Вокально-хорова робота (250 год)

2.1. Прослуховування музичних творів (10 год)

Прослуховування музичних творів композиторів М. Леонтовича, Б.Лятошинського, В. Моцарта, М. Мусоргського, С. Рахманінова та ін.

2.2. Спів музичних творів (180 год)

Практична робота:

— вивчення творів концертного репертуару по партіях та на зведено­му груповому занятті (додаток 1);

— вивчення вокальних творів для сольного виконання (додаток 1);

— вивчення сольних фрагментів хорових творів (додаток 1).

Удосконалення вокально-хорових навичок (60 год)

Вимоги до учасника концертного складу капели. Особливі прийоми співу та звукові ефекти.

Практична робота:

— вправи на удосконалення прийомів хорового виконавства;

— вокальні вправи та вокалізи для удосконалення техніки співу.

3. Концертна діяльність (144 год)

3.1. Зведені репетиції (110 год)

Практична робота:.

— вивчення концертних хорових творів з репертуару капели (додаток 1);

— створення музичного образу засобами хорового виконавства;

— відтворення стилю хорового твору та манери композитора.

3.2. Концертні виступи (34 год) Фестивально-концертні виступи.

4. Підсумкове заняття (2 год)

Підсумковий концерт.

Відзначення кращих вихованців.

 

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

 

Учні повинні знати:

— базові терміни та поняття хорового співу, музичної грамоти й соль­феджіо;

— музичні жанри і форми;

— стилі творів;

— правила гігієни та охорони голосу;

— особливості постави співака;

— вимоги до учасника концертного складу колективу;

— основи сценічної культури;

— засоби хорового виконавства, які застосовуються для створення му­зичного образу.

Учні повинні вміти:

— володіти навичками ансамблевого співу та вокально-художньою ін­тонацією;

— користуватися динамічними і тембральними можливостями голосу;

— співпрацювати у колективі;

— вільно володіти усіма видами вокально-хорового дихання, технікою співу;

— тримати ритм у контрапунктному русі голосів;

— виконувати хорові твори у супроводі та а сарреllа:

— виконувати твори із репертуару хорового колективу.

 

 

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВОКАЛЬНО-ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ

 

Основне обладнання	Кількість, шт.
Музичні інструменти
Акордеон
Баян
Бубон
,'.ВІНОЧКИ (ВИСОКІ, НИЗЬКІ)	1 комп.
Електроорган
Камертон
Костаньєти
Ложки дерев'яні й металеві
Маракаси	1 комп.
Метроном
Синтезатор
Сопілка
Тамбурини
Трикутники
Фортепіано
Таблиці та плакати
Таблиці з нотної грамоти	1 комп.
Плакати для слухання музики	1 комп.
Картини
Портрети українських композиторів	1 комп.
Портрети зарубіжних композиторів	1 комп.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Алиев Ю.Б. Пение на уроках музыки. — М.: Просвещение, 1978.

2. Андреева Л„ Бондарь М., Локтев В. Искусство хорового пения. — М.: Госмузиздат, 1963.

3. Горбенко С. Дитяче хорове виховання. — К.: 2000.

4. Иванов-Радкевич А. О воспитании дирижера. — М.: Музыка, 1973.

5. Методика музичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / За ред. С.Шоломович. — К.: Музична Україна, 1979.

6. Падалко Л. Виховання ансамблю в хорі. — К.: 1969.

7. Практика та методика роботи з хором молодших класів / За ред. І. Захаржевського. — К.: Музична Україна, 1978.

ПРОГРАМА КОЛЕКТИВУ ЕСТРАДНОЇ ПІСНІ

Вищий рівень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма роботи колективу естрадної пісні є надзвичайно актуаль­ною, оскільки сучасна естрадна пісня стала найпопулярнішим музичним жанром. Під час занять у колективі діти отримують необхідні знання у га­лузі світової та української культури, акторські навички та навички вільного спілкування з аудиторією, уміння досконало володіти голосовим апаратом.

Метою програми є формування компетентностей особистості засо­бами естрадної пісні.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

1. Пізнавальної, що забезпечує ознайомлення з кращими зразками світової музичної культури; оволодіння музично-теоретичними знаннями.

2. Практичної, що сприяє формуванню навичок естрадного вокалу.

3. Творчої, що забезпечує підвищення майстерності використання ос­новних якостей співочого голосу; формування музично-естетичного смаку та розширення загального світогляду, виховання гармонійно розвиненої особистості; пошуку нових підходів до колективної імпровізації.

4. Соціальної, що сприяє вихованню громадянської свідомості, націо­нальної гідності через виконання кращих творів вітчизняної музики; формуванню навиків професійної взаємодії в колективі, прагненню до створення комфортного, доброзичливого клімату.

До колективу входять вихованці віком від 12 до 18 років. Приймають­ся усі бажаючі. При зарахуванні до студії у них перевіряються музичний слух, голос, відчуття ритму, музична пам'ять, грудний і головний регістри.

Специфіка роботи студії передбачає теоретичне ознайомлення вихо­ванців з основними музичними, літературними та вокальними знаннями, практичну роботу зі створення художнього образу, основ сценічного руху та ритміки. При викладанні теоретичного матеріалу використовуються такі методи роботи як розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація тощо.

Програма при 9-годинному навантаженні на тиждень орієнтовно розрахована на навчання протягом 2 років із наступним розподілом за­нять на групові та індивідуальні відповідно: 1-й рік навчання — 5 год на тиждень; 2-й рік навчання — 4 год на тиждень — групові; 5 — індивідуаль­ні. Розподіл навчального часу проводиться за результативністю засвоєння учнями поставлених навчальних і творчих завдань. Робота колективу здій­снюється за принципами інтеграції загальної середньої та позашкільної ос­віти, здійснення міжпредметних зв'язків. Заняття в колективі суттєво до­повнюють такий розділ шкільної програми, як музика, сольфеджіо, співи.

