Тема 4. Макроекономічна нестабільність

1.Циклічність як форма економічного розвитку.
2. Зайнятість і безробіття. Закон Оукена.
3. Інфляція та її наслідки. Крива Філіпса.
´ 1. Економічні коливання – це зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості і доходах. “Діловий цикл” відбиває рівень ділової активності впродовж кількох, чи кільканадцяти років.

Спад – це фаза ділового циклу, у якій обсяг ВВП скорочується протягом не менше як двох кварталів підряд (безробіття зростає, інвестиції зменшуються, заробітна плата скорочується).
Піднесення – у цій фазі відбувається зростання ВВП, прибутків, скорочується безробіття.
Вершина – досягається повна зайнятість, виробництво працює на повну потужність.
Дно – найнища точка спаду. Початок піднесення, що настає після спаду називають пожвавленням, а тривалий спад – депресією.

Причини економічних коливань
• Екстернальні теорії шукають основні причини економічних коливань у чинниках, які лежать поза межами економічної системи (війни, революції, міграція робочої сили, нові наукові відкриття, політичні процеси).
• Інтернальні теорії шукають причини економічних коливань усередині самої системи (грошах, цінах, інвестиціях).
У макроекономіці не існує єдиної теорії економічного циклу. Але безперечними є те, що циклічні коливання викликаються змінами в сукупному попиті, або сукупній пропозиції: попит знижується – знижуються обсяги виробництва – зростає безробіття – знижується загальний рівень цін; пропозиція зменшується – зменшуються обсяги виробництва – зростає безробіття – збільшуються ціни.

´ 2. Безробіття – це один з індикаторів економічної нестабільності. Втрати від безробіття вимірюються законом Оукена: кожний відсоток циклічного безробіття викликає відставання фактичного обсягу виробництва від природного на 2,5%.
Втрати ВВП від циклічного безробіття згідно із Законом Оукена:

∆Y = (U - Un) • 2,5,
де U - фактичний рівень безробіття;
Un - природний рівень безробіття;
∆ Y - відсоток відставання ВВП від природного.

Yп = Y / (100 - ∆Y) • 100; ∆Y = Y – Yп,
де Y - фактичний ВВП;
Yп - природній ВВП.

Робоча сила (L) країни складається із зайнятих (З) і безробітних (Б):
L = З + Б.
Рівень зайнятості виявляється через рівень безробіття (U):

U= Б / L; Б = L –З;
В розвинутій ринковій економіці безробіття зумовлене трьома причинами:
1. Пошуком роботи;
2. Негнучкістю заробітної плати;
3. Недостатнім сукупним попитом.
Стан використання робочої сили в командно-адміністративній економіці (кол. СРСР) – надзайнятість. На час розпаду Союзу використання трудових ресурсів було понад 80%, тоді як у ринкових країнах 60-65%.

´ 3. Інфляція – це зростання загального рівня цін в країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.
Темп інфляції показує, як прискорилася, чи уповільнилася інфляція за певний період:

Помірна інфляція спостерігається при зростанні цін до 10%.
Повзуча – до 5% за рік.
Галопуюча – ціни зростають на 20, 50, 100 і більше відсотків, характерна для країн, що розвиваються.
Гіперінфляція – ціни зростають на тисячі і навіть мільйони разів, у 1993 році спостерігалася в Україні.
Інфляція попиту – сукупний попит зростає швидше за економічний потенціал, а тому ціни підвищуються, щоб зрівноважити попит і пропозицію:
“Надто багато грошей полює
на малу кількість товару”
Інфляція пропозиції виникає внаслідок зростання витрат у періоди високого рівня безробіття і неповного використання виробничих ресурсів.
Соціально-економічні наслідки інфляції:
1. Перерозподіл майна і доходів між різними групами населення;
2. Падіння рівня життя народу;
3. Зниження ефективності функціонування національної економіки.

Крива Філіпса показує залежність між рівнем безробіття і темпом інфляції, з якої випливає наступний висновок: для зменшення темпів інфляції необхідно збільшити безробіття.