Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетоди та функц≥њ макроеконом≥ки




ѕредмет макроеконом≥ки

ѕредметом макроеконом≥ки, що обумовлений њњ обТЇмом, Ї ефективн≥сть функц≥онуванн€ нац≥ональноњ економ≥ки, або, кажучи точн≥ше, ефективн≥сть функц≥онуванн€ механ≥зм≥в економ≥чноњ системи.
¬ивчаючи ефективн≥сть функц≥онуванн€ нац≥ональноњ економ≥ки, макроеконом≥ка прид≥л€Ї особливу увагу повед≥нц≥ основних економ≥чних субТЇкт≥в Ц домогосподарств, ф≥рм та держави. ѕри цьому макроеконом≥ка розгл€даЇ повед≥нку не конкретних господарських одиниць, а њх сукупност≥, €ку вона отримуЇ через агрегуванн€.
јгрегуванн€ Ц це поЇднанн€ окремих одиниць або даних в одну одиницю, оск≥льки набагато зручн≥ше звести сотн≥ тис€ч д≥лових одиниць економ≥ки ”крањни воЇдино ≥ розгл€дати њх €к одну одиницю. ”сю сукупн≥сть домогосподарств можна також анал≥зувати €к одну одиницю. ÷≥ сукупн≥ одиниц≥ називають агрегатами ≥ зазначають, що нац≥ональна економ≥ка складаЇтьс€ ≥з трьох агрегат≥в Ч домогосподарств, ф≥рм ≥ держави.
ћакроеконом≥ка, досл≥джуючи зв'€зки м≥ж агрегатами, оперуЇ агрегатними узагальненими показниками (наприклад, валовий внутр≥шн≥й продукт Ч це ринкова варт≥сть ус≥х к≥нцевих товар≥в ≥ послуг, що вироблен≥ у крањн≥ за р≥к). ¬одночас ц€ наука широко використовуЇ середн≥ величини, наприклад подушн≥ доходи або середню продуктивн≥сть прац≥.
“ут очевидною Ї в≥дм≥нн≥сть макроеконом≥ки в≥д м≥кроеконом≥ки. ѕерша досл≥джуЇ повед≥нку окремих економ≥чних одиниць, оперуючи такими пон€тт€ми, €к галузь, домогосподарство, ринок, ф≥рма ≥ т.д. ћ≥кроеконом≥ка ж використовуЇ так≥ показники, €к ц≥на конкретного товару, витрати окремоњ ф≥рми чи видатки окремого домогосподарства, попит ≥ пропозиц≥€ на конкретний продукт.

ћакроеконом≥ка особливу увагу прид≥л€Ї чотирьом сферам, €к≥ можна виокремити у нац≥ональн≥й економ≥ц≥, Ч сферам виробництва, зайн€тост≥, ц≥н та зовн≥шньоеконом≥чних зв'€зк≥в.
” сфер≥ виробництва, €к в≥домо, створюютьс€ товари ≥ послуги дл€ задоволенн€ р≥зноман≥тних потреб людей. ”с≥ крањни зац≥кавлен≥ у зб≥льшенн≥ обс€гу нац≥онального виробництва, що даЇ змогу п≥двищувати р≥вень житт€ населенн€ та розв'€зувати чимало ≥нших складних проблем сусп≥льства.
«б≥льшенн€ виробництва товар≥в ≥ послуг у даному роц≥ пор≥вн€но з попередн≥й роком називають економ≥чним зростанн€м. ћакроеконом≥ка простежуЇ фактори та насл≥дки економ≥чного зростанн€, по€снюЇ, чому одн≥ крањни демонструють висок≥ темпи зростанн€ упродовж XX стол≥тт€, тод≥ €к економ≥ка ≥нших крањн розвиваЇтьс€ вкрай пов≥льно або занепадаЇ. ќсобливе значенн€ у житт≥ кожноњ людини маЇ сфера зайн€тост≥, €ка нерозривно пов'€зана з≥ сферою виробництва. –обоч≥ м≥сц€, €к в≥домо, на€вн≥ лише у сфер≥ виробництва. ћакроеконом≥ка досл≥джуЇ р≥вень зайн€тост≥, причини вимушеного безроб≥тт€, його впливи на р≥зн≥ макроеконом≥чн≥ параметри.
—фера ц≥н, њхн€ динам≥ка позначаютьс€ на повед≥нц≥ вс≥х економ≥чних суб'Їкт≥в. «ростанн€ загального р≥вн€ ц≥н, що називають ≥нфл€ц≥Їю, знижуЇ куп≥вельну спроможн≥сть та р≥вень житт€ населенн€. ћакроеконом≥ка намагаЇтьс€ ви€вити причини та насл≥дки зростанн€ ц≥н, по€снити, чому в одних пер≥одах ≥ крањнах ц≥ни практично стаб≥льн≥, а в ≥нших простежуютьс€ висок≥ темпи ≥нфл€ц≥њ. ќсобливу увагу макроеконом≥ка прид≥л€Ї взаЇмозв'€зку ≥нфл€ц≥њ та безроб≥тт€.
≈коном≥ка майже вс≥х крањн св≥ту Ї в≥дкритою, тобто крањни експортують та ≥мпортують товари ≥ послуги. ≤накше кажучи, складаЇтьс€ сфера зовн≥шньоеконом≥чних зв'€зк≥в крањни. ћакроеконом≥ка намагаЇтьс€ ви€вити умови дос€гненн€ зовн≥шньоњ р≥вноваги, за €ких крањна не перетворюЇтьс€ на св≥тового боржника, по€снити динам≥ку валютних курс≥в, втечу кап≥талу з крањни тощо.