В учнів віком від 12 до 18 років відбуваються процеси мутації або постмутації, тому в цей період особливо важливою є робота з постановки їхнього голосу.

Завданням керівника є навчання правильному співу у всьому його комплексі: звукоутворення, ведення звуку, дихання, дикція. Під час роботи над чистотою інтонування одночасно слід вчити легкості, дзвінкості та звукочастотному вібрато, натуральності звучання голосу. Слід розкрива­ти творчу індивідуальність виконавця, прищеплювати культуру співу, оберігати дітей і підлітків від манірності й наслідування чи дублювання майстрів естради.

Вокальна робота повинна проводитися на доступному музичному матеріалі. При роботі над вокалом під музичний супровід необхідно урівноважувані звучність. При цьому спів без мікрофону або зовсім недопустимий, або допустимий при малій гучності фонограми, інакше можливе форсування голосу виконавця. Неправильне вокальне виховання, недо­тримання гігієни співочого голосу шкідливо впливає на стан голосового апарата та естетичний розвиток як виконавців, так і слухачів. Увесь процес постановки та зміцнення голосу, вирівнювання регістрів має бути надзви­чайно обережним і поступовим і, бажано, проводитися під контролем лікаря-фоніатора. Керівник гуртка мас бути добре обізнаним з анатомією і фізіологією дихального та голосового апарата людини.

Пісня — не тільки музично-вокальний твір, але й літературний. Тому вихованці мають знати будову пісні, як літературного твору, як сфери емо­ційного життя людини, уміти емоційно переводити зміст тексту пісні у від­повідні форми виразності.

Оскільки естрадний жанр вимагає видовищності, особливе значення мас робота над сценічним оформленням репертуару. При цьому викорис­товується все для найповнішого розкриття художнього образу: пластика (танець або його елементи), світло, театралізована дія тощо. Сценічним оформленням номерів найкраще займатися після засвоєння музично-во­кального матеріалу.

Слід домагатися свободи та невимушеності музично-рухових вправ. Окрім ритміки, необхідно проводити заняття з вивчення елементів сценіч­ної дії у різних вправах, іграх, етюдах. Основне завдання — розвиток спо­стережливості, вольових якостей, уяви, творчої ініціативи, емоційної чут­ливості художньої вигадки. При підготовці концерту потрібно врахувати, що дія має бути динамічною, без обтяжливих пауз і великої кількості слів ведучих. Швидкі мелодії слід чергувати з повільними. Бажано об'єднувати весь концерт єдиною позитивною ідеєю, сценарієм або створювати концерт-виставу. У такому випадку є можливість говорити про створення те­атру пісні або театру естради. Важливе значення у сприйнятті виконавця глядачами має його зовнішній вигляд, а тому учні мають знати історію розвитку костюму, зокрема, сценічного, відмінність його від побутового та святкового. Слід ознайомити їх з декоративною косметикою, пояснити поняття «імідж співака».

Для успішної діяльності колективу дуже важливою є самостійна робо­та учнів, свідома, наполеглива, копітка праця. Учні повинні знайомитися з вітчизняною та зарубіжною класичною музикою, історичним розвитком естради, джазом, масовою піснею, творчістю композиторів, поетів-пісня-рів і виконавців. Слід організовувати регулярні відвідування концертів з наступним обговоренням.

Вибір репертуару для колективів естрадної пісні — одне з головних завдань керівника, адже правильно підібраний репертуар сприятиме творчому зростанню колективу, визначить його творче обличчя, дозволить вірно розв'язувати виховні завдання. Репертуар повинен бути художньо якісним, сучасним, відповідати віковим особливостям виконавців, загаль­нолюдським морально-естетичним цінностям. Музичні стилі, манери та стилі виконання пісень повинні відповідати сюжету творів, індивідуаль­ності учнів, їхнім вокальним та акторським здібностям, бути сучасними та модними. Створюючи репертуар, слід керуватися наступними принципа­ми: художньою цінністю, виховним значенням, доступністю музичного та літературного тексту, різноманітністю жанрової й музичної стилістики, мелодійністю, цікавістю, романтичністю, відповідністю віку виконавців, ритмічністю та рухливістю, логікою компоновки концертної програми або сольного виступу окремого виконавця.

Для естетичного виховання учнів, розширення їхнього світогляду велике значення мають зустрічі з композиторами, професійними музикан­тами та виконавцями, відвідування концертів, участь у різноманітних фестивалях і конкурсах.

У програмі передбачено індивідуальну роботу з вихованцями згідно Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, яке затверджене наказом Мініс­терства освіти і науки України від 11. 08. 2004, № 651.

Перевіркою знань, умінь і навичок учнів є публічні виступи спочатку для батьків і друзів, потім творчі звіти й концерти, участь у конкурсах і фестивалях, виступи по радіо та телебаченню.

Програма є орієнтовною.

Керівник колективу може вносити зміни й доповнення у її зміст, пла­нуючи свою роботу з урахуванням стану матеріально-технічної бази за­кладу, інтересів вихованців тощо.

Розподіл годин за темами теж є орієнтовним. Керівник, враховуючи підготовку вихованців, може внести корективи до програми та визначити кількість годин, необхідних для засвоєння відповідної теми.

 

 

Вищий рівень, перший-другий рік навчання

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ п/п	Розділ, тема		Кількість годин
		усього	теоретичні заняття	практичні заняття
1.	Вступне заняття			-
2.	Пісня-музичний твір
3. 3.1. 3.2. 3.3.	Пісня-вокальний твір: мистецтво співу; співоче звукоутворемня; оволодіння виконавськими навич­ками	(38) (50) (82)
4.	Пісня-літературний твір
5.	Сценічний образ
6.	Музично-освітні бесіди
7.	Екскурсії, конкурси, змагання, свята		-
8.	Підсумкове заняття		-
Разом

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Вступне заняття (2 год)

Ознайомлення з темами занять, їхнім розкладом і формами прове­дення.

