Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ проекту ц≥ни на послуги складського комплексу




 

¬≥дображаючи р≥вень витрат на виробництво, соб≥варт≥сть комплексно характеризуЇ ступ≥нь використанн€ ус≥х ресурс≥в п≥дприЇмства, а значить, ≥ р≥вень техн≥ки, технолог≥њ та орган≥зац≥њ виробництва. „им краще працюЇ п≥дприЇмство, ≥нтенсивн≥ше використовуЇ виробнич≥ ресурси, усп≥шн≥ше удосконалюЇ техн≥ку, технолог≥ю ≥ орган≥зац≥ю виробництва, тим нижча соб≥варт≥сть продукц≥њ. “ому соб≥варт≥сть Ї одним з важливих показник≥в ефективност≥ виробництва. —об≥варт≥сть продукц≥њ маЇ т≥сний зв'€зок з ц≥ною. ÷е про€вл€Їтьс€ в тому, що соб≥варт≥сть слугуЇ базою ц≥ни товару ≥ њњ нижньою межею дл€ виробника. ѕри обчисленн≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ важливе значенн€ маЇ визначенн€ складу витрат, €к≥ в нењ включаютьс€. як в≥домо, витрати п≥дприЇмства в≥дшкодовуютьс€ за рахунок двох власних джерел: соб≥вартост≥ ≥ прибутку. “ому питанн€ про склад витрат, €к≥ включаютьс€ у соб≥варт≥сть, Ї питанн€ њх розмежуванн€ м≥ж зазначеними джерелами в≥дшкодуванн€. «агальний принцип цього розмежуванн€ пол€гаЇ в тому, що через соб≥варт≥сть повинн≥ в≥дшкодовуватис€ витрати п≥дприЇмства, що забезпечують просте в≥дтворенн€ ус≥х фактор≥в виробництва; предмет≥в, засоб≥в прац≥, робочоњ сили ≥ природних ресурс≥в. ¬≥дпов≥дно до цього у соб≥варт≥сть продукц≥њ включаютьс€ витрати на:первин≥ ≥ вторинн≥.

ƒл€ спрощенн€ розрахунк≥в у курсовому проект≥ прийн€то наступн≥ норми витрат за окремими статт€ми: Ђѕ≥дготовка та освоЇнн€ виробництваї − 10% в≥д вартост≥ ќ¬‘; Ђ”триманн€ та обслуговуванн€ обладнанн€ї − 10% в≥д вартост≥ ќ¬‘; Ђћаркетингов≥ витратиї − 10% в≥д ‘«ѕ адм≥н≥стративного персоналу. ¬≥драхуванн€ на податки складатиме Ц 40% в≥д повноњ соб≥вартост≥, а норма рентабельност≥ Ц 45% в≥д повноњ соб≥вартост≥.

–озрахунки зведемо у таблицю 2.10.

“аблиц€ 2.10 Ц ¬изначенн€ проекту ц≥ни складських послуг

єзп —татт≥ витрат ћ≥с€чна соб≥варт≥сть, грн. —об≥варт≥сть на 1 кв.м., грн.
¬иробнич≥ витрати:
  ≈лектроенерг≥€    
  «ароб≥тна плата роб≥тник≥в складу    
  ¬≥драхуванн€ з ‘«ѕ    
  ѕ≥дготовка та освоЇнн€ виробництва    
  јмортизац≥€    
  ”триманн€ та обслуговуванн€ обладнанн€    
¬иробнича соб≥варт≥сть:    
 омерц≥йн≥ витрати:
  «ароб≥тна плата адм≥н≥стративного персоналу    
  ¬≥драхуванн€ з ‘«ѕ    
  јмортизац≥€    
  «агальногосподарськ≥ витрати    
  ћаркетингов≥ витрати    
ѕовна соб≥варт≥сть:    
ѕодатки    
–ентабельн≥сть    
ѕроект ц≥ни    

 

ќтже, виход€чи с проведених розрахунк≥в буде функц≥онувати склад загальною площею 10 000 кв.м., з ор≥Їнтовною ц≥ною Ц _________ грн./м≥с.за 1 кв.м.

√раф≥чний приклад складу наведено у додатках.


