нку виборц≥в. ” виборчих технолог≥€х активно застосовуютьс€ соц≥олог≥чн≥ й пол≥толог≥чн≥ досл≥дженн€. ѕри цьому дуже важливим Ї досл≥дженн€ електоральноњ повед≥нки, зокрема вивченн€ й анал≥з процесу прийн€тт€ р≥шень р≥зними соц≥альними групами про участь у виборах. «агалом виборч≥ технолог≥њ можна под≥лити на пол≥тичн≥ виборч≥ досл≥дницьк≥ ≥ пол≥тичн≥ виборч≥ регулювальн≥. ” склад≥ виборчих технолог≥й використовуютьс€ й рекламн≥, особливо так зване ≥м≥джмейкерство, тобто формуванн€ ≥ поширенн€ ≥м≥джу, образ≥в, позитивних характеристик кандидат≥в у депутати, президенти, органи самовр€дуванн€. “ехнолог≥€ створенн€ образу маЇ два види:

1) розвивальна (самореал≥зац≥йна, ≥нтегративна), заснована на оперуванн≥ реальними даними про пол≥тичн≥, д≥лов≥ та моральн≥ особист≥сн≥ €кост≥ конкретного л≥дера, парт≥њ, чи њх програм. —творений розвивальною технолог≥Їю образ назвали реал-≥м≥джем;

2) ман≥пул€тивна (внутр≥шньоконфронтац≥йна, дез≥нтегруюча), що створюЇ перекручений образ пол≥тичного суб'Їкта, в €кому ц≥леспр€мовано викривл€ютьс€ пол≥тична суть л≥дера, парт≥њ або њх програм, основн≥ њхн≥ характеристики. ћан≥пул€тивна технолог≥€ створюЇ так званий фальш-≥м≥дж. ќстанн≥м часом стали активно використовуватис€ технолог≥њ, €к≥ впливають на п≥дсв≥дом≥сть людей. ≈фективним у цих технолог≥€х ви€вл€Їтьс€ вплив на св≥дом≥сть ≥ пол≥тичну повед≥нку людей здеб≥льшого через емоц≥йн≥, психолог≥чн≥, п≥дсв≥дом≥ чинники з метою формуванн€ системи настанов.

3.  онцепц≥€ орган≥зац≥њ PR-кампан≥њ по просуванню кандидата в депутати. ѕочатковим етапом д≥€льност≥ спец≥ал≥ст≥в зв'€зк≥в з громадськ≥стю по просуванню кандидата в депутати Ї його позиц≥юванн€, тобто ч≥тке визначенн€:

1. хто це (кандидат у депутати, парт≥€, блок);

2. дл€ кого д≥Ї цей суб'Їкт, чим може бути ц≥кавий ≥ корисний;

3. що може зробити цей пол≥тичний суб'Їкт, €ка його програма.

ѕозиц≥юванн€ л≥дера, парт≥њ, блоку - це дуже складний процес, саме тому у виборчих штабах працюють т≥, хто, з одного боку, добре знаЇ даного суб'Їкта пол≥тики, Ї високим профес≥оналом зв'€зк≥в з громадськ≥стю ≥ здатний ефективно представити електорату найкращ≥ €кост≥ л≥дера та досконал≥сть його програми, а з ≥ншого - може належним чином ≥нформувати л≥дера, що дасть йому можлив≥сть зм≥нюватис€, вдосконалюватис€, доповнювати та уточнювати свою програму.

ѕроводити PR - кампан≥ю пропонуЇтьс€ за такими принципами:

1. –озкритт€ ≥м≥джу, €ке маЇ починатис€ задовго до початку кампан≥њ.

2. ћова маЇ бути проста, а обговоренн€ проблеми - стосуватис€ простоњ людини.

3. Ќеобх≥дне залученн€ зовн≥шн≥х (так званих нейтральних) експерт≥в.

4. —творенн€ ≥м≥джу Ї доповненн€м, а не зам≥ною пол≥тики й програми.

” виборч≥й кампан≥њ спец≥ал≥сти з≥ зв'€зк≥в з громадськ≥стю анал≥зують так≥ три етапи:

висуванн€ кандидат≥в; передвиборча боротьба; п≥дбитт€ п≥дсумк≥в вибор≥в.

¬иборча кампан≥€ кандидата (парт≥њ, блоку) розбиваЇтьс€ на так≥ складов≥:

- анал≥з виборчоњ ситуац≥њ (спектр пол≥тичних ор≥Їнтац≥й електорату, соц≥альн≥ групи та њхн≥ ≥нтереси, вплив ≥нших пол≥тичних сил тощо);

- розробка виборчоњ стратег≥њ ≥ тактики: мета, завданн€, ч≥тка програма;

- д≥€льн≥сть з реал≥зац≥њ виборчоњ стратег≥њ ≥ тактики (що? де? коли? €кими методами? з ким ≥ дл€ кого робити? €к≥ корективи доц≥льно внести? тощо).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 869 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2360 - | 2092 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.