Правила поведінки в колективі. Організаційні питання.

Естрада, як один із основних видів музичного виконавства.

 

2. Пісня — музичний твір (30 год)

Фізика звуку. Висота (частота коливань): голосовий діапазон, слухо­вий діапазон, ультразвук, інфразвук.

Сила (амплітуда коливань): нижній і верхній пороги чутливості, бо­льовий поріг.

Динамічність.

Тривалість.

Тембр. Обертони. Музичний слух. Відчуття ритму. Музична пам'ять. Емоційність музики.

Механізм звукоутворення у природі. Звукоутворення у тварин і люди­ни. Біологія звуку: діафрагма, легені, трахеї, бронхи, ребра, м'язи, гортань, голосові щілини.

Друга сигнальна система. Артикуляційний апарат (гортань, рот, губи, зуби, язик, щелепи, верхнє та нижнє піднебіння).

Уявлення про характер музичного твору.

Засоби музичної виразності, як чинники створення музичного образу: мелодія, гармонія, фактура, ритм, динаміка, теми, тембр.

Уявлення про тривалість, такт, музичні розміри (2/4, 3/4, 4/4). Різні ви­ди синкоп. Особливості танцювальних ритмів.

Мотив. Фраза. Цезура. Речення. Каденція.

Будова твору: вступ, викладення теми, розвиток, кульмінація, реприза, кода. Види кульмінацій та їхнє значення.

Основні музичні форми. Період. Куплетно-варіаційна форма. Варіаційність і варіантність. Форма блюзу.

Практична робота. Аналіз творів класики, сучасної камерної та естрадної музики з точки зору засобів музичної виразності, мелодійної лі­нії, форм, кульмінації та створення художнього образу в цілому.

 

3. Пісня — вокальний твір (170 год)

3.1. Мистецтво співу (38 год)

Ознайомлення учнів з основами вокального естрадного мистецтва, основними співочими навичками, гігієною та збереженням голосу.

Голосовий інструмент: бас, баритон, тенор, контральто, меццо-сопрано та сопрано.

Голосові регістри.

Співочі установки. Положення тулуба, рук, ніг, голови, шиї під час академічного та естрадного співу.

Бельканто.

Драматичне направлення, емоційність.

Мистецтво співу — мистецтво дихання. Співвідношення вдиху та ви­диху залежно від характеру музики, довжини музичної фрази. Атака звуку: тверда (жорстка), м'яка та придихальна. Мобілізація всього артикуляцій­ного апарата.

Практична робота:

— оволодіння навичками нижньореберного дихання;

— вправи на дихання на одному звуці з поступовим збільшенням його тривалості та інші вправи;

— оволодіння навичками твердої та м'якої атаки голосу.

3.2. Співоче звукоутворення (50 год)

Вивчення механізму співочого звукоутворення.

Опора та співочі відчуття.

Координація між силами підзв'язкового та надзв'язкового тиску. Роль гортані.

Вирівнювання регістрів. Зміцнення середньої та нижньої частини діа­пазону голосу.

Вироблення співочого звукочастотного вібрато.

Спів окремих звуків, сталих ступенів, звукоряду тощо.

Знайомство з веденням звуку: legato та поп legato.

Практична робота:

— роль артикуляційного апарата у вокалізації та округленні голосних. Вирівнювання голосних при співі вправ на «і - є - а - о - у» в поєднанні з різними приголосними, а також вирівнювання та округлення їх у конкрет­них вокальних творах;

— робота над розширенням динамічного діапазону;

— робота над розширенням звуковисотного діапазону;

— робота над якістю звуку.

3.3. Оволодіння виконавськими навичками (82 год)

Послідовність оволодіння виконавськими навичками:

а) ознайомлення з вокальною партією (програвання або сольфеджу­вання) та її спів за вербальним і музичним текстами;

б) аналіз і корекція дихання, вступів, фразування; позначення момен­тів вступів і взяття дихання у нотному та літературному текстах;

в) спів у русі;

г) процес вживання в художній образ, координація дій. Слуховий кон­троль. Виховання свідомого ставлення до співу. Розвиток вокального слуху. Звуковий баланс між виконавцем вокальної партії та акомпанементом.

Практична робота:

— спів нефорсованим голосом на зручних позиціях;

— спів нефорсованим голосом на незручних позиціях;

— знайомство з елементами джазового співу. Виконання вправ і фраг­ментів творів із використанням різних вокальних прийомів.

4. Пісня — літературний твір (58 год)

Розвиток сюжету та його варіантність (полічленність) — зав'язка, роз­виток дії, кульмінація, розв'язка.

Мотив як елемент сюжету. Мотив — тема — художній образ. Емоцій­ність образу. Сюжет і фабула.

Рима. Слов'янська рима та рима в мовах народів світу. Тавтологічна рима. Глибока рима. Багата та бідна рими. Складена рима. Відкриті та закриті рими. Чоловічі та жіночі рими.

Віршознавство: евфоніка — вчення про поєднання звуків; метрика (ритміка) — вчення про будову вірша; строфіка (рима у тексті) — вчення про поєднання віршів (строф).

Ритміка вірша. Акцентуація.

Зміст і форма. Тропи та фігури. Цезура.

Дикція та основні правила орфоепії: вимова приголосних і голосних, вимова приголосних у середині, на початку і в кінці слова, вірний наголос у словах, правила логіки мови. Характер співочої дикції залежно від характеру музики та змісту твору. Емоційність.

Співак — не дійова особа твору, а розповідач.

Практична робота:

— робота над скоромовками;

— робота з кульковим наповнювачем ротової порожнини;

— чітке читання тексту повільно з подальшим прискоренням до темпу скоромовок;

— спроби віршування.

5. Сценічний образ (58 год)

Особливості сценічної уяви. Сценічна дія як дія в певних умовах. Сце­нічна умовність як художня вигадка. Цілеспрямованість, доцільність, логі­ка та послідовність, достовірність, оригінальність — найважливіші ознаки сценічної дії.

