Порядок і методи перевірки якості

Перевірка якості трикотажних виробів за дефектами зов­нішнього вигляду. Перевірку якості виробів за дефектами зов­ніш­нього вигляду починають з загального огляду, що рекомен­дується проводити, починаючи з передньої сторони виробу, злі­ва направо, зверху униз.

Огляд виробів, що мають застібки, проводиться спочатку в за­стебнутому вигляді, після чого виріб розстібають і пере­ві­ря­ють ділянки, закриті застібками й окремими деталями: коміром, бортами, а також полотно підгону низу виробу.

Загальний огляд включає зовнішній огляд виробів і ви­мір ок­ремих деталей відносно конструктивних ліній.

Зовнішнім оглядом виявляють наявність різноманітних де­фек­тів у полотні, що не повинна мати помітних дефектів струк­тури, візерунка, кольору і відтінку, перевіряють якість волого-теплової обробки, що впливає на зовнішній вигляд і зносо­стій­кість, визначають напрям петельних рядів і стовпчиків трико­таж­ного полотна.

Симетричність розташування парних деталей, складок, вита­чок і рельєфів правої і лівої сторін виробу перевіряють шляхом виміру відстані їх від краю виробу до його середини, від низу виробу до кута з’єднання плечового шва і горловини, від точки з’єднання бічних швів з проймами до низу виробу. Відпо­від­ність за розмірами і формою парних деталей визначається ме­то­дом їх суміщення або їхнім виміром. Правильність добору де­талей за відтінком, малюнком, щільністю в’язання пере­ві­ряють, розкладаючи виріб так, щоб шов, що з’єднує деталі, знаходився всередині частини виробу, що переглядається.

Зовнішнім оглядом перевіряють якість швів, що повинні бути акуратними, з правильною рівною строчкою, без пропусків і обривів ниток; вільні кінці ниток швів повинні бути обрізані, у кеттельних швах не допускається дефект «нечиста обрізка при кетелюванні» і «витягнуті петлі краю бейок і планок»; при під­шиванні низу деталей виробу не повинні бути помітні нитки стіб­ків потайного шва. Шви повинні бути міцними, мати роз­тяж­ність, що відповідає розтяжності полотна, що визначається легким розтягом шва руками в поздовжньому напрямі.

Розтягом швів у поперечному напрямі визначається закріп­лення кінців швів. Зовнішнім оглядом визначають наявність про­рубки полотна, ступінь затягування швів, захоплення всіх пе­тель країв деталей у кеттельний шов і захоплення крайових зрізів деталей у шов.

Частота швів перевіряється шляхом підрахунку кількості стіб­ків на певній довжині. Зовнішнім оглядом на виворітній стороні перевіряється ширина захоплення крайових зрізів у шов, що повинна забезпечити міцність з’єднання деталей; у виробах, виготовлених із полотнин, що легко розпускаються, оцінюється обробка крайових зрізів краєобметочним швом, що повинно забезпечити закріплення петель краю, перешкоджаючи їхньому спуску.

Після загального огляду приступають до перевірки якості ок­ремих деталей.

Визначення розмірів. Визначення розмірів проводиться за об­мірними даними, передбаченими технічними умовами конт­рактів.

Виміри проводять нескладною лінійкою (для виробів із син­те­тичних волокон допускається вимір м’яким метром) з ціною поділки 0,1 см.

Виміри проводяться в такий спосіб:

· Жакет, джемпер, пуловер, блузка, куртка, жилет, сороч­ка чо­ловіча.

Довжина – по спинці від середини ростка виробу вздовж се­редньої лінії спинки до низу виробу.

Ширина виробу з рукавом вшивним і реглан – по прямій лінії на відстані 2 см нижче рівня пройм.

Ширина виробу з цільнокроєним рукавом – по прямій лінії на відстані 28 см від середини ростка.

Довжина вшивного рукава – від вищої точки оката рукава до низу, включаючи манжету або напульсник.

Довжина цільнокроєного рукава і рукава реглан – від точки з’єднання плеча з паростком до низу, включаючи манжету або напульсник.

Довжина рукава вимірюється з загорненим або відверненим напульсником у залежності від фасону.

Ширина рукава вшивного або реглан – по прямій лінії від нижнього краю пройми перпендикулярно до верхньої лінії ру­кава.

Ширина цільнокроєного рукава – перпендикулярно до верхньої лінії рукава від точки, що знаходиться на відстані 35 см від місця з’єднання плеча з коміром.

Ширина ростка – по прямій лінії між верхніми точками пле­чових швів.

Ширина плеча – по прямій від ростка до місця пришивання рукава.

Довжина коміра без стійки – по лінії пришивання коміра.

Довжина коміра зі стійкою пришивною чи цільнокроєною – по прямій між центром ґудзика і зовнішнього кінця петлі.

Розмір виробу визначається за трьома основними вимірами: довжина виробу, ширина і довжина рукава. У чоловічих сороч­ках, крім того, враховується довжина коміра.

· Сукня

Довжина сукні ­­– по спинці від середини ростка до низу ви­робу. Ширина сукні з рукавами реглан і втачними ­­­– по прямій лінії між бічними згинами на 4 см нижче глибини пройм. Ши­рина сукні з цільнокроєними рукавами – по прямій лінії між бічними згинами на рівні, зазначеній в технічному описі моделі.

Ширина сукні на рівні стегон – по прямій лінії між бічними згинами на рівні, зазначеному в технічному описі моделі.

Довжина рукавів втачних ­­­­– від вищої точки оката рукава уздовж верхньої лінії рукава до низу.

Довжина рукавів покрою реглан або цільнокроєних – від шва вшивання коміра або бейки уздовж верхньої лінії рукава до низу або до нижнього краю манжети або напульсника. Ширина ру­кавів – по прямій лінії від нижнього краю пройми перпенди­ку­лярно до верхньої лінії рукавів.

Розмір виробу визначається за трьома вимірами: довжина, ширина виробу на рівні грудей і на рівні стегон.

· Спідниця

Довжина спідниці – по боку від верхнього краю до низу ви­робу. Ширина по лінії стегон – по прямій на відстані 20 см від нижнього краю пояса. Для дитячих спідниць розміром 28–30 ши­рина вимірюється по лінії стегон на відстані 10 см від верх­нього краю пояса. Для спідниць розміром 32–42 – на відстані 15 см від верхнього краю виробу.

Ширина в поясі – по прямій на рівні верхнього краю. Розмір виробів установлюється за довжиною боку, шириною і довжи­ною переду і довжині сидіння.

· Штани, кальсони

Довжина по боку – по прямій від верхнього краю поясу до ни­зу ніжки.

Ширина торсу – по прямій посередині довжини переду.

Довжина переду – від верхнього краю переду до крокового шва або до підстави ластовиці.

Довжина сидіння – від верхнього краю сидіння до крокового шва або до основи ластовиці.

Ширина поясу – по прямій на рівні верхнього краю пояса.

· Костюми купальні

1. Цільнокроєні

Загальна довжина – по прямій від пояса або місця пришиву бретелей до основи ластовиці.

Ширина торса – по прямій посередині довжини сидіння.

Ширина костюма – по прямій на 2 см нижче рівня нижнього краю пройми.

Ширина по лінії талії – по прямій на відстані розміру дов­жи­ни сидіння від основи ластовиці.

2. Роздільні двопредметні

· Труси

Ширина торсу – по прямій посередині довжини сидіння.

Довжина переду – по прямій від верхнього краю переду до основи ластовиці або крокового шва.

Довжина сидіння трусів – по прямій від верхнього краю си­діння до основи ластовиці або крокового шва.

Довжина по боку – від верхнього краю трусів до низу ніжки.

Розмір виробу визначається за шириною торсу й загальною довжиною.

· Комбінації

Розмір визначається по загальному розміру виробу і ширині верха.

Довжина загальна – по прямій від верха бретелі або плеча до нижнього краю виробу.

Ширина верху – по прямій між крайніми точками верху на відстані 2 см нижче рівня пройм.

· Сорочки нічні, пеньюари

Довжина виробу – по спинці від вищої точки плеча до низу виробу.

Ширина виробу – по прямій на відстані 2 см нижче рівня пройм.

Довжина рукава – від вищої точки окату рукава до низу. Ши­рина рукава вшивного або реглан - по прямій від нижнього краю пройми перпендикулярно до верхньої лінії рукава. Ширина ру­кава цільнокроєного – по прямій від верхнього до нижнього краю рукава.

Ширина плеча – по лінії плеча від верхньої точки ростка до лінії пришивання рукава.

Розмір виробу визначається за довжиною і шириною виробу.

· Колготки жіночі (рейтузи зі слідом)

Довжина загальна – по боку від середньої точки п’ятки рей­туз із слідом з в’язаною п’ятою до верхнього краю торса.

Довжина загальна рейтуз без слідів у вигляді трубки – від початку мису до верхнього краю торса.

Довжина торсу – від нижньої частини точки шва торса до верхнього краю рейтуз.

Довжина ніжки з в’язаною п’ятою – від середини точки п’ятки до нижньої точки шва торсу.

Довжина ніжки у вигляді трубки – від початку миска до нижньої точки шва торсу.

Довжина сліду – від середньої точки п’ятки до кінця миска.

Ширина торсу – по прямій посередині між верхнім краєм торса і початком ніжки.

Розмір визначається за загальною довжиною, шириною торсу і довжиною сліду.

· Панчохи, напівпанчохи, шкарпетки

Загальна довжина – від точки п’ятки до кінця бортика або ластика. Довжина панчоха у вигляді трубки – від початку миска до кінця бортика. Ширина паголенку панчохи – по прямій на відстані 15 см від бортика, напівпанчохи – по прямій на відстані 5 см від бортика. Довжина сліду – від точки п’ятки до кінця миска. Ширина в підйомі – від точки п’ятки перпендикулярно до лінії підйому.

Розмір виробу визначається за довжиною сліду.

· Рукавички, рукавиці

Виміри проводять по долонній стороні виробу. Довжина ру­кавичок загальна – по прямій від верхньої точки середнього пальця до краю подолика.

Довжина рукавиць загальна – по прямій від верха корпуса до краю подолика.

Ширина рукавичок – посередині між основами великого і вка­зівного пальців.

Ширина рукавиць – на відстані 1,5–2 см вище основи ве­ли­кого пальця.

Довжина пальців – посередині від основи до верхньої точки пальця. Ширина пальців – посередині довжини пальців.

Розмір установлюється за довжиною і шириною виробу, а в рукавичках, крім того, за довжиною середнього пальця.

Розмір виробів визначається в таких випадках:

1. Якщо замовником експертизи виявлена невідповідність фак­тичних обмірювань обмірним даним, передбаченим техніч­ни­ми умовами контракту.

2. Коли є розбіжність між контрольним маркуванням роз­міру і позначенням розміру на підвісних маркувальних ярликах виробів.

3. Коли розмір виробу не зазначений. Визначення розміру виробів проводиться за обмірними даними, передбаченими тех­ніч­ними умовами контрактів.

Місця вимірів обумовлені в технічних умовах контрактів.

Перевірка якості трикотажних виробів з застосуванням лабораторного методу. В окремих випадках, коли необхідно перевірити якість полотна, із якого виготовлений виріб, прово­диться лабораторне дослідження: визначення вологи, складу во­локна, переплетення, номера (або текса) пряжі, щільності й ін­ших фізико-механічних показників.

Методи відбору зразків, кількість виробів, направлених на дослідження до лабораторії, якщо це не передбачено конт­рак­том, у кожному випадку вибираються окремо.

Підбір зразків для лабораторного дослідження проводиться безпосередньо експертом, після чого експерт складає акт від­бору проб (зразків), у якому вказує кількість відібраних зразків, відтиски пломб або штампа і показники, за якими необхідно провести аналіз. Зразки пломбуються або на них проставляється штамп експерта ТПП. Вироби направляються на лабораторне до­слідження товароодержувачем.

Визначення артикулу виробу. Артикул виробів визначається в таких випадках:

– коли артикул, зазначений у маркувальних ярликах виро­бів, не відповідає артикулу, зазначеному в документах інофірми;

– якщо артикул, зазначений на маркувальних ярликах ви­ро­бів, не збігається з маркуванням артикулу на відповідному зра­з­ку закупівлі;

– якщо вироби не мають маркування з указанням артикулу.

Артикули трикотажних виробів визначаються шляхом зов­ніш­нього огляду виробів і співставлення їх зі зразком закуп­ле­ного товару. При цьому звертається увага на матеріал верху і під­кладки, модель, конструктивні особливості, технологію об­роб­ки деталей, особливості оздоблення.