Методологія макроекономічного аналізу. Економічне моделювання

Макроекономічна теорія як розділ економічної науки. Предмет макроекономіки.

Економічна сисиетма має досліджуватись на різних її рівнях: мікро-, мезо-, макро-, мега-.

Макроекономіка – це економічна система на рівні народного господарства. Досліджує умови, чинники та результати функціонування національної економіки в цілому.

Макрорівень – результат взаємодії мікро- і мезо-.

Треба розмежовувати поняття макроекономіки як явища та науки.

• Явище: система домогосподарств, підприємств, що об’єднуються в певні галузі та сектори економіки, які взаємодіють між собою, з державою та закордоном у процесі вир-ва, розподілу, обміну та споживання екон. благ.

• Наука: система знань про функціонування екон. як єдиного цілого, елементи і рівні економіки як системи, їх взаємодію

Сучасна макроекономіка використовує мікро як підґрунтя. По-перше, щоб виявити загальні тенденції, треба враховувати рішення окремих суб’єктів. По-друге, правила поведінки на макрорівні є результатом багатомільйонних рішень суб’єктів.

Необхідність макроекономічного дослідження:

• Мікро не дає відповіді, як уникнути спадів в-ва, безробіття, гіперінфляції; як впливають домогосп. і підпр. на економіку; як і чому відбуваються зміни в діловій активності тощо

• У мікро не вистачає понятійного і категоріального апарату (сукупний попит, пропозиція, рівень цін)

• Макро – це не сукупність окремих госп. суб’єктів, а ціла їх система (взаємодія між ними)

Місце макроекономіки в системі наук визначається зв’язками цієї науки з іншими та з системою наук як цілим. Макроекономіка, як зазначалось, пов’язана з мікро-, мезо- та мега-, проте існує ряд наук, я якими вона тісно пов’язана. Наприклад, статистика, демографія, математичне моделювання, економічна соціологія, філософія, екологія. На макроекономіку також чинить значний вплив політична ідеологія.

Предметом макроекономіки є поведінка макроекономічних суб’єктів, дослідження ек. процесів та явищ на рівні економіки як єдиного цілого.

Макроекономіка як наука може бути позитивною (як має бути?) і нормативною (яка є зараз?).

 

 

Методологія макроекономічного аналізу. Економічне моделювання

Методологія – це система наукових знань про шляхи та методи, засоби, інструменти пізнання дійсності. У найзагальнішому плані методологія макроекономіки ґрунтується на двох основних складових: загальнонаукових методах пізнання та специфічних. Загальнонаукові: конкретне і абстрактне,аналіз і синтез, індукція і дедукція, логічне і історичне, кількісний аналіз і якісний, метод аналогії і порівняння. Специфічні: агрегування, економіко-математичне моделювання. Агрегування: макроекономіка не досліджує, який дохід має окрема сім’я і як його розподіляє, її цікавить поведінка агрегованого суб’єкта – сектора домогосподарств. Підприємницький сектор макро розглядає як сукупність усіх підприємств у країні, які пред’являють попит на ресурси, пропонують продукт діяльності на ринок і т.д. Такі величини як ВВП, НД, ВНП також є агрегованими величинами. Найпоширенішим специфічним методом є економіко-математичне моделювання. Макроекономічні моделі – це математичні рівняння, за допомогою яких у спрощеному (абстрактному) вигляді прагнуть відобразити реальні макроекономічні процеси.

Макроекономічні моделі класифікують за різними критеріями, залежно від поставлених завдань. Класифікації макромоделей:

· За способом відображення досліджуваного обєкта: Логічні, табличні, графічні, економіко-математичні

· За тривалістю періоду, що досліджується: Коротко- та довгострокові

· За ступенем відкритості ек. системі іншому світові: Закриті (не враховують закордон), відкриті (враховують)

· За повнотою охоплення моделлю економічних суб’єктів: Прості (охоплюють домогосподарський та підприємницький сектор) та Повні (+державний сектор)

· За характером відображення фактора часу: Статичні (фіксують економічний процес на початку та в кінці періоду, не відображаючи переходу від одного стану в інший) та Динамічні (відображають економічний процес у часі)

· Залежно від припущення, на якому ґрунтується модель: Рівноважні, Нерівноважні та Структуралістські

· За метою дослідження: Пояснювальні (прагнуть пояснити наявну ситуацію в економіці), Прогностичні (прагнуть передбачити явище чи процес у майбутньому) та Управлінські (виявляють способи впливу на досягнення поставленої мети)