Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


„истий нац≥ональний продукт. Ќац≥ональний доход




„истий нац≥ональний продукт ’арактеризуЇ результати виробництва п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й крањни

¬изначенн€: ¬Ќѕ за в≥драхуванн€м тоњ частини, €ка необх≥дна дл€ зам≥ни

засоб≥в виробництва, зношених в процес≥ випуску продукц≥њ ‘ормула: „Ќѕ = ¬Ќѕ Ц ј

Ќац≥ональний доход ’арактеризуЇ прибуток, €кий заробили постачальники ресурс≥в в≥д участ≥ у

поточному виробництв≥¬изначенн€ Ќƒ = w+p+R+i=¬Ќѕ-Tk:

¬¬ѕ - це сукупна ринкова варт≥сть к≥нцевоњ продукц≥њ та послуг, щовироблен≥ резидентами крањни за р≥к.¬Ќƒ - це сума внутр≥шн≥х первинних доход≥в (¬¬ѕ) плюс чист≥ зовн≥шн≥первинн≥ доходи („ѕƒз), тобто доходи отриман≥ в≥д ≥нших крањн. „ѕƒз визначаютьс€ €к р≥зниц€ м≥ж первинними доходами, €к≥ отриман≥ в≥д ≥нших крањн, ≥ первинними доходами, €к≥ передан≥ ≥ншим крањнам: ¬Ќƒ = ¬¬ѕ + „ѕƒзƒо первинних доход≥в належать доходи отриман≥ в≥д первинного розпод≥лу сукупного доходу. ѕервинн≥ доходи, €к≥ отримують резиденти. ћожуть ц форм≥трансферт≥в перерозпод≥л€тис€ нерезидентам. ≤навпаки, первинн≥ доходи нерезидент≥в можуть у форм≥ трансферт≥в передаватис€ резидентам. « урахуванн€м цих трансферт≥в формуЇтьс€ на€вний ¬Ќƒ н. ¬Ќƒн = ¬Ќƒ + „ѕ“з„ѕ“з - чист≥ поточн≥ зовн≥шн≥ трансферти, отриман≥ з-за кордону м≥нус передан≥ закордон. якщо з ¬Ќƒ ≥ ¬Ќƒн в≥дн€ти амортизац≥ю отримаЇмо чистий¬Ќƒ („Ќƒ) та чистий ¬Ќƒн („Ќƒн).

 

 

÷≥нов≥ ≥ндекси

Ќом≥нальний ¬¬ѕ Ч це обс€г виробництва, €кий вим≥рюЇтьс€ в поточ≠них ц≥нах, тобто в ц≥нах, що ≥снують на момент виробництва:

де q1 - обс€г виробництва њ'-го товару в поточному роц≥; р1 - ц≥на ≥-го товару в поточному роц≥.

“аким чином, на величину ном≥нального ¬¬ѕ впливають два процеси: 1) динам≥ка обс€гу виробництва;2) динам≥ка р≥вн€ ц≥н.

–еальний ¬¬ѕ Ч це обс€г виробництва, €кий вим≥рюЇтьс€ в сталих (незм≥нних, базових) ц≥нах, тобто на величину цього показника впливаЇ лише зм≥на обс€г≥в виробництва: де

р0 - ц≥на г'-го товару в базисному роц≥.

¬раховуючи описане, реальний ¬¬ѕ можна розрахувати шл€хом кори≠гуванн€ ном≥нального ¬¬ѕ на ≥ндекс ц≥н ≤р

«в≥дси випливаЇ, що

 

якщо величина ≥ндексу ц≥н менша за одиницю (/ < 1), то в≥дбуваЇтьс€ коригуванн€ ном≥нального ¬¬ѕ у б≥к зб≥льшенн€, €ке називаЇтьс€ ≥нфлю-ванн€м. якщо ж величина ≥ндексу ц≥н б≥льша за одиницю (/ >1), то в≥дбу≠ваЇтьс€ дефлюванн€ - коригуванн€ ном≥нального ¬¬ѕ у о≥к зменшенн€ (мал. 2.1).

