Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласиф≥кац≥€ складськоњ нерухомост≥




 

ѕерем≥щенн€ матер≥альних поток≥в лог≥стичним ланцюгом неможливе без концентрац≥њ у певних м≥сц€х необх≥дних запас≥в, дл€ збер≥ганн€ €ких призначено в≥дпов≥дн≥ склади. ѕерем≥щенн€ через склад повТ€зано з витратами прац≥, що зб≥льшуЇ варт≥сть товару. “ому склад необх≥дно розгл€дати не ≥зольовано, а €к ≥нтегровану складову частину лог≥стичного ланцюга. “≥льки такий п≥дх≥д дозволить забезпечити усп≥шне виконанн€ основних функц≥й складу ≥ дос€гненн€ високого р≥вн€ рентабельност≥.

—клади Ц це буд≥вл≥, споруди та р≥зноман≥тн≥ пристроњ, призначен≥ дл€ прийманн€, розм≥щенн€ ≥ збер≥ганн€ товар≥в, €к≥ над≥йшли на них, п≥дготовки њх до споживанн€ ≥ в≥дпусканн€ споживачу.

–озповсюдженою Ї думка про те, що склади утворюютьс€ вин€тково дл€ збер≥ганн€ матер≥альних ц≥нностей. ќднак на складах не створюютьс€ нов≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, додаткова споживча варт≥сть, тому збер≥ганн€ €к самоц≥ль не приносить н≥€коњ корист≥. як правило, €к≥сть вантаж≥в може т≥льки пог≥ршуватис€ в≥д збер≥ганн€ на склад≥, а у ф≥нансовому в≥дношенн≥ ц≥леспр€моване збер≥ганн€ вантаж≥в на склад≥ може призвести т≥льки до збитк≥в, оск≥льки:

по-перше, матер≥альн≥ ц≥нност≥, €к≥ збер≥гаютьс€ на склад≥, тимчасово виключен≥ з ф≥нансового об≥гу, хоча на њх придбанн€ та виготовленн€ витрачено де€к≥ ресурси;

по-друге, саме складуванн€ вантаж≥в вимагаЇ певних витрат.

Ќасправд≥ жоден вид матер≥альних ресурс≥в не виробл€Їтьс€ дл€ того, щоб пот≥м збер≥гати њх на складах. ≤ все ж таки склади Ї широко розповсюджен≥ у вс≥х галуз€х економ≥ки, у промисловост≥, на транспорт≥, в оптов≥й ≥ роздр≥бн≥й торг≥вл≥, буд≥вництв≥, с≥льськогосподарському виробництв≥ тощо. ÷е по€снюЇтьс€ тим, що в сучасних умовах склади виконують р€д ≥стотних функц≥й:

1. ѕеретворенн€ виробничого асортименту в споживчий в≥дпов≥дно до попиту ≥ з метою виконанн€ замовлень кл≥Їнт≥в.

2. —кладуванн€ ≥ збер≥ганн€ продукц≥њ з метою вир≥внюванн€ тимчасового, к≥льк≥сного та асортиментного розрив≥в м≥ж виробництвом ≥ споживанн€м продукц≥њ, що даЇ змогу зд≥йснювати безперервне виробництво ≥ постачанн€ на баз≥ створюваних товарних запас≥в, а також у звТ€зку ≥з сезонним споживанн€м де€ких вид≥в продукц≥њ.

3.  онсол≥дац≥€ ≥ розукрупненн€ вантаж≥в Ц склад може зд≥йснювати функц≥ю обТЇднанн€ (консол≥дац≥њ) невеликих парт≥й вантаж≥в дл€ дек≥лькох кл≥Їнт≥в, до повного завантаженн€ транспортного засобу, що спри€Ї зменшенню транспортних витрат. ” той же час на склад можуть надходити вантаж≥ в≥д виробник≥в, призначен≥ дек≥льком замовникам, €к≥ пот≥м розд≥л€ютьс€ на б≥льш др≥бн≥ парт≥њ зг≥дно ≥з замовленн€ми ≥ в≥дправл€ютьс€ кожному споживачу.

