Особливості вивчення базових дисциплін
У загальноосвітніх навчальних закладах
у 2015/2016 навчальному році
Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до навчальних програм.
На виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 05.11.2014 № 1275 «Про проведення експертизи та громадського обговорення типових навчальних планів та навчальних програм для початкової школи» та від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» до навчальних програм внесено зміни, спрямовані на їх розвантаження, врахування вікових особливостей розвитку дитини, відповідність сучасному розвитку науки та технологій.
Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до програм були затверджені наказами МОН:
1) № 149 від 22.12.2014 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою;
2) № 584 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з української мови, літературного читання, математики, природознавства, «Я у світі», інформатики, російської мови для шкіл з російською мовою навчання, української мови для шкіл з навчанням російською мовою;
3) № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», яким затверджено зміни та надано гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» програмам для 5 – 9 класів з таких навчальних предметів: українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземні мови, історія України, всесвітня історія, математика, біологія, фізика, хімія, географія, інформатика, трудове навчання, українська мова для шкіл з навчанням російською мовою, українська мова для шкіл з навчанням молдовською мовою, українська мова для шкіл з навчанням румунською мовою, українська мова для шкіл з навчанням польською мовою, українська мова для шкіл з навчанням угорською мовою, болгарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, мова іврит для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, молдовська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою, російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з 1-го класу), російська мова для шкіл з навчанням українською мовою (початок навчання з 5-го класу), російська мова для шкіл з навчанням російською мовою, румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу), румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою, словацька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, угорська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою, інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (польська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна) для шкіл з навчанням російською мовою, інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна), інтегрований курс «Література» (словацька та зарубіжна),
Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/). Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).
Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.
Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.
Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.
Відповідно до наказу МОН України від 08.05.2015 № 518 змінено назву предмета "Світова література" на "Зарубіжна література".
Необхідно також врахувати в роботі листиМіністерства від 3 червня 2014 р. № 1/9-282 «Про формування класів з навчанням українською мовою, мовами національних меншин та вивчення цих мов», від 6 червня 2014 р. № 1/9-299 «Про забезпечення права представників кримськотатарського народу на здобуття загальної середньої освіти рідною мовою чи вивчення цієї мови» щодо неприпустимості звуження конституційних прав громадян на здобуття освіти українською мовою, мовами національних меншин чи вивчення цих мов, а також забезпечення освітніх прав представників кримськотатарського народу.
На відміну від підходів до укладання методичних рекомендацій про вивчення предметів, що практикувалися упродовж багатьох років і в яких нерідко з року в рік переповідалися добре відомі вчителям-практикам і методистам загальнодидактичні концепції та підходи до навчання дітей, у цьогорічних рекомендаціях переважно йдеться про нововведення.
Початкова школа
З метою розвантаження навчальних програм для учнів початкової школи наказами Міністерства освіти і науки України від 22.12.2014 № 1495 «Про затвердження змін до навчальних програм для 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» та від 29.05.2015 № 584 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-3-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» затверджено зміни до таких програм: «Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика», «Українська мова для шкіл з навчанням російською мовою», «Російська мова для шкіл з російською мовою навчання». Рекомендації щодо використання навчальних програм уміщено в пояснювальних записках до них. Зміни, внесені до програм, оприлюднено на сайті МОН:http://www.mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
У навчальних програмах для 1-4 класів з метою запобігання надмірного контролю уточнено і конкретизовано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Такі поняття, як « знає», «пояснює», «досліджує» змінено на «має уявлення», «розуміє», застосовує ». На відміну від попередньої редакції програм, у змінених програмах резервні години не передбачено. Завдяки цьому збільшиться кількість годин на вивчення складних тем; вчитель матиме більше можливостей викладати матеріал ритмічно, маючи час на закріплення і повторення учнями засвоєного ними матеріалу.
У 4 класі учні продовжують вивчати природознавство, «Я у світі», інформатику.
У навчальній програмі з української мови збільшено тривалість букварного періоду з 76 до 89 годин за рахунок скорочення післябукварного періоду з 29 до 16 годин. Також удосконалено соціокультурну змістову лінію, яка представлена такими розділами: «Сім’я», «Школа», «Громадські місця», «Рідний край», «Батьківщина». Розвантаження змісту навчального матеріалу відбулось за рахунок вилучення таких складних для засвоєння молодшими школярами тем, як «Складне речення», «Відміни іменників», «Дієвідміни дієслів».