 

¬»—Ќќ¬ »

 

ѕерем≥щенн€ матер≥ального потоку починаЇтьс€ з отриманн€ замовлень в≥д кл≥Їнта. ќдна ≥з функц≥й лог≥стики - обробка замовлень, що спри€Ї просуванню продукц≥њ до м≥сц€ виробництва, тобто потреби виробничоњ л≥н≥њ перевод€тьс€ в потреби замовленн€. јгент ≥з закуп≥вель вибираЇ постачальник≥в, €к≥ задовольн€ють ф≥рму за багатьма параметрами (ц≥ни, доставка, €к≥сть продукц≥њ). Ќалежно оформлене замовленн€ на доставку надсилаЇтьс€ ф≥рм≥-постачальнику. ” ньому зазначають обс€г, дату та спос≥б доставки. ѕостачальник обробл€Ї замовленн€ ≥ готуЇ товар до в≥двантаженн€.

≈фективне розм≥щенн€ замовленн€ впливаЇ на ефективн≥сть усього процесу лог≥стики. «амовленн€ специф≥куЇ к≥льк≥сть продукц≥њ та можлив≥ методи ѓњ доставки, з нього починаЇтьс€ рух товару каналами розпод≥лу.  онтроль за виконанн€м замовленн€ зд≥йснюють за даними про к≥льк≥сть одержаноњ та складованоњ в будь-€кий час продукц≥њ.

–ух товару, €к уже зазначалос€, починаЇтьс€ з отриманн€ замовлень в≥д кл≥Їнт≥в. ¬≥дд≥л замовлень готуЇ рахунки-фактури та в≥дправл€Ї њх р≥зним п≥дрозд≥лам ф≥рми. «амовлен≥ вироби, €ких немаЇ в на€вност≥, записують у заборгован≥сть. Ќа в≥двантажен≥ вироби виписують в≥двантажувальну та плат≥жну документац≥ю.  оп≥њ документ≥в залишаютьс€ у в≥дпов≥дних п≥дрозд≥лах ф≥рми. ≤ ф≥рма, ≥ споживач мають вигоду, €кщо вс≥ ц≥ д≥њ виконуютьс€ швидко ≥ сповна. ¬ ≥деал≥ торгов≥ представники надсилають замовленн€ щовечора, ≥нколи передають по телефону. ¬≥дд≥л замовлень швидко обробл€Ї њх. “овар в≥двантажують з≥ склад≥в у найкоротш≥ строки. ” м≥н≥мальн≥ терм≥ни також оформл€ютьс€ ≥ виставл€ютьс€ рахунки. ƒл€ прискоренн€ циклу "замовленн€ - в≥двантаженн€ - оформленн€ рахунку" використовують комп'ютер. ƒе€к≥ ф≥рми, одержавши замовленн€, перев≥р€ють кредитоспроможн≥сть кл≥Їнта та на€вн≥сть або в≥дсутн≥сть необх≥дних товар≥в на склад≥.  омп'ютер менш €к за 15 секунд видаЇ розпор€дженн€ на в≥двантаженн€, оформл€Ї рахунок замовника, коригуЇ обл≥ков≥ дан≥ про товарн≥ запаси, оформл€Ї замовленн€ на виготовленн€ продукц≥њ дл€ поповненн€ запас≥в, пов≥домл€Ї торгового представника про те, що його замовленн€ виконане ≥ перебуваЇ в дороз≥.

Ѕудь-€к≥й ф≥рм≥ чи будь-€кому п≥дприЇмству доводитьс€ збер≥гати товар до моменту його продажу. ќрган≥зовувати збер≥ганн€ необх≥дно тому, що цикл виробництва ≥ споживанн€ р≥дко зб≥гаютьс€. ¬иробництво багатьох с≥льськогосподарських товар≥в Ї сезонним, хоч попит на них ≥снуЇ пост≥йно. ќрган≥зац≥€ складського збер≥ганн€ продукц≥њ даЇ змогу уникнути цих суперечностей. –ац≥ональна орган≥зац≥€ складського господарства безпосередньо впливаЇ на економ≥ку п≥дприЇмств, оск≥льки втрати матер≥ал≥в п≥д час збер≥ганн€, витрати на вантажно-розвантажувальн≥ роботи та складськ≥ операц≥њ зб≥льшують соб≥варт≥сть продукц≥њ.