ƒл€ зд≥йсненн€ названих коригувань використовують ц≥нов≥ ≥ндекси Ћа-спейреса, ѕааше ≥ ‘≥шера (ц≥нов≥ дефл€тори).

≤ндекс Ћаспейреса (або аіреіатний ≥ндекс ц≥н) показуЇ, €к зм≥нюютьс€ ц≥ни за два пер≥оди, що пор≥внюютьс€, €кщо структура виробленого ¬¬ѕ залишаЇтьс€ незм≥нною. ¬агами в цьому випадку Ї товарна структура виробництва базисного пер≥оду, а тому зм≥ни у виробництв≥ та споживанн≥, пов'€зан≥ з науково-техн≥чним прогресом, не враховуютьс€ де Ч ц≥ни в≥дпов≥дно в по≠точному ≥ базисному пер≥одах; q0Ч обс€г виробництва в базисномупер≥од≥.

÷ей ≥ндекс дещо завищуЇ темп зростанн€ р≥вн€ ц≥н, оск≥льки при його розрахунку нехтують тим фак≠том, що ≥з зм≥ною ц≥н, безперечно, в≥дбуваютьс€ зм≥ни в структур≥ спо≠живчих товар≥в.

≤ндекс ѕааше частково усуваЇ обмежен≥сть ≥ндексу Ћаспейреса, оск≥льки вагами в даному випадку Ї товарна структура виробництва поточного року. ≤ндекс маЇ вигл€д:

де - обс€г виробництва в поточному пер≥од≥.

≤ндекс ѕааше, розрахований дл€ сукупност≥ товар≥в ≥ послуг, що вход€ть до складу ¬¬ѕ, називаЇтьс€ дефл€тором ¬¬ѕ:

ќск≥льки на цей ≥ндекс впливають структурн≥ зрушенн€, €к≥ компенсують п≥двищенн€ ц≥н на окрем≥ товари, вважаЇтьс€, що дефл€то𠬬ѕ недооц≥нюЇ зростанн€ загального р≥вн€ ц≥н

≤ндекс ‘≥шера, €к середнЇ геометричне значенн€ ≥ндекс≥в Ћаспейреса ≥ ѕааше, усуваЇ њхню обмежен≥сть:

 