Художній образ і його реалізація.

Зовнішній вигляд виконавця. Імідж. Скандал.

Історія розвитку костюма і, зокрема, сценічного. Відмінність сценічного костюма від побутового та святкового. Композиція й колорування костюма. Дизайн костюма.

Декоративна косметика.

Мода.

Технічні засоби. Мікрофони: вугільні, динамічні, конденсаторні. Радіомікрофони. Мікшерні пульти. Підсилювачі. Акустичні системи. Монітори. Обробка звуку та, зокрема, голосу. Світло й колір на сцені. Світло-ефекти. Лазер. Відеорозгортка. Аналогові та цифрові носії звуко­вої інформації.

Практична робота:

— вправи на пластику рук, ніг. Постановка ходи та постави;

— вправи на вокально-рухову координацію. Підпорядкування руху характеру музики й тексту;

— імітація звуків тварин. Голосове та дійове обігрування казок про тварин;

— вправи на увагу. Вправи на необхідність здійснення дій у запропо­нованих обставинах (виправданість дії: «Чому я це роблю? Для чого я це роблю?»);

— етюди-імпровізації в запропонованих умовах (дія в умовах вигадки, дія з певними предметами);

— вправи на розвиток образних уявлень. Створення невеликих оповідань на задані теми та участь у них в якості головного героя й виконавця;

— робота з мікрофоном. Робота зі звукопідсилювальною апаратурою.

— участь у концертах, оглядах, конкурсах, фестивалях і зйомках телебачення.

6. Музично-освітні бесіди (12 год)

Жанрова різноманітність музики.

Музичний образ.

Музична мова.

Основні засоби музичної виразності (мелодія, гармонія, фактура, ритм, динаміка, темп, тембр).

Музичні форми.

Народнопісенні витоки професійної музики.

Танцювальні традиції та ритми сучасної музики.

Значення й посилення ролі ритму в сучасній музиці.

Пошуки нового в музичному мистецтві XX ст.

Проникнення класичної форми в естрадну та джазову музику і навпа­ки. Естрадні та джазові аранжування класичної музики.

Виховання почуття міри й смаку.

Виникнення року.

Електроніка, штучні звуки в музиці.

Злиття джазу та року.

Серйозна й розважальна естрада.

Під час музично-освітніх бесід можуть проводитися також слухання музики і перегляд відеоматеріалів.

7. Екскурсії, конкурси, змагання, свята (12 год)

Участь вихованців у проведенні музичних конкурсів і фестивалів, му­зичних ігор і вікторин, екскурсій.

Проведення зустрічей із учасниками інших творчих колективів.

Проведення благодійних виступів для соціально-незахищених верств населення.

Святкування Дня знань. Дня вчителя, Нового року, Різдвяних свят, Дня музики, Днів іменинника тощо.

Відвідування театрів і перегляд естрадних концертних програм.

Зустрічі з естрадними композиторами та виконавцями.

8. Підсумкове заняття (2 год)

 

Звітний концерт колективу.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Учні повинні знати:

— будову пісні як музично-вокального та літературного твору;

— основи вокального естрадного мистецтва;

— історію розвитку сценічного костюма, мати уявлення про декора­тивну косметику та імідж співака.

Учні повинні вміти:

— орієнтуватися у сфері сучасної музики;

— відрізняти високохудожні твори від низькопробних;

— володіти навичками естрадного, академічного та народного співу;

— емоційно переводити зміст тексту пісні у відповідні форми вираз­ності;

— виконувати вправи та фрагменти творів із використанням різних вокальних прийомів;

— добре розуміти характер творів, які виконуються, передавати їхній зміст і емоційний настрій слухачам;

— поводити себе на сцені невимушено та впевнено;

— користуватися звукопідсилювальною апаратурою та мікрофонами.

—

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ КОЛЕКТИВУ ЕСТРАДНОЇ ПІСНІ

 

Основне обладнання	Кількість, шт.
Музичні інструменти та апаратура
Акустична система
Камертон
Магнітофон
Метроном
Мікрофон шнурковий
Міні-диски, 50-ДИСКИ	По необхідності
Мікшерний пульт
Монітор
Навушники
Програвач
Підсилювач
Радіомікрофон
Синтезатор
Стійка для мікрофона
Фортепіано

 

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Врылин Б. А. Вокально-ипструментальные ансамбли школьннков. — М.: Просвещение, 1990.

2. Булучевский Ю., Фомин В. Краткий музыкальный словарь для учащихся. — М.: Музыка, 1986.

3. Зильберквит М. Мир музыки. — М.: Детская литература, 1988.

4. Злочевський П. Оформлення театральних і концертних вистав у шко­лах та позашкільних установах.— К.: 1993.

5. Киреева Е. В. История костюма. — М.: Просвещение. 1976.

6. Кленов А. Там, где музыка живет. — М.: Педагогика. 1985.

7. Кон И. С. Психология ранней юности. — М.: Просвещение, 1989.

8. Конников А. Мир эстрады. — М.: Искусство. 1980.

9. Кравченко А. Секреты бельканто. Книга для начинаюших певцов. — Симферополь, 1993.

10. Левашова Г. Музыка и музыканты. — М.: Педагогика, 1969.

11. Литературный знциклопедический словарь / Под общей редакцией Кожевникова В. М.. Николаєва П. А. — М.: Советская энциклопедия, 1987.

12. Михайловская Н. Путь к русскому слову. — М.: Наука, 1986.

13. Откупщиков Ю. К истокам слова. — М.: Просвещение. 1986.

14. Поп-музыка. взгляды и мнения. — Л.: Советский композитор, 1977.

15. Популярная медицинская знциклопедия / Под общей редакцией Петровского Б. В. — М.: Советская знциклопедия, 1979.

16. Програма роботи вокально- інструментальних ансамблів. — К: МОН України. 1991.