4. Ќаданн€ послуг. ќчевидним аспектом ц≥Їњ функц≥њ Ї наданн€ кл≥Їнтам р≥зних послуг, €к≥ забезпечують ф≥рм≥ високий р≥вень обслуговуванн€ споживач≥в.

ћетою створенн€ склад≥в у системах лог≥стики Ї не збереженн€ матер≥альних ресурс≥в, а перетворенн€ параметр≥в матер≥альних поток≥в дл€ њх найб≥льш ефективного використанн€.

ѕ≥д параметрами розум≥ють розм≥ри ≥ склад транспортних парт≥й вантаж≥в, тип ≥ спос≥б упакуванн€, к≥льк≥сть найменуванн€ вантаж≥в у транспортних парт≥€х, час прибутт€ ≥ в≥дправленн€ транспортних парт≥й та ≥нше.

ќбТЇктивна необх≥дн≥сть у спец≥ально обладнаних м≥сц€х дл€ збер≥ганн€ запас≥в ≥снуЇ на вс≥х стад≥€х руху матер≥ального потоку, починаючи в≥д первинного джерела сировини ≥ зак≥нчуючи к≥нцевим споживачем. ÷им по€снюЇтьс€ досить велика номенклатура склад≥в, основними класиф≥кац≥йними ознаками €ких Ї так≥:

1) по в≥дношенню до функц≥ональних базисних сфер лог≥стики: склади постачанн€; склади виробництва; склади розпод≥лу;

2) за видом продукц≥њ, €ку збер≥гають: склади сировини, матер≥ал≥в, комплектуючих; склади незавершеного виробництва; склади готовоњ продукц≥њ; склади тари; склади зворотних в≥дход≥в;

3) по в≥дношенню до лог≥стичних посередник≥в: власн≥ склади п≥дприЇмств; склади лог≥стичних посередник≥в (торгових, транспортних, експедиторських, вантажопереробних ≥ т.п.);

4) за функц≥ональним призначенн€м: склади буферних запас≥в, призначен≥ дл€ забезпеченн€ виробничого процесу (склади матер≥альних ресурс≥в ≥ незавершеного виробництва, виробничих, страхових, сезонних та ≥нших вид≥в запас≥в); склади перевалки вантаж≥в (терм≥нали) у транспортних вузлах, при виконанн≥ зм≥шаних, комб≥нованих, ≥нтермодальних та ≥нших перевезень; склади ком≥с≥онуванн€, призначен≥ дл€ формуванн€ замовлень в≥дпов≥дно до специф≥чних вимог кл≥Їнт≥в; склади збер≥ганн€, €к≥ забезпечують збереженн€ ≥ захист складованих вироб≥в; спец≥альн≥ склади (митн≥ склади, склади тимчасового збер≥ганн€, тари, зворотних в≥дход≥в ≥ т.п.);

5) за продуктовою спец≥ал≥зац≥Їю Ц вузькоспец≥ал≥зован≥ (дл€ одного або дек≥лькох найменувань продукц≥њ); обмеженого асортименту; широкого асортименту.

—клади можуть також бути класиф≥кован≥ за видом власност≥, за техн≥чною оснащен≥стю, за на€вн≥стю зовн≥шн≥х п≥дТњзних кол≥й, за видом складських буд≥вель ≥ споруд, за техн≥чною конструкц≥Їю ≥ т.п.