9. ≈коном≥чний цикл та його фази ≈коном≥чний цикл - це посл≥довн≥сть п≥днесень ≥ спад≥в ек-ноњ активност≥ прот€гом к≥лькох рок≥в, т.б. це рух сусп. вир-ва в≥д одного кризового €вища до ≥н., €кий пост≥йно повтор-с€.‘ази ек-х цикл≥в:1)  риза; перевир-во товар≥в пор≥вн€но з платоспр-м ѕо; пад≥нн€ р≥вн€ ц≥нвнасл≥док перевищ-н€ ѕр товар≥в над платосп-м ѕо; скороч-н€ обс€г≥в вир-ва; масове банк-во ф≥рм; зрост-н€ безроб-т€ ≥ скороч-н€ ном≥н-з/п;потр€с≥нн€ кредитноњ системи.2) ƒепрес≥€: скороч-н€ вир-х ≥нвест-й;зб≥льш-н€ запас≥в; скороч-н€ ѕо на роб силу; р≥зке пад≥нн€ чистого приб; пад≥нн€ обс€гу продажу; скороч-н€ к≥льк-т≥ нових заказ≥в; скороч-н€ ѕо на кред-н≥ рес-си.3) ѕожвавленн€: перех≥д до ст≥йкого розширеного вир-ва; зрост-н€ ѕо наактивн≥ елементи засоб≥в вир-ва; зрост-н€ ѕо на сировину, роб силу;зрост-н€ з/п.4) ѕ≥днесенн€: значний прир≥ст вир-чих ≥нвестиц≥й; скороч-н€ запас≥в;р≥зке зростанн€ ѕо на роб силу; значний прир≥ст загального р≥вн€ ц≥н. ¬иди цикл≥чних коливань: оротк≥ (мал≥)3-4 пов\\\'€зан≥ з в≥дновленн€м р≥вноваги на споживчому ринку. ѓх матер≥альною основою процеси, що в≥дбув-с€ у сфер≥ грошових в≥дносин.—ередн≥ 7-11пов\\\'€зан≥ з≥ зм≥ною ѕо на засоби вир-ва. ѓх матер≥альною основою Їнеобх≥дн≥сть оновленн€ основного кап≥талу.¬елик≥. ѓх матер≥альною основою Ї зм≥на базових технолог≥й ≥ покол≥нь машин, оновленн€ об\\\'Їкт≥в ≥нфраструктури.(цикли  ондратьЇва, або довгохвильов≥, тривал≥сть = 40 - 60 рр.;)ѕричини цикл≥чних коливань:1велик≥ техн≥чн≥ нововведенн€, €к≥ з\\\'€вл€ютьс€ нерегул€рно ≥ зумовлюють коливанн€ в д≥лов≥й активност≥;2пол≥тичн≥ перевороти, р≥зка трансформац≥€ соц-ек системи, в≥йна та ≥н.3 випадков≥ под≥њ системного хар-ра;4 помилков≥ р≥шенн€ в грошово-кредитн≥й пол≥тиц≥, €к≥ супроводжуютьс€ по€воюнадм≥рноњ к≥льк-т≥ грошей або надм≥рним вилученн€м грошей з об≥гу;5р≥зк≥ зм≥ни в зовн≥шн≥х умовах функц≥онуванн€ нац≥ональноњ ек-ки(зростанн€ ц≥н на ≥мпортн≥ енергонос≥њ, ф≥нансова криза у торгових партнер≥в тощо). 10.—утн≥сть ≥ типи економ≥чного зростанн€ –озширене в≥дтворенн€ сусп≥льного продукту вт≥люЇтьс€ в еко-ном≥чному зростанн≥.≈коном≥чне зростанн€ переважно характеризуЇ ц≥л≥ економ≥чн≥ системи, наприклад господарство крањни, групи крањн, тобто нале-жить в основному до макрор≥вн€. √оловна увага прид≥л€Їтьс€ та-ким показникам, €к валовий продукт, нац≥ональний доход, зайн€-т≥сть, сусп≥льний кап≥тал тощо. ѕри розгл€д≥ економ≥чного зростанн€ головною стаЇ проблема к≥льк≥сного та €к≥сного розвитку вироб-ництва ≥ пол≥пшенн€ його структури.ћехан≥зм економ≥чного зростанн€ розгл€дають у чистому ви-гл€д≥, абстрагуючись в≥д конкретних соц≥ально-економ≥чних в≥дно-син виробництва. р≥м територ≥њ та природних ресурс≥в можна назвати так≥ за-гальн≥ фактори економ≥чного зростанн€: народонаселенн€, нагро-мадженн€ ≥ науково-техн≥чний прогрес... –озр≥зн€ють два основних типи економ≥чного зростанн€ - екстенсивний та ≥нтенсивний - залеж-но в≥д того, за рахунок чого дос€гаЇтьс€ розширене в≥дтворенн€. ≈кстенсивний тип економ≥чного зростанн€ - це розширенн€ виробництва на основ≥ к≥льк≥сного зб≥льшенн€ його функц≥оную-чих фактор≥в при збереженн≥ попередн≥х