У програмі з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою для 4 класу вилучено тему «Складне речення». В оновленій програмі також вилучено вимоги щодо формування умінь відмінювати іменники чи прикметники, визначати відмінок, особу в окремо взятих словах. Натомість сформульовано вимоги щодо вміння правильно вживати закінчення того чи іншого відмінка, особи, під час побудови словосполучень, речень тощо. Отже, вчитися правильно вживати відмінкові форми учні мають на підставі спостережень за відмінностями у закінченнях того чи іншого відмінка під час побудови словосполучень, речень, створення текстів.
Навчальною програмою з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою у 4 класіпередбачає удосконалення навичок діалогічного та монологічного висловлювання.
У програмі з російської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання такожзмінено соціокультурну змістову лінію.
З метою набуття комунікативного досвіду школярам на матеріалі лінгвістичних понять або життєвих реалій пропонується розв'язання типовихдля дітей цього віку життєвих мовленнєвих ситуацій на групову та парну взаємодію (дати відповідь на запитання або пропозицію, перепитати й повторно пояснити без роздратування, довести без категоричності, з повагою до іншої позиції, дібрати власні аргументи). Урізноманітнюється й узагальнений зміст діалогів: запитання – уточнювальне запитання – уточнення запитання – відповідь; пропозиція – уточнювальне запитання – відповідь – відмова – аргументація власної позиції – відповідь.
Зміст навчального матеріалу розвантажено за рахунок вилучення окремих тем, що виявились складними для засвоєння молодшими школярами (наприклад, «Складне речення»).
У пояснювальній записці до програми з літературного читання уточнено, що перелік творів, визначених змістовою лінією «Коло читання» щодо кожного класу, є рекомендованим.
До програми для 4 класу внесено зміни щодо кількості творів, які учні повинні знати напам'ять: віршів – 8, уривків прозових творів – 2.
У контексті курсу літературного читання для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин для 4 класуособлива увага належить звернути назмістову лінію «Формування і розвиток навички читання» щодо змісту та особливостей роботи над формуванням навички читання вголос, яка охоплює техніку (спосіб читання, правильність чіткість, виразність, темп) та смислову сторону – розуміння прочитаного.
Для формування навички читання мовчки та розуміння прочитаного у програмі пропонується виконувати спеціальні завдання.
Програмаз літературного читання для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою для 4 класу не зазнала змін. Підходи до роботи з учнями та формування компетентностей ті ж самі, що й у попередньому навчальному році.
У програмі з математики перерозподілено теми між класами, уніфіковано термінологію, якою мають послуговуватися вчителі задля наближення навчального матеріалу до вікових особливостей молодших школярів (наприклад, поняття «множина» замінено до більш доступне: «група предметів»; «корінь рівняння» – на «розв’язок рівняння»; змінено назви деяких законів дій («розподільний закон» на «множення суми на число»; вилучено поняття «математична модель» і т.і.); узгоджено зміст і назви розділів (наприклад, у розділі «Аналіз і систематизація вивченого» не передбачається вивчення нового матеріалу).
Також частково змінено структуру і зміст навчальної програми з природознавства для 1-3 класів. Суттєво змінено і систематизовано програму для 4 класу. Розділи структуровано за принципами концентричності та змістового узагальнення. Змінено окремі форми організації навчально-пізнавальної діяльності школярів (наприклад, дослідницький практикум на навчальний проект; змістове наповнення Теми 5 «Запитання до природи» інтегровано в інші теми).
До програми «Я у світі» для 4 класу додано тему «Співробітництво країн у питаннях збереження природи, ведення господарства, культурного обміну». Під час вивчення цієї теми, слід звернути увагу учнів на глобальну екологічну кризу та співробітництво країн у напрямі її подолання, на проблему зменшення природних ресурсів та необхідність заощадливого ставлення до використання їх, зокрема кожним учнем у побуті. Водночас у межах цієї теми учитель зосереджує увагу школярів на важливості толерантного ставлення до людей інших національностей, віросповідання та ін.
При плануванні роботи з інформатики у 4 класі вчителю необхідно звернути увагу не тільки на зміст навчального матеріалу, який було розвантажено, а й на державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, які уточнено з метою запобігання надмірного контролю.
Звертаємо увагу на те що, тема «Графічний редактор» є повторенням і закріпленням аналогічної теми, що вивчалася в 2-му класі, тому доцільно вивчати цю тему в 4-му класі на основі іншого графічного редактора.
