Методи моделювання діагностики кризових явищ і процесів

Як наголошувалося раніше, під антикризовим управлінням (АКУ) розуміють:

- аналіз поточного стану підприємства з урахуванням зовнішнього середовища, в якому воно знаходиться, і причин виникнення в ньому кризових ситуацій;

- прискорена і дієва реакція на зміни зовнішнього середовища на основі наперед розроблених альтернативних варіантів стратегії розвитку підприємства залежно від ситуації;

- бізнес-планування підвищення конкурентних переваг підприємства;

- розробка процедур фінансового оздоровлення підприємства і системи контролю за їх реалізацією;

-упровадження інновацій у всі сфери діяльності підприємства.

Всі методи і моделі діагностики можна розбити на три класи, які дозволяють оцінити в якому конкретному стані знаходиться дане підприємство або процес в конкретний момент часу, а саме: або у передкризовому стані, або в стані кризи, або в иіслякризовому стані (стані банкрутства) (рис. 4.5).

Рисунок 4.5 - Методи і моделі діагностики

Для визначення поточного стану підприємства в світовій практиці використовують два підходи:

а) перший заснований на використанні фінансових показників, які характеризують стійке зростання і фінансову стабільність економіки України і, зокрема, фінансову стійкість підприємств - основного структурного елементу економічної системи країни. Оцінка фінансової стійкості в короткостроковому плані пов'язана з ліквідністю балансу і платоспроможністю, причому вони оцінюються за допомогою абсолютних, і відносних показників. Методи і моделі, які вживаються для діагностики

(скспрес-діагносгикп) кризових явищ на підприємстві буду ть розглянуті в наступному пункті 4.5;

б) другий підхід заснований на застосуванні найпоширеніших моделей оцінки кризових явищ і процесів за допомогою наступних економетричних моделей:

- двохфакторна модель діагностики кризових явищ;

- діагностики кризових явищ на основі Z-рахунку Альтмана;

- модель Романа Ліса для оцінки діагностики кризових явищ;

- модель діагностики кризових явищ за показниками У. Бівера;

- метод рейтингової оцінки діагностики кризових явищ (рейтингове число);

- діагностика (прогноз) кризових явищ на підставі R-моделі;

- прогнозна модель Таффлера кризових явищ;

- модель Фулмера;

- модель Спрингейта;

- узагальнена модель, що розроблена на основі дискримінантної функції;

- дискримінантна модель А.А. Терещенко;

- БМ-модель.

На практиці використовуються моделі, які можна розбити на три класи (рис. 4.6):

- моделі діагностики кризового стану;

- моделі прогнозування кризового стану;

- змішані моделі, тобто моделі, що дозволяють одночасно проводити діагностику й прогнозувати кризовий стан.

Розглянемо основні моделі, які дозволяють проводити діагностику кризового стану, переваги і недоліки цих моделей.

1. Однією з простих моделей прогнозування діагностики кризових явищ вважається двохфакторна модель. Вона базується на двох ключових показниках: показнику поточної ліквідності і показнику частини позикових засобів. Ці показники коректуються за допомогою вагових коефіцієнтів, знайдених економетричним шляхом, причому ця модель приймає вигляд Z:

Z = -0,3877 - 1,0736К„ + 0,0579k,, (4.1)

де К_м - показник поточної ліквідності (покриття);

Kj - показник питомої ваги позикових засобів в пасивах підприємства.

Якщо величина Z приймає негативне значення (Z < 0), то ймовірність кризових явищ невелика, при позитивному значенню (Z>0) ймовірність появи кризових явищ висока.

Економетрнчні моделі діагностики і прогнозування кризових явищ

Моделі діагностики		\ Моделі прогнозування		Змішані моделі
кризового стану		кризового стану

двохфакторна модель прогнозування кризових явищ

прогнозна модель Таффлера

модель Фулмера

діагностика кризових явищ па основі Z-рахунку Альтмана

метод Ковалева

метод Аргепти

модель Романа Лісадля оцінки діагностики кризових явищ

методика компании ERNST&WHINNEY

модель прогнозування кризових явищ за показниками У. Бівера

метод Скоуэна

метод рейтингової оцшкн діагностики кризових явищ (рейтипгове число)

прогноз кризових явищ на підставі

R-мппрпі

модель Сириигейта

узагальнена модель, розроблена на основі дискримінантної функції

дискримінантна модель А.А. Терещенко

БМ-модель

Рисунок 4.6 — Економетрнчні моделі діагностики і прогнозування кризових явищ

Для отримання точнішої діагностики кризових явищ рекомендується брати до уваги рівень і тенденцію зміни рентабельності реалізованої продукції, оскільки даний показник суттєвим чином впливає на фінансову стійкість підприємства. Це дозволяє одночасно порівнювати показник ризику очікуваних кризових явищ і рівень рентабельності продажу продукції. Якщо перший показник знаходиться в безпечних межах і рівень рентабельності продукції досить високий, то ймовірність появи кризових явищ невелика.

Потрібно мати на увазі, що дана модель розроблена для економіки США, а в нашій країні інші темпи інфляції, інші цикли макро- і мікроекономіки, а також інші показники фондо-, енерго- і трудомісткості

Методи uiicuisy кризових явищ виробництва, продуктивність праці, інший податковий тягар. Внаслідок цього неможливо механічно використовувати приведені вище значення коефіцієнтів в українських умовах. Проте саму модель з числовими значеннями, відповідними реаліям українського ринку, можна було б застосувати, якби вітчизняні облік і звітність забезпечували досить представницьку інформацію про фінансовий стан підприємства.

Розглянута двохфакторна модель не забезпечує всесторонньої оцінки фінансового стану підприємства, а тому можливі дуже значні відхилення розрахункових даних від реальності.

2. Метод оцінки ймовірності кризових явищ на основі Z-рахунку Альтмана запропонований в 1968 р. відомим західним економістом Альтманом (Edvard 1. Altman). Індекс, побудований за допомогою апарату мультиилікативного дискримінантного аналізу, дозволяє в першому наближенні розділити господарюючі суб'єкти на такі, для яких ймовірність появи кризових явищ достатньо висока, для других мала або зовсім відсутня.

При побудові даного індексу Альтман досліджував 66 підприємств США, половина яких збанкрутіла в період між 1946 і 1965 pp., а останні працювали успішно. Альтман розглянув 22 аналітичні коефіцієнти, які могли бути корисні для оцінки можливого стану економічної системи. З цих показників їм було відібрано п'ять найзначущих показників і на підставі статистичного матеріалу Альтмаи побудував багатофакторне регресійне рівняння. Таким чином, індекс Альтмана є функцією від деяких показників, які характеризують економічний потенціал господарського об'єкту, заснований на результатах його роботи за минулий період (роки). У загальному вигляді індекс Альтман (Z-рахунок) має вигляд:

Z = 1,2Х і + 1,4Х₂ + 3,ЗХ₃ + 0,6Х₄ + Х₅, (4.2)

де X] - капітал/сума активів, що обертається;

Х₂ - нерозподілений прибуток/сума активів;

Х₃ - операційний прибуток/сума активів;

Х₄ - ринкова вартість акцій/сума заборгованості;

Х₅ - виручка/сума активів.

Залежно від значення Z дається оцінка ймовірності кризових явищ за наступною шкалою, наведеною в табл. 4.1.

Відзначимо, що якщо:

а) величинаZ > 2,99, то ймовірність кризового явища дуже мала і економічний процес вважається стійким;