техн≥ко-технолог≥чних ≥ квал≥ф≥кац≥йних параметр≥в њх. ÷е розширенн€ виробництва за ра-хунок зб≥льшенн€ к≥лькост≥ тих самих засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥, робочоњ сили т≥Їњ самоњ квал≥ф≥кац≥њ при практично незм≥нних еко-ном≥чних виробничих в≥дносинах. «а таких умов продуктивн≥сть прац≥ та ефективн≥сть њњ залишаютьс€ фактично незм≥нними. ≤нтенсивний тип економ≥чного зростанн€ - це розширенн€ виробництва на основ≥ €к≥сного пол≥пшенн€ його функц≥онуючих фактор≥в при вдосконаленн≥ орган≥зац≥йно-економ≥чних в≥дносин виробництва (под≥л прац≥, спец≥ал≥зац≥€ та кооперуванн€ виробниц-тва тощо). “аке зростанн€ дос€гаЇтьс€ за рахунок п≥двищенн€ ква-л≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в, розвитку њх профес≥онал≥зму, застосуванн€ принципово нових засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥, рац≥ональн≥шого ви-користанн€ виробничого потенц≥алу. ѕри цьому зростають про-дуктивн≥сть прац≥ та њх ефективн≥сть. ќсновними джерелами ≥нтенсивного економ≥чного зростанн€ Ї, по-перше, п≥двищенн€ ефективност≥ живоњ прац≥, њњ продуктивност≥;по-друге, п≥двищенн€ ефективност≥ уречевленоњ прац≥ на основ≥ зрос-танн€ в≥ддач≥ функц≥онуючоњ техн≥ки, технолог≥њ, засоб≥в прац≥ в ц≥лому, њх принципового оновленн€ та зниженн€ витрат предмет≥в прац≥ на одиницю виробленого продукту. ќсоблива роль у процес≥ ≥нтенсивного економ≥чного зростанн€ належить Ќ“ѕ.  ожний з тип≥в економ≥чного зростанн€ на практиц≥ не ≥снуЇ в чистому вигл€д≥. “ому в реальному житт≥ ≥снують переважно екс-тенсивний або переважно ≥нтенсивний тип економ≥чного зростан-н€     11. ÷≥л≥ ≥ фактори економ≥чного зростанн€ –озширене в≥дтворенн€ сусп≥льного продукту вт≥люЇтьс€ в еко-ном≥чному зростанн≥.≈коном≥чне зростанн€ переважно характеризуЇ ц≥л≥ економ≥чн≥ системи, наприклад господарство крањни, групи крањн, тобто нале-жить в основному до макрор≥вн€. √оловна увага прид≥л€Їтьс€ та-ким показникам, €к валовий продукт, нац≥ональний доход, зайн€-т≥сть, сусп≥льний кап≥тал тощо. ѕри розгл€д≥ економ≥чного зростанн€ головною стаЇ проблема к≥льк≥сного та €к≥сного розвитку вироб-ництва ≥ пол≥пшенн€ його структури.ћехан≥зм економ≥чного зростанн€ розгл€дають у чистому ви-гл€д≥, абстрагуючись в≥д конкретних соц≥ально-економ≥чних в≥дно-син виробництва. р≥м територ≥њ та природних ресурс≥в можна назвати так≥ за-гальн≥ фактори економ≥чного зростанн€: народонаселенн€, нагро-мадженн€ ≥ науково-техн≥чний прогрес... –озр≥зн€ють два основних типи економ≥чного зростанн€ - екстенсивний та ≥нтенсивний - залеж-но в≥д того, за рахунок чого дос€гаЇтьс€ розширене в≥дтворенн€. ≈кстенсивний тип економ≥чного зростанн€ - це розширенн€ виробництва на основ≥ к≥льк≥сного зб≥льшенн€ його функц≥оную-чих фактор≥в при збереженн≥ попередн≥х техн≥ко-технолог≥чних ≥ квал≥ф≥кац≥йних параметр≥в њх. ѕереважно економ≥чне зростанн€ розгл€дають та користуютьс€ €к суттЇвою складовою економ≥чного розвитку. ≥нцева мета економ≥чного зростанн€ Ц зб≥льшенн€ споживанн€. ћакроеконом≥чн≥ фактори економ≥чного зростанн€можуть бути под≥лен≥ на три групи: фактори пропозиц≥њ, фактори попиту ≥ фактори розпод≥лу. ‘актори пропозиц≥њ включають:к≥льк≥сть ≥ €к≥сть природних ресурс≥в;к≥льк≥сть ≥ €к≥сть трудових ресурс≥в;обс€г основного кап≥талу (основн≥ фонди);нов≥ технолог≥њ - Ќ“ѕ; —аме ц≥ фактори визначають спроможн≥сть до економ≥чного зростанн€. ‘актори попиту: дл€ реал≥зац≥њ зростаючого виробництва потенц≥алу в економ≥ц≥ треба забезпечити повне використанн€ зб≥льшених обс€г≥в вс≥х ресурс≥в. ј це потребуЇ р≥вн€ сукупних витрат, тобто сукупного попиту. ‘актори розпод≥лу: здатн≥сть до нарощуванн€ виробництва недостатн€ дл€ розширенн€ загального випуску продукц≥њ. Ќеобх≥дним Ї також розпод≥л зростаючих обс€г≥в ресурс≥в з метою отриманн€ максимальноњ к≥лькост≥ корисноњ продукц≥њ.  ожний ≥з фактор≥в економ≥чного зростанн€ вим≥рюЇтьс€ р≥зними показниками 1. ѕриродн≥ ресурси 2. “рудов≥ ресурси 3. ќсновний кап≥тал 4. Ќауково-техн≥чний 12 ћодель економ≥чного зростанн€ ƒомара 1. ¬ид≥л€ють два основн≥ п≥дходи до моделю-ванн€ процесу зростанн€ - це неокейнс≥анський та неокласичний. Ќеокейнс≥анськими називають т≥ модел≥ зростанн€, €к≥, €к ≥ кейнс≥анська теор≥€ взагал≥, грунтуютьс€ на попит≥. ќдин ≥з фактор≥в попиту - ≥нвестиц≥њ, €к≥ мультипл≥кативно зб≥льшують доход. ¬одночас ≥нвестиц≥њ сам≥ обумовлюютьс€ зростанн€м доходу (ефект акселератора). ¬≥домим прикладом моделей даного напр€му Ї модель ƒомара-’аррода (30-≥ р. ’’-ого ст). ¬ модел≥ припускаЇтьс€, що:≤снуЇ т≥льки ринок благ ≥ в≥н початково збалансований.Ќа ринку прац≥ Ї надлишкова пропозиц≥€ ≥ це забезпечуЇ пост≥йний р≥вень ц≥н. ‘актором зростанн€ суку-пного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥њ Ї прир≥ст ≥нвестиц≥й.Ќа в≥дм≥ну в≥д  ейнса, у ƒомара ≥нвестиц≥њ Ї не т≥льки фактором створенн€ доходу, а й фактором створенн€ кап≥талу (основних фонд≥в), чого не враховував  ейнс. ƒинам≥чна збалансован≥сть попиту ≥ пропозиц≥њ за ƒомаром визначаЇтьс€ динам≥кою ≥нвестиц≥й, тому що вони створюють ≥ нов≥ доходи, ≥ новий кап≥тал. “аким чином, завданн€ зводитьс€ до визначенн€ обс€г≥в ≥ темп≥в зростанн€ ≥нвестиц≥й, необх≥дних дл€ п≥дтримки збалансованого довгострокового зростанн€. ƒомар запропонував систему з трьох р≥вн€нь: –≥вн€нн€ сукупного попиту: DYDt = DIt / Sy (1)де, DYDt - прир≥ст сукупного попиту в пер≥од≥ t;DIt - прир≥ст ≥нвестиц≥й в пер≥од≥ t;Sy - гранична схильн≥сть до заощадженнь. –≥вн€нн€ сукупноњ пропозиц≥њ: DYSt = b DKt (2)де, DYSt - прир≥ст сукупноњ пропозиц≥њ в пер≥од≥ t;DKt - прир≥ст кап≥талу в пер≥од≥ t;b - гранична продуктивн≥сть кап≥талу. b = DY / DK або b = Y / K (3)де, Y - створений продукт. ќтже, в модел≥ ƒомара р≥вноважне економ≥чне зростанн€ дос€гаЇтьс€ тод≥, коли темпи приросту ≥нвестиц≥й (DIt / It-1) дор≥внюють добутку продуктивност≥ кап≥талу (граничноњ або середньоњ) на граничну схильн≥сть до заощаджень. «м≥нити р≥вноважний темп зростанн€ можливо лише за рахунок зм≥ни граничноњ схильност≥ до заощадженн€ (Sy), тому що в стан≥ динам≥чноњ р≥вноваги (виход€чи з модел≥ ƒомара) гранична продуктивн≥сть кап≥талу (b) визначаЇтьс€ ≥снуючим р≥внем розвитку техн≥ки.




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 654 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2355 - | 2084 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.