ќск≥льки склади використовують у р≥зних сферах лог≥стики (загот≥вельн≥й, виробнич≥й, розпод≥льч≥й), вони мають своЇ призначенн€ та спец≥ал≥зац≥ю.—клади загот≥вельноњ лог≥стики спец≥ал≥зуютьс€ на збереженн≥ сировини, матер≥ал≥в, комплектуючих вироб≥в та ≥ншоњ продукц≥њ виробничого призначенн€. ÷≥ склади виконують функц≥ю забезпеченн€ виробничих п≥дприЇмств. ¬раховуючи ор≥Їнтац≥ю на особливост≥ переробки вантажопоток≥в, господарську приналежн≥сть (постачальника-виробника, посередника, виробника-споживача) вони можуть бути умовно розпод≥лен≥ на так≥ групи:

- склади сировинних матер≥ал≥в. ƒл€ них характерна переробка однор≥дних вантаж≥в, котр≥ постачаютьс€ великими парт≥€ми, ≥нтенсивними вантажопотоками за ритм≥чним граф≥ком постачанн€ споживачу; в≥дносно пост≥йна обертан≥сть даЇ змогу вести автоматизовану складську переробку вантаж≥в;

- склади продукц≥њ виробничого призначенн€ влаштовують, €к правило, з тарними вантажами з в≥дносно однор≥дною номенклатурою.

¬елик≥ обс€ги переробки дають змогу використовувати механ≥зац≥ю ≥ автоматизац≥ю складських роб≥т на вищому р≥вн≥. —клади виробничоњ лог≥стики вход€ть до складу орган≥зац≥йноњ системи виробництва ≥ призначен≥ дл€ забезпеченн€ технолог≥чних процес≥в. Ќа цих складах збер≥гаютьс€ залишки незавершеного виробництва, прибори, ≥нструменти, запасн≥ частини та ≥н. –обота повТ€зана з в≥дносно пост≥йною номенклатурою вантажу, €кий постачають з визначеною пер≥одичн≥стю ≥ невеликим терм≥ном збереженн€, що ≥ даЇ змогу автоматизувати обробку вантажу або б≥льше механ≥зувати виконуван≥ операц≥њ.

—клади розпод≥льчоњ лог≥стики призначен≥ дл€ п≥дтриманн€ безперервност≥ руху товар≥в з≥ сфери виробництва у сферу споживанн€. ќсновне њх призначенн€ Ч безперервне забезпеченн€ споживач≥в, у тому числ≥ роздр≥бноњ мереж≥. ¬они можуть належати €к виробникам (склади торговельноњ продукц≥њ, розпод≥льч≥ склади виробник≥в), так ≥ п≥дприЇмствам торг≥вл≥.

—клади готовоњ продукц≥њ≥ розпод≥льч≥ склади виробник≥в у р≥зних рег≥онах збуту (центральн≥ ≥ рег≥ональн≥ склади) обробл€ють тарн≥ та штучн≥ вантаж≥ в≥дносно однор≥дноњ продукц≥њ у межах асортиментного перел≥ку одного виробника ≥з швидким об≥гом реал≥зац≥њ великими парт≥€ми. ÷е даЇ можлив≥сть зд≥йснювати автоматизовану ≥ високомехан≥зовану переробку вантажу.

—клади оптовоњ торг≥вл≥ товарами народного споживанн€ в основному забезпечують др≥бних споживач≥в ≥ роздр≥бну мережу. ¬≥дпов≥дно до свого призначенн€ так≥ склади концентрують залишки вантажу широкоњ номенклатури ≥ нер≥вном≥рним об≥гом (≥нод≥ сезонного попиту) товару, що реал≥зуЇтьс€ р≥зними парт≥€ми. ÷е робить недоц≥льною автоматизовану обробку вантаж≥в на цих складах ≥ надаЇ перевагу високомехан≥зован≥й ≥ механ≥зован≥й обробц≥.

—клади роздр≥бноњ торг≥вл≥ забезпечують роздр≥бн≥ торговельн≥ мереж≥, обТЇднан≥ з≥ складом в орган≥зац≥йно-господарську одиницю. як ≥ на оптових складах, там збер≥гаЇтьс€ товар з дуже великим асортиментом парт≥й, щоб пост≥йно п≥дтримувати в магазинах широкий асортимент товару. –еал≥зац≥€ з≥ складу зд≥йснюЇтьс€ др≥бними парт≥€ми з частим постачанн€м. “ак≥ склади, €к правило, невелик≥, тому на них рац≥ональн≥ше використовувати €к механ≥зовану, так ≥ ручну обробку вантаж≥в.