Під час вивчення теми «Безпека дітей в Інтернеті» необхідно передбачити детальне ознайомлення учнів із правилами безпечної роботи в Інтернеті в процесі пошуку інформації, а також під час різноманітних Інтернет-спілкувань. Під час вивчення цієї теми доцільно проводити обговорення ситуацій, що можуть виникнути під час роботи в Інтернеті, використовувати різноманітні рольові ігри та ін. Водночас у програмі передбачено ознайомлення учнів з Інтернет-ресурсами, які вони можуть використати в своїй навчальній діяльності у процесі вивчення різних предметів, під час проведення міні-досліджень тощо.
Тема «Висловлювання. Алгоритми з розгалуженням і повторенням» продовжує алгоритмічну лінію курсу. У процесі вивчення цієї теми потрібно періодично звертатися до життєвого досвіду учнів, добирати разом з ними і аналізувати алгоритми, які вони використовувалися під час вивчення інших предметів, у їхній повсякденній діяльності, у діяльності їхніх батьків, друзів, знайомих тощо.
До програми з основ здоров’я для 4 класу зміни не вносились. Під час вивчення цього предмета особливу увагу рекомендуємо звернути на такі теми, як «Організація самонавчання і взаємонавчання», «Вплив телебачення, комп’ютерів і мобільних пристроїв на здоров’я», «Безпека у громадських місцях», «Вихід із непередбачуваних ситуацій поза межами домівки, школи», «Вибір і досягнення мети», «Заохочення однолітків до здорового способу життя». Актуальними нині є питання попередження тероризму, правила евакуації з громадських приміщень. Тож з урахуванням ситуації у конкретному регіоні програма може бути доповнена такими темами, як «Безпека в зоні воєнного конфлікту», «Евакуація із зони конфлікту» тощо.
До програм з трудового навчання, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та фізичного виховання також зміни не вносились.
Для задоволення фізіологічних потреб учнів під час проведення уроків рекомендуємо використовувати на уроках фізкультурні хвилинки, пересаджувати дітей, об’єднуючи їх у групи, пропонувати активні види діяльності тощо.
Українська мова
У 2015-2016 навчальному році вивчення української мовиздійснюватиметься за такими програмами:
у 5-7 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).
У 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів - за програмою: Українська мова. 5-12 класи. - К.: Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).
Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
У 10-11 класах -за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021. Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і науки України за таким покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
Звертаємо увагу на зміни, внесені в програму для 5-9 класів.
З огляду на те, що в цій програмі основними є дві змістові лінії (мовленнєва й мовна), що визначають безпосередній предмет навчання та його структуру, супроводжуються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основної освітньоїмети навчання української мови в основній школі, то розвантаження зазнали саме дві перші змістові лінії.
Зокрема, у мовленнєвій змістовій лінії програми спрощено висвітлення мовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; уточнено види творчих робіт щодо поділу їх на усні й письмові форми виконання учнями; спрощено види переказів, творів і зменшено кількість їх із метою розвантаження й вивільнення часу для роботи над удосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог до рівня мовленнєвої компетентності учнів основної школи.
У мовній змістовій лінії спрощено, а також вилученотеми, які, по-перше, не є істотними в забезпеченні належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичного застосування у власному усному й писемному мовленні школярів. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу.
| ККлас | Спрощено тему | Вилучено тему | Додано тему | Перенесено тему | Змінено формулювання тексту програми |
| 5 клас | У розділі «Відомості про мовлення» узагальнено представлено особливості будови типів мовлення (розповіді, опису предмета і тварини. елементарного роздуму);відомості про стилі мовлення розмовний, науковий, художній, сфери їх використання. У розділі «Види робіт»: спрощено подано особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності,узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос. У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»: У рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»:спрощено пункт «Культура мовлення», а саме: Дотримання лексичних норм літературної мови. У розділах «Відомості з синтаксису й пунктуації», «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», «Лексикологія» в рубриці«Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено зміст пункту «Культура мовлення» | У розділі «Відомості про мовлення»вилучено: «Спілкування як важливий складник культури людини»,
«Належність тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового» (загальне ознайомлення)».
У підрозділі «Діалогічне мовлення»вилучено діалог за поданим початком, малюнком.
У розділі «Види робіт», зокрема в підрозділі «Відтворення мовлення»:
вилучено докладний переказ художнього тексту з елементами опису тварин (письмово).