ѕотреба у збер≥ганн≥ товару до моменту його продажу зумовлена: а) на€вн≥стю широкого контингенту споживач≥в, витратами багатьох вид≥в матер≥альних ресурс≥в; б) недостатн≥стю складського товарообороту де€ких вид≥в продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн€; в) зб≥льшенн€м м≥н≥мальних норм транзитного в≥двантаженн€, що призводить до зростанн€ запас≥в засоб≥в виробництва у сусп≥льному господарств≥; г) подальшим розвитком засоб≥в виробництва; д) впровадженн€м прогресивних форм обслуговуванн€ споживач≥в з боку постачальницько-збутових орган≥зац≥й; Ї) п≥двищенн€м техн≥ко-орган≥зац≥йного р≥вн€ баз та склад≥в ≥ зниженн€м завд€ки цьому соб≥вартост≥ складських переробок вантажу, що створюЇ реальн≥ можливост≥ дл€ зниженн€ складських нац≥нок та скороченн€ розриву м≥ж транзитними та складськими формами збер≥ганн€. ‘≥рма повинна вир≥шити питанн€ щодо необх≥дноњ дл€ нењ к≥лькост≥ пункт≥в збер≥ганн€. „им б≥льше, таких пункт≥в, тим швидше можна доставити товар споживачам, однак при цьому зростають витрати. –≥шенн€ щодо к≥лькост≥ пункт≥в збер≥ганн€ треба приймати, пов'€зуючи м≥ж собою проблеми серв≥су та витрат на розпод≥л. ќдн≥ ф≥рми збер≥гають частину товарного запасу на самому п≥дприЇмств≥ або недалеко в≥д нього, а ≥нш≥ - на складах у р≥зних частинах крањни. ‘≥рма може мати власн≥ склади або орендувати м≥сце на складах громадського користуванн€. ћожливост≥ контролю значно виш≥, коли ф≥рма маЇ власн≥ склади. ќднак при цьому склади зв'€зують кап≥тал, а на потребу зм≥нити м≥сц€ збер≥ганн€ ф≥рма не може реагувати достатньо гнучко. « ≥ншого боку, склади громадського користуванн€ не т≥льки ст€гують платню за орендован≥ ф≥рмою площ≥, а й надають додатков≥ (платн≥) послуги (огл€д, пакуванн€, в≥двантаженн€ товару, оформленн€ рахунк≥в-фактур).  ористуючись послугами склад≥в громадського користуванн€, ф≥рма маЇ широкий виб≥р €к м≥сць збер≥ганн€, так ≥ тип≥в складських прим≥щень.

‘≥рми користуютьс€ складами тривалого збер≥ганн€ ≥ транзитними. Ќа складах тривалого збер≥ганн€ товар перебуваЇ прот€гом середнього або тривалого в≥др≥зка часу. Ќа транзитн≥ склади надход€ть товари в≥д р≥зних п≥дприЇмств та постачальник≥в, ≥ њх €комога швидше в≥двантажують до м≥сць призначенн€.

“ехн≥чна пол≥тика в умовах ринковоњ економ≥ки маЇ бути спр€мована на п≥двищенн€ р≥вн€ механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ складських процес≥в ≥ приведенн€ ѓх у в≥дпов≥дн≥сть з р≥внем розвитку основного виробництва промислових п≥дприЇмств. —тар≥ багатоповерхов≥ склади з тихох≥дними вантажоп≥дйомниками та неефективною системою вантажно-розвантажувальних роб≥т не можуть конкурувати з новими одноповерховими автоматизованими складами, що обладнан≥ сучасними системами вантажопереробки ≥ працюють п≥д контролем центральноњ ≈ќћ. ѕор€д з автоматизац≥Їю складських операц≥й потр≥бно: впроваджувати нов≥ види машин та обладнанн€; п≥двищеноњ потужност≥; використовувати прогресивн≥ буд≥вельн≥ матер≥али й конструкц≥њ при зведенн≥ об'Їкт≥в; удосконалювати об'Їкти з урахуванн€м дос€гнень в≥тчизн€ного та заруб≥жного досв≥ду проектуванн€.

 

 


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 510 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2114 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.