ћетоди та функц≥њ макроеконом≥ки

Ўироке застосуванн€ в макроеконом≥ц≥ знаход€ть к≥льк≥сн≥ методи, €к≥ допомагають йти в≥д в≥домих факт≥в до нев≥домих. ѕри цьому використанн€ цих метод≥в опираЇтьс€ на моделюванн€ макроеконом≥чних процес≥в.

јнал≥з макроеконом≥чноњ системи на основ≥ моделей проходить ≥з застосуванн€м генетичного ≥ функц≥онального п≥дход≥в.

ex post- нац≥ональне рах≥вництво;ex ante - прогностичне моделюванн€.

Ex post (генетичний) анал≥з-базуЇтьс€ на визначенн≥ макроеконом≥чних параметр≥в минулого пер≥оду з метою отриманн€ ≥нформац≥њ про те, €к нац≥ональна економ≥ка функц≥ювала ≥ €к≥ результати дос€гла. Ќа основ≥ результат≥в ex post анал≥зу робитьс€ корегуванн€ макроеконом≥чних концепц≥й та розробка нових.

јнал≥з ex ante (функц≥ональний) - це прогнозне моделюванн€ економ≥чних €вищ та процес≥в на основ≥ певних теоретичних концепц≥й. ћета ex ante анал≥зу визначити, €к≥ фактори ≥ €ким чином будуть впливати на значенн€ макроеконом≥чних показник≥в у майбутньому.

ћ. використовуЇ д≥алектико-матер≥ал≥стичн≥ методи, а саме: анал≥з, синтез, ≥ндукц≥ю, дедукц≥ю, абстракц≥ю та ≥нш≥.

ќсновним методом макроеконом≥чного досл≥дженн€ Ї економ≥ко-математичне моделюванн€.

ћакромодел≥ - це математичн≥ р≥вн€нн€, в €ких виражен≥ реальн≥ економ≥чн≥ процеси в абстрактному та спрощеному вигл€д≥.

—творити модель - це означаЇ знайти функц≥ю, €ка пов'€зуЇ ендогенн≥ та екзогенн≥ параметри макромодел≥.

≈кзогенн≥ величини - це величини, що знаход€тьс€ поза макромоделлю (€к правило, це технолог≥€ виробництва та характер повед≥нки економ≥чних суб'Їкт≥в на кожному з ринк≥в).

 
   

≈ндогенн≥ величини - це величини, що визначаютьс€ в результат≥ розв'€занн€ модел≥ (наприклад: величина реального нац≥онального доходу, р≥вень зайн€тост≥, ставка реальноњ зароб≥тноњ плати, реальна ставка процента, р≥вень ц≥н).

 
   

‘ункц≥ональн≥ зв'€зки м≥ж ендогенними параметрами мають таку класиф≥кац≥ю:

1. ѕовед≥нков≥ функц≥њ виражають переваги, €к≥ склалис€ в сусп≥льств≥.

2. “ехн≥чн≥ функц≥њ характеризують техн≥чну залежн≥сть.

3. ≤нституц≥ональн≥ функц≥њ зображають ≥нституц≥онально установлен≥ залежност≥ м≥ж параметрами модел≥.

4. ƒеф≥н≥ц≥йн≥ функц≥њ виражають залежност≥, €к≥ виход€ть з означенн€ економ≥чних €вищ.

ћакроеконом≥чн≥ модел≥ под≥л€ютьс€ на динам≥чн≥ та статистичн≥. —татистичн≥ модел≥ ф≥ксують економ≥чний процес на початку та в к≥нц≥ певного пер≥оду ≥ не зображають перех≥д в≥д одного стану до ≥ншого. ƒинам≥чн≥ модел≥ зображають економ≥чн≥ процеси з урахуванн€м фактора часу.

3. ‘ункц≥ональне призначенн€ ћ. випливаЇ ≥з њњ предмету. ƒо основних функц≥й ћ. сл≥д в≥днести: теоретичну або п≥знавальну (досл≥дженн€ економ≥чноњ системи та њњ агрегат≥в, побудова моделей цих процес≥в); виховну (вихованн€ макроеконом≥чного мисленн€); прогностичну (прогнозуванн€ розвитку економ≥чноњ системи); практичну (розробку рекомендац≥й дл€ державноњ пол≥тики ≥ створенн€ конкретних макроеконом≥чних моделей); методолог≥чну (ћ. €к складова економ≥чноњ теор≥њ Ї теоретичним фундаментом дл€ ц≥лого р€ду економ≥чних наук ≥ навчальних дисципл≥н).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 869 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2043 - | 1925 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.