—клади транспортних орган≥зац≥йстворюютьс€ дл€ тимчасового складуванн€. ÷е склади зал≥зничних станц≥й, вантажн≥ терм≥нали автотранспорту, морських ≥ р≥чкових порт≥в, терм≥нали пов≥тр€ного транспорту. «а характером виконуваних операц≥й вантажопереробки њх в≥днос€ть до транзитно-перевалювальних. “ерм≥н збер≥ганн€ вантаж≥в зведений до м≥н≥муму, адже цей склад призначений дл€ ефективного ≥ своЇчасного забезпеченн€ кл≥Їнт≥в шл€хом зам≥ни одного виду доставки (або транспортного засобу) на ≥нший. ¬антаж≥ постачаютьс€ ≥ в≥дправл€ютьс€ великими парт≥€ми, при цьому вантажна одиниц€, що постачаЇтьс€ (п≥ддон або контейнер), на склад≥ не розформовуЇтьс€. Ќа таких складах доц≥льний високий р≥вень механ≥зац≥њ. √рупа цих склад≥в може перебувати €к у межах загот≥вельноњ, так ≥ розпод≥льчоњ лог≥стики.

ƒл€ вивченн€ складського господарства, анал≥зу стану його розвитку необх≥дна класиф≥кац≥€ склад≥в. ÷е даЇ змогу охарактеризувати мережу склад≥в, окрем≥ њх види, даЇ у€вленн€ про те, €к створюютьс€ ц≥ види, €ка њхн€ роль у процес≥ товароруху. —клад Ї спец≥альним стац≥онарним чи пересувним прим≥щенн€м або ≥ншим м≥сцем зосередженн€ матер≥альних ц≥нностей. ¬≥н забезпечуЇ необх≥дний ступ≥нь њх збереженн€, €к правило, обладнаний власними чи обслуговуЇтьс€ залученими засобами механ≥зац≥њ (автоматизац≥њ) роб≥т. —кладську мережу класиф≥кують за р≥зними ознаками. ќсновн≥ класиф≥кац≥йн≥ ознаки та в≥дпов≥дн≥ види товарних склад≥в подан≥ у табл. 1.1.

“аблиц€ 1.1 -  ласиф≥кац≥€ склад≥в

ќзнака класиф≥кац≥њ ¬иди товарних склад≥в
’арактер виконуваних функц≥й —ортувально-розпод≥льч≥, транзитно-перевалочн≥, накопичувальн≥
“оварна спец≥ал≥зац≥€ ”н≥версальн≥, спец≥ал≥зован≥, вузькоспец≥ал≥зован≥, комб≥нован≥, неспец≥ал≥зован≥, зм≥шаного збер≥ганн€
“ехн≥чна будова, €ка визначаЇ режим збер≥ганн€ товар≥в «агальнотоварн≥, спец≥альн≥
–озм≥р корисноњ складськоњ площ≥ (складського обТЇму), м≥сткост≥ ћал≥ Ч до 5 тис. м2 (30 тис. м3), до 1 тис. т;середн≥ Ч в≥д 5 до 10 тис. м2 (в≥д 30 до 60 тис. м3), в≥д 1 до 6 тис. т;велик≥Ч понад 10 тис. м2 (понад 60 тис. м3), понад 6 тис. т
–≥вень механ≥зац≥њ вантажопереробки Ќемехан≥зован≥, механ≥зован≥, комплексно-механ≥зован≥, автоматичн≥
ѕоверхова висота прим≥щень ќдноповерхов≥ (низьковисотн≥,середньовисотн≥, висотн≥)
“ранспортн≥ умови ѕрирейков≥, портов≥, при пристан€х, неприрейков≥ (внутр≥шньом≥ськ≥)
 онструктивн≥ особливост≥ «акрит≥, нап≥взакрит≥, в≥дкрит≥
“емпературний режим ”теплен≥, неутеплен≥, опалюван≥, неопалюван≥, склади-холодильники
‘орма користуванн€ ≤ндив≥дуального користуванн€, сп≥льного користуванн€, загального користуванн€
‘орма власност≥ ƒержавн≥, колективн≥, приватн≥, сп≥льн≥

 

ќдн≥Їю з основних ознак класиф≥кац≥њ склад≥в Ї характер виконуваних ними функц≥й. «алежно в≥д цього склади под≥л€ютьс€ на сортувально-розпод≥льч≥, транзитно-перевалочн≥, накопичувальн≥. Ќайпоширен≥шим видом склад≥в Ї сортувально-розпод≥льч≥, €к≥ мають значну питому вагу у складському товарооборот≥. Ќа таких складах зд≥йснюЇтьс€ прийманн€ товар≥в в≥д м≥сцевих та позам≥сцевих постачальник≥в, а також њх сортуванн€, комплектуванн€ парт≥й товар≥в в≥дпов≥дно до замовлень роздр≥бних торговельних орган≥зац≥й. Ќа сортувально-розпод≥льчих складах, €к правило, зосереджуютьс€ поточн≥ товарн≥ запаси, €к≥ збер≥гаютьс€ в≥дносно недовгий час. “ому функц≥€ збер≥ганн€ товар≥в дл€ цих склад≥в не Ї характерною.

“ранзитно-перевалочн≥ склади в основному призначен≥ дл€ переправленн€ товар≥в з район≥в виробництва до пункт≥в споживанн€ р≥зними видами транспорту. ÷≥ склади виконують роль перевалочних пункт≥в, забезпечуючи вивантаженн€ товар≥в, що прибули на одному з вид≥в транспорту, прийманн€ њх за масою та к≥льк≥стю м≥сць, сортуванн€ зг≥дно з м≥сцем призначенн€ та навантаженн€ на ≥нший вид транспорту.

Ќакопичувальн≥ склади≥снують дл€ сезонного та тривалого збер≥ганн€ товар≥в. ќск≥льки вони забезпечують накопиченн€ та в≥дносно тривале збер≥ганн€ товар≥в, великого значенн€ набуваЇ також контроль за €к≥стю збер≥ганн€ товар≥в. Ќакопичувальн≥ склади зосереджен≥ здеб≥льшого в оптов≥й ланц≥. –азом з основними функц≥€ми накопиченн€ та збер≥ганн€ товар≥в ц≥ склади виконують допом≥жн≥ технолог≥чн≥ операц≥њ, повТ€зан≥ з прийманн€м та в≥дпуском товар≥в оптовим покупц€м. ≤детьс€ про њх перепакуванн€, сортуванн€ тощо. «алежно в≥д товарноњ специф≥кац≥њ, обумовленоњ асортиментом товар≥в, €к≥ п≥дл€гають збер≥ганню, розр≥зн€ють ун≥версальн≥, спец≥ал≥зован≥, вузькоспец≥ал≥зован≥, комб≥нован≥, неспец≥ал≥зован≥ склади та склади зм≥шаного збер≥ганн€.

”н≥версальн≥ склади використовуютьс€ дл€ збер≥ганн€ й складськоњ обробки одн≥Їњ з груп товар≥в.

¬узькоспец≥ал≥зован≥ склади використовують дл€ збер≥ганн€ товар≥в одного виду, €к правило, простого асортименту, але таких, €к≥ вимагають особливого режиму збер≥ганн€ на комб≥нованих складах.