17. Смолка Карл. Правила хорошего тона. — М.: Прогресе, 1980.

18. Скороходов Г. Звезды советской зстрады. — М.: Советский компози­тор. 1986.

19. Фельзенштейн В. О музыкальном театре / Перевод с немецкого. — М.:Радуга, 1984.

20. Формування музичного мислення школярів. Методичні рекомендації. Укладач Демчишин М. С. — К: МОН України, Інститут системних досліджень освіти, 1994.

21. Шацкая В. Музыкально-эстетическое воспитание детей и юношества. — М.: Педагогика, 1975.

22. Энциклопедический словарь юного зрителя. — М.: Педагогика, 1989.

23. Знциклопедическпй словарь юного литературоведа. — М.: Педагоги­ка, 1988.

ПРОГРАМА ВОКАЛЬНО-ХОРЕОГРАФІЧНОГО ЕСТРАДНОГО ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОГО КОЛЕКТИВУ

Початковий, основний і вищий рівень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Естрадне мистецтво належить до найбільш масових, доступних і попу­лярних. Особливу зацікавленість молодіжної глядацької аудиторії викли­кають виступи так званих шоу-гуртів, які демонструють синтез вокально­го та хореографічного мистецтва. Вони бувають різножанровими, але майже усі захоплюють своїх слухачів і глядачів ефектом інтерактивності.

Програма естрадного дитячо-юнацького колективу розглядає такі ба­зові засади його діяльності: різноманітність (пізнавальні, художньо-есте­тичні, ігрові методи реалізації програми), динамічність (від сприйняття еталонних зразків і репродуктивного відтворення до самостійного творчо­го процесу), ансамблевий характер діяльності, який передбачає формуван­ня професійного та соціально-психологічного партнерства у різновіково­му колективі.

Програма передбачає три рівні навчально-виховного процесу та від­повідні їм розділи. Вони відображають широкий спектр основних завдань і видів професійно-виконавської підготовки, які мають власне цільове спрямування. Протягом відповідного кожному рівню строку навчання ви­хованці проходять такі види підготовки: як вокал, пластика, музична гра­мота, концертна діяльність і факультативне вивчення фортепіано. Для кожного рівня визначено підсумкові показники результативності навчаль­но-виховного процесу (прогнозований результат).

Метою програми є формування компетентностей особистості в проце­сі вокально-хореографічного естрадного мистецтва.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

1. Пізнавальної, що забезпечує ознайомлення з кращими зразками світової й вітчизняної класичної та естрадної музичної культури; основни­ми поняттями музичної грамоти і теорії музики; різними стилями естрад­ного танцю та професійного співу.

2. Практичної, що сприяє оволодінню навичками індивідуального й ансамблевого співу (в унісон і багатоголосного); співу з мікрофоном та під оркестрову фонограму; набору різноманітних сценічних рухів (жести, по­водження з мікрофоном, ритмізована хода, танцювальні рухи та компо­зиції).

3. Творчої, що забезпечує формування пластичної та художньої вираз­ності поз і рухів; створення еталонного уявлення про основні прийоми від­творення образу засобами музики, співу, танцю, сценічного руху та жесту.

4. Соціальної, що сприяє вихованню громадянської свідомості, націо­нальної гідності через виконання кращих творів вітчизняної музики; фор­муванню навиків професійної взаємодії в колективі, прагненню до ство­рення комфортного, доброзичливого клімату.

Програма розрахована на дітей і підлітків віком від 5 до 18 років. Прийом у колектив відбувається не на конкурсній основі — дитині достатньо мати бажання співати й танцювати, а також музично-рухові здібності. Ознайомлення з дітьми віком 5-7 років проводиться методами анкетування (виявлення мотивів вибору та характеру інтересу до занять у студії), музичне тестування (виявлення наявності музичного слуху, музич­ної пам'яті, голосу та дикції), рухове тестування (виявлення наявності по­чуття ритму, координації рухів, рухової пам'яті). Діти, які в ознайомчому тестуванні виявили яскраву музично-рухову обдарованість або підготов­леність з вокалу чи хореографії, мають можливість пройти початкову під­готовку за прискореним (скороченим) варіантом або бути відразу зарахо­ваними в групи основного рівня.

Навчальні групи формуються за рівнями підготовки з урахуванням ро­ку навчання та підготовленості вихованців: початковий рівень (1-й рік нав­чання), вік 5-7 років, наповненість групи 10-12 учнів. Основний рівень (від 2 і більше років навчання), вік 8-13 років, наповненість групи 8-Ю учнів. Вищий рівень (від 2 і більше років навчання), вік до 18 років. До цього рів­ня навчання входять й індивідуальні заняття.

Тривалість та обсяги занять (на тиждень) наступні: година занять у гру­пах для дітей віком 5-6 років становить 35 хв, для дітей віком 7-18 років — 45 хв. Початковий рівень: вокал ансамблевий (з музичною грамотою та сольфеджіо) — 6 год, пластика — 3 год. Основний рівень: вокал ансамбле­вий (з музичною грамотою) — 4 год. пластика та хореографія — 2 год, кон­цертна діяльність — 2 год. Вищий рівень: вокал — 4 год. пластика — 3 год, концертна діяльність — 3 год. На всіх рівнях навчання щотижня передбаче­но по 1 год факультативу для вивчення фортепіано, а також по 1 год інди­відуальних занять із вокалу. Програмою передбачено теоретичні й прак­тичні заняття. При викладанні теоретичного матеріалу використовуються такі методи роботи, як розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація тощо.

Робота гуртка здійснюється за принципами інтеграції загальної серед­ньої та позашкільної освіти, здійснення міжпредметних зв'язків. Заняття в ньому вагомо доповнюють такі розділи шкільної програми, як музика, сольфеджіо, спів.

Бажано, щоб у різних за музично-руховою обдарованістю або підго­товленістю дітей була можливість вибору.

Для естетичного виховання учнів і розширення їхнього світогляду ве­лике значення мають відвідування концертів, участь у різних фестивалях і конкурсах, зустрічі з композиторами, професійними музикантами та вико­навцями, а також бесіди загальноосвітнього характеру.

Оскільки організм дитини знаходиться у процесі розвитку, керівник дитячо-юнацького колективу має знати зміни у фізіології дитячого й під­літкового голосу та особливості вікової психології.

Форми організації занять: індивідуальна (вокал і фортепіано) та гру­пова (ансамблевий спів, заняття з пластики й хореографії, музично-теоре­тичні лекції, репетиції по голосових партіях, зведені репетиції, концертні виступи).

Програма передбачає заняття як за окремими видами підготовки, так і синтезовані (вокал і хореографія, слухання музики і рухові етюди тощо).

У програмі передбачено індивідуальну роботу з вихованцями згідно Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах, яке затверджене наказом Міністер­ства освіти і науки України від 11. 08. 2004, № 651.

Виконання програми оцінюється за контрольними показниками не тільки для різних рівнів підготовки, але й для розділів і тем занять. Кон­трольні заняття у формі відкритого уроку, репетиції або концерту прово­дяться не рідше 1 разу на півріччя.

Програма є орієнтовною. Керівник колективу може вносити зміни та доповнення у її зміст і в розподіл годин за темами, плануючи свою роботу відповідно до умов.

Початковий рівень, перший рік навчання

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ п/п	Розділ, тема	Кількість годин
		усього	теоретичні заняття	практичні заняття
1.	Вступне заняття			-
2. 2.1. 2.2. 2.3.	Вокал: техніка співу, жести хормейстера; розспівування і вправи; спів в унісон	(4) (56) (34)	- -	-
3. 3.1. 3.2. 3.3.	Пластика: початкові відомості про рухи; позиції голови, корпусу, кінцівок; вправи для розвитку фізичних якостей	(6) (14) (60)	-	- -
4.	Музична грамота
5.	Екскурсії, конкурси, змагання, свята		-
6.	Підсумкове заняття		-
Разом

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступне заняття (2 год)

Ознайомлення з темами занять, їхнім розкладом і формами прове­дення.

Правила поведінки в колективі. Організаційні питання. Музика в житті людини. Естрадне мистецтво, його жанри.

2. Вокал (94 год)

2.1. Техніка співу, жести хормейстера (4 год)

Поняття «співоче дихання», «дикція», «техніка співу». Основи техніки співу, положення корпусу (для співу сидячи, стоячи). Правила гігієни та збереження голосу.

Основні жести хормейстера: «увага», «дихання», «початок співу», «кінець співу».

2.2. Розспівування і вправи (56 год)

2.3. Спів в унісон (34 год)

Практична робота:

— спів в унісон (додаток 1; №№ 9, 12-14, 16 для прискореного курсу навчання №№ 4, 5, 20, 24).

Пластика (80 год)

3.1. Початкові відомості про рухи (6 год)

Назви основних рухів класичного екзерсису, основні напрямки рухів (відносно станка, відносно зали).

3.2. Позиції голови, корпусу, кінцівок (14 год)

Позиції рук (на поясі, за край спідниці у дівчат, у парі) та ніг (перша, третя, четверта), положення голови та корпусу.

3.3. Вправи для розвитку фізичних якостей (60 год)

Практична робота:

— вправи для координації рухів: побудова групи в шеренгу, колону, колону парами, колону четвірками, коло, діагональ. Крокування по одно­му, розходження вправо, вліво, з'єднання парами, четвірками;

— рухливо-ритмічні вправи: прослуховування простої мелодії, проплескування долонями ритмічних малюнків на слух. Рухи відповідно до характеру і темпу музики. Рухові імпровізації під музику контрастного характеру. Рухові імпровізації з допоміжним реквізитом (лялькою, пара­солькою, квіткою тощо);

— вправи для рівноваги утримання пози із заплющеними очима, стояння на півпальцях, стояння на одній нозі, ті самі вправи після обертів;

— кроки побутовий у різних музичних розмірах і комбінаціях з різною музичною тривалістю, танцювальний з носка на 4/4, 2/4, 1/4, 1/8 у різних поєднаннях, кроки на півпальцях із витягнутими коліньми, з носка на пів-пальці з високим підйомом коліна вперед;

— вправи для голови (повороти, нахилення);

— вправи на підлозі: розведення ступні з четвертої у першу позицію, сидячи на підлозі; нахиляння (дістати носом коліна); розкривання ніг убік і нахиляння до них і вперед; вправи «ножиці» та «велосипед» для розвитку черевного преса; вправа «жабка» для розвитку гнучкості; шпагат: ліва нога, права нога, поперечний.

Музична грамота (32 год)

Назви музичних знаків.

Нотний стан. Скрипковий ключ.

Тривалості нот і пауз (цілі, половинні, четвертні).

Практична робота:

— запис і читання музичних знаків (нотний стан, скрипковий ключ, тривалості нот та пауз);

— сольфеджування;

— визначення на слух кількості звуків, регістру, напрямку руху ме­лодії;

— спів музичних вправ (по нотах, на слух, напам'ять).

5. Екскурсії, конкурси, змагання, свята (6 год)

Участь вихованців у проведенні дитячих ранків, ігрових програм, музичних конкурсів, музичних ігор і розваг, родинних свят, екскурсій.

Святкування «Дня знань». Дня вчителя, Нового року, Різдвяних свят, Днів іменинника тощо.

Перегляд концертних програм.

6. Підсумкове заняття (2 год)

Концерт для батьків.

Відзначення кращих вихованців.

 

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Учні повинні знати:

— основи техніки співу;

— правила гігієни і збереження голосу;

— початкові відомості про рухи;

— запис і читання музичних знаків, музичні терміни.

Учні повинні вміти:

— виконувати музичні вправи, вивчені впродовж року;

— виконати пластичний етюд на основі вивчених рухів (без співу);

— співати в унісон.

Основний рівень, перший-другий рік навчання

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ п/п	Розділ, тема		Кількість годин
		усього	теоретичні заняття	практичні заняття
1.	Вступне заняття			-
2.1. 2.2.	Вокал: індивідуальний спів; ансамблевий спів в унісон, бага­тоголосний спів	(36) (104)
3. 3.1. 3.2.	Пластика: сценічний рух, хореографія; вправи для розвитку сценічних якостей	(50) (22)	-

4.	Музична грамота
5. 5.1. 5.2.	Концертна діяльність: репетиції; концертні виступи	(50) (22)	- - -
6.	Підсумкове заняття		-
Разом

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступне заняття (2 год)

Ознайомлення з темами занять, їхнім розкладом і формами проведен­ня. Правила поведінки в колективі. Організаційні питання.

Вокал (140 год)

2.1. Індивідуальний снів (36 год)

2.2. Ансамблевий спів в унісон, багатоголосний спів (104 год)

Теоретична підготовка:

— гігієна і збереження голосу;

— опора звуку;

— техніка співу: види дихання (діафрагмальне, міжреберне), рухли­вість нижньої щелепи під час виконання;

— основні жанрові характеристики пісні (зміст, характер, образ);

— аранжування пісні;

— основні елементи та прийоми джазового виконання.

Практична робота:

— групові вправи (розспівування) на різні види та прийоми дихання (легато, стакато), спів короткий і протяжний, спів м'яким, нефорсованим голосом, спів із одночасним диханням та атакою звука, вправи на вокалі­зацію голосних звуків, спів з єдиною підтекстовкою;

— вправи на дихання, звукоутворення, артикуляцію, дикцію;

— спів у поєднанні з інструментальною фонограмою;

— спів з мікрофоном (на стойці, в руці);

— прийоми джазового виконання (скет);

— ансамблевий спів в унісон;

— багатоголосний ансамблевий спів: вправи та пісні на два голоси (ре­пертуарний список №№ 7, 11-17, 22, 23), варіанти джазового співзвуччя.

Пластика (72 год)

3.1. Сценічний рух, хореографія (50 год)

Правила поведінки на сцені під час виступів: стандартні та екстремаль­ні варіанти.

Основні засоби й прийоми створення пластичного образу пісні (темп, ритм, характер рухів, манера поведінки, міміка).

Практична робота:

— класичний екзерсис (біля станка та на середині зали);

вправи обличчям до станка: постановка корпусу, рук, ніг, голови;

вправи на підлозі: виконання вправ попереднього року навчання, а та­кож почергове підняття ноги за голову, потім за себе, далі вправа «беріз­ка». Сидіння по-турецьки. Вправи «дельфін», «шпагат», «місточок».

3.2. Вправи для розвитку фізичних якостей (22 год)

Практична робота:

— ритмічно-рухові вправи: темп, проплескування і притупи в темпі музики, вправи на ритм у різних темпах;

— колективні танцювальні вправи: крокування по колу, діагоналі, розходження парами, четвірками, перебудова із колони в шеренгу кроку­ючи, з шеренги в ланцюг тощо.

Музична грамота (36 год)

Поняття «мелодія», «фраза», «мотив».

Поняття тривалості нот і пауз (четвертні, восьмі, шістнадцяті).

Основні вимоги до акомпанементу.

Основні динамічні відтінки.

Побудова мажорної та мінорної гам (3 види).

Тризвуки, їхні види, обертання.

Поняття «інтервал», характерні інтервали.

Поняття «септакорд», «домінантсептакорд» (його обертання).

Поняття «Т, 3. О», «хроматизм», «модуляція».

Музичний розмір: постійний, змінний.

Основні музичні темпи.

Основні характеристики музичного твору.

Стилі та напрямки естрадної музики, їхні основні характеристики.

Практична робота:

— побудова інтервалів, тризвуків, акордів;

— визначення на слух ладу, характеру побудови, мотивів, фраз, періо­дів, розміру музичного твору;

— імпровізація на фрази з одного-трьох слів: вкладення фрази в запро­поновану музичну форму;

— визначення на слух і відтворення голосом у заданій тональності зву­ків, інтервалів, акордів із трьох-чотирьох звуків;

— визначення на слух і відтворення голосом простих гармонічних зв'язок (Т-5-О-Т та ін.);

— спів музичних фрагментів із модуляцією, хроматизмами; — визначення на слух стилю естрадної музики;

— імпровізація з фрагментами популярної естрадної музики: зміна стилю.

5. Концертна діяльність (72 год)

5.1. Репетиції (50 год)

Практична робота:

— репетиції за видами сценічних амплуа, групові та індивідуальні;

— зведені репетиції учасників концертної програми.

5.2. Концертні виступи (22 год)

Практична робота:

— організація та проведення масових заходів;

— постановка концертних номерів;

— участь у різноманітних концертах і фестивалях.

6. Підсумкове заняття (2 год)

Підсумковий концерт.

Відзначення кращих вихованців.

 

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Учні повинні знати:

— основи професійного співу, хореографії, сценічного руху;

— різні виконавські стилі у світовому та вітчизняному естрадному во­кально-хореографічному мистецтві;

— правила роботи з мікрофоном.

Учні повинні вміти:

— співати самостійно і в ансамблі (в унісон і багатоголосно), з мікро­фоном і під фонограму;

— поєднувати вокал і пластику;

— відображати рухом стиль музичного твору;

— виконувати твори з репертуару колективу;

— долати свої професійні та психологічні труднощі.

 

Вищий рівень, перший-другий рік навчання

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ п/п	Розділ, тема	Кількість годин
		усього	теоретичні заняття	практичні заняття
1.	Вступне заняття			-
2.	Індивідуальні заняття з удоскона­лення вокального виконання.		-
3.	Індивідуальні заняття з удоскона­лення сценічного руху та хореогра­фічної майстерності;		-
4. 4.1. 4.2. 4.3.	Концертна діяльність: вибір репертуару та постановка концертних номерів; репетиції групові та зведені; концертні виступи	(20) (34) (54)	- -	-
5.	Підсумкове заняття		-
Разом

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступне заняття (2 год)

Ознайомлення з планом занять, їхнім розкладом і формами прове­дення.

Правила поведінки в колективі

Організаційні питання.

2. Індивідуальні заняття удосконалення індивідуального вокального виконання (58 год)

Практична робота:

— вправи на формування індивідуального стилю та манери виконання;

— робота над вирівнюванням регістрів.

3. Індивідуальні заняття удосконалення сценічного руху та хореографічної та акторської майстерності (144 год)

Практична робота:

— вправи на удосконалення класичного екзерсису, розвиток хореогра­фічної та акторської майстер^ност1-

4. Концертна діяльність (118 год)

4.1. Вибір репертуару та установка концертних номерів (20 год)

Вибір та обговорення репертуару: актуальність, жанрові, музично-художні особливості, вимоги ^до професійної підготовки виконавців. Обговорення сценічних костюмів і макіяжу.

Аналіз концертної діяльності.

Розробка групових та індивідуальних програм спеціальної підготовки.

Практична робота:

— постановка концертних номерів (за участю вихованців різних сце­нічних амплуа: вокального, хореографічного та синтетичного);

— розучування сценічній партій.

4.2. Репетиції групової та зведені (34 год)

Практична робота:

— репетиції за видами _сИ^ені^чних амплуа, групові та індивідуальні;

— зведені репетиції всіх)^часників концертної програми.

4.3. Концертні виступи (54 год)

Практична робота:

— концертні виступи;

— участь у різноманітні фестивалях і конкурсах.

5. Підсумкове заняття (2 год)

Підсумковий концерт.

Відзначення кращих виконавців.

 

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

 

Учні повинні знати:

— стилі вітчизняного та світового естрадного мистецтва;

— професійні вимоги до учасників колективу.

Учні повинні вміти:

— створити образ та настрій засобами вокалу, пластики, костюма, гриму;

— створити стійке амплуа в ансамблі та власну манеру виконання;

— критично сприймати антихудожні твори та непрофесійне вико­нання.

 

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ЕСТРАДНОГО ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОГО КОЛЕКТИВУ

 

Основне обладнання	Кількість, шт.
Музичні інструменти
Синтезатор з програмуванням
Фортепіано
Апаратура
Апаратура для концертного освітлення	За необхідністю
Апаратура для монтажу та запису фонограм	За необхідністю
Акустичні системи
Відеокамера
Відеомагнітофон
Магнітофон
Мікрофон кабельний
Мікрофонні радіосистеми
Навушники головні акустичні
Підсилювач для навушників
Підсилювач звуку
Програвач компакт дисків
Програвач міні дисків
Процесор звукових ефектів
Пульт мікшерний
Радіомонітор
Стійка для мікрофона
Тюнер
Шнури, кабелі, штекери,електрошнурові подовжувачі	За необхідністю

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Давидова Е. В. Методика преподавания сольфеджио. — М.: 1986.

2. Емельянов В. В. Развитие голоса — координация и тренаж. — СПб.: 1997.

3. Калечиц Т. Н., Кейлина 3. А. Внеклассная и внешкольная работа с учащимися. —М.: 1980.

4. Крючкова Д. В. Модерн — как соединение классической школы с современными направленнями танца. — М.: 1998.

5. Кудашова О. Г. Основные принципи режиссуры хореографических произведений. — М.: 1990.

6. Сахарова Л. А., Шахова А. И. Зстетическое воспитание учащихся во внешкольных учреждениях. — М.: 1986.

7. Стасюк М. О. Музыкально-пластические этюды. — М.: 1988.

8. Стасюк М. О. Темп и ритм в хореографическом произведениы. — М.: 1990.

9. Фролова Г. И. Организация и методика клубной работы с детьми и подростками. — М.: 1986.

10. Цветкова Т. С. Пластика в искусстве актера. — М.: 1994.

Додаток 1

ОРІЄНТОВНИЙ РЕПЕРТУАР ШОУ-ГРУПИ

1. «Dancing queen» (з репертуару ансамблю «АВВА»)

2. Дербеньов Л., Крилатов Є., пер. Юхно С. «Відьма-річка»

3. «I believe» (з репертуару У. Х'юстон)

4. Кириліна І. «Не такий апельсин»

5. Кириліна І., Вратарьов О. «Зелене слоненя»

6. Кириліна І., Кулік Н. «Розгнівилась на літо зима»

7. Леннон Д., Маккартні П. «Yesterday»

8. «Осень» (з репертуару групи «Ліцей»)

9. Портнов І., Кулік А. «Мишка»

10.Пугачова А. «Куда уходит детство»

11. Тарівердієв М., Добронравов М. «Маленький принц»

12. Українські народні колядки та щедрівки, обр. Шайкевич Ю., Бегей Р.

13. Харченко О., Гулева О. «Маленька мрія»

14. Харченко О.. Олесь О. «Качечка»

15. Шайкевич Ю. «Білий бриг»

16. Шайкевич Ю. «Весняний ранок»

17. Шайкевич Ю. «Чорна Африка»

18. Шайкевич Ю., Гнатюк Л. «Дощепад»

19. Шайкевич Ю. Гнатюк Л. «Ідем крізь ніч»

20. Шайкевич Ю., Гнатюк Л. «їжак»

21. Шайкевич Ю., Гнатюк Л. «Навіжена»

22. Шайкевич Ю., Гнатюк Л. «По-мі-до-ре-ня»

23. Шайкевич Ю., Гнатюк Л. «Сонях»

24. Шайкевич Ю., Гнатюк Л. «Таємниця»

25. Шайкевич Ю., Лашук В. «Неслухняне слоненя»