П'ятибальна шкала оцiнювання знань

Дерево рішень. Викладач пропонує студентам виробничу життєву ситуацію, яка може мати не одне, а кілька (наприклад, три) рішення з позитивними і негативними наслідками. Зразки рішень пишуться на дошці або на окремих картках, які роздаються кожному студентові. Викладач дає необхідну додаткову інформацію (в окремих випадках як домашнє завдання). Обговорюється кожен варіант рішення, його позитивні та негативні сторони. Кінцевим результатом має бути лише один варіант, який іноді приймають голосуванням простою більшістю голосів.

Такий метод допомагає студентам проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

Аукціон – це метод, при якому товаром на занятті є знання студентів.

Підготовку до заняття розпочинають за два тижні: призначають тричотири купці, які готують лоти, а також банкір, який відповідає за підготовку аудиторії, зведеної таблиці результатів аукціону. Це повинні бути студенти, які добре встигають з навчальної дисципліни. Решта студентів утворюють чотири акціонерних товариства по п’ять студентів у кожному, серед них в кожному товаристві обирається президент. Президенти отримують перелік питань та рекомендовану літературу. У заздалегідь заготовлених таблицях купцями ведеться облік балів кожного члена акціонерного товариства і дані після кожного лоту передаються банкіру, який підраховує кількість балів набраних кожним членом аукціону по акціонерному товариству.

Метод поєднує колективну роботу студентів з індивідуальною, дає можливість викладачеві діагностувати потенційні можливості та найближчі перспективи розвитку студентів.

Кейс-метод навчання – це метод активного навчання на основі реальних ситуацій. Суть його в тому, що студентам пропонують осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відображає не тільки яку-небудь практичну проблему, але й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при розв’язанні даної проблеми. При цьому сама проблема не має однозначних рішень. Перевагою кейсів є можливість оптимально поєднувати теорію і практику, що є достатньо важливим при підготовці фахівця.

Треба відзначити, що технологія цього методу досить проста. За певними правилами розробляється модель конкретної ситуації, що відбулася в реальному житті, і відображається той комплекс знань і практичних навиків, які студентам потрібно одержати. Кейс – це не просто правдивий опис подій, а єдиний інформаційний комплекс, що дозволяє зрозуміти ситуацію. Крім того, він повинен включати набір питань, що підштовхують до рішення поставленої проблеми.

Студенти заздалегідь прочитують і вивчають кейс, залучаючи до цього матеріали лекційного курсу та інші джерела інформації. Використання цієї технології дозволяє організувати позааудиторну роботу студента, зробивши її осмисленою, цікавою та ефективною.

Аудиторним елементом технології є докладне обговорення змісту. При цьому викладач виступає в ролі ведучого, що генерує запитання, що фіксує відповіді, що підтримує дискусію, тобто в ролі диспетчера процесу співтворчості.

Основне завдання практичного кейсу полягає в тому, щоб точно й детально відобразити життєву ситуацію. По суті справи цей кейс створює практичну, що називається «діючу» модель ситуації. При цьому освітнє призначення такого кейсу може зводитися до тренінгу студентів, закріпленню знань, умінь і навичок поведінки (ухвалення рішень) у даній ситуації. Такі кейси повинні бути максимально наочними й детальними. Головний його сенс зводиться до пізнання життя та отримання здатності до оптимальної діяльності.

Метод кейсів включає одночасно і особливий вид навчального матеріалу, і особливі способи використання цього матеріалу в освітньому процесі. Кейс-метод виступає і специфічним практичним методом організації навчального процесу, методом дискусій з погляду його стимулювання і мотивації, а також методом лабораторно-практичного контролю і самоконтролю.

Кейс-метод можна представити в методологічному контексті як складну систему, в яку інтегровані інші, простіші методи пізнання. У нього входять моделювання, системний аналіз, проблемний метод, уявний експеримент, методи опису, класифікації, ігрові методи, які виконує в методі кейса свої ролі.

Суть кейс-методу полягає в тому, що засвоєння знань і формування умінь є результатом активної самостійної діяльності студентів щодо вирішення протиріч, внаслідок чого і відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навиками, уміннями та розвиток розумових здібностей. У навчанні із застосуванням кейс-методу зона найближчого розвитку студентів розширюється до області проблемних ситуацій – області, при якій перехід від незнання до знання перестає бути для студентів основним, він стає природною ланкою, зоною його активного розвитку. Результатом застосування методу є не тільки знання, але і навики професійної діяльності