У підрозділі «Письмо» вилучено: твір-опис окремих предметів, тварин у науковому стилі; замітка в газету інформаційного характеру. | У розділі «Відомості про мовлення» додано оцінку предмета (явища). У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»додано до повторення частин мовичастки не,ні; уживання однієї частини мови в значенні іншої. У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації» додано«Непоширені й поширені звертання»; ознайомлення з найбільш уживанимивставними словамий сполученнями слів (практично). У розділі «Лексикологія» додано тему«Пароніми (практично)». Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, паронімів; словником іншомовних слів. У розділі «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія»доосновних випадків чергування у — в, і — й, додано з— із— зі. У розділі «Відомості з синтаксису й пунктуації»доданодо переліку видів речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні та неокличні. | У розділі «Види робіт» врубриці «Ділові папери»зазначено тільки «Адресу», «Оформлення конверта». Тему «Лист рідним, друзям» перенесено до виду роботи «Письмо». З розділу «Будова слова. Орфографія» перенесено до «Орфоепії» тему «Вимова префіксів пре-, при-, прі-». | У розділі «Відомості про мовлення» внесено термінологічні правки: різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне мовлення; висловлення. У розділі «Відомості про мовлення» відредаговано основні правила спілкування: «ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність» (практично). У розділі «Повторення вивченого в початкових класах»у рубриці «Правопис»внесено правки: «Написання іменників із великої літери й у лапках; «Літери, що позначають голосні звуки в закінченнях іменників, прикметників, дієслів». |
| 6 клас | У розділі «Відомості про мовлення» спрощено подано структурні особливості тексту. У розділі «Види робіт» спрощено особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності; узагальнено перелік жанрів мовлення для читання мовчки і вголос. | У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого»вилучено матеріал про текст. У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» у підрозділі «Внутрішньопредметні зв’язки»вилучено підпункти: «Лексикологія». Граматика». «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Фразеологія» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Фонетика. Орфоепія», «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Словотвір. Орфографія»вилучено матеріал про ознайомлення зі словотвірним словником. У«Внутрішньопредметних зв’язках» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)». У розділі «Морфологія. Орфографія» у «Внутрішньопредметних зв’язках»вилучено: Іменник – підпункти «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; Прикметник – підпункт «Текст(риторичний аспект)»; Числівник – підпункт «Текст(риторичний аспект)»; Займенник– підпункти «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект). У розділі «Займенник»вилучено матеріал про перехід з однієї частини мови в іншу (займенника в іменник і частку, числівника й прикметника в займенник. У розділі «Морфологія. Орфографія» в «Іменнику»вилучено «Особливості творення іменників». У розділі «Морфологія. Орфографія» із теми «Прикметник» вилучено «Зміни приголосних при творенні відносних прикметників за допомогою суфіксів –ськ-, -ств(о), -цьк-, цтв(о), -зьк-, зтв(о)». | У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого»додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ. У розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика» додано пароніми. У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого»додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ. | У підрозділі «Іменник», у «Внутрішньопредметних зв’язках» («Культура мовлення»)поданий матеріал відредаговано, уточненосписок іменниківіз метою запобігання помилкам у визначенні роду. У «Міжпредметних зв’язках» до підрозділу «Числівник» уточнено матеріал щодо правильного використання відмінкових форм числівників. | |
| 7 клас | У розділі «Види робіт» у підрозділі «Відтворення готового тексту» спрощено види переказів: стислий замінено на вибірковий переказ тексту наукового стилю (усно); у підпункті «Письмо» спрощено на такі види переказів: «Докладний переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі»; «Стислий переказ розповідного тексту про виконання певних дій в художньому стилі». У розділі «Види робіт», зокрема «Монологічне мовлення»серед творів спрощено «Твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі» (усно);«Твір-опис дій» спрощено на «Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (приготування обіду, моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо. | У розділі «Відомості про мовлення» вилучено ознайомлювальне читання (практично). У розділі «Відомості про мовлення» у підрозділі «Відтворення готового тексту»вилучено «Докладний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому стилі» (письмово). У розділі «Види робіт», зокрема «Монологічне мовлення»,серед творів вилучено «Твір-опис зовнішності людини в художньому стилі(усно)»; «Твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю». У вступі знято тему «Мова – скарбниця духовності народу». У розділі «Морфологія. Орфографія» у підрозділах вилучено: «Прийменник»- «Непохідні і похідні прийменники»; «Частка» - «Розряди часток за значенням»; «Вигук» - «Групи вигуків за значенням. У розділі «Морфологія.Орфографія» у «Внутрішньопредметних зв’язках» «Дієслово» – вилучено «Лексикологія. Фразеологія», «Текст(риторичний аспект)»; «Дієприкметник і Дієприслівник»– «Лексикологія», «Синтаксис. Пунктуація», «Текст (риторичний аспект)»; «Прислівник» –«Синтаксис»,«Текст (риторичний аспект)»; Прийменник -«Текст (риторичний аспект)»; Сполучник, Частка Вигук – «Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)». | У розділі «Відомості про мовлення», у підрозділі «Відтворення готового тексту»до виду переказу «Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення (усно)» додано «…з елементами роздуму». У підрозділі «Прийменник» додано «Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника». У «Вступі»змінено тему на «Літературна норма української мови». | У розділі «Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання»,відкоректовано матеріал у такій редакції: «Розрізнення на слух відомої й нової інформації, поділ прослуханого тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів його змісту, сприймання на слух прямо не виражених оцінок та емоцій». У мовній змістовій лініїзмінено вступний урок на: «Літературна норма української мови»і відповідно внесено зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: «Учень (учениця): усвідомлює поняття літературна мова, літературна норма; розрізняє поняття літературна мова й діалекти». |
Зміст програми з української мови для 5-12 класів, зокрема для 8-9 класів, зазнав розвантаження на основі врахування такого ж підходу, як і до програми для 5-9 класів, а саме: як в мовленнєвій, так і мовній змістових лініях спрощено й вилучено теми, що не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, передбачає готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Тож зазначені зміни для 8-9 класів стосуються обох програм: для 5-9 та 5-12 класів.
