Економічні, політичні, військові, культурні та інші відносини між країнами породжують різноманітні грошові платежі та надходження. Зовнішньоекономічна діяльність кожної країни приводить до виникнення двох зустрічних потоків іноземної валюти: вхідного (наприклад, виручка від експорту продукції) та вихідного (наприклад, оплата імпорту). Інтегральним показником цих потоків є баланс міжнародних розрахунків.
Баланс міжнародних розрахунків- співвідношення грошових вимог та зобов'язань, поступлень і платежів однієї країни по відношенню до інших країн.
Основними видами балансів міжнародних розрахунків є: розрахунковий баланс; баланс міжнародної заборгованості; платіжний баланс (а в СРСР колись валютний план).
Розрахунковий баланс- співвідношення на певну (будь-яку) дату вимог і зобов'язань даної країни по відношенню до інших країн незалежно від термінів настання платежів. Такі вимоги і зобов'язання виникають в результаті експорту (імпорту) товарів і послуг, наданні (одержанні) позик і кредитів.
Розрахунковий баланс використовується для виявлення країн нетто-кредиторів і нетто-боржників. Активнийрозрахунковий баланс показує, що країна є нетто-кредитором, пасивний- що країна є нетто-боржником.
Розрахунковий баланс дає змогу визначити масштаби зовнішньоекономічної діяльності, особливо у сфері міжнародного кредиту. Однак він неповно відображає стан справ, оскільки і серед іноземних боргів, і серед зобов'язань країни можуть бути як прострочені позиції, так і платежі, строк погашення яких ще не настав. Крім того, при цьому не враховується таке широковживане поняття, як надійність іноземного боржника. Наведемо приклад з недавньої історії. СРСР перед його розпадом вважався нетто-кредитором (борги йому перевищували зобов'язання перед іншими країнами), проте реально погасити свої зобов'язання через повернення боргів не було ніякої можливості, оскільки, в свою чергу, країни, що розвиваються (головні боржники Союзу), не могли розрахуватися з ним.
Баланс міжнародної заборгованостіне враховує поточну заборгованість (наприклад, заборгованість України за одержану в цьому році російську нафту), а показує лише співвідношення між закордонними активами і золотовалютними резервами країни, з одного боку, і зобов'язаннями перед іноземними вкладниками — з другого.
У США застосовують так званий "баланс міжнародних інвестицій"
Баланс міжнародних інвестиційСША.
Зарубіжні активи США. Офіційні золотовалютні резерви США.
Інші державні активи, включаючи довгострокові і короткострокові державні позики.
Приватні активи США за кордоном:
прямі інвестиції;
портфельні інвестиції;
закордонні активи небанківських корпорацій США;
закордонні активи банків США. Зобов'язання США перед іноземними вкладниками.
Іноземні державні вкладення (переважно в американські цінні папери). Інші зобов'язання (переважно приватні):
прямі інвестиції;
портфельні, інвестиції;
зарубіжні зобов'язання небанківських корпорацій США;
зарубіжні зобов'язання банків США. Баланс міжнародних інвестицій США.
Зовнішня заборгованість(англ. foreign debt) - суми фінансових зобов'язань країни іноземним кредиторам, що підлягають погашенню у встановлені терміни.
Розрізняють такі види зовнішньої заборгованості:
/. За терміном розрахунків:
- капітальна (за якою термін оплати не наступив);
- поточна (за якою термін наступає чи наступив); //. За видами боргу:
- за позиками на комерційних умовах і за пільговими кредитами;
за офіційними позиками, приватними і позиками міжнародних організацій;
III.За терміном оплати:
- короткострокова (до 1 року);
- середньострокова (до 5-10 років);
- довгострокова (більше 10 років).;
IV.За статусом боржника:
- державна;
- приватну;
V.За наданням гарантій:
- гарантована державою боржника
- приватна гарантована.
Платіжний балансє найпоширенішим балансом міжнародних розрахунків, який показує співвідношення платежів за кордон і надходжень з-за кордону за певний період часу (рік, квартал, місяць).
При побудові платіжного балансу враховується той факт, що всі зовнішньоекономічні операції можна поділити на кредитні (які приносять іноземну валюту) і дебетні (пов'язані з її витратами). Тому в балансі перші йдуть зі знаком "+", а другі — зі знаком "-". Так, експорт товарів і запозичення, одержані країною, — це кредитні операції, а імпорт і кредитування інших країн —дебетні.
Платіжний баланс — це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв'язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів. Тобто, це кількісне і якісне вартісне відображення масштабів, структури і характеру зовнішньоекономічних операцій країни, її участі у світовому господарстві.
Останнім часом додатково до платіжного балансу, який відображає відомості про рух потоків цінностей між країнами, складають баланс міжнародних активів і пасивівкраїни, що відображає її міжнародний фінансовий стан.
За економічним змістом розрізняють платіжний баланс на певну дату і за певний період.
Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді співвідношення платежів і надходжень, які з дня на день постійно змінюються. Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про здійснені за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв'язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.
З точки зору бухгалтера платіжний баланс завжди перебуває в рівновазі. Проте за підсумками його основних розділів може мати місце або активне сальдо — якщо надходження перевищують платежі, або пасивне — коли платежі перевищують надходження.
Хоча система розрахунків платіжного балансу й не показує безпосередньо, які процеси розвиваються добре, а які погано, або які явища їх спричиняють, проте вона відображає реальні фінансові потоки між даною країною і зовнішнім світом. Це дає змогу зробити відповідні висновки: По-перше, за допомогою записів результатів обміну між країнами легше зробити висновок про стабільність системи плаваючих валютних курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити акумулювання валют у руках тих людей, які більш зацікавлені в цьому (резиденти), і тих, які намагаються позбутися цих валют (нерезиденти). По-друге, платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри накопичення даної валюти в руках іноземців і вирішити питання про доцільність підтримки фіксованого курсу валюти, якщо їй загрожує криза. По-третє, рахунки платіжного балансу надають інформацію про накопичення заборгованості, виплату відсотків і платежів за основною сумою боргу і можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів. Ця інформація потрібна для того, щоб зрозуміти, наскільки країні-боржнику стало важче (або дорожче) погасити борги іноземним кредиторам.
За матеріалами:
1. Горбач Л. Міжнародні економічні відносини: Підручник/ Люд-мила Горбач, Олексій Плотніков,. -К.: Кондор, 2005. -263 с.
2. http://investadviser.com.ua/ukr/publications/676.html
3. http://investadviser.com.ua/ukr/publications/839.html
4. http://www.ukrstat.gov.ua/
5. http://www.minfin.gov.ua/
6. Банки України // Бюлетень Національного банку України. – №2 (179). – 2008. – С. 57–59
7. Гроші та кредит: Підручник / За ред. М.І. Славлука. – К.: КНЕУ, 2006. – 744 с.
8. Демківський А.В. Гроші та кредит. Навчальний посібник. – К.: Дакор, 2007. – 528 с.
9. Иванов В.М. Деньги и кредит: Курс лекций. – К.: МАУП, 2001. – 232 с.
10. Шамова І.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К., 2000. – 286 с.
11. http://coolreferat.com/
