Позичковий відсоток та його ставка

Відсоток є однією з різновидностей факторних доходів. Як володар фактора-праці отримує свій доход у формі заробітної плати, так і володар фактора-капіталу отримує свій доход у формі відсотка. Дослідження категорій капіталу і відсотка, починаючи з другої половини ХІХ ст. і до наших днів, пов"язано з іменами таких відомих економістів, як Бем-Баверк, А.Маршалл, І.Фішер, Ф.Найт, В.Парето, Дж.Хікс, П.Самуельсон і інші.

Гроші не являються економічним ресурсом. Як такі, гроші не є продуктивними; вони не здатні виробляти товари і послуги.

Пропозиція грошей зображена вертикальною лінією при допущенні, що керівництво кредитно-грошової системи встановлює певний обсяг грошової маси (пропозиція грошей) незалежно від ставки позичкового відсотка. Пересікання кривої попиту на гроші і кривої пропозиції грошей визначають зрівноважену ставку позичкового відсотка.

Економічна теорія підкреслює, що сьогоднішні блага люди оцінюють вище майбутніх благ. Перевага благ сьогоднішніх благам майбутнім являє собою фундаментальну рису людської поведінки в будь-яких господарських системах ("Краще синиця у руці, чим журавель у небі"). Для того, щоб спонукати власника капіталу відмовитися від сьогоднішнього розпорядження ресурсами, необхідно винагородити його за таку відмову (за утримання або очікування). Американський професор П.Хейне відмічає: "Відсоток це ціна, яку люди платять за те, щоб отримати ресурси зараз, замість того, щоб чекати до тих пір, поки вони зароблять гроші, на які ці ресурси можна купити". Таким чином, ставка позичкового відсотка – це ціна, яка виплачується за користування грошима.

Позичковий відсоток, як правило, розглядають як відсоток від кількості позичених грошей, а не як абсолютну величину. Величина відсоткової ставки визначається у розрахунку на один рік.

Якщо має місце інфляція, то існують відмінності між грошовою, або номінальною, і реальною ставкою відсотка.

Номінальна ставка – це просто відсоткова ставка, виражена в грошах по поточному курсу. Реальна ставка відсотка – це відсоткова ставка, виражена в незмінних грошах або з поправкою на інфляцію. Реальна ставка відсотка дорівнює номінальній ставці відсотка мінус рівень інфляції. Наприклад, номінальна ставка відсотка і рівень інфляції складають 10%. Якщо позичити 100 грн., то слід виплатити 110 грн. в рік. Однак реальна вартість, або купівельна здатність цих 110 грн. складе лише 100 грн. Реальна відсоткова ставка тут дорівнює 0. Саме реальна, а не номінальна ставка відсотка має головне значення для прийняття інвестиційних рішень.

Існують відмінності у розмірах відсоткових ставок при наданні кредиту. Це обумовлюється такими факторами:

1. Ризик. Певне значення має різна ступінь ризику за позику. Чим більша ймовірність, що позика може бути не повернута, тим більший позичковий відсоток буде стягувати кредитор, щоб компенсувати цей ризик.

2. Терміновість. Термін, на який видаються позики, впливає на ставку відсотка. При інших рівних умовах, довгострокові позики, як правило, видаються по ставкам відсотка більш високим, ніж короткострокові.

3. Розмір позики. Для даних двох позик рівної строковості і ризику ставка позичкового відсотка, як правило, більш висока на меншу з двох. Це відбувається тому, що адміністративні витрати великої і малої позики приблизно одні і ті ж в абсолютному вираженні.

4. Оподаткування. Позичковий відсоток на певні вкладення у деяких країнах не обкладається податком з доходу. Так, кредитор, який має високий доход, може віддати перевагу 7% ставці позичкового відсотка на не обкладаєму податком муніципальну облігацію, а не 9% ставці позичкового відсотка на обкладаєму податком промислову облігацію.

5. Обмеження умов конкуренції на ринку. Банк у невеликому місті, який монополізує місцевий грошовий ринок, може брати високі ставки позичкового відсотка з позик споживачам, тому що клієнтам незручно "бігати" по банкам десь у віддалених містах.

Економісти ввели поняття чистої ставки позичкового відсотка. Ця чиста ставка більше всього наближається до відсотка, виплачуваного на довгострокові, практично безризикові облігації держави (уряду). Наприклад, у США випускаються 30-річні державні позики під приблизно 9% річних. Таку виплату відсотка можна розглядати як виплату виключно за користування грошима на протязі тривалого часу, поскільки фактор ризику і адміністративні витрати незначні і позичковий відсоток на такі цінні папери не піддається впливу обмеження умов конкуренції на ринку.

Відсоткова ставка тісно пов"язана з категорією кредиту. Про це ми будемо вести мову у нашому наступному питанні.