| Клас | Спрощено тему | Вилучено тему | Додано тему | Перенесено тему | Змінено формулювання тексту програми |
| 8 клас | У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту» спрощено шляхом заміни виду роботи: «Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в науковомустилі»(усно) замінено на «в художньому»; «Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний переказ». | У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту» вилучено «Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі»(усно); «Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням» (письмово). У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень» вилучено «Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням)». У розділі «Повторення та узагальнення вивченого»вилучено матеріал на повторення про словосполучення й речення; члени речення (також однорідні); звертання; вставні слова, просте й складне речення; пряма мова й діалог. З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення»,вилучено «Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення (повторення)», «Речення поширені і непоширені». У всіх розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)». | У розділі «Повторення та узагальнення вивченого»додано на повторення теми: «Лексикологія. Фразеологія. Морфологія. Основні правила правопису (за вибором учителя; внесено відповідні зміни в державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. У розділі «Складнопідрядне речення» додано тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях. | З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення» перенесено теми «Порядок слів у реченні. Логічний наголос», «Речення двоскладні й односкладні» до підрозділу «Просте речення». | Здійснено перерозподіл годин:знято 2 год. із теми «Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)» і додано до теми «Речення з відокремленими членами». |
| 9 клас | У розділі«Повторення вивченого у 8 класі. Просте неускладнене й ускладнене речення» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика», «Текст (риторичний аспект)». У розділах «Синтаксис. Пунктуація» Пряма й непряма мова(повторення й поглиблення)», «Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів«Лексикологія і фразеологія», «Текст (риторичний аспект)». | У розділі «Відомості про мовлення» вилучено матеріал про текст, основні ознаки його, види міжфразних зв’язків. У підрозділі «Монологічне мовлення: вилучено: «Твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему» (усно); «Твір у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему» письмово). | Здійснено перерозподіл годин(1 год.знято з підрозділу«Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»),додано до«Повторення й систематизація вивченого»у кінці року. У розділі «Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальні правки: «Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)». У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності»внесено уточнювальні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених розділових знаків у простому й складному реченнях». |
З огляду на те, що у формуванні мовленнєвої компетентності семикласників у процесі сприймання усних і письмових текстів чільне місце посідає аудіювання й читання мовчки, то успішне опанування їх передбачає регулярне використання спеціально підготовлених учителем цілеспрямованих завдань із розвитку в учнів умінь слухати-розуміти, читати-розуміти, аналізувати й оцінювати усні й письмові висловлення (розуміти фактичний зміст, особливості будови текстів, визначати тему й основну думку, причинно-наслідкові зв’язки, основну й другорядну інформацію, зображувально-виражальні засоби), висловлювати своє ставлення до почутого й прочитаного, критично формулювати власні судження.
З цією метою в програмі для 7 класу на формування й розвиток аудіативних і читацьких умінь (уголос і мовчки) виділяються по 1 год. на рік, не враховуючи проведення тестового контролю за рівнем навчальних досягнень семикласників з аудіювання й читання мовчки, для цієї роботи спеціальних годин не відведено.
У мовній змістовій лінії в 7 класі на вивчення розділу «Морфологія» зменшено кількість годин: дієслово (20/ 17), дієприкметник (12/ 10), прислівник (14/ 13), прийменник (4/ 3), сполучник (4/ 3), частка (5/ 4), вигук (2/ 1) (у чисельнику подано стару кількість годин, а в знаменнику нову).
Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.
Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як уснийтвір і читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що вивчається. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного оцінювання.