Ќеспец≥ал≥зован≥ склади на в≥дм≥ну в≥д попередн≥х вид≥в призначен≥ дл€ збер≥ганн€ й проведенн€ р≥зних технолог≥чних операц≥й з к≥лькома групами товар≥в, не повТ€заних м≥ж собою Їдн≥стю споживчого призначенн€ (склади гастроном≥чних, мТ€сних, рибних та ≥нших товар≥в).

Ќа складах зм≥шаного збер≥ганн€ складськ≥ операц≥њ виконують з основними видами продовольчих та непродовольчих товар≥в.

¬ажливою ознакою класиф≥кац≥њ склад≥в Ї њх техн≥чна побудова, що визначаЇ режим збер≥ганн€ товар≥в. «а ц≥Їю ознакою склади под≥л€ютьс€ на загальнотоварн≥ та спец≥альн≥.

«агальнотоварн≥ склади призначен≥ дл€ збер≥ганн€ й складськоњ обробки товар≥в, €к≥ не потребують дотриманн€ спец≥альних умов збер≥ганн€.

—пец≥альн≥ склади призначен≥ дл€ збер≥ганн€ товар≥в, ф≥зико-х≥м≥чн≥ особливост≥ €ких потребують створенн€ спец≥альних конструкц≥й буд≥вель чи технолог≥чних пристроњв. як правило, спец≥ал≥зован≥ склади под≥л€ютьс€ на так≥ основн≥ типи: немехан≥зован≥, механ≥зован≥, комплексно-механ≥зован≥, автоматизован≥, автоматичн≥.

Ќемехан≥зованими Ї склади з ручною вантажопереробкою, механ≥зован≥ ж Ї складами, що мають д≥льниц≥ з локально механ≥зованими технолог≥чними операц≥€ми за умов ручного укладанн€ та комплектуванн€ продукц≥њ.  омплексно-механ≥зованими Ї склади з механ≥зованою вантажопереробкою, що в≥дбуваЇтьс€ прот€гом усього технолог≥чного циклу. јвтоматизованими Ї комплексно-механ≥зован≥ склади чи њх д≥льниц≥, що мають автоматизовану систему пошуку та розм≥щенн€ вантаж≥в (ј—ѕ–¬), програмно-керований працетехн≥чний чи автооперативний комплекс (ѕ –ј ), експлуатований у максимальному режим≥, чи комплекс устаткуванн€ з локальними системами автоматизованого управл≥нн€, оснащений електронною автоматикою. јвтоматичн≥ склади Ї програмно керованими автоматизованими складами, що експлуатуютьс€ в автоматизован≥й систем≥ управл≥нн€ технолог≥чним процесом (ј—”ѕ“) за допомогою ≈ќћ без безпосередньоњ участ≥ людини, тобто склади-автомати з технолог≥Їю, що не потребуЇ участ≥ людини.

¬ажливим елементом класиф≥кац≥њ склад≥в Ї њх поверхнев≥сть та висота прим≥щень. ¬≥дпов≥дно до цього розр≥зн€ють одноповерхов≥ низьковисотн≥ склади (њх робоча висота с€гаЇ 7,2 м), середньовисотн≥ (њх висота становить в≥д 7,2 до 12,6 м), висотн≥ (њх висота Ч понад 12,6 м) та багатоповерхов≥ склади. «алежно в≥д транспортних умов, зокрема, враховуючи розм≥щенн€ поблизу зал≥зничних чи водних шл€х≥в, склади в≥дпов≥дно називають прирейковими (розташован≥ б≥л€ маг≥стральних зал≥зничних шл€х≥в або мають п≥дТњзн≥ шл€хи), склади при пристан€х (розташован≥ на р≥чкових пристан€х, €к≥ мають причали), портов≥ (розташован≥ у морських портах), неприрейков≥ (внутр≥шньом≥ськ≥) склади (безпосередньо не звТ€зан≥ з транспортними шл€хами).

«алежно в≥д конструктивних особливостей складськ≥ буд≥вл≥ бувають закритими, нап≥взакритими, в≥дкритими. «акрит≥ склади Ї основним видом складських буд≥вель. ¬они, €к правило, розпод≥л€ютьс€ у певн≥й посл≥довност≥ на окрем≥ прим≥щенн€, призначен≥ дл€ виконанн€ р≥зних вид≥в роб≥т (прийманн€, збер≥ганн€, фасуванн€, комплектуванн€ парт≥й товару тощо).

«акрит≥ склади розр≥зн€ють за утеплен≥стю, к≥льк≥стю поверх≥в, матер≥ал≥в ст≥н, за ступенем вогнест≥йкост≥ (неспалим≥, важкоспалим≥, спалим≥).

ƒо нап≥взакритих належать р≥зного типу нав≥си. «а конструкц≥Їю вони можуть бути або зовс≥м без ст≥н, або мати одну, дв≥, три ст≥ни. ¬исота њх дос€гаЇ 4Ч6 м. ƒовжина може бути р≥зною, але не б≥льше 180 м. ‘ундаменти нав≥с≥в асфальтують чи бетонують.

¬≥дкрит≥ склади Ї р≥вними майданчиками з незначним схилом до крањв дл€ стоку дощовоњ та талоњ води. Ќа них збер≥гаютьс€ матер≥альн≥ ц≥нност≥, €ким не загрожуЇ температурний чи атмосферний вплив.

«алежно в≥д температурного режиму чи утепленост≥ закрит≥ склади под≥л€ютьс€ на неутеплен≥ (неопалюван≥), утеплен≥ (опалюван≥) та склади-холодильники. Ќеутеплен≥ (неопалюван≥) склади використовують в основному дл€ збер≥ганн€ товар≥в у скл€н≥й, мТ€к≥й чи ≥нш≥й тар≥. ÷≥ склади будують без горищного покритт€, утепленоњ п≥длоги та дверних тамбур≥в. ”теплен≥ (опалюван≥) склади мають горище чи зТЇднан≥ з утепленим дахом, а також мають дверн≥ тамбури, утеплен≥ п≥длоги. Ќа таких складах створюютьс€ умови дл€ захисту товар≥в в≥д зовн≥шньотемпературних перепад≥в та вологост≥ пов≥тр€. —клади-холодильники обладнан≥ пристро€ми дл€ п≥дтриманн€ в≥дТЇмного р≥вн€ температури у камерах збер≥ганн€ швидкопсувних товар≥в.

«алежно в≥д форми використанн€ розр≥зн€ють склади ≥ндив≥дуального, сп≥льного та загального користуванн€. —клад ≥ндив≥дуального користуванн€ Ї власн≥стю одн≥Їњ торговельноњ орган≥зац≥њ чи п≥дприЇмства, €к≥ використовують його площу дл€ обладнанн€ за власним розсудом, однак в≥н може бути й орендованим прим≥щенн€м. —еред склад≥в сп≥льного користуванн€ вид≥л€ють два р≥зновиди: кооперативн≥ та обТЇднан≥.

 ооперативн≥ складиналежать торговельним орган≥зац≥€м, €к≥ обТЇднали кап≥тал дл€ буд≥вництва великого складського комплексу й користуютьс€ ним сп≥льно.

ќбТЇднан≥ склади належать одн≥й торговельн≥й орган≥зац≥њ, але використовують њх дек≥лька установ чи п≥дприЇмств. ƒо склад≥в загального користуванн€ належать спец≥ально споруджен≥ складськ≥ буд≥вл≥, прим≥щенн€ €ких здаютьс€ у тимчасову експлуатац≥ю будь-€к≥й торговельн≥й орган≥зац≥њ, €ка потребуЇ складськоњ площ≥. “ак≥ склади перебувають у власност≥ транспортно-експедиц≥йних та контейнерних служб зал≥зничного транспорту, а також автотранспортних п≥дприЇмств.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 664 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2131 